( ? – 1748)
Ґалаґани — багатий український козацько-шля­
хетський рід із Лівобережжя, родоначальником якого
вважається козак Іван Ґалаґан, що виховав двох синів —
Семена і Гната. Коли народився Гнат Ґалаґан історикам
невідомо. Усі письмові свідчення належать вже до того
часу, коли ця людина займала посаду козацького пол­
ковника; за часів Північної війни 1700—1721 років він
постійно був, як кажуть, у самісінькому пеклі, а з 1706
року очолював компанійський полк у військах гетьмана
Івана Мазепи.
Через два роки Ґалаґан, що завжди відзначався кру­
тим норовом, раптово покинув гетьмана і перейшов на бік
московської армії. 14 травня 1709 року саме він допоміг
царським військам зруйнувати Стару Січ, за що обійняв
посаду чигиринського полковника (1709—1714), а по
тому — полковника прилуцького (1714—1739). Також
Ґалаґан отримав від Петра І великі земельні володіння.
Цей козацький ватажок належав до тих нечисленних
щасливчиків, яким довелося померти своєю смертю, за­
лишивши по собі дітей, онуків і чималу спадщину.