Дати народження і смерті Дмитра Горленка
невідомі. У 1692—1708 роках він обіймав поса­
ду прилуцького полковника й вважався одним
із найближчих сподвижників гетьмана Івана
Мазепи. Полковник був палким прихильни­
ком розриву стосунків України з Московським
царством. У 1708 році, коли Мазепа уклав угоду
з Карлом XII, Горленко, не замислюючись, став
на бік шведів, а після поразки під Полтавою су­
проводжував Мазепу в еміграцію. Коли гетьман
помер, полковник залишився під рукою гетьма­
на Пилипа Орлика й у 1711 і 1712 роках брав
участь у походах на Правобережжя.
У 1715 році внаслідок особистого конфлікту
з Орликом Дмитро Горленко вирішив поверну­
тися на батьківщину. Бунтівника не стратили,
як багатьох, але протягом 15 років йому довело­
ся жити в Москві. Тільки в 1731 році царський
уряд дав Горленку дозвіл виїхати в Україну. Як
надалі склалася доля цього козацького ватажка,
коли і як він сконав, де був похований — усе це
історія від нас приховала.