• Мазепинці — родове село гетьмана України
Івана Мазепи — розташоване у
Білоцерківському районі Київської області.
У 1994 році тут встановлено пам ятник цьому
видатному історичному діячеві. Село існує із
середини 16 століття, втім назва його
пов’язана не тільки з гетьманом. За переказом,
після поразки виступу Івана Мазепи проти
московського поневолювання, сюди привели
кілька десятків козаків-мазепинців, закутих
у кайдани, і московська кавалерія показово
розтоптала їх копитами своїх коней на
сільському майдані. На цьому місці зберігся
курган, насипаний в пам ’ять про ту нелюдську
розправу. Національний банк Англії у Лондоні
громадські діячі, як А. Кримський, О. Мсиїи-
новський, М. Чубинський, А. Лівицький, В.
Липський, П. Филипович і багато інших. Після
революції більшовики ліквідували колегію,
перетворивши її на так звану «трудову школу».
• Існує версія, згідно з якою в 1947році
в Москві членом Президії ЦК КПРС А. Мікояном
та британським послом в СРСР було підписано
документ про відмову Радянського Союзу від
претензій на золото гетьмана Полуботка; за
це СРСР міг сплачувати свої борги перед
Великою Британією за мінімальними кредит­
ними ставками. Крім того, англійці погодилися
купувати в Радянського Союзу зерно за
«спеціальними», сильно завищеними цінами.
Дослідники й досі не можуть з ’ясувати, чи
насправді існував такий документ. Втім, ціни
на зерно для Англії в той час дійсно діяли
«спеціальні».
• Одним із достойних нащадків відомого
старшинсько-дворянського роду Ґалаґанів був
громадський діяч і меценат, найбагатший
землевласник Полтавщини і Чернігівщини
Григорій Ґалаґан (1819—1888). За його
ініціативою й при його матеріальній підтримці
відкрито гімназію в Прилуках (1874) й багато
народних шкіл — а також колегію в Києві
(1871), яка у спомин про передчасно померлого
сина отримала ім’я Павла Ґалаґана. Григорій
Ґалаґан у 1871 році заснував першу в Україні
ощадно-кредитну спілку для селян. Він прияте­
лював і листувався з Т. Шевченком, М. Макси­
мовичем, П. Кулішем, В. Антоновичем, а з колегії
Павла Ґалаґана вийшли такі наукові та
Григорій Ґалаґан
• Згідно з висновками комісії на чолі з заступ­
ником голови Ради Міністрів У PCP П. Тронько,
на 1 січня 1964 року внесок Павла Полуботка
у Банку Англії складав майже трильйон
фунтів стерлінгів, що дорівнювало тодішньому
трирічному бюджету такої держави, як
Франція. За підрахунками сучасних
економістів, на початку третього
тисячоліття цей скарб складав уже 16
трильйонів фунтів стерлінгів, тобто майже
по ЗО кілограмів золота на кожного з українців.