Нове слово виникає на ґрунті вже існуючого в мові й спри-
ймається як похідне, хронологічно вторинне щодо того, від якого
воно утворене. Наприклад, слова вітряк, денний, давно спри-
ймаються як вторинні щодо слів вітер, день, давній. Ознаками
їх похідності є передусім мотивованість їх значень словами, від
яких вони походять, а також складніша морфемна будова.
Відношення між мотивованим і немотивованим словом —
це вияв семантичної залежності: первинне слово є немотиво-
ваним, вторинне, або похідне, мотивується значенням іншого
слова того самого кореня, що хронологічно передує йому.
Словотвірну структуру похідного слова становлять твірна
основа і словотворчий формант. Словотвірна структура — це
21властивість похідного слова бути визначеним за твірною осно-
вою і словотворчим засобом, який виражає словотвірне зна-
чення. При словотвірному аналізі у похідному слові виявля-
ються семантичні взаємовідношення між двома складовими еле-
ментами його словотвірної структури. Так, з погляду сучасних
семантико-словотвірних зв’язків слово доброта є похідним,
оскільки виявляє мотиваційний зв’язок з прикметником доб-
рий. Словотворчий формант -от- переводить основу прикмет-
ника до іменникових слів на позначення абстрактного поняття
(добрий — ознака предмета, доброта — узагальнена, опред-
метнена ознака).
Істотною ознакою похідного слова є те, що воно має склад-
нішу, ніж первинне слово, будову: до його складу входить крім
твірної основи словотворчий афікс (суфікс, префікс, рідше —
флексія зі словозмінною та словотворчою функціями, інтерфікс,
постфікс, афіксоїд), який уточнює, видозмінює значення мотиву-
ючого слова.