Похідні слова можуть з’являтися внаслідок поступового зро-
щення синтаксичного словосполучення в одне слово. Такий
спосіб словотвору називають л е к с и к о – с и н т а к с и ч –
н и м. Так, унаслідок зрощення складених числівників утвори-
лися числівники одинадцять, сімдесят, двісті, обидва. При-
слівники горілиць, утридорога, чимдуж — приклади зрощень
кількох слів словосполучень.
Словотвірне значення в зрощеннях виявляється через втра-
ту синтаксичних ознак словосполучення і появу граматично
оформленого слова, що належить до певної частини мови.
Близькими до зрощень є складні іменники, похідні від при-
кладкових словосполучень, наприклад: сон-трава, ромен-зілля,
татар-зілля, хліб-сіль, батько-мати. Внаслідок семантич-
ного з б л и ж е н н я слів синтаксичного словосполучення
поступово виникає назва у формі складного слова, яке конден-
сує зміст словосполучення в одне ціле: хліб-сіль — гос-
тинність, батько-мати — батьки.