Плющ М. Я. Граматика української мови: Морфеміка. Словотвір. Морфологія

§ 42. Предмет морфології. Основні поняття морфології

М о р ф о л о г і я є розділом граматики, в якому ви-
нчається слово як граматична одиниця мови. Це вчення
про частини мови, їх граматичні категорії і систему слово-
зміни.
Предметом вивчення в морфології є слово як носій низки
граматичних значень, що виражає відповідні граматичні ка-
тегорії, властиві лексико-граматичним класам слів. Відповід-
но до вияву граматичних значень слово може видозмінюва-
тись, утворюючи усталену мовною практикою систему форм.
Окремо взята форма конкретного слова є його словофор-
мою.
Видозміни слова, що слугують для вираження його синтак-
сичних властивостей (відношень між словами), називаються
с л о в о з м і н о ю , а система форм, співвідносних з певною
системою синтаксичних граматичних значень, — його парадиг-
мою. Своєрідність видозміни слів, що належать до іменних ча-
стин мови (за відмінками, числами або й родами) відображено
в терміні «відмінювання» на відміну від «дієвідмінювання» (за
особами, числами або й родами) дієслівних форм.
Слова, які не виражають граматичних видозмін як синтак-
сичних властивостей слова (нульовий показник), мають одну
словоформу. Це так звані незмінювані слова.
Словозмінні значення в сучасній українській мові переваж-
но виражаються словозмінною морфемою — флексією. Систе-
ма відмінювання та дієвідмінювання, крім флексій, включає та-
кож і систему відповідно оформлених основ з урахуванням
морфонологічних явищ (чергувань звуків, перенесення наголо-су в слові тощо), наприклад: дуг-d, дуг-й, дуг-бю, дуз-і, дуг-и,
дуг, ду’г-ам, дуг-ами; водж-у, вдд-иш, вбд-ить, вбд-имо,
вбд-ите, вбд-ять.
Предметом вивчення в морфології є також словоформи, в
яких виражаються граматичні характеристики слова, незалежні
від його синтаксичних властивостей, наприклад форми ступенів
порівняння прикметників і прислівників, інфінітива, дієприслів-
ника.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.