1 . В і д м і н ю в а н ня о с о б о в и х з а й м е н н и к і в :
н.
р.
д.
3.
0.
м.
О д н и
я
мене
мені
мене
мною
(на) мені
н а
ти
тебе
тобі
тебе
тобою
(на) тобі
О д н и н а
н.
р.
д.
3.
0.
чол.
він
рід сер
б
його, нього
йому
його, нього
ним
воно
М н о ж и н а
ми
нас
нам
нас
нами
(на)
о – в к а з і в
кін. рід
вона
її, неї
їй
її, неї
нею
(на) ній
ви
вас
вам
вас
вами
нас (на) вас
н и х займенник
М н о ж и н а
для всіх родів
вони
їх, них
їм
їх, них
ними
М. (на) ньому і (на) нім (на) них
211Відмінкові форми особових та особово-вказівних займенників
творяться суплетивно — від різних основ. Таких відмінкових
суплетивних форм не має лише займенник ти (ви).
Особово-вказівні займенники в родовому, знахідному і місце-
вому відмінках, якщо вживаються з прийменником, мають по-
чатковий звук [н]: до нього, до неї; в нього, в неї; на ньому,
на нім, на ній; до них, у них, на них.
Початковий звук [н] постійно виступає в орудному відмінку
особово-вказівних займенників: ним, нею, ними. Цей звук з’явився
в основі займенників унаслідок морфологічного перерозкладу спо-
лук орудного і місцевого відмінків з давніми прийменниками сьн
(сънъ имъ — с ним, укр. з ним) і вънъ (вънъ ихъ — в них). Під
впливом цих прийменникових форм утворилися інші форми за-
йменників із початковим приголосним звуком [«] у поєднанні з
будь-яким прийменником або без нього (в орудному відмінку).
3. Зворотний займенник себе відмінюється як особовий за-
йменник ти, починаючи з родового відмінка: себе, собі, себе,
собою, (на) собі.
У родовому відмінку з прийменником наголос переміщуєть-
ся наперед. Пор.: тебе — до тебе, себе — до себе.
4. Відмінювання вказівних займенників:
н.
р.
д.
3.
0.
м.
чол.
цей
(на)
О д н и н а
рід середи, рід
це
цього
цьому
як Н. або Р
цим
цьому і (на) ціл
М
ДЛЯ
Н.
Р.
д.
3.
0.
м.
і
н о ж
І ВСІХ
ці
цих
цим
як Н
цими
(на)
жін. рід
ця
цієї
цій
цю
цією
(на) цій
и н а
родів
. або Р.
цих
212За цим зразком відмінюються займенники оцей (оця, оце,
оці) і сей (ся, се, сі).
Усі інші вказівні займенники відмінюються як прикметники
твердої групи:
н.
р.
д.
3.
0.
м.
5
Н.
Р.
д.
3.
0.
м.
чол. ;
той
як Н.
(на)
О д н и н а
рід середи, рід
те
того
тому
або Р. те
тим
тому і (на) тім
. Відмінювання п р и с в і
чол.
мій
як Н.
(на)
О д н и н а
рід середи, рід
моє
мого
моєму
або Р. моє
моїм
моєму і (на) моїм
жін. рід
та
тієї (тої)
тій
ту
тією (тою)
(на) тій
М н о ж
для всіх
ті
тих
тим
як Н. ;
тими
и н а
родів
або Р.
(на) тих
й н и х займенників:
жін. рід
моя
моєї
моїй
мою
моєю
(на) моїй
М н о ж
для всіх
мої
моїх
моїм
я к Н.
моїми
(на).
и н а
родів
або Р.
моїх
За цим зразком відмінюються займенники твій, свій. Мно-
жинні форми наш, ваш відмінюються як прикметники твердої
групи, а їхній — як прикметники м’якої групи.
6. Відмінювання о з н а ч а л ь н и х займенників:
О д н и н а
середи, рід
все (усе)
чол. рід
Н. весь (увесь)
Р. всього {усього)
Д. всьому {усьому)
3. як Н. або Р. все (усе)
О. всім (усім)
М. (на) всьому і (на) всім
М н о ж и н а
жін. рід для всіх родів
вся (уся) всі (усі)
всієї {усієї) всіх (усіх)
всій {усій) всім {усім)
всю {усю) як Н. або Р.
всією {усією) всіма (усіма)
(на) всій (на) всіх
Означальні займенники сам, самий, кожний, інший від-
мінюються як прикметники твердої групи.
2137. Відмінювання п и т а л ь н о – в і д н о с н и х займен-
ників:
Відмінювання займенників хто, що
н.
р.
д.
3.
0.
м.
н.
р.
д.
3.
о.
м.
хто
кого
кому
кого
ким
(на)
чол.
чий
що
чого
чому
що
чим
кому і (на) кім (на) чому
Відмінювання займенника
О д н и
рід середи,
чиє
чийого
чийому, чиєму
як Н.
(на)
або Р. чиє
чиїм
чиєму і (на) і
н а
, рід жін. рід
чия
чиєї
чиїй
чию
чиєю
чиїм (на) чиїй
і (на) чім
чий
М н о ж и н а
для всіх родів
чиї
чиїх
чиїм
як Н. або Р.
чиїми
(на) чиїх
Відмінювання займенника скільки
Н.
Р.
д.
3.
0.
м.
скільки
скількох
скільком
як Н. або Р.
скількома
(на) скількох
Питально-відносні займенники який і котрий відмінюють-
ся як прикметники твердої групи.
8. Відмінювання з а п е р е ч н и х і н е о з н а ч е н и х
займенників.
Заперечні й неозначені займенники відмінюються за зразка-
ми відмінювання питально-відносних займенників: ніхто —
як хто, нічий — як чий, казна-що — як що, скількись —
як скільки та ін.
У неозначених займенників якийсь і чийсь у родовому й
знахідному відмінках множини з’являється вставний (проте-
тичний) [о]: якихось, чиїхось; так само утворюється друга форма
214орудного відмінка займенників хтось і щось: кимсь і ки-
мось, чимсь і чимось.
У відмінкових формах заперечних займенників з прийменни-
ком усі складові частини його пишуться окремо, наприклад: ніхто,
нікого, але ні до кого; ніким, але ні з ким; ні на кому; ніякий,
ніякого, але ні з якого; ніяким, але ні з яким, ні на якому.
Займенники ніхто, ніщо в непрямих відмінках залежно
від значення слова можуть мати різний наголос, наприклад:
нікому (означає «нема кому») і нікому { = жодному); ні в
чому (= немає в чому) і ні в чому (= в жодному).