Основи інфінітива й теперішнього (майбутнього простого)
часу здебільшого не збігаються, пор.: писа(ти) і пиш(уть),
носи(ти) і нос(ять), малюва(ти) і малю](уть).
За співвідношенням основ інфінітива і теперішнього (май-
бутнього простого) часу всі дієслова поділяють на класи:
І клас об’єднує велику кількість дієслів із суфіксом -ува-
(-юва-) в основі інфінітива та з суфіксом -yj- в основі тепе-
219рішнього часу: купувати — купують [куп-yj-ym’], танцюва-
ти — танцюють [танц-yj-ym’];
II клас — дієслова із суфіксом -ва- в основі інфінітива і
суфіксом -eaj- в основі теперішнього часу: бувати — бува-
ють [бу-eaj-ym’];
III клас — дієслова із суфіксом -а- (-я-) в основі інфініти-
ва і суфіксом -aj- в основі теперішнього часу: бажати —
бажають [баж-aj-ym’];
IV клас — дієслова із суфіксом -/- в основі інфінітива і
суфіксом -ij- в основі теперішнього часу: чорніти — чорні-
ють [чорн-ij-ym’];
V клас — дієслова із суфіксом -а- (-я-) в основі інфінітива
і нульовим суфіксом в основі теперішнього часу із закінчен-
ням -уть (-ють) у 3-й особі множини: брати — бер-уть;
VI клас — дієслова із суфіксом -і- в основі інфінітива і
нульовим суфіксом в основі теперішнього часу із закінчен-
ням -уть (-ють) у 3-й особі множини: ревіти — ревуть,
хотіти — хочуть;
VII клас — дієслова із суфіксом -ну- в основі інфінітива і
суфіксом -я- в основі майбутнього простого часу: гукнути —
гукнуть;
VIII клас — дієслова із нульовим суфіксом в основах
інфінітива і теперішнього часу та закінченням -уть (-ють) у
3-й особі множини: нести — несуть;
IX клас — дієслова із суфіксом -и- в основі інфінітива і
нульовим суфіксом в основі теперішнього часу: ходити —
ходять;
X клас — дієслова із суфіксом -а- в основі інфінітива і
нульовим суфіксом в основі теперішнього часу із закінчен-
ням -ать у 3-й особі множини: мчати — мчать;
XI клас — дієслова із суфіксом -і- в основі інфінітива і
нульовим суфіксом в основі теперішнього часу та закінчен-
ням -ать (-ять) у 3-й особі множини: висіти — висять,
гоїти [zoj-i-mu] — гоять [zoj-am’];
XII клас становить одне дієслово з нульовим суфіксом в
основі інфінітива і в основі теперішнього часу та закінченням
-ать (-ять) у 3-й особі множини: бігти — біжать.
За суфіксами основ дієслова поділяються на дві дієвідміни:
до першої належать дієслова І—VIII класів, до другої — IX—-
XII класів.
220Структурні класи дієслів характеризуються неоднаковим сту-
пенем продуктивності. Одні з них охоплюють велику кількість
дієслів і поповнюються новими словами і понині (І, III, IV, V,
IX класи); інші становлять замкнені, обмежені ряди слів (II, VI,
VIII, X класи) або представлені одним дієсловом (XII клас).
У межах структурних класів дієслів діють певні законо-
мірності морфонологічних чергувань і наголошення тієї чи іншої
морфеми. Так, наприклад, у частині дієслів V класу відбува-
ються морфонологічні зміни в корені: з’являється вставний
звук [є] (брати — беру, прати — перу); звук [г] переходить у
[ж] (гнати — жену), а [с] — у [ш] (слати — шлю); у дієслові
їхати в основі теперішнього часу замість [х] з’являється звук
[д] (їду, їдеш, їдемо).
Морфонологічні зміни спостерігаються у VIII структурному
класі: 1) у дієсловах дути, жати (тиснути), йняти (і всіх по-
хідних від нього) при творенні форм теперішнього часу та наказо-
вого способу кореневий голосний зникає, з’являється кореневий
звук [м\: дму, дмеш, дми; жму, жмеш, жми; прийму, приймай;
2) у дієсловах жати (зжинати серпом), м’яти, почати при тво-
ренні форм теперішнього (майбутнього простого) часу і наказо-
вого способу голосний кореня зникає, а на його місці з’являється
кореневий приголосний [н]: жну, жнеш, жни; мну, мнеш, мни;
почну, почнеш, почни; 3) у дієсловах бити, пити, лити, вити
у формах теперішнього часу перед суфіксом -/- голосний [и] ви-
падає: б’ю [6jy], п’ю [njy], в’ю [в/г/], ллю [л’:у].
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: § 90. Дві основи дієслова
Наступна: § 92. Категорія виду