Категорія виду є основною граматичною категорією дієсло-
ва. Видові значення, основу яких становлять поняття внутріш-
ньої межі дії, вказують на її результативність/нерезультативність,
тривалість/обмеженість, завершеність/незавершеність.
Вид є загальнодієслівною категорією, оскільки охоплює всі
форми дієслова: інфінітива, способові й часові, дієприкметни-
кові й дієприслівникові.
Видове протиставлення виражається граматично у співвіднос-
них дієсловах спільного кореня, що виступають як видова пара
221(і тільки в поодиноких випадках у словах з різними основами —
суплетивно). Пор., наприклад: класти — покласти, робити —
зробити, допомагати — допомогти, брати — взяти.
Значення доконаного й недоконаного виду у формах інфініти-
ва виражається безвідносно до інших граматичних значень дієсло-
ва, воно властиве самій дієслівній основі, де показником виду
виступає афікс (префікс або суфікс), чергування звуків у корені
слова, наголос тощо. Інфінітив об’єднує всі можливі форми од-
ного виду, наприклад: замикати — замикаю, замикав, зами-
катиму, замикай, замикав би, замикаючи; замкнути — зам-
кну, замкнув, замкни, замкнув би, замкнений, замкнувши.
В інших формах значення виду тісно пов’язане зі значен-
ням часу. Кожне дієслово видової пари утворює свою систему
часових форм: дієслова недоконаного виду творять форми всіх
трьох часів, а дієслова доконаного виду — лише минулого й
майбутнього. Так само дієприкметникові й дієприслівникові
форми творяться від дієслів, зберігаючи значення виду, закладене
в початковій формі: везти — везучи; привезти — привезе-
ний, привізши.
Основне значення форм недоконаного виду пов’язане з відсут-
ністю вказівки на обмеженість дії, вони виражають загалом
тривалу нерезультативну дію, наприклад: писати, читати, ро-
бити, синіти.
Значення форм доконаного виду пов’язується з вказівкою
на внутрішню межу — вони виражають результативну дію,
переважно нетривалу, наприклад: написати, прочитати, зро-
бити, посиніти.
Крім основних значень, дієслівні форми можуть виражати
різні додаткові відтінки значень недоконаного і доконаного виду:
тривалу спрямовану дію (летіти, пливти), повторювану дію
{ганяти, їздити); супровідну дію (приспівувати, приказу-
вати); тривалу завершену дію (посидіти, поспати); раптову
дію з відтінком підсилення (смикнути, грюкнути, рубону-
ти); багаторазову обмежену в часі дію (попоходив, попороз-
казую, попереносили); вказівку на початок дії, обмеженої в
часі (заспівав, закричу, покотиться) та ін. Ці додаткові
відтінки переважно передаються різними засобами, оскільки ди-
намічна ознака у процесі її становлення або розгортання вияв-
ляється як реалізована чи нереалізована, тривала чи нетривала
в часових межах (див. § 94).