Корелятивна видова пара — це співвідносні дієслова, що
відрізняються тільки значенням виду, наприклад: сідати —
сісти, берегти — зберегти.
Видові співвідношення у споріднених дієсловах виражають-
ся засобами афіксації (префіксами й суфіксами), чергуванням
голосних у корені слова, зміною наголосу.
Засіб префіксації виступає при творенні дієслова доконано-
го виду від безпрефіксного дієслова недоконаного виду, напри-
клад: вітати — привітати, знайомити — познайомити, па-
м’ятати — запам’ятати.
Корелятивні видові пари відрізняються від префіксального
словотворення тим, що при видотворенні похідна форма змінює
тільки значення виду, а при словотворенні похідне дієслово
виступає з додатковим семантичним відтінком, наприклад: пи-
сати — написати (видова пара); писати — списати, розпи-
сати, підписати, виписати, записати, відписати, перепи-
сати (словотвір дієслів спільного кореня).
У процесі префіксального словотворення префікси виража-
ють і словотворче, і видове значення {писати — недоконаний
вид, списати, розписати — доконаний), але в межах усього
словотвірного ряду виступає тільки одна видова пара префіксаль-
ного творення {писати — написати). Кожне новоутворене
префіксальне дієслово вступає у видове співвідношення з дієсло-
вом того самого кореня, утворюючи кореляцію за допомогою
інших засобів видотворення, наприклад: списати — списува-
ти, розписати — розписувати.
У сучасній українській літературній мові для видотворення
найчастіше використовуються префікси з- (с-), за-, на-, по-,
при-, про, наприклад: казати — сказати, робити — зробити,
програмувати — запрограмувати, лити — налити, бити —
набити (когось, чогось, щось), синіти — посиніти, ставити —
поставити, іти — прийти, летіти — прилетіти, водити —
проводити.
П р и м і т к а . Паралельні форми видотворення можливі у випадку
омонімії безпрефіксного дієслова, пор.: жати — зжати (жито) і жати —
вижати (сік), а також у випадку значних відмінностей у відтінках бага-
тозначного дієслова, наприклад: гнати (до якогось пункту) — пригнати
і гнати (виганяти) — прогнати.
Ч2ЪВидова пара може творитися одночасним приєднанням пре-
фікса і зміною суфікса: падати — впасти, вішати — повіси-
ти або префіксацією дієслова іншого кореня: ловити — впійма-
ти, брати — взяти, заходити (в приміщення) — увійти.
Суфіксальний спосіб творення видової пари виступає пере-
важно в кореляції другого ярусу: від префіксальних дієслів
доконаного виду творяться форми недоконаного виду, напри-
клад: читати — прочитати (І ярус); прочитати — прочи-
тувати (II ярус). Префіксальним видотворенням виражаєть-
ся основне значення виду — вказівка на внутрішню межу, за-
вершеність/незавершеність дії в часі, результативність її. Су-
фіксальними засобами виражаються різні додаткові відтінки
видового значення: протяжність, повторюваність дії та ін.
У сучасній українській літературній мові дієслова доконано-
го виду мають співвідносні форми недоконаного виду, утворені
за допомогою суфіксів -ува-, -овува-, -ва-, -а-, -ля-, що ви-
ражають значення тривалої, багаторазової, повторюваної або су-
провідної дії, наприклад: заспівати — заспівувати, витягти —
витягувати, відшукати — відшукувати; скупити — скупо-
вувати, опрацювати — опрацьовувати, прилаштувати —
прилаштовувати, викорчувати — викорчовувати; зігріти —
зігрівати, оббити — оббивати, зшити — зшивати; вироби-
ти — виробляти, випекти — випікати, заборонити — за-
бороняти.
Видова кореляція може виражатися заміною суфікса і в парах
безпрефіксних дієслів: лишити — лишати, кінчити — кінча-
ти, пустити — пускати. За допомогою суфіксів виражаються
також додаткові видові відтінки в межах одного виду, наприклад:
летіти — літати, котити — качати, нести — носити.
Від дієслів недоконаного виду III структурного класу зі зна-
ченням тривалої дії видова пара твориться за допомогою суфік-
са -ну-, що виражає одноразовість дії, або -ону-, що виражає
відтінок посиленої дії. Наприклад: гукати — гукнути, сту-
кати — стукнути, смикати — смикнути і смиконути, ру-
бати — рубнути і рубонути.
Чергування звуків у корені слова в сучасній українській
мові самостійним засобом видотворення виступає рідко, на-
приклад: збирати — зібрати, надсилати — надіслати. Най-
частіше воно є супровідним засобом при суфіксальному ви-
дотворенні, як наприклад: видерти — видирати, допекти —
224допікати, закотити — закачувати, заявити — заявляти,
відростити — відрощувати.
Видове значення дієслова може виражатися також зміною
наголосу, наприклад: засипати — засипати (чимось), викида-
ти — викидати, розрізати — розрізати.
У сучасній українській мові є група безпрефіксних дієслів,
що можуть виражати значення доконаного і недоконаного виду
залежно від контексту. Це дієслова женити, ранити, веліти,
наслідувати, вінчати, атакувати, телеграфувати, теле-
фонувати, організувати та ін. Пор.: Командир велів відкри-
ти вогонь (доконаний вид); Працюй, як велить тобі твоя
совість (недоконаний вид).
Окрему групу становлять одновидові дієслова, що не утворю-
ють корелятивної видової пари.
Тільки н е д о к о н а н и й вид мають: а) безпрефіксні дієсло-
ва зі значенням необмеженої дії, наприклад: гордувати, гидува-
ти, гребувати, вимагати, чекати, мислити, працювати, го-
ворити, гомоніти, ледарювати, ворогувати, стежити та ін.;
б) префіксальні дієслова, утворені від дієслів зі значенням необ-
меженої дії (мислення, мовлення, сприймання) за допомогою пре-
фікса по-, що надає відтінку повторюваності дії: погукувати, по-
крикувати, почитувати, пописувати, потріскувати.
Значення лише д о к о н а н о г о виду мають переважно
дієслова префіксально-постфіксальні, похідні від двовидових
безпрефіксних дієслів. Це утворення з префіксами від-, на-,
за-, по-, про-, роз-, наприклад: відпрацюватися, надума-
тися, натерпітися, замиритися, повчитися, провчитися,
пробідкатися, розпишатися, розморгатися.
Одновидове значення можуть мати також дієслова пре-
фіксальні, утворені від двовидових за допомогою префіксів за-,
по-, про-, від-, що надають відтінку тривалості дії із вказів-
кою на результативність або вказують на початок дії з відтінком
посилення її: закивати, запрацювати, потерпіти, попла-
кати, проходити, просидіти, відшуміти, відходити.
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: § 92. Категорія виду