Категорія стану виражає відношення дії до суб’єкта і об’єк-
та. Суб’єктно-об’єктні відношення виявляються в реченні.
Дієслово є основною ланкою в реалізації граматичних відно-
шень між суб’єктом і об’єктом дії. Так, у реченні Бригада
виконала план суб’єктом дії (або носієм динамічної ознаки)
виступає слово бригада; дія, виконувана суб’єктом як актив-
ним діячем, спрямована на об’єкт (план), що в реченні є пря-
мим додатком.
Логічні відношення суб’єкта і об’єкта в цьому реченні збіга-
ються з граматичними; дієслово виражає значення активної дії,
спрямованої на самостійний об’єкт.
229Однак ці логічні відношення можна передати в іншому гра-
матичному оформленні, наприклад: План виконується (ви-
конаний, виконано) бригадою. У такій структурі речення
дієслово набуває значення пасивної дії. Дієслово виконуєть-
ся, утворене від перехідного дієслова виконати за допомогою
постфікса -ся, втрачає значення перехідності. Логічний суб’єкт
при цьому виражений залежною формою іменника — оруд-
ним суб’єкта, логічний об’єкт виступає у формі називного
відмінка.
Пор. також: Усі вітають друга і Друзі вітаються. У пер-
шому випадку дієслово виражає активну дію, спрямовану на
самостійний об’єкт, у другому — дія розподіляється між суб’єк-
тами, що є водночас об’єктами.
Значення дієслівного стану тісно пов’язане із семантикою
дієслова і виявляється в синтаксичних зв’язках його з іншими
словами.
Категорія стану знаходить вияв у способах дієслівного ке-
рування, тісно пов’язуючись з категорією перехідності/непере-
хідності. Так, усі перехідні дієслова можуть виражати значення
активної дії, а неперехідні не виражають ніколи. Дієслова пе-
рехідні і неперехідні, утворені від перехідних за допомогою пост-
фікса -ся, виражають подвійні суб’єктно-об’єктні відношення, а
неперехідні, що не співвідносяться з перехідними (наприклад:
іти, рости, цвісти), виражають однобічні суб’єктні відношен-
ня. Пор.:
Суб’єктно-об’єктні Суб’єктні
відношення відношення
Учень виконує завдання. — Навколо все спить.
Завдання виконується учнем. Василько йде до школи.
Оленка одягає сестру. — Оленка сміється.
Оленка одягається (Оленка
одягає себе).
Морфологічно-словотворчим засобом вираження окремих
значень стану виступає постфікс -ся. За допомогою цього слово-
творчого афікса виражаються значення зворотної і пасивної
дії.
Співвідносні дієслова перехідні і неперехідні з постфіксом
-ся різняться не тільки значенням стану, а й семантичними
230відтінками, пор., наприклад: бороти — боротися, кохати —
кохатися, дерти — дертися, нести — нестися. Лише при
творенні дієслів зі значенням пасивного стану семантичні
відтінки співвідносних дієслів майже непомітні. Наприклад:
завод будує цехи — цехи будуються заводом; хор вико-
нує кантату — кантата виконується хором.
У сучасній українській літературній мові розрізняють такі
стани дієслів: активний (або дійсний), пасивний і зворотно-
середній.
Крім того, виділяють групу неперехідних дієслів, що не вира-
жають подвійних, суб’єктно-об’єктних відношень, це дієслова
нульового щодо об’єкта стану.
П р и м і т к а . У лінгвістичній науці ще за часів М. В. Ломоносова
визначалася традиційна система станів дієслів. М. В. Ломоносов у
«Російській граматиці» назвав шість станів: дійсний (або перехідний),
зворотний, взаємний, середній, пасивний (або страждальний) і спільний.
У працях О. О. Шахматова
1
названо три стани: дійсний, пасивний і
зворотний, а в межах зворотного стану розглянуто різні значення його:
власне зворотні, непрямо-зворотні, взаємно-зворотні та ін.
В академічній граматиці української мови
2
названо лише два стани:
активний і пасивний, наголошується, що категорія стану властива тільки
перехідним дієсловам і ґрунтується на двох взаємопов’язаних кореля-
тивних граматичних значеннях — активному і пасивному. Активне зна-
чення виражається морфологічними формами, пасивне — морфологічни-
ми і синтаксичними.
У розгляді дієслівного стану спостерігається різний підхід учених до
цієї категорії: одні беруть до уваги семантико-граматичні відтінки суб’єкт-
но-об’єктних відношень, що виражені в дієсловах; інші ототожнюють стан
з категорією перехідності/неперехідності; деякі вчені спираються тільки
на граматично виявлену кореляцію суб’єктно-об’ектних відношень, лиша-
ючи поза увагою суб’єктні відношення з нульовим об’єктом.
1. А к т и в н и й с т а н . Дієслова активного (або дійсно-
го) стану виражають активну дію суб’єкта, спрямовану на са-
мостійний об’єкт. Це значення мають лише перехідні дієслова,
що керують формою знахідного відмінка без прийменника.
Наприклад: Косар на луці косу дзвінко клепле (Рил.); Дівча-
та вгляділи на леваді кущ калини (Н.-Лев.).
‘ Шахматов А. А. Синтаксис русского языка. — Л., 1941. — С. 476— 481.
2
Сучасна українська літературна мова: Морфологія / За заг. ред.
І. К. Білодіда. — К, 1969.
231Формальне вираження прямого об’єкта залежним іменни-
ком (або займенником чи іншим субстантивованим словом) у
формі знахідного відмінка є граматичним показником актив-
ного стану дієслова. У структурі речення з дієсловом активно-
го стану граматичні суб’єктно-об’єктні відношення відповіда-
ють логічним суб’єктно-об’єктним відношенням.
2. П а с и в н и й с т а н . Дієслова пасивного стану про-
тиставляються дієсловам активного стану за відношеннями
суб’єкта до об’єкта і за спрямуванням дії. Логічний суб’єкт
при дієслові пасивного стану має форму орудного відмінка без
прийменника і виступає в ролі непрямого додатка, виражаючи
таким чином відношення пасивного суб’єкта і пасивної дії.
Об’єкт дії при дієслові пасивного стану виражається формою
називного відмінка (займенника чи субстантивованого слова),
що виступає в ролі підмета. Наприклад: Пісня виконується
всіма учасниками концерту.
Дієслова пасивного стану творяться від дієслів активного
стану за допомогою постфікса -ся. Співвідносні за значенням
стану дієслова виступають відповідно в активних або пасив-
них зворотах мови. Наприклад: Співак виконує арію. — Арія
виконується співаком.
Відсутність орудного суб’єкта при дієслові нівелює значен-
ня пасивності дії, і дієслово набуває значення зворотно-серед-
нього стану. Пор.: Фільм переглядається комісією і Фільм
переглядається вдруге.
Форми словозміни дієслів пасивного стану дещо обмежені
вживанням: при орудному суб’єкта частіше ставиться дієслово
в 3-й особі, рідше — в 1-й або 2-й чи в минулому часі. Значен-
ня пасивного стану переважно виражається формою пасивного
дієприкметника. Наприклад: Ти думала — тобою весь з’їда-
юсь? — та, подавившись, падаєш в траву… (Тич.); Енеєм
кинута я бідна (Котл.). У безособовому реченні виступають
форми на -но, -то: Роботу виконано.
3. З в о р о т н о – с е р е д н і й с т а н . Дієслова зворот-
но-середнього стану виражають дію суб’єкта, що не переходить
на самостійний об’єкт, а зворотно спрямовується на самого дія-
ча чи додатково характеризує його через неназваний об’єкт,
наприклад: дитина взувається (взуває себе); цехи змагаються
(змагаються один з одним); собака кусається (може вкусити
когось).
232Зворотні дієслова можуть мати різні відтінки зворотно-се-
реднього стану, по-різному характеризуючи відношення між су-
б’єктом і об’єктом дії:
а) в л а с н е з в о р о т н і дієслова виражають дію, суб’єк-
том і об’єктом якої виступає та сама особа. До них належать
дієслова: умиватися, одягатися, взуватися, роззуватися,
купатися, митися, пудритися, голитися, наряджатися.
Наприклад: За матерньою поміччю хлопчик не забарився
умитися, прибратися (П. М.);
б) в з а є м н о – з в о р о т н і дієслова виражають дію, ви-
конувану кількома суб’єктами, кожний з яких виступає водно-
час і об’єктом дії. Сюди належать дієслова: зустрічатися,
змагатися, вітатися, обніматися, цілуватися, листувати-
ся, спілкуватися, радитися. Наприклад: Це ж тоді… в селі,
увечері, коли з Гаврилом познайомилися, тебе бачив.
А тепер бач, де зустрілись, — пригадав Жердяга (Скл.);
в) н е п р я м о – з в о р о т н і дієслова виражають дію,
здійснювану для самого суб’єкта. При дієсловах зі значенням
непрямо-зворотного стану може стояти непрямий додаток або
обставина. Наприклад: готуватися до іспитів, збиратися
до поїздки, лаштуватися в дорогу. Ці дієслова різняться від
власне зворотних тим, що логічний (прямий) об’єкт при них не
виражається. Пор.: Дівчина вмивається (дівчина вмиває себе)
і дівчина збирається в дорогу (дівчина збирає речі в дорогу);
Батько взявся за картуз: — Збирайся, сину, ходімо (П. М.)
(означає «збирай речі»);
г) з а г а л ь н о – з в о р о т н і дієслова виражають дію, що
зосереджується в самій особі, або виражають внутрішній стан
суб’єкта. До них належать дієслова зі значенням ставлення
виконавця дії до об’єкта: милуватися, турбуватися, дивува-
тися, злитися, сердитися, заспокоюватися, журитися,
трястися, мучитися і под. Наприклад: Там три верби схи-
лилися, мов журяться вони (Гл.);
д ) а к т и в н о – б е з о б ‘ є к т н і дієслова виражають влас-
тивість суб’єкта поза зв’язком його з об’єктом. Сюди нале-
жать дієслова зі значенням динамічної ознаки істот: кусати-
ся, битися, дряпатися, хвицатися {собака кусається,
корова б’ється, кішка дряпається, кінь хвицається)
або неживих предметів: жалитися, колотися (крапива жа-
литься);
233є) п а с и в н о – я к і с н і дієслова виражають статичну
ознаку предмета, на який діє інший предмет. Сюди належать
дієслова на зразок: рватися, гнутися, битися, ламатися, кри-
шитися, колотися, м’ятися, топитися (танути, переходити в
стан рідини), плавитися та ін. Пор. у словосполученнях: залізо
гнеться, ситець мнеться, віск топиться, олово плавить-
ся, лід колеться, хліб кришиться, скло б’ється;
є) з в о р о т н о – п а с и в н і дієслова виражають дію, при-
писувану пасивному суб’єктові. Зворотно-пасивні дієслова ке-
рують формою давального відмінка (давальний суб’єкта), що
виступає непрямим додатком. Логічний об’єкт при дієсловах
зворотно-пасивного стану виражається формою називного
відмінка і виступає в реченні підметом. Наприклад: / зга-
дується Улянці дідова казка (О. Д.).
Якщо прямий об’єкт не виражається у формі називного
відмінка, то дієслово перетворюється на безособове з нульовим
значенням стану щодо об’єкта, наприклад: не їсться хліб —
мені не їсться.
Дієслова зворотно-пасивного стану утворюються від пере-
хідних дієслів за допомогою постфікса -ся, в якому певною
мірою збереглося значення зворотного займенника, особливо в
групі власне зворотних дієслів.
Нульовий стан щодо вираження об’єкта мають усі неперехідні
дієслова без постфікса -ся (летіти, дзвеніти, плакати, ста-
ти, бігти і под.), а також безособові дієслова з постфіксом -ся
(не спиться, не сидиться, не лежиться).
Неперехідні дієслова без постфікса -ся означають дію, замк-
нену в самому суб’єкті, тобто вони виражають тільки суб’єктне
відношення (відношення дії до суб’єкта). Наприклад: Літо збігло
як день, і з невлежаного туману вийшов синьоокий, золо-
точубий вересень (Ст.).
Безособові дієслова з постфіксом -ся також виражають од-
нобічні відношення дії до логічного суб’єкта у формі давально-
го відмінка (давального суб’єкта). Дія, виражена безособовим
дієсловом з постфіксом -ся, приписується суб’єктові як неза-
лежний від нього внутрішній стан (мені не спалося; дівчині
не сидиться в хаті; йому не лежалося).
Отже, категорія дієслівного стану виражає подвійні відно-
шення: основне відношення дії до суб’єкта і об’єкта і пов’язане
з ним — відношення між суб’єктом і об’єктом.