За походженням прийменники поділяються на первинні,
або непохідні, і вторинні, або похідні. До п е р в и н н и х
належать ті прийменники, які вже втратили генетичний зв’я-
зок із самостійними словами, а ті, що в сучасній мові співвідно-
сяться з повнозначними словами, розглядаються як в т о –
р и н н і .
П е р в и н н і прийменники характеризуються високим сту-
пенем значеннєвого узагальнення, полісемією семантичних від-
ношень, в яких вони беруть участь у єдності з відмінковою фор-
мою іменника (займенника). Первинні прийменники відріз-
няються від вторинних і за будовою: здебільшого вони односкла-
дові (одноморфемні) або виступають у двоскладових фонетич-
них варіантах (од, від, віді; з, із, зі, зо, ізо; під, піді тощо).
Я д р о п е р в и н н и х п р и й м е н н и к і в с т а н о в л я т ь п р о с т і п р и –
йменники: без, біля, в (у), від, для, до, з, за, к (застарілий),
263крізь, крім, між, на, над, о (об), перед, під, по, при, про,
через та ін.
До первинних належать також складні прийменники, які
утворилися поєднанням двох або трьох простих: задля, зара-
ди, з-за, з-межи, з-над, з-під, з-поза, з-поміж, з-понад, з-
попід, з-посеред, понад, попід, посеред, поміж, щодо.
Первинні прийменники семантично багатопланові. Вони
можуть уживатися для вираження різнопланових синтаксич-
них відношень: просторових, часових, причини, мети, способу
дії або її зумовленості, обмеження, означальних тощо. Напри-
клад: Ой майнули білі коні, тільки в’ються гриви, Тільки
курява лягає на зелені ниви (Сим.); Натрудившися
у квітні, Перецвівши у маю, Йдуть дерева передлітні
в повінь лагідну свою (Рил.); Дубовий сволок прогнув-
ся, потемнів від часу, але ще міцно тримає всю крівлю
на своєму кряжистому хребті (Гонч.); За сльозами, за
гіркими і світу не бачить (Т. Ш.); Хлопець майже щодня
буває у лісі: то гіллячко збирає, то шишки, то глицю
гребе на топливо, про зиму… (Г. Тют.); По совісті живу —
не по анкеті На грізній суперечливій планеті, Де поряд
ходять слава і хула (Низ.); Гине безславно Самсон в са-
мотині, Серцем же рветься свій люд визволять (Л. У.);
Зло нічого не дає, крім зла, вмій прощати, як прощає мати
(Лук.).
До в т о р и н н и х належать прийменники прислівнико-
вого та іменникового походження. Прийменники прислівнико-
вого походження становлять слова-омоніми: близько, вглиб,
вподовж, впоперек, всередині, вслід, довкола, збоку, зверху,
зсередини, кругом, мимо, навздогін, навколо, навкруг, нав-
проти, навстріч, назустріч, напередодні, наперекір, на-
прикінці, недалеко, неподалік, обіч, оддалік, опісля, осто-
ронь, поблизу, поверх, позаду, поодаль, попереду, посередині,
проти тощо.
Меншу групу становлять прийменники, похідні від іменників:
кінець, коштом, край, круг, протягом, шляхом.
Вторинні прийменники цих груп зберігають «внутрішню
форму» самостійних слів, які їх мотивують, але функціонують
не самостійно, а в єдності з одним непрямим відмінком імен-
ника, найчастіше — з родовим.
Порівняймо приклади:
2641. Навколо тихо бринів
золотий півсон перед-
осіннього степу (Ст.).
2. Назустріч дув пруг-
кий, не сильний, але до-
сить морозний вітер
(Бик.).
3. Кінець дня минув у
напруженій роботі (Тр.).
1. Навколо залишених
танків запанувала тиша
(Панч).
2. Назустріч узбережжю
море котить литво бу-
рунів (Гонч.).
3. Давид ще довго сидів
кінець стола і щось швид-
ко, натхненно писав (Гол.).
Прийменник всередині (прислівникового походження), що
вживається з родовим відмінком, слід відрізняти від однозвуч-
ного простого прийменника в (у), який виражає п р о с т о –
р о в і відношення між однаково віддаленими від країв чого-
небудь особами або предметами або ч а с о в і , коли йдеться
про однакове віддалення від початку й кінця дня, тижня, місяця,
року, століття (Див.: СУМ, Т. 9. — С. 134). Наприклад: За
обідом Йосипа посадили у середині, між старою й старим
(П. М.), але: Підрядна частина може стояти всередині го-
ловного речення (у його межах); Всередині парламенту не-
має одностайності щодо земельної реформи (серед парла-
ментарів).
До вторинних належать також прийменники с к л а д е н і
(аналітичної будови), похідні від прийменниково-відмінкових
форм іменників (в інтересах, в силу, за винятком, за допо-
могою, за рахунок, з боку, з нагоди, на випадок, на знак, на
підставі, на противагу, під час, у дусі, у міру, у напрямку,
у ході, у відповідь на, з огляду на тощо), або від прислівнико-
вих форм з простим прийменником (близько від, далеко від,
залежно від, стосовно до, слідом за, одночасно з та ін.).
Наприклад: Це були гамазеї, де переховувався недоторкан-
ний запас зерна на випадок неврожаю чи якогось стихій-
ного лиха (О. Д.); До цього часу Ольга бувала в Народному
домі лише з нагоди таких парадних оказій, як новорічний
бал… (Вільде); На підставі наведених доказів суд прийняв
ухвалу — відмовити позивачеві (Із газ.).
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.