Модальні частки надають окремому слову в реченні або
цілому реченню додаткових відтінків.
Вони слугують засобом творення різних типів речення: ствер-
джувальних, заперечних, питальних, спонукальних, окличних
або виражають невпевненість, можливість, сумнів, недостовірність.
Групи модальних часток:
1) с т в е р д ж у в а л ь н і : так, авжеж, аякже, еге ж.
Наприклад: Авжеж, такий у нас ведеться звичай (Л. У.);
2) з а п є р є ч н і: не, ні. Наприклад: Не знаючи броду, не
лізь у воду (Нар. тв.);
3) п и т а л ь н і : чи, хіба, невже. Наприклад: Невже це
ранок? — Прислухається Юрій до шелесту пташиних крил
і недовірливо поглядає на небо (Ст.);
4) с п о н у к а л ь н і , б а ж а л ь н і : ну, а ну, хоч би.
Наприклад: Хоч би вже буря, вир, абощо, — Цієї тиші не
знести] (Є. М.);
5) в к а з і в н і : це, оце, ось, ото. Наприклад: Ось і Нас-
тя, й Цокійна втирають сльози (Цюпа);
6) о к л и ч н і : що за, як. Наприклад: Ой, гарно як! —
щипаю кілька промерзлих кетягів калини (Ст.);
7) о б м е ж у в а л ь н о – в и д і л ь н і : тільки, лише,
лиш, саме, якраз, навіть, хоч би. Наприклад: Хоч би ма-
273ленькую хатину Він мріяв мати над Дніпром, Щоб у вечір-
нюю годину Животворить своїм пером (Рил.);
8) в л а с н е м о д а л ь н і : мов, ледве чи, мовби, ніби,
нібито, навряд чи та ін. Наприклад: Воронцов ніби ста-
новив найголовнішу, невід’ємну частину складного орга-
нізму полісу (Гонч.); — Оце ж я нібито маю в Італію
їхать (Л. У.);
Окремі частки слугують для підсилення ознак і дій. Це так звані
п і д с и л ю в а л ь н і частки: а, аж, адже, же (ж), -таки,
-бо, -но, -то. Наприклад: Ніч була темна, аж чорна (Коц.);
— Скажи-бо, Степане! Може, справді нездужаєш? (Т. LLL).
Виділяються також к і л ь к і с н і частки: майже, трохи
не, ледве не та інші, що вказують на часткову невідповідність
чомусь, приблизну кількість: Гнуться мало не до землі стрункі
білі берези (Фр.); Злива тривала майже годину (Тр.).
Частки слід відрізняти від однозвучних з ними інших служ-
бових і самостійних слів. Пор.:
Частка Омонімічне з часткою
слово
Як тебе на голос не впізнати? Як парость виноградної
Серце, і життя моє, і кров, лози, плекайте мову
Найсвятіше слово наше — мати, (Рил.) — сполучник як;
Рідна земле, правда і любов!
(Мал.) – оклична частка як; ,
тод[ м и обоє помічаємо>
Чи совам зборкати орла?
щ о н а д в о р і вечір чи н і ц
Чи правду кривді подолати?
{Ян)
_ с п о л у ч н и к чи]
(Рил.) – питальна частка чи; Відступати звідси не-
Чого це хмурнішає літо,
МОЖ
ливо. Це було б ціл-
в гаю замовка соловей, ковитою загибеллю для
І капають сльози на квіти всіх н а с { Г о т )
_ в к а з і в_
з повитих журбою очей?..
н и й займенник це.
(Сос.) — підсилювальна частка це.
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: § 116. Формотворчі і словотворчі частки
Наступна: Заперечні частки не і ні