Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України,
вул. М. Грушевського, 4, Київ, Україна 01001
Зафіксовано й частково проілюстровано першорядні складові європей-
ського іміджу романтизованого Єгипту (на матеріалі англійської, французької,
російської, української поезії та прози ХІХ ст., що належить до романтичного
напряму).
Ключові слова: Єгипет, імідж, європейський романтизм, єгипетське, етнічне.
Історія і культура Єгипту вже багато століть приваблює світову спільноту, перед-
усім науковців і митців Європи. При цьому європейці не тільки розкопували міста
стародавніх єгиптян, досліджували їхні піраміди, гробниці, папіруси тощо, а й
створювали та популяризували власні Єгипетські світи, як-от романтизований
Єгипет.
Саме в ХІХ ст., особливо в добу романтизму, інтерес до країни великого Нілу
зріс, що було перш за все зумовлене кількома вагомими причинами, серед яких
єгипетська Наполеонівська воєнна кампанія (1798—1801 років), розшифрування
ієрогліфів Жаном-Франсуа Шампольйоном молодшим (1822 року), спорудження
Суецького каналу (1869 року) тощо. Статті про Єгипет заполонили сторінки того-
часної преси, спричинивши як бум подорожей до країни пірамід, так і своєрідну
прикладну єгипетоманію — популярними стали архітектурні споруди, меблі, посуд у
єгипетському стилі.
Мета цього невеликого імагологічного дослідження проінформувати про пер-
шорядні складові образів (іміджів) Єгипту, сфантазовані в англійській, французькій,
російській, українській поезії та прозі ХІХ ст., що належить до романтичного
напряму.
Європейська єгиптологічна література доби романтизму налічує близько сотні
текстів прозових і поетичних. Основними об’єктами пропонованого компаративного
аналізу стануть оригінальні й знакові в більшому чи меншому культурницькому
масштабі: англійський — «Гебір…» («Gebir: A Poem in Seven Books», 1798)
В. Лендора; французькі — «Подорож з Парижу в Єрусалим і з Єрусалиму в Париж»
Ф.-Р. де Шатобріана («Itinéraire de Paris à Jérusalem et de Jérusalem a Paris», 1811),
«Ісіда» («Isis», 1845), «Подорож на Схід» («Voyage en Orient», 1851), «Гор» («Horus»,
1854) Ж. де Нерваля, «Ніжка мумії» («Le Pied de Momie», 1840), «Ніч Клеопатри»
(«Une Nuit de Cléopâtre», 1845), «Сфінкс» («Le Sphinx», 1852), «Ностальгія обелісків» Європейський імідж романтизованого Єгипту: на матеріалі англійської…. 355
(«Nostalgies d’Obélisques», 1852), «Роман мумії» («Le Roman de la Momie», 1858),
«Подорож до Єгипту» («Voyage en Egypte», 1869) Т. Готьє; російські — «Клеопатра»
(«Клеопатра», 1824) О. Пушкіна, «Мікерія, Лілія Нілу» («Микерия, Нильськая
Лилия», 1845) О. Сенковського; українські — «Марія» (1859) Т. Шевченка, «Клео-
патра» (1887) С. Воробкевича.
Варто зазначити, що, крім В. Лендора, О. Пушкіна, Т. Шевченка та С. Воробкеви-
ча, всі інші названі письменники бували в Єгипті. 13-го липня 1806 року розпочалася
легендарна подорож Ф.-Р. де Шатобріана з Парижа до Єрусалима через Італію,
Грецію, Туреччину, Родос, Яффу, а маршрут його зворотного шляху додому пролягав
саме через Єгипет і Туніс. О. Сенковського, ще дев’ятнадцятирічного студента,
Віленський університет командирував на Близький Схід задля пошуку матеріалів про
польсько-турецькі історичні взаємовідносини. Більшу частину цього відрядження
(1819—1821 роки) О. Сенковський провів у Єгипті, де досконало вивчив арабську
мову, ознайомився з історією й культурою цього північноафриканського регіону. Ж.
де Нерваль у 1843 році під час мандрівки азіато-африканськими середземномор-
ськими територіями відвідав єгипетський край. У 1869 році Т. Готьє приїздив до
Єгипту на церемонію відкриття Суецького каналу.
Водночас і Ф.-Р. де Шатобріан, і Ж. де Нерваль, і Т.Готьє та інші представники
романтичної літератури, котрі писали на єгипетську тематику, були на свій час більш
чи менш ерудованими єгиптознавцями.
Скажімо, той же Ф.-Р. де Шатобріан, готуючись до орієнтальної подорожі,
проштудіював чимало сходознавчих книг, вплив яких досить відчутний у його
«Подорожі з Парижа в Єрусалим…». Зокрема, на сторінці шостій розділу,
присвяченого Єгипту, перелічено авторів, які, на думку Ф.-Р. де Шатобріана,
пречудово змалювали дивовижі цієї країни
1
.
О. Сенковського можна сміливо назвати тогочасним єгиптологом: він підготував
до друку й видав знімок з демотичного папірусу, який привіз із Єгипту; більша
частина його сходознавчих подорожніх нотаток, які активно друкували польські й
російські періодичні видання першої половини XIX ст., стосуються Єгипту
2
.
Ж. де Нерваль задовго до мандрівки на Схід заявив про себе як про автора
науково-популярних розвідок про східну культуру, в тім числі й єгипетську. Так, у
грудні 1845 року на сторінках журналу «La Phalange» було видруковано його нарис
«Храм Ісіди. Спогади про Помпеї» (пізніше означений як «Ісіда»), в якому роз-
повідається про побутування в Стародавньому Римі культу єгипетської богині Ісіди й
паралельно продукується ідея релігійного синкретизму. Й хоча цей твір Ж. де Нер-
валя ґрунтується на надрукованій у 1809 році в цюріхському альманасі «Мінерва»
статті про Ісіду німецького сходознавця Карла-Августа Бьоттігера, це аж ніяк не
заважає «Ісіді» Ж. де Нерваля, за словами сучасних нервалезнавців, обіймати позиції
лідерства поміж його ідеологічних творів. Тобто, саме благодатний єгипетський
1
«Mais que dirais-je de l’Egypte? Qui ne l’a point vue aujourd’hui? Le voyage de M. de Volney en
Egypte est un véritable chef-d’œuvre dans tout ce qui n’est pas érudition: l’érudition a été épuisée par
Sicard, Norden, Pococke, Shaw, Niebhur et quelques autres; les dessins de M. Denon et les grands tableaux
de l’Institut d’Egypte ont transporté sous nos yeux les monuments de Thèbes et de Memphis…» [5, с. 73].
2
Посещение пирамид // Сын отечества. — 1822. — Ч.XXV, № 1. — С. 16—30; Перечень письма
из Каира, от 11 (22) декабря 1820 г. // Сын отечества. — 1822. — Ч.XXVI. — С. 64—71 та ін. 356 І. Арендаренко
матеріал спонукав французького романтика до міркувань з приводу спільного гене-
зису, взаємозв’язку й можливого майбутнього об’єднання світових релігій в єдине
духовне ціле.
Т. Готьє знав багато про Єгипет і постійно ним цікавився. Цьому сприяла і його
дружба з відомим єгиптологом та романістом Ернестом Фейдо, чиї документальні
описи стали претекстами «Роману мумії» Т. Готьє
3
.
Зрозуміла річ, що в європейських романтичних творах на єгипетську тематику на
першому плані — проблема етнокультурної ідентичності. Пишучи про єгипетське,
романтики намагалися продемонструвати його національні прикмети й багаторівневу
етнічну винятковість. Ними, відштовхуючись від часових координат, були змодельо-
вані романтизовані іміджі Єгипту стародавнього, греко-римського (передусім, часів
правління Клеопатри VII), мусульманського (частіше, ХІХ ст.), комбінованих віків
(найчастіше, минуле + сучасне авторові).
Наприклад, події в «Мікерії…» відбуваються в стародавньому Єгипті, між
117275 — 117293 роками, тоді, за цими вигаданими О. Сенковським датами, єгипет-
ською державою керував мудрий фараон Амосіс. І хоча в «Мікерії…» наявна часова
плутанина (знаменитий Лабіринт будується, коли йде Троянська війна та ін.), але все-
таки О. Сенковський не вийшов за рамки епохи Стародавнього Світу й створив
багатогранний етнічний образ тогочасного Єгипту.
Зауважимо, що єгипетську історію до династії Птоломеїв письменники-роман-
тики розробляли мало. Їх значно більше цікавив Єгипет греко-римської експансії,
особливо правління останньої єгипетської цариці Клеопатри VII: поезії «Клеопатра»
О. Пушкіна, новела «Ніч Клеопатри» Т. Готьє, недописана україномовна поема
«Клеопатра» С. Воробкевича. У цих творах образ Клеопатри виступив суттєвим
іміджмейкером єгипетського, впливаючи на моделювання його самобутності, чи,
інакше кажучи, літературний імідж Єгипту був викристалізуваний із стереотипних
характеристик цієї цариці.
У багатьох творах літературного романтизму, насамперед мандрівної прози,
презентується мусульманський Єгипет ХІХ ст.: першого десятиліття («Подорож з
Парижа в Єрусалим і з Єрусалима в Париж» Ф.-Р. де Шатобріана); 40-х років («Подо-
рож на Схід» Ж. де Нерваля); 60-х років («Подорож до Єгипту» Т. Готьє). Важливо
підкреслити, що в цих східних подорожах зазвичай є захоплення Стародавнім Єгип-
том, його талановитим народом і величними правителями, й висловлюється жаль з
приводу мусульманського модифікування єгипетського.
Подеколи романтики робили екскурси в давні часи Єгипту з єгипетської
сучасності, як-от Т. Готьє у «Романі мумії». На початку цієї Готьєвої прозової
фантазії йдеться про розкопки єгипетської піраміди у першій половині ХІХ ст., а далі
читач переноситься в далеке минуле, в епоху фараонів. В іншому «єгипетському»
творі Т. Готьє — «Ніжці мумії» — головний герой потрапляє до «вічних мешканців»
староєгипетської гробниці прямісінько з Франції ХІХ ст. Можна погодитися зі
словами Жоржа Пуле, що така «мандрівна» розповідь між декількома часовими
планами, коли минуле змінює майбутнє або навпаки, «виглядає як марення наяву», в
якій «часу не існує» [1, с. 20].
3
В посв’яті тому ж таки Е. Фейдо задекларовано: «…l’histoire est vous, le roman est de moi». Європейський імідж романтизованого Єгипту: на матеріалі англійської…. 357
Посутньо варто зазначити, що всі перераховані репрезентації історико-етнічних
іміджів Єгипту створювалися за рахунок ідентичного набору символів: природно-
географічних (Ніл, пустеля, Александрія, Каїр), архітектурних (піраміди, сфінкси,
колоси, Александрійський маяк), мовознавчих (ієрогліфи), релігійно-обрядових
(Амон-Ра, Ісіда, Птах, Тот, мумії). Ці та ще деякі асоціативні образи, більшість з яких
є типовими візитними картками Єгипту, або досить детально виписані, відіграють
важливу роль у композиції, або лишень згадувались заради достовірності вигаданого
місцевого колориту.
Так, у «Гебірі» В. Лендора — хронологічно першому творі на єгипетську те-
матику, що належить до романтизму, — задля вірогідності єгипетського ландшафту
двічі чи тричі вписано слово «Єгипет» («Egypt with proud Iberia should unite» та ін.),
двічі згадано Ніл («the land of Nile», «by the seven-armed Nile») і в одному місці —
могилу Мемнона («Memnon’s tomb»).
У «Подорожі з Парижа в Єрусалим і з Єрусалима в Париж» Ф.-Р. де Шатобріана
маємо декілька чудових детальних описів Нілу
4
, обрисів Нільських берегів, Олексан-
дрії, Каїру, Розети, пірамід
5
і побіжні згадки колосів Мемнона, Сфінкса
6
, Ісіди,
папірусів та інших формоутворюючих одиниць єгипетського етносу.
Майже цілу сторінку в «Мікерії..» відведено вербалізації єгипетського Лабіринту,
одному з ключових пунктів, де відбуваються події повісті
7
. Велику увагу О. Сенков-
ський приділив центральним єгипетським богам, предметам староєгипетського
побуту й одягу, описуючи та ілюструючи їх. У текст «Мікерії…» входить і коро-
тенький опис Нілу
8
. А от сфінкси, піраміди, колоси Мемнона, мумії, ці неодмінні
елементи єгипетської екзотики, були згадані мимохідь.
У «Ночі Клеопатри» Т. Готьє маємо красиві пейзажі Нілу й поетичні замальовки
єгипетської пустелі, наявні і в його «Романі мумії», де напрочуд яскраво виписане
єгипетське як етнокультурне (розписи гробниць, описи мумій, релігійно-побутових
предметів древніх єгиптян тощо). Змалював французький романтик і сфінкса у
вигляді мармурової левиці-матері з жіночою головою («Сфінкс»), скоріше за все під
4
«L’eau du fleuve était dans cet endroit d’un rouge tirant sur le violet, de la couleur d’une bruyère en
automne: le Nil, dont la crue était finie, commençait a baisser depuis quelque temps» [5, с. 120] та ін.
5
«…nous découvrîmes le sommet des Pyramides: nous en etions à plus de dix lieues. Pendant le reste
de notre navigation, qui dura encore près de huit heures, je demerai sur le pont à contempler ces tombeaux ;
ils paraissaient s’agrandir et monter dans le ciel à mesure qui nous en approchions» [5, с. 128] та ін.
6
«…je voyais parfaitement les assises des pierres, et la tête du sphinx qui sortait du sable» [5, с. 134].
7
«Лабиринт, в праздничном наряде, ждал уже прибытия веселой толпы: эти сотни исполинских
зданий, сваленных в огромную разноцветную гору, этот лес могучих колонн, обелисков, сфинксов и
статуй, раззолоченных и расписанных богатейшими красками, эти бесчисленные портики,
пирамидальные входы с одного двора на другой, величественные стены, покрытые сверху донизу
колоссальными барельефами и также расписанные самым блестящим образом, и, повсюду, днем,
гирлянды цветов, искусственные рощи, водометы, а ночью, тысячи огней, плавающих в воздухе в
цветных стеклянных шарах, представляли зрелище истинно очаровательное. Только в нашем
благословенном Египте и можно видеть такие волшебства « [3, с. 203].
8
«Слышите ли, как шумит Нил? Как он клокочет между гранитами? Как гордо толкает скалы?
Как весело катится по ним каскадами в этих порогах? В других местах, говорят, он, разлившись в
гладком, покойном русле, торжественно течет светлым и широким зеркалом: солнце, луна и звезды
глядятся в него с наслаждением; днем ходит в золоте, ночью спит в серебре» [3]. 358 І. Арендаренко
впливом давньогрецьких легенд
9
, оскільки в Стародавньому Єгипті ці скульптури
робили переважно чоловічого роду, й дуже рідко — жіночого.
Каїр і піраміди — магістральні єгипетські об’єкти, різнобічно досліджував
Ж. де Нерваль у «Подорожі на Схід». Ісіда, Гор, Кнеф — тріада діючих осіб нер-
валівського «Гора».
«З-за Нілу сфінкси, мов сичі, // Страшними мертвими очима // На теє дивляться.
За ними // На голому піску стоять // По шнуру піраміди вряд, // Мов фараонова
сторожа…» [4, 321] — такі атрибути єгипетського маємо в «Марії» Т. Шевченка.
У «Клеопатрі» С. Воробкевича перелічено найвідоміші єгипетські споруди й
монументи — піраміди, сфінкси, колоси Мемнона, Лабіринт, Александрійські маяк і
бібліотеку — й зроблено акцент на їхніх відмітних рисах. Наприклад, у поемі
підкреслено розмір, вік і призначення пірамід: «До… гігантських пірамід, старезних
гробниць». Вказано дату «народження» сфінксів: «Сфінкси дрімають в піску вже
1000 літ». Звернено увагу на дивний ранковий спів колосів Мемнона — «Як в рощі
сонечко вітає камінь // Чудним і незрозумілим співом» — й на заплутаність Лабі-
ринту. Александрійський маяк С. Воробкевич назвав сьомим дивом світу й наголосив
на його величезній значущості й користі: «Фонар сей сьомим чудом всього світа //
Він… остерігає мореплавця // От скал згубливих і морських берегів». Лаконічно
описано в «Клеопатрі» й Олександрійська бібліотека, фонди якої, — зауважує
С. Воробкевич, — є скарбом знань для істориків, філософів, математиків, астрономів,
ораторів, митців, лікарів.
Гармонійно влилися в європейський єгиптологічний літературний романтизм і
деякі широковживані рецепції орієнтального, а саме Схід — край екзотики й роз-
коші, велична земля з давньою історією і чудовими пам’ятками матеріальної куль-
тури, Схід — батьківщина європейської цивілізації, Схід — край таємниць, Схід —
антисвіт Заходу.
Розкішно-вражаючий незліченними багатствами й екзотичними дивовижами
Єгипет виблискує з під пера Ж. де Нерваля, Т. Готьє, О. Сенковського, С. Воробке-
вича та інших романтиків-єгиптологів. Сконструйована ними єгипетська екзотика —
неперевершена архітектура й ландшафтні пейзажі єгипетських палаців, грандіозні
прийоми й небачені коштовності фараонів, живописні релігійно-обрядові дійства й т. п.
Ф.-Р. де Шатобріан неодноразово називає Єгипет колискою наук, матір’ю релігій
і законів
10
, а Ж. де Нерваль — прабатьківщиною людства
11
. Готьєвська «сфінкс-
жінка» беззаперечно символізує собою єгипетську культуру, підґрунтя європейської
цивілізації («Сфінкс»).
9
У міфі про царя Едіпа сфінкс — люте й смертоносне чудовисько жіночої статі, котре пожи-
рало людей, які не змогли розгадати її загадки.
10
«cette Égypte, berceau des sciences, mère des religions et des lois» [5, с. 120] і т.п.
11
«Впрочем, эта земля была и остается нашей общей прародиной, и здесь под напластованиями
греческой и римской цивилизации прослеживаются истоки Европы. Религия, мораль, ремесла — все
пришло из этого таинственного и вместе с тем гостеприимного края, где в древние времена гении
черпали для нас свою мудрость. Содрогаясь от ужаса, входили они в эти чужие святилища, где
решалось будущее человечества, и выходили оттуда с божественным сиянием над челом, чтобы
донести до своих народов предания, восходящие к первым дням мироздания. Так, Орфей, Моисей и
малоизвестный у нас бог, которого индусы называют Рама, принесли с собой одни и те же
наставления и верования, изменившиеся впоследствии под влиянием тех народов, которые их
восприняли, но повсюду они легли в основу мировых цивилизаций» [2, с. 105]. Європейський імідж романтизованого Єгипту: на матеріалі англійської…. 359
Таємничість єгипетського створювалася за рахунок опису незрозумілих для
європейців предметів, традицій, ритуалів тощо. Наприклад, неможливість прочитати
староєгипетські ієрогліфічні написи спонукала до різноманітних фантазій із цього
приводу та призвела до частого використання стосовно слова «ієрогліф» таких
синонімічних словосполучень, як «таємні знаки», «сховане знання», «втрачена інфор-
мація» і т. п. У «Мікерії…» цар Амосіс розповідає доньці притчу, що була написана
«в глубочайшей древности самими старинными иероглифами, которых смысл теперь
потерян…» [3, с. 260].
У «Гебірі» В. Лендора презентовано Єгипет як літературну країну магічних
явищ, у якій мешкають поряд з єгиптянами-людьми таємничі демони й морські фан-
тастичні істоти. Так само загадковими постають у поемі й представниці раси дав-
ньоєгипетських жерців.
У «Клеопатрі» С. Воробкевича єгипетський ореол потаємності втілено в обряд
пророцтва, що здійснює Тіберіус. Цей старий жрець звертається до бога Ра за
допомогою магічних заклинань і певних дій, перед цим поставивши Клеопатру в
окреслене ним коло й давши їй оберіг — статуетку Ісіди. Далі він обкурює царицю
спеціально приготованим зіллям, махає фараоновим жезлом, священним волоссям
Береніки й танцює, наче «скажений дервіш в екстазі». Протягом усього магічного
процесу, цілком у дусі готичних романів жаху, лунають якісь таємничо-жахливі
голоси, виринають з темряви страшні потвори.
Варто додати, що нерідко романтизований Єгипет висвітлено як країну культу
мертвих. Скажімо, готьєвській Клеопатрі («Ніч Клеопатри») сумно й жахливо,
думаючи про мільйони мумій в єгипетських підземеллях, і для себе вона робить
висновок, що її рідний Єгипет — воістину похмуре царство.
Часто при опоетизуванні єгипетського романтики використовували прийом
порівняння Єгипту як східного простору
12
з Європою, окремими європейськими
державами й містами як західними обширами. Наприклад, у «Подорожі з Парижа в
Єрусалим і з Єрусалима в Париж» Ф.-Р. де Шатобріан порівнює єгипетські краєвиди
з французькими авеню
13
, а Ж. де Нерваль у «Подорожі на Схід» — єгипетську й
європейську культуру та природу
14
. Майже в кожному чотиривірші «Ностальгії
обелісків» Т. Готьє наявне протиставлення єгипетського й паризького. При цьому,
якщо в першій монологічній ностальгії єгипетське є рідним, милим і чудовим, а
паризьке — чужим, неприємним і брудним, то в другому монолозі все навпаки.
12
Тут варто пояснити, що у XIX ст. під «орієнтальним» розумілось усе, що було пов’язане не
тільки з Азією, а й з Північною Африкою та Східною Європою. У цій статті північно-африканський
Єгипет також вивчається як частина Сходу.
13
«Les palmiers paraissaient alignés sur la rive, comme ces avenues dont les châteaux de France sont
décores: la nature se plait ainsi a rappeler les idées de la civilization dans le pays où cette civilization prit
naissance, et où règnent aujourd’hui l’ignorance et la barbarie» [5, с. 121].
14
«У зари в Египте нет тех изумительных алых оттенков, которыми любуешься на Кикладах или
на побережье Кандии; лишь зыбкий свет предвещает появление солнца, которое неожиданно заго-
рается на краю неба; иногда кажется, что оно бессильно сбросить свой тяжелый сероватый саван, и
оно предстает бледным, лишенным лучей, словно Осирис из подземного царства; его бесцветные
отблески наполняют унынием тусклое небо, которое становится похоже на затянутое тучами небо
Европы, но, вместе того чтобы исторгнуть дожди, оно вбирает в себя всю влагу» [2, с. 64]. 360 І. Арендаренко
Посутньо зауважу, що поруч з історико-етно-культурницькими співіснують і
алегорично-символічні літературні іміджі Єгипту. Так, незначний етнічний пласт
«Гебіра» вповні підпорядкований символічності його поетикальної матриці. Примі-
ром, володарка Єгипту символізує собою східну красу, надзвичайно привабливу й
небезпечну; кохання Гебіра до Чароби — закоханість європейців у Схід. Воднораз
орієнталізм цієї алегоричної поеми з політичним підтекстом ґрунтується на певності
інтелектуальної переваги Заходу над Сходом, тому в «Гебірі» більше позитивного в
образах завойовників, аніж у постатях єгиптян.
Алегорично-символічним є і Шевченків Єгипет у «Марії», що певною мірою став
віддзеркаленням сучасної поетові Російської імперії. Нагадаємо, що подібні вико-
ристання письменниками-романтиками образів Орієнта для маскування європейських
політичних подій, про своє ставлення до яких вони не могли говорити відкрито з тих
чи інших причин, — традиційні для поетики європейського романтизму.
Безумовно, в обмеженому текстуальному просторі цієї публікації продемон-
струвати всі грані європейського іміджу романтизованого Єгипту неможливо, але
основні складові цього літературного феномену були зафіксовані й частково про-
ілюстровані.
————————————————————————
1. Нерваль Ж. де. Мистические фрагменты / Пер. с фр. Сост. Ю. Н. Стефанов.
Вступит. статья и коммент. С. Н. Зенкина. — СПб.: Издательство Ивана Лимбаха,
2001. — 536 с.
2. Нерваль Ж. Путешествие на Восток. — М.: Главная редакция восточной
литературы издательства «Наука», 1986. — 445 с.
3. Сенковский О. Микерия Нильская-Лилия // Собрание сочинений Сенковского
(барона Брамбеуса). — Т. 5. — СПб.: Типография Императорской Академии Наук,
1858. — С. 171—272.
4. Шевченко Т. Г. Повне зібрання творів: У 12 т. — Т. 2. — К.: Наукова думка,
2001. — 784 с.
5. Chateaubriand de. Voyage d’ Égypte // Itinéraire de Paris à Jérusalem et de Jérusalem a
Paris. — T. 2. — Paris: Librairie de Firmin Didot Freres, 1846. — P. 115—150. Європейський імідж романтизованого Єгипту: на матеріалі англійської…. 361
EUROPEAN IMAGE OF ROMANTICIZE EGYPT: ON THE BASIS OF
ENGLISH, FRENCH, RUSSIAN, UKRAINIAN POETRY AND PROSE OF
THE XIX CENTURY
Iryna Arendarenko
Shevchenko Institute of Literature of the National Academy of Sciences of Ukraine,
4, Grushevsky St., Kyiv, Ukraine 01001
This paper presents to record and illustrate partly the paramount components of
European image of romantic Egypt on the basis of the XIX century’s English, French,
Russian, Ukrainian poetry and prose belonging to Romanticism.
Key words: Egypt, imago, European Romanticism, Egyptian, ethnic.
ЕВРОПЕЙСКИЙ ИМИДЖ РОМАНТИЗИРОВАННОГО ЕГИПТА:
НА МАТЕРИАЛЕ АНГЛИЙСКОЙ, ФРАНЦУЗСКОЙ, РОССИЙСКОЙ,
УКРАИНСКОЙ ПОЭЗИИ И ПРОЗЫ ХІХ ВЕКА
Ирина АРЕНДАРЕНКО
Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України,
вул. М. Грушевського, 4, Київ, Україна 01001
Зафиксированы и частично проиллюстрированы первостепенные составные
европейского имиджа Египта (на материале английской, французской, россий-
ской, украинской поэзии и прозы ХІХ в., принадлежащие к романтическому
направлению).
Ключевые слова: Египет, имидж, европейский романтизм, египетское, этни-
ческое.
Стаття надійшла до редколегії 06.04.2007
Після редагування 07.04.2008
Прийнята до друку 08.05.2008