Національний університет “Львівська політехніка”,
кафедра української мови,
вул. Бандери, 12, 79013, м. Львів,
тел.: (032) 258 26 75
Статтю присвячено порівняльному аналізу кількісних та структурних характеристик
семантичних полів дієслів переміщення у літературній і жаргонній мові. Встановлено, що
жаргонне поле є біднішим не тільки за кількістю слів і стилістичним потенціалом, а й
обмежене семантично, оскільки жаргонні слова містять невелику кількість лексико-
семантичних та словотвірних диференційних сем.
Ключові слова: семантичне поле, дієслова ходи, архілексема, синонімічний ряд, жаргон.
Завданням цієї статті є порівняння семантичних полів дієслів ходи сучасної української
літературної мови та жаргону. Проаналізовано кількість лексико-семантичних дифе-
ренційних сем, за якими побудовано синонімічні ряди, диференційних сем, виражених
словотвірними засобами, і кількість слів, які є носіями цих сем, – архілексем, синонімів,
їхніх словотвірних похідних.
Літературне семантичне поле дієслів ходи сформовано методом суцільної вибірки з
тлумачного словника української мови (далі – СУМ) [6]. Воно складається з високо-
частотних, загальновживаних слів, які входять до основного лексичного фонду мови і
виражають поняття “переміщатися кроками”. Поле є надзвичайно багатим як за кількістю
слів, так і різноманіттям значень, які вони виражають. Дієслова ходи становлять
найвагомішу частину (1025 дієслів) з 8066 дієслів переміщення. До складу поля входять 200
непохідних і 825 похідних дієслів. Про вагомість поля свідчить не тільки його великий
обсяг, а й висока частота вживання лексичних компонентів [8]. Дієслова ходи належать до
основного лексичного складу мови, оскільки називають процеси переміщення, які
надзвичайно поширені у навколишньому світі.
Шляхом опитування ста студентів ми з’ясували, що жаргонне поле дієслів ходи
cкладається з 70 лексичних компонентів. Очевидно, така порівняно невелика кількість слів
цілком задовольняє потреби опитуваних. Щоб порівняти функціонування літературного та
жаргонного полів, зупинімося на особливостях їхніх семантичних центрів – архілексем,
порівняймо кількість синонімічних рядів та закономірності утворення словотвірних
похідних, а також частоту вживання літературних і жаргонних слів у мовленні студентів.
Порівняння кількості лексико-граматичних варіацій архілексем, кількості
лексико-семантичних варіантів у значеннях жаргонної і літературної архілексем,
кількості словотвірних похідних від них. У центрі семантичного поля дієслів ходи
перебуває архілексема, дієслово іти – максимально узагальнене слово, значення якогоСтруктура і лексичне наповнення семантичного поля дієслів ходи…
__________________________________________________________________________________
35
складається з інтегральних сем, спільних для значень усіх слів поля: “переміщатися” +
“кроками” + “у певному напрямі”.
Згідно з результатами опитування, роль жаргонної архілексеми виконує слово
тусувати (семний склад “переміщатися” + “кроками” + “у певному напрямі”). Щоправда, у
словнику Л. Ставицької [7] воно не є дієсловом ходи, а зафіксовано в значенні тусувати
мол. “збиратися групами (за інтересами, віком і т. ін. ), проводити час у компанії друзів,
однодумців”. Можливо, за п’ять років з моменту видання словника відбувся розвиток
значень слова аналогічно до різноспрямованого відповідника архілексеми, дієслова
тусуватися1 мол. “збиратися групами (за інтересами, віком і т. ін. )” → тусуватися 2 мол.
“ходити, прогулюватися в певному місці” [7].
Ймовірно, що слово тусувати, як і велика кількість інших жаргонізмів, кримінального
походження. Воно могло виникнути як метафоричне переосмислення процесу тасування
карт (переміщення туди-сюди) [7]. Л. Ставицька подала близьке за звучанням і значенням
слово тасуватися крим. у значенні “ходити назад-вперед (по камері, бараку)”. Отже,
можна припустити, що слово тусувати виникло як семантичне похідне внаслідок
метафоричного розвитку первинного значення тасувати “мішати карти” → тасуватися
“ходити назад-вперед (по камері, бараку)”→ тусуватися1 “збиратися групами (за
інтересами, віком і т. ін. )”→ тусуватися2 “ходити, прогулюватися в певному місці” [7]→
тусувати “іти в певному напрямку”.
Порівняймо семантичні властивості літературної та жаргонної архілексем:
а) Літературна архілексема іти (“переміщатися” + “кроками” + “у певному напрямі”)
має ще три варіанти за семами односпрямованості / різноспрямованості та зумовленої /
незумовленої стороннім впливом дії: ходити (“переміщатися” + “кроками” + “у різних
напрямах”), вести (“допомагати або примушувати” + “переміщатися” + “кроками” + “у
певному напрямі”), водити (“допомагати або примушувати” + “переміщатися” + “кроками”
+ “у різних напрямах”) [3, с. 66; 5, с. 97].
Значення жаргонної архілексеми тусувати (“переміщатися” + “кроками” + “у певному
напрямку”) містить сему односпрямованості. Деякі студенти називають її різноспрямо-
ваним відповідником дієслово тусуватися (“переміщатися” + “кроками” + “у різних
напрямах”). На цьому розвиток варіантів жаргонної архілексеми поки що закінчився,
оскільки вона є доволі незручною для словотвору.
б) Дієслово іти, архілексема літературного поля дієслів ходи, має 30 значень (без
врахування їхніх варіантів) [6]. Воно було багатозначним ще в давньоруській мові [1, с. 37].
Згідно з нашими спостереженнями, тимчасова жаргонна архілексема тусувати має тільки 2
названі вище значення. Про її перспективи тривання у часі і розвитку інших значень
говорити важко, адже відомо, що основна маса жаргонізмів є дуже плинним пластом
лексики: набриднувши своїм користувачам, вони поступаються місцем новому, свіжому,
побудованому на іншійметафорі слову.
в) Існує загальномовна закономірність: якщо слово часто вживають, то розвивається
його семантична структура (виникають нові значення) і з’являються словотвірні похідні.
Так, дієслово іти, односпрямована архілексема літературного поля дієслів ходи, має 72
похідні, які передають значення простору, часу, інтенсивності дії [5, с. 98].
Натомість від жаргонної архілексеми тусувати важко утворювати похіднізі значенням
простору, часу та інтенсивності. Вони не засвідчені ні у словнику Л. Ставицької [7], ні у
проведеному нами опитуванні студентів. Л. Ставицька фіксує 8 похідних від цього слова,
але від значення тусувати мол. “збиратися групами (за інтересами, віком і т. ін.): тусер
мол. “те саме, що тусовка”, тусівка крим , мол. “зустріч, зібрання молодіжних угруповань”,
тусівник мол. “людина, яка активно відвідує тусовки”, тусла мол. “те саме, що тусовка”, Анна Середницька
__________________________________________________________________________________
36
тусня мол. “члени якоїсь компанії, групи людей, об’єднаних спільними інтересами”,
тусняк мол. “те саме, що тусовка”, тусування, мол. “дія за значенням” [7]. Проте ці похідні
– іменники. Від різноспрямованої архілексеми тусуватися ми також не зафіксували
дієслівних похідних.
Це означає, що жаргонні архілексеми тусувати, тусуватися не виконують
обов’язкової для дієслів вимоги мати похідні хоча би за основними просторовими і
часовими ознаками. Отже, їх складно вживати ізольовано від літературної мови, оскільки
вони не спроможні висвітлити всі просторові й часові тонкощі процесу ходи, замінивши
слова іти, ходити у всіх необхідних для мовця випадках.
Порівняння кількості синонімічних рядів у жаргонному і літературному полях
дієслів ходи. Літературне поле дієслів ходи найкраще семантично розвинене серед інших
полів макрополя дієслів переміщення. Значення дієслів ходи містять найскладнішу серед
усіх дієслів переміщення систему диференційних сем (49 лексико-семантичних і 30 сем,
виражених словотвірними засобами). За лексико-семантичними диференційними семами
слова у полі можна поділити на 49 синонімічних рядів, очолених синонімами-домінантами,
які подано в дужках після назви ряду: “Іти безцільно (віятися)”, “Іти великою масою (тов-
питися)”, “Іти далеко (плентатися)”, “Іти дрібними кроками, швидко (дріботіти)”, “Іти
з пошкодженою кінцівкою (шкандибати)”, “Іти навпростець (прямувати)”, “Іти нахабно,
грубо, настирливо (валити)” тощо [4, с. 38].
До складу поля входять і поняттєві синоніми, які виражають найдетальніші особли-
вості процесу ходи, і стилістичні синоніми, які передають нюанси стилістичного
забарвлення. Це дає змогу підібрати дієслово, яке найточніше називає певний різновид
процесу ходи і не порушує актуальних для тексту стилістичних вимог. Наприклад,
значення поняттєвих синонімів марширувати, прямувати, кульгати мають різні
диференційні семи, що вказують на особливості процесу ходи: марширувати – іти
маршовим, розміреним кроком, прямувати – іти навпростець, кульгати – іти, накуль-
гуючи. У стилістичних синонімів іти, топати, простувати, тупати лексичне значення
тотожне, але вони мають стилістичне забарвлення.
Натомість значення синонімів жаргонної архілексеми тусувати містять тільки п’ять
диференційних сем, за якими можна виділити синонімічні ряди. Передусім, іти у жаргоні,
як і в літературній мові, можна “швидко” і “повільно”. Виокремлюються два синонімічні
ряди, у яких лексико-семантичні диференційні семи переплелись з граматичними
значеннями наказового способу: йди + сема напряму “сюди” та йди + сема напряму
“звідси”. Крім того, є ряд “втікати”. Він, як і жаргонні синонімічні ряди йди “звідси”, йди
“сюди”, не має адекватних синонімічних рядів у літературному полі дієслів ходи.
Можливо, причиною появи їх у жаргоні є вплив кримінального життя на формування
жаргонної лексики: для осіб певного типу найважливіше, як втекти, прогнати чи закликати
людину.
Зрозуміло, що при такій невеликій кількості диференційних сем, і, відповідно,
виділених за ними синонімічних рядів, жаргонні дієслова переміщення не можуть
конкурувати з тим багатством значень, які виражають літературні дієслова переміщення.
Адже 49 синонімічних рядів літературних дієслів переміщення можуть передати всі
тонкощі і видозміни процесу ходи, які відображає мовна картина світу [4]. Щодо
стилістичних ресурсів жаргонних слів, то більшість з них затиснуті у найвужчі межі
вульгарного розмовного стилю.
Порівняння частоти вживання літературних і жаргонних слів у мовленні
студентів. Для вивчення особливостей частоти вживання та розуміння слів літературного
поля дієслів ходи ми провели опитування ста студентів технічних спеціальностей. ВониСтруктура і лексичне наповнення семантичного поля дієслів ходи…
__________________________________________________________________________________
37
отримали перелік, до якого входило 61 найчастотніше непохідне дієслово. Ми відібрали
для опитування непохідні дієслова, бо їхня семантика інваріантна, інтегральна порівняно з
похідними, які містять ще й різні словотвірнізначення [2, с. 66].
Студентам було запропоновано відповісти на такі питання:
1. Які з цих слів на позначення ходи Ви вживаєте?
2. Значення яких з цих слів Ви розумієте?
3. Які ще слова Ви вживаєте для позначення процесу ходи, включно зжаргонними?
Подано список з 61 дієслова: бігати, блудити, блукати, брести, бродити, валити,
вештатися, волоктися, гуляти, дибати, дріботіти, клигати, котитися, крастися, кроку-
вати, кружляти, крутитися, кульгати, лазити, литися, лізти, лопотіти, манджати,
марширувати, никати, огинатися, плентатися, плестися, плисти, повзти, простувати,
прямувати, пхатися, ринути, сипати, сипатися, сновигати, снувати, снуватися, ступати,
сунути, сунутися, текти, теліпатися, тинятися, тиснутися, тіснитися, товпитися,
тупати, тупотіти, тягти, тягтися, ходити, хлинути, чалапати, чвалати, чимчикувати,
човгати, швендяти, шкандибати, шпарити.
Підсумки опитування щодо вживання та розуміння дієслів подано у порядку спадання
частотності:
Вживають Розуміють
Іти 100 Іти 100
Ходити 100 Ходити 100
Гуляти 94 Гуляти 100
Лазити 83 Лазити 95
Повзти 82 Блукати 94
Лізти 75 Марширувати 93
Валити 73 Валити 92
Плентатися 64 Повзти 92
Пхатися 61 Лізти 91
Бродити 58 Бродити 88
Марширувати 55 Плентатися 88
Шкандибати 50 Блудити 86
Котитися 46 Вештатися 86
Прямувати 46 Пхатися 85
Сунути 46 Крокувати 83
Вештатися 44 Прямувати 83
Блукати 43 Крастися 81
Тинятися 43 Шкандибати 81
Блудити 40 Волоктися 75
Волоктися 34 Кружляти 75
Крутитися 36 Котитися 74
Чалапати 36 Крутитися 74
Крастися 33 Кульгати 74
Ступати 33 Сунути 72
Никати 32 Тинятися 72
Шпарити 32 Дріботіти 68
Сунутися 30 Чалапати 64
Крокувати 28 Ступати 63
Чимчикувати 28 Тупати 60
Теліпатися 27 Швендяти 60Анна Середницька
__________________________________________________________________________________
38
Кружляти 25 Чимчикувати 58
Клигати 23 Теліпатися 57
Швендяти 23 Брести 56
Брести 21 Клигати 55
Кульгати 21 Шпарити 53
Плисти 21 Никати 52
Тиснутися 21 Сунутися 52
Тупати 20 Дибати 51
Тягти 20 Тупотіти 50
Плестися 19 Плестися 48
Дибати 16 Плисти 48
Дріботіти 15 Тиснутися 48
Човгати 14 Тягти 48
Тягтися 12 Простувати 42
Сипати 10 Тягтися 41
Текти 9 Огинатися 37
Тіснитися 8 Човгати 35
Тупотіти 8 Товпитися 34
Простувати 7 Ринути 33
Снувати 7 Тіснитися 33
Товпитися 7 Литися 28
Огинатися 6 Сипати 27
Сновигати 4 Хлинути 25
Сипатися 3 Сипатися 24
Хлинути 3 Снувати 24
Лопотіти 1 Текти 23
Манджати 1 Сновигати 18
Чвалати 1 Чвалати 12
Литися 0 Снуватися 10
Ринути 0 Лопотіти 5
Снуватися 0 Манджати 5
Нижче ми подаємо перелік названих студентами жаргонних слів у порядку спадання
частотності, зазначаючи кількість слововживань під час опитування. Якщо частота
збігається, слова впорядковано за алфавітом. Відтворено орфографію опитування, вказано
фонетичні варіанти, форми наказового способу, які назвали студенти.
Сумарна частота вживання односпрямованої і різноспрямованої архілексем тусувати і
тусуватися – 55 лексичних одиниць. Найбільше синонімів має односпрямована
архілексема – 32. Це слова гребти, вигрібати (53 слововживання); пензлювати,
пинзлювати (21); чухати, давай чухай (14); канати, канай (10); чесати, чеши (7);
шурувати, шуруй (6); пхнути (6); кантувати (4); ломитися (4); розсікати (4) рос. ; рулити
(4) рос. ; шкребти (3); блендати (2); вишивати (2); глипати (2); ножкувати (2); пішкувати
(2); шпацерувати (2); шпіляти (2); борознити, брити, валяти, гибати, зміщатися,
кросувати, мувати (від англ.), пілотувати, плигати, скіпати, шльопати, шманати,
шпріцувати (очевидно, перероблене шпацерувати).
Менше жаргонних замінників (6) у різноспрямованого варіанта архілексеми, дієслова
тусуватися: шлятися (4); маятися (2); ошиватися (2); дрейфувати; суватися, шмигатися. Структура і лексичне наповнення семантичного поля дієслів ходи…
__________________________________________________________________________________
39
До речі, тут повторюється закономірність літературної мови: слово іти має 156 синонімів, а
ходити – 44.
До п’яти жаргонних синонімічних рядів входять слова: “втікати” – злиняти (17);
звалювати, звали (10); свалювати рос. (4); смотатися, сматувати, уматувати рос. (4);
змиватися (2); вшиватися, зникнути, зніматися, линяти, скручуємося; іти “повільно” –
тащитись (2); іти “швидко” – газувати (2); нарізати (2); форсувати (2); іди “звідси” –
греби, греби звідси, гриби звітай (10); згинь (3); зникни (3); бігом (2); дуй звідси (2); бризь,
брись; двигай; скрийся рос. ; спішися звідси; сховайся; іди “сюди” – подь сюда (2); дуй
сюди; петлюй сюди.
Цікаво, що значна частина слів, отриманих під час опитування, збігається з масивом
слів, наведених у словнику Л. Ставицької. Спільними є слова вишивати1 мол. [молодіжне]
“прогулюватися, привертаючи до себе увагу”, вишивати2 крим. “ходити назад-вперед у
закритому приміщенні”, гребти звичайно у наказовому способі; мол., крим. “ іти (часом з
неприємним відчуттям або не за своєю волею)”, злиняти крим., мол. “піти, поїхати кудись,
зникнути; утекти”, линяти крим., мол. “іти, зникати, утікати, звичайно тихо і непомітно”,
шевелити поршнями мол., жрм. “рухатися, поспішати”, сканати мол. “піти кудись;
зникнути”, канати1 крим. “бігти (від нім. арг. knasten – волочитися)”, канати2 мол., крим.
“іти, проходити; йти геть”, чухати мол., жарт “іти”, пензлювати мол., жрм.
[жаргонізована молодіжна мова], зах. “іти”. Щоправда, деякі подані у словнику слова не
засвідчені під час опитування: здиміти мол., жрм. “піти, поїхати кудись; зникнути”,
здригнути мол. “піти кудись; зникнути”, милитися мол., крим. “збиратися, мати намір піти
кудись”, похиляти мол. “піти кудись”, хиляти крим., мол. “іти, гуляти”, костиляти мол.,
жарт. “іти”. Можливо, це зумовлено недостатньою кількістю опитаних або плинністю
жаргонної лексики.
Студенти рідко згадують нормативні фразеологізми брати ноги в руки (2); накивати
п’ятами; одна нога тут, друга там або не засвідчені лексикографією звороти, очевидно,
характерні для окремих місцевостей: ти так лізеш, як стара бабця; не тягнися, як хвіст за
коровою; не дріботи, як та мала дитина. Переважають фразеологізми сумнівної якості і
походження, які можна поділити на групу фразеологізмів, синонімічних до архілексеми
тусувати, та на групи, які містять диференційні семи, близькі до сем синонімічних рядів:
тусувати – тягнути ногу, тяни лапу, тягни ногу (15); крутити колеса; рухати поршнями;
рухати тілом; шевелити колесами рос. ; у наказовому способі – рухай своїми заготовками;
“втекти” – дати на ноги; іти “швидко” – в темпі вальса; включити форсаж; дати газу; у
наказовому способі – дьоргай ногу; іди “звідси” – зроби так, щоб я тебе шукав (3); котись
звідси (2) рос. ; улітучся отсюдова (2) рос. ; іди звідки ти прийшов; неси ноги звідси; піди
так далеко, щоб ти здавався маленьким; іти “у стані зміненої свідомості” – іти на
автопілоті (3).
Більшість із цих фразеологізмів є стійкими словосполученнями метафоричного
походження, що загалом характерно для жаргонних слів та висловів, або російськими
запозиченнями. Цікаво, що значна кількість метафор стосуються руху механізмів: іти на
автопілоті; крутити колеса; рухати поршнями; шевелити колесами; рухай своїми
заготовками; включити форсаж; дати газу. Можливо, така закономірність властива
тільки для студентів технічних спеціальностей.
Щоправда, відповідаючи на третє питання, не всі студенти називали жаргонізми. Дехто
вказав розмовні дієслова, які не увійшли до списку опитування: перти (8), пертися (8),
волочитися (5), летіти (3), скакати, скачи (2), походжати, розсмоктатися, нестися (3),
топтатися, тупцювати. Також було наведено невелику кількість слів, які входять до
споріднених семантичних полів: бігти (8), стрибати, підстрибувати (8), мандрувати (3), Анна Середницька
__________________________________________________________________________________
40
скакати, підскакувати (2), емігрувати. Двічі вказано так звані родові слова – рухатись,
пересуватися, значення яких є узагальнювальним стосовно будь-яких дієслів переміщення.
Однак масштаби вживання жаргонізмів є значно більшими. Сумарна частота вживання
таких слів, як тусувати (55) та гребти (53) є на вісім слововживань вищою, ніж вживання
архілексеми, слова іти (100), яке очолює літературне поле!
Те, що процеси збіднення активного лексичного фонду зачепили одне з най-
потужніших семантичних полів, свідчить про їхню силу і небезпечність. Активне
літературне слововживання поступово скорочується до мінімуму: архілексем іти (100),
ходити (100), кількох їхніх стилістично нейтральних синонімів гуляти (94), марширувати
(55), прямувати (46), крокувати (28), та розмовно-фамільярних слів лазити (83), повзти
(82), лізти (75), валити (73), плентатися (64), пхатися (61), бродити (58), шкандибати
(50). Однак частоту вживання, вищу від 50, мають тільки 12 дієслів з наведеного списку!
У мовленні студентів проходять процеси збіднення мови не тільки у активному
вживанні, а й у пасивному розумінні. Перш за все відмирають метафоричні компоненти
поля (наприклад, литися, плисти, ринути, сипати, сипатися, текти, хлинути в значенні
“іти суцільною масою”), порівняно рідковживані слова дибати, дріботіти, лопотіти,
манджати, сновигати, снувати, снуватися, тягтися, чалапати, чвалати, човгати. Хоча
пасивне розуміння більшості синонімів слова іти ще не втрачено, але деякі з них для
студентів вже звучать як незвичні, “книжні”, нехарактерні для розмовного стилю.
Натомість набувають широкого використання жаргонізми: тусувати (55), гребти (53),
пензлювати (21), чухати (14), канати (10) тощо.
Як відомо, причиною появи і активного вживання жаргону є мовна колективна гра (за
концепцією О. Єсперсена), прагнення вирізнитися, зробити своє мовлення оригінальним,
свідомо ненормативним. На екстралінгвістичному рівні впливає пропагування кримі-
нальної та тюремної псевдоромантики засобами масової інформації, особливо теле-
баченням. Сприяє поширенню жаргону також той факт, що чимало сучасних письменників,
деякі вважаються саме молодіжними (зокрема, Л. Дереш, С. Жадан, Б. Жолдак,
В. Кожелянко, А. Кокотюха, О. Ульяненко, В. Шкляр, частково О. Забужко, Ю. Андру-
хович, Ю. Винничук), підносять цю мову до рангу літературної. Те, що жаргонні слова
надруковано у книжці, яка все ще залишається авторитетом для молоді, сприяє
проникненню їх до повсякденної лексики, виникненню жаргонізованої мови, якою
користуються вже не окремі кримінальні чи напівкримінальні елементи, а широкі маси
населення, внаслідок чого розмиваються межі вікових та професійних груп жаргонного
слововживання.
Як бачимо з наведених вище статистичних даних щодо семантичного, стилістичного і
словотвірного потенціалу літературних і жаргонних слів, важко погодитися з думкою
Л. Ставицької [7, с.12], що жаргонізми збагачують мову. Навпаки, ці примітивні засоби
спілкування збіднюють її. Безперечно, можна розглядати жаргонізми, як проявимовної гри,
оцінювати їхню метафоричність, розглядати їх як внесок у сміхову і карнавальну культуру,
навіть частково можна погодитися, що інколи вони стають свіжим струменем, який
оновлює мову і не дає їй залишитися сухим нормативним надбанням, зафіксованим
винятково на сторінках академічних видань. Можливо, з часом і вони потраплять у
словники. Історія мови знала чимало таких прикладів, коли слова вульгарного походження
втрачали свої негативні конотації, ставали нейтральними і проникали в загальновживаний
запас: пальці замість персти, рос. глаза замість очи.
Так, використати обмежену кількість жаргонізмів з експресивною метою у певній
комунікативній ситуації може навіть освічена та інтелігентна людина. Проте ця людина
володіє також і літературною мовою, у відповідній ситуації вживаючи тільки її. ПроблемаСтруктура і лексичне наповнення семантичного поля дієслів ходи…
__________________________________________________________________________________
41
полягає у тому, що молодь не знає літературної мови, і бідна жаргонна мова стає для неї
єдиним засобом для спілкування у будь-яких сферах і обставинах. А жаргонна мова аж ніяк
не здатна передати ні всього змісту, який вимагає певна комунікативна ситуація, ні нюансів
стилістичного забарвлення. Так, лексичний склад літературного поля становить 1025 слів,
жаргонного – 70. Літературні слова містять 49 лексико-семантичних диференційних сем, і,
відповідно, 49 синонімічних рядів, а жаргонні – 5 синонімічних рядів. Літературна
архілексема має 154 синоніми, а жаргонна – 32. Літературна архілексема має 72 дієслівні
похідні, а жаргонна їх не має взагалі. З проведеного порівняння літературного та
жаргонного семантичного поля дієслів ходи можна зробити висновок, що жаргонна
лексика є значно біднішою у семантичному та формальному плані від літературної.
_______________________________________________________
1. Кузнецова А. И. О типах смысловых отношений в группе глаголов движения в древ-
нерусском языке // Вестник МГУ. Филология, журналистика. Серия 7. 1961. № 1. С. 34-48.
2. Московая Э. А. Структура лексико-семантической группы глаголов перемещения //
Ученые записки Свердловского государственного педагогического института. Вопросы
лексикологии. 1969. Т. 97. С. 61-68.
3. Русанівський В. М. Дієслово – рух, дія, образ. К.: 1977. 110 с.
4. Середницька А. Наукова і мовна картина поняття переміщення (на матеріалі дієслів
переміщення української мови) // Мова та історія: Періодичний збірник наукових праць.
Вип. 83. К., 2005. С. 36-47.
5. Середницька А. Я. Структура семантичного поля дієслів ходи в ідеографічному
словнику дієслів переміщення // Вісник: Проблеми української термінології. – Львів:
Національний університет “Львівська політехніка”, 2006. № 559. С. 96-99.
6. Словник української мови: В 11 т. К.: Наукова думка, 1970-1980.
7. Ставицька Леся. Короткий словник жаргонної лексики української мови. К.:
Критика, 2003. 334 с.
8. Частотний словник сучасної української художньої прози: У 2 томах / Під ред.
В. С. Перебийніс. К.: Наукова думка, 1981.
STRUCTURE AND LEXICAL CONTENT OF SEMANTIC FIELD OF THE VERBS
WITH THE MEANING OF WALKING IN MODERN UKRAINIAN LITERARY
LANGUAGE AND IN THE SLANG OF STUDENTS OF TECHNICAL SPECIALTIES
Anna Serednytska
National University “Lviv Politechnic”,
The department of Ukrainian Language,
12, St. Bandery Str. 79013 Lviv,
phone: (032) 258 26 75
The article is dedicated to the comparative analysis of quantitative and structural
characteristics of semantic field of the verbs with the meaning of walking in literary language and
slang. Semantic field of slang verbs is poorer not only by the quantity of verbs and its stylistic
potential, but is also semantically limited.
Key words: semantic field, verbs with the meaning of walking, archlexem, synonymic row,
slang. Анна Середницька
__________________________________________________________________________________
42
СТРУКТУРА И ЛЕКСИЧЕСКОЕ НАПОЛНЕНИЕ
СЕМАНТИЧЕСКОГО ПОЛЯ ГЛАГОЛОВ ХОДЬБЫВ СОВРЕМЕННОМ
УКРАИНСКОМ ЛИТЕРАТУРНОМ ЯЗЫКЕ И ЖАРГОНЕ СТУДЕНТОВ
ТЕХНИЧЕСКИХ СПЕЦИАЛЬНОСТЕЙ
Анна Середницкая
Национальный университет “Львовская политехника”,
кафедра украинского языка,
ул. Бандеры, 12, 79013, г. Львов,
тел.: (032) 258 26 75
Статья посвящена сравнительному анализу количественных и структурных
характеристик семантических полей глаголов ходьбы в литературном языке и жаргонной
речи. Установлено, что жаргонное поле беднее не только по количеству слов и
стилистическому потенциалу, а и ограничено семантически, поскольку жаргонные слова
содержат небольшое количество лексико-семантических и словообразовательных
дифференциальных сем.
Ключевые слова: семантическое поле, глаголы ходьбы, архилексема, синонимический
ряд, жаргон.
Стаття надійшла до редколегії 11. 09. 2008
Прийнята до друку 20. 12. 2008