Львівський національний університет імені Івана Франка,
факультет доуніверситетської підготовки,
підготовче відділення для іноземних громадян,
вул. Валова, 18, м. Львів, 79008, Україна
тел. (8032) 239-42-95
Розглянуто проблеми навчання української мови як іноземної (УМІ) стосовно
створення і запровадження Державного стандарту з УМІ. Названо чинники, які
визначають успішне вивчення української мови з боку іноземних студентів.
Ключові слова: українська мова як іноземна, освітній Держстандарт, рівні володіння
УМІ, шкала дескрипторів.
Інтеграція України в міжнародний культурний та інформаційний простір, відкритість
українського суспільства, можливість його громадян вільно подорожувати, брати участь
у міжнародних мистецьких конкурсах, фестивалях, спортивних турнірах, а також
збільшення кількості туристів з-за кордону посилили зацікавленість до вивчення
української мови як іноземної (УМІ). А відповідно й пошуки нових підходів, більш
ефективних методик навчання української мови як іноземної. Насамперед йдеться про
інноваційні технології освіти в умовах інтеграції у світовий освітньо-культурний простір
та вироблення державних стандартів мовної освіти. Сьогодні будь-який студент для
опанування професією має змогу вибирати не тільки освітній заклад, але й країну
навчання. У своєму виборі він керується багатьма причинами, серед яких, за даними
соціологів, не останнє місце належить уже сформованому іміджу держави поміж іншими
суб’єктами світової спільноти. Вагомим чинником, що впливає на вибір мови навчання, є
світовий престиж мови. Він залежить від багатьох факторів, домінуючими серед яких є
авторитет держави у світовому просторі, державний статус мови, її інформативність. На
думку С. Єрмоленко, престиж мови залежить не тільки від “використання мови на
найвищих щаблях державної влади” чи “ставлення до мови як засобу досягнення
службової кар’єри”; а й від “статусу літературної (або стандартної) мови серед різновидів
етнічної (національної) мови” [2, c. 55].
Підтримання та зростання зацікавлення щодо будь-якої національної мови у
середовищі іномовних носіїв можливе лише за умови збереження і розвитку її
комунікативних можливостей та чистоти літературного стандарту [6]. Запровадження
єдиного освітнього стандарту з української мови для іноземців, дасть викладачам-
практикам міцне підґрунтя для створення різноманітних програм загального і
спеціального спрямування, а також потужний важіль впливу на ефективність
навчального процесу в середовищі іноземних студентів.
У зв’язку з цим дається взнаки відсутність державного сертифіката єдиного зразка,
який би засвідчував рівень україномовної компетенції іноземного громадянина. Державний стандарт з української мови. . .
_________________________________________________________________________________
225
Відповідно назріла потреба виробити єдиний Державний Стандарт рівнів володіння
українською мовою, який би передбачав державну сертифікацію рівнів володіння
українською мовою і отримання за її результатами єдиного документа, що зумовлював
би право іноземця навчатися і працювати в Україні.
Створення в Україні системи стандартизованої сертифікації знань та наявність
єдиного легітимного документа для громадян і негромадян України, який підтверджує
рівень володіння українською мовою, не можливе без єдиного універсального
багаторівневого стандарту для оцінювання володіння мовою [4]. Але структурно-
системний (теоретичний) опис мовних фактів, маючи на меті виявити щонайбільше
одиниць певного рівня і встановити між ними системні відношення, переважно безсилий
при потребі навчити іноземця правильно вживати слово чи словоформу. Тому й
формулювання стандартних вимог щодо володіння українською як іноземною повинне
ґрунтуватися на функціональному підході до мовних категорій. Держстандарт повинен
окреслити набір умінь, знань та навичок, притаманний тому чи іншому рівню.
Отож, одним із стратегічних завдань сьогодення в освітній галузі є вироблення
державних стандартів з різних предметів і відповідне визначення обсягу знань, навичок,
умінь, необхідних для діяльності особистості. Освітній стандарт навчального предмета
чи галузі знань – це характеристика базового змісту освітньої галузі і система вимог, що
визначають обов’язковий для досягнення кожним студентом рівень його засвоєння [1].
Спираючись на рекомендації Ради Європи [3], останні дослідження вітчизняних та
зарубіжних методистів, власний багаторічний досвід, викладачі Львівського
національного університету імені Івана Франка створили Проект Державного стандарту з
української мови як іноземної.
У пропонованому проекті насамперед визначено, що Державний стандарт з УМІ – це
сукупність норм і положень, що окреслюють державні вимоги до володіння
українською мовою для громадян чи осіб без громадянства, які вивчали українську мову
як іноземну на рівні середньої і/або вищої освіти, та гарантії держави щодо можливості
досягнення, сертифікації і застосування набутих знань.
У ньому подано шкалу рівнів володіння українською мовою як іноземною, вимоги
мовного і комунікативного характеру до кожного із рівнів та їхнє змістове наповнення,
методи і форми сертифікації кожного із рівнів володіння українською мовою як
іноземною.
Проект Державного стандарту із української мови як іноземної складається з двох
частин. Перша частина містить загальні положення, перелік нормативних документів,
шкалу рівнів володіння українською мовою як іноземною та освітні вимоги до кожного з
рівнів володіння. Опанування усього обсягу пропонованого мовного і комунікативного
матеріалу є достатнім для отримання Державного сертифіката відповідного рівня
володіння.
До проекту Державного стандарту додано зразки тестових завдань для визначення
рівня володіння необхідними мовленнєвими навичками і вміннями, які містить друга
частина Проекту. У ній також описано процедуру тестування й оцінювання. Розроблений
типовий тест включає в себе п’ять підтестів для перевірки письма, граматики і лексики,
аудіювання, читання та говоріння. Усі різновиди підтестів максимально уніфіковано для
того, щоб усунути суб’єктивність в оцінці знань.
Проект Державного освітнього стандарту з української мови як іноземної відповідає
Конституції України, базується на Законах України “Про освіту”, “Про наукову і
науково-технічну діяльність”, “Про вищу освіту”, відповідає Постановам КабінетуДанута Мазурик
__________________________________________________________________________________
226
Міністрів України “Про затвердження положення про прийом іноземців та осіб без
громадянства на навчання до вищих навчальних закладів” і “Про ліцензування освітніх
послуг” та відповідає Наказу Міністерства освіти і науки України “Про затвердження
Програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і
науки України”, а також вимогам і нормам, які містять Навчальні плани та програми
(довузівська підготовка іноземних громадян) [7] та Навчальні мінімуми з української і
російської мов для іноземців [6].
Державний освітній стандарт УМІ – це сукупність норм і положень, що
окреслюють державні вимоги до володіння українською мовою для громадян чи осіб без
громадянства, які вивчали українську мову як іноземну на рівні середньої і/або вищої
освіти, та гарантії держави щодо можливості досягнення, сертифікації і застосування
набутих знань.
Державний освітній стандарт УМІ визначає такі рівні володіння українською мовою
як іноземною:
Елементарний (УМІ-1)
Основний (УМІ-2)
Рубіжний (УМІ-3)
Високий (УМІ-4)
Вищий (УМІ-5)
Найвищий (УМІ-6)
Як головний орієнтир для визначення вищеназваних рівнів було використано
Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання
[3]. Основними параметрами для виділення рівнів слугували насамперед комунікативні
цілі, яких зможе досягти особа, що навчається, у межах кожного із рівнів через відповідні
мовні засоби; а також найактуальніші сфери, теми, ситуації спілкування (т. зв. зміст
спілкування) та ступінь лінгвістичної та екстралінгвістичної вправності для вирішення
завдань комунікації.
ЕЛЕМЕНТАРНИЙ рівень засвідчує часткове ознайомлення зі структурою і
системою української мови та можливість обмеженого спілкування в межах стандартних
ситуацій.
ОСНОВНИЙ рівень визначає риси базового володіння українською мовою як
іноземною для перебування на території України з туристичною, ознайомчою чи іншою
культурологічною метою без проведення будь-якого виду діяльності (крім навчання) і
засвідчує можливість усвідомленого спілкування в стандартних ситуаціях.
РУБІЖНИЙ рівень визначає необхідний рівень володіння українською мовою як
іноземною, досягнення якого є обов’язковим для всіх іноземних громадян та осіб без
громадянства, щоб розпочати навчальну (крім факультетів до університетської
підготовки), освітню, комерційну, консультативну та іншу легальну діяльність на
території України. Рубіжний рівень засвідчує можливість розгорнутого спілкування в
стандартних ситуаціях.
ВИСОКИЙ рівень визначає ефективний рівень володіння українською мовою як
іноземною, досягнення якого свідчить про можливість результативного спілкування в
україномовному професійному середовищі із усвідомленим використанням усіх
мовленнєвих умінь (рівень бакалавра за основним фахом (крім філологічних
спеціальностей)). Державний стандарт з української мови. . .
_________________________________________________________________________________
227
ВИЩИЙ рівень визначає активний рівень володіння українською мовою як
іноземною, досягнення якого свідчить про можливість компетентного спілкування в
україномовному професійному середовищі із усвідомленим використанням усіх
мовленнєвих умінь (рівень магістра за основним фахом) і підтверджує здатність
викладати українську мову загального комунікативного спрямування.
НАЙВИЩИЙ рівень визначає володіння українською мовою як іноземною на
професійному рівні, досягнення якого свідчить про можливість незалежного
спілкування в україномовному середовищі із вільним та творчим використанням усіх
мовленнєвих умінь та підтверджує здатність викладати українську мову спрямування.
Визначені рівні володіння українською мовою як іноземною відповідають
прийнятим рівням у системі європейської мовної освіти [3].
Державний стандарт визначає базовий обсяг для кожного із визначених рівнів,
засвоєння якого є обов’язковим для переходу до наступного освітнього циклу.
Опис рівнів володіння мовою сприятиме інтенсифікації пошуків у галузі контролю за
оволодінням українською мовою як іноземною. Від 2002 року в Львівському
національному університеті викладачі регулярно використовують тестовий контроль за
рівнем оволодіння українською мовою з боку іноземних студентів. Цей тип контролю і
його результати засвідчили перехід до вищого, більш якісного і достовірного визначення
рівня мовної компетенції за всіма видами мовленнєвої діяльності [5].
Запровадження системи сертифікації з української мови як іноземної на державному
рівні сприятиме утвердженню дисципліни “українська мова для іноземців” у
міжнародному освітньому середовищі; підвищенню статусу української мови серед
іноземців; зросту зацікавлення до вивчення української мови; забезпеченню позитивного
міжнародного іміджу України й української освітньої системи; розвитку культурних та
освітніх інших зв’язків із зарубіжними країнами.
_______________________________________________________
1. Державний освітній стандарт з іноземної мови (загальна середня освіта, V-IX
класи). Проект / За ред. С. Ю. Ніколаєвої. К.: Ленвіт, 1998. 32 с.
2. Єрмоленко С. Я. Соціальна престижність української мови в сучасному
комунікативно-інформаційному світі // Українознавство. 2005. № 4. С. 55.
3. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання,
оцінювання. Рада Європи. Відділ сучасних мов. Страсбург. К.: “Ленвіт”, 2003. 260 с.
4. Лукашенко Аріна. Встановлення шкали рівнів володіння українською мовою як
необхідний етап розробки Сертифікації рівнів володіння українською мовою //
http://www. ualogos. kiev. ua/fulltext. htmlid=863.
5. Мазурик Д. Способи визначення рівня володіння українською мовою як
іноземною // Вісник Львівського університету. Вип. 38. Ч. ІІ. С. 111-115.
6. Навчальні мінімуми з української і російської мов для іноземців / Укл.
Н. Ф. Зайченко, С. А. Воробйова. К., 1995.
7. Навчальні плани та програми (довузівська підготовка іноземних громадян) /
Уклад.: Л. Г. Новицька, О. Ф. Гудзенко, М. І. Дудка та ін. К.: ІВЦ “Видавництво
“Політехніка”, 2003. Ч. 1 (Українська мова, Основи економіки, Біологія … ).
8. Чередниченко О. Мова і культура у контексті глобалізації // http://www. ualogos.
kiev. ua/text. html?id=493&categorу.Данута Мазурик
__________________________________________________________________________________
228
NATIONAL STANDARD OF UKRAINIAN FOR FOREIGNERS AS MEAN
OF STANDARDIZATION OF EDUCATIONAL REQUIREMENTS AND RESULTS
Danuta Mazuryk
Ivan Franko National University of Lviv,
The Preparatory Department for the Foreign Students,
18, Valova Str., 79008, Lviv, Ukraine,
phone: (0038032) 239-42-95
The article is considering the problem of teaching Ukrainian as a foreign language (UFL) for
specific purposes, in particular for creating National Standard for UFL. Author names the factors
that determine successful study of the Ukrainian language by foreign students.
Key words: Ukrainian as a foreign language, National educational standard, UFL levels,
illustrative scales.
ГОСУДАРСТВЕННЫЙ СТАНДАРТ ПО УКРАИНСКОМУ ЯЗЫКУ КАК
ИНОСТРАННОМУ КАК СРЕДСТВО УНИФИКАЦИИ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ
ТРЕБОВАНИЙ И РЕЗУЛЬТАТОВ
ДанутаМазурык
Львовский национальный университет имени Ивана Франко,
Подготовительное отделение для иностранных граждан,
ул. Университетская, 1, г. Львов, 79000,
тел. (032) 239-42-95
В статье рассматриваются проблемы изучения украинского языка как иностранного
(УКИ) относительно создания и внедрения Государственного стандарта по УКИ. Автор
называет факторы, которые определяют успешное изучение украинского языка
иностранными студентами.
Ключевые слова: украинский язык как иностранный, образовательный Госстандарт,
уровни владения украинским языком как иностранным, шкала дескрипторов.
Стаття надійшла до редколегії 10. 10. 2008
Прийнята до друку 20. 12. 2008
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.