Львівський інститут банківської справи
Університету банківської справи
Національного банку України,
кафедра суспільних дисциплін,
вул. Січових Стрільців 11, 79005 Львів, Україна, тел. (8032) 297-72-20
У статті конкретизовано та розширено загальноприйняте визначення “відображених”
антонімів та названо чинники, що впливають на засвоєння антонімії вихідних слів,
вершин СГ, їхніми дериватами; визначено “відображені” антоніми в конкретних
словотвірних гніздах та проаналізовано їхній семний і семемний склад у межах ступенів
словотворення; з’ясовано ступінь антонімності “відображених ” антонімів уСГ.
Ключові слова: словотвірне гніздо, “відображені” антоніми, дериват, сема, семема,
ступінь антонімності.
У сучасному мовознавстві питання “відображеної” антонімії розглянуто у працях
О. М. Тихонова, С. А. Ємельянової, С. М. Саідової, А. С. Пардаєва [2, 5, 6, 7, 9, 10, 11].
Зокрема розроблено теоретичні питання “відображеної” антонімії, проаналізовано
“відображені” антоніми в дієслівних та ад’єктивних антонімних словотвірних гніздах.
Проте є проблеми, що потребують грунтовного дослідження: потрібно провести чітку
межу між словотвірними й “відображеними” антонімами; визначити методику аналізу
“відображених” антонімів; розібратися в самому механізмі “відображеної” антонімії, що
передбачає всесторонній опис словотвірних гнізд, вивчення їхньої структури й
характеристики смислових відношень твірних та похідних слів в їхньому антонімному
протиставленні. Лише виявивши особливості “відображеної” антонімії, можна визначити
її місце і роль у лексичній системі мови, а також зрозуміти роль словотвору в системній
організації лексики [11, с. 9]. В українській дериватології питання “відображеної”
антонімії не вивчали узагалі, що і визначає актуальність обраної теми. Наша стаття є
спробою проаналізувати семантико-словотвірні взаємовідношення “відображених”
антонімів у СГ антонімних параметричних прикметників, зокрема визначити
“відображені” антоніми в конкретних словотвірних гніздах та проаналізувати їхній
семний і семемний склад у межах ступенів словотворення; з’ясувати ступінь
антонімності “відображених ” антонімів уСГ.
“Відображені” антоніми – це похідні слова, що самі по собі не виражають
антонімних відношень і є антонімами тому, що антонімні відношення характерні їхнім
твірним. Тобто вони переймають антонімні відношення у своїх твірних, ніби
відображають їх у своїй семантичній структурі [11, с. 26]. Антонімні відношення
відображають не лише окремі слова, але і гнізда слів – уся “відображена” антонімія
зосереджена у словотвірних гніздах. У словотвірній антонімії переважає самеНадія Дзеньдзюра (Дідух)
_________________________________________________________________________________
24
“відображена” антонімія [10, с.70]. На таке розуміння “відображеної” антонімії
спиратимемося, аналізуючи словотвірні гнізда параметричних прикметників.
Аналіз взаємодії полісемії й антонімії, а також синонімії й антонімії чітко виявив
закономірність: як полісемантичні слова, так і члени словотвірного ряду вступають в
антонімні відношення вибірково. Така ж вибірковість у реалізації антонімних відношень
характерна і членам протилежних СГ [3, с.104]. Відповідно, якщо антонімність вихідних
параметричних прикметників є аксіомою, то антонімність похідних – “відображених”
антонімів – потребує доказів. Тут потрібно пам’ятати, що семантика дериватів СГ
параметричних прикметників, як показують попередні дослідження, переважно
ґрунтується на семантиці вихідних прикметників, тому якщо антонімність властива
твірним словам, то, закономірно, і похідним також, хоча й не всім. Щоб з’ясувати, які
саме деривати і за яких умов відображають антонімність твірних, потрібно, враховуючи
результати попереднього дослідження, визначити семантичну та структурну
співвідносність антонімних дериватів, тобто зіставити семний та семемний склад
похідних – “відображених” антонімів у межах ступенів словотворення й
охарактеризувати їхні структурні особливості. Якщо СГ з вершинами – антонімами
розташувати паралельно одне до одного, враховуючи симетричні утворення, то
побачимо, що їхній склад характеризується нерегулярністю, нестандартністю,
асиметричністю, унікальністю, індивідуальністю, тобто серед цих СГ немає навіть двох
тотожних за складом та кількістю дериватів. Порівнюючи СГ, бачимо дві частини: одна
симетрична за структурою, інша – різна за структурою, індивідуальна для кожного СГ.
Тому не всі деривати реалізують антонімні значення твірних. Дослідники антонімії
вважають, що основним критерієм антонімності слів є протилежність їхніх значень [8,
с.28]. Зважаючи на це, основним для визначення похідних, які відображають
антонімність вихідних прикметників протилежних СГ, є їхнє семантичне
співвідношення. З метою ґрунтовнішого дослідження проводимо аналіз на семемному й
семному рівні. Окрім семантичного аналізу, також досліджуємо кількісно “відображену”
антонімію, використовуючи коефіцієнт Я. Чекановського для встановлення ступеня
антонімності “відображених” антонімів. Формула Я. Чекановського була застосована для
кількісного дослідження лексичної антонімії в німецькій мові [1], дериваційної антонімії
(антонімії морфем) у російській мові [4]. Для визначення ступеня антонімності
“відображених” антонімів вона матиме такий вигляд: Кант. = 2 · С0 / (С1 + С2), де Кант. –
коефіцієнт антонімності, С0 – кількість протилежних (антонімних) семем, С1 і С2 –
кількість семем першого і другого членів антонімної пари. Якщо Кант. = 1, то це повна
антонімність; Кант. =0, то антонімність відсутня; проміжні цифри можуть означати слабку
антонімність (Кант. < 0, 33), середню (Кант.
є у межах 0, 34 – 0, 66), сильну (Кант.> 0, 66).
Такий підхід дає змогу об’єктивно оцінити ступінь анонімності [4, с. 89], у нашому
випадку “відображених” антонімів, і дасть змогу глибше проникнути в явище
“відображеної” антонімії.
Словотвірне гніздо з вершинами високий–низький
I ступінь словотворення
високенький (постать)
1
–низенький1
2
(постать)–сема “розмір”; височезний
(димар)–низесенький (хатинка)–сема “розмір”; височенний (осокори)–низесенький
(хатинка)–сема “розмір”; височезний (димар)–низенький1
2
(постать)–сема “розмір”;
височенний (осокори)–низенький1
2
(постать)–сема “розмір”;

1
Цифри біля кожного деривата вказуюь на кількість семем: верхня – на загальну кількість,
нижня – на конкретну семему. Відсутність цифри означає, що похідне слово є однозначним.Структурно-семантична характеристика…
_________________________________________________________________________________
25
зависокий1
2
(чоло)–занизький (чоло)–сема “розмір”; надвисокий (тиск)–
наднизький (тиск)–сема “якість”; високо1
3
(стояло сонце)–низько1
3
(сонце спустилось)–
сема “локація”, високо3
3
(верещить)–низько3
3

(сміється)–“якість”;
височінь2
2
(піднеслись на…)–низькість2
2
(опустились до…)–сема “якість”; вищість
(почуття)–низькість2
2
(почуття)–сема “оцінка”; височина3
5
(зайняти..)–низина1
2
(стоїть
на)–сема “розмір”; височина3
5
(зайняти..)–низовина2
2
(пройшла)–сема “розмір”;
височина5
5
(позначені на карті)–низина2
2
(Наддунайська), низовина1
2
(Причорноморська)–сема “розмір”; висота3
7
(підніматись на..)–низовина2
2
(пройшла)–
сема розмір”; висота3
7
(підніматись на..)–низина1
2
(стоїть на)– сема “розмір”; висота3
7
(підніматись на..)–низ2
5
(повідь низи покриє)–сема “розмір”; вищати (гори)–нижчати
(гори)–сема “розмір”; завищити (бал)–занизити (бал)–сема “кількість”; підвищити2
7

(плату)–знизити2
7

(плату)–сема “кількість”, підвищити3
7
(температуру)–знизити3
7

(температуру)–сема “інтенивність”, підвищити5
7
(тон)–знизити6
7
(голос)–сема “якість”,
підвищити6
7
(кваліфікацію)–знизити4
7
(майстерність)–сема “якість”; підвищити3
7
(температуру)–понизити2
6

(температуру)–сема“інтенсивність”, підвищити5
7
(тон)–
понизити3
6
(голос)–сема “якість”, підвищити7
7
(чин)–понизити5
6

(чин)–сема “соціальне
значення”, підвищити4
7
(у власних очах)–понизити6
6
(у твоїх словах)–сема “оцінка”
II ступінь словотворення
висотний2
4
(сходження)–низинний2
2
(пасовиська), низовинний (пасовиська)–сема
“розмір”; височенько2
2
(сонце підбилось)–низенько2
2
(сонце спустилось)–сема “локація”;
висотказм.-пестл.
(висотка спостережного пункту)–низинказм.
(вода набігла в низинку)– сема
“розмір”; завищення (оплати)–заниження (виробничих планів)–сема “кількість”;
підвищення1
4
(пла ти)–зниження2
6
(плати)–сема “кількість”; підвищення2
4

(працездатності)–зниження4
6
(працездатності)–сема “якість”; підвищення2
4
(функції
залози)–пониження2
4
(функції залози)–сема “якість”; підвищення4
4
(у званні)–
пониження1
4
(у званні)–сема “соціальне значення”, підвищення3
4
(Сімферопольське)–
пониження3
4
(Яйли)–сема “розмір”.
III ступінь словотворення
підвищування2
7
(зарплати)–знижування2
5
(зарплати)–сема “кількість”,
підвищування3
7
(температури)–знижування3
5
(температури)–сема “інтенсивність”,
підвищування4
7
(тону)–знижування5
5
(голосу)–сема “якість”, підвищування5
7

(кваліфікації)–знижування4
5
(майстерності)–сема “якість”; підвищування3
7

(температури)–понижування1
5
(температури)–сема “інтенсивність”, підвищування4
7

(тону)–понижування3
5
(голосу)–сема “якість”, підвищування6
7
(чину)–понижування4
5
(по службі)–сема “соціальне значення”, підвищування7
7
(у власних очах)–
понижування5
5
(у твоїх словах)–сема “кількість”; завищування (зарплати)–занижування
(норм)–сема “кількість”; підвищений1
6
(рельєф)–знижений1
5
(частини поверхні)–сема
“розмір”, підвищений6 (якість)–знижений2 (якість)–сема “якість”, підвищений5
(температури)–знижений3 (температури)–сема “інтенсивність”, підвищений4 (голос)–
знижений5 (голос)–сема “якість”;
підвищений1
6
(рельєф)–понижений1
3
(рівнини)–сема “розмір”, підвищений5
(температури)–понижений2 (температури)–сема “інтенсивність”, підвищений6 (якість)–
понижений4 (праця)–сема “якість”; підвищувальний (трансформатор)–знижувальний–
сема “інтенсивність”; підвищувальний (трансформатор)–понижувальний–сема
“інтенсивність”; підвищуватися1
8

(поле)–знижуватися3
8
(гори)–сема “розмір”,
підвищуватися3
8
(оплата праці)–знижуватися5
8
(ціни)–сема “кількість”, підвищуватися4
8

(темпи зростання)–знижуватися6
8
(увага)–сема “якість”, підвищуватися6
8

(голос)–Надія Дзеньдзюра (Дідух)
_________________________________________________________________________________
26
знижуватися7
8
(голос)–сема “якість”; підвищуватися3
8
(врожайність)–понижуватися2
6
(цукристість)–сема “кількість”,
підвищуватися5
8
(температура)–понижуватися3
6–
сема “інтенсивність”,
підвищуватися6
(голос)–понижуватися5 (голос)–сема “якість”, підвищуватися8
(роль)–
понижуватися4 (думка)–сема “оцінка”.
У СГ високий 60 дериватів, у СГ низький 77, з них 34 (50%) переймають антонімні
відношення твірних і відображають їх у своїй семантиці. Такий високий відсоток
“відображених” антонімів пояснюється, насамперед, повною співвідносністю
семантичної структури вихідних прикметників та домінуванням семи “розмір” в обох СГ.
Найчастіше антонімними є значення із семами “розмір” (21), “якість” (15), рідше –
“інтенсивність” (9), “кількість” (8), в окремих випадках – “локація” (2), “оцінка” (3),
“соціальне значення” (3). Деякі семеми окремих дериватів мають по два антоніми:
височенний, височезний – низесенький, низенький1, висота3–низина1, низовина2, височина3–
низина1, низовина2; височина5–низина2, низовина1; підвищити3–знизити3, понизити2,
підвищити5–знизити6, понизити3; висотний2–низинний2, низовинний; підвищення2–
зниження4, пониження2; підвищування3–знижування3, понижування1, підвищування4–
знижування5, понижування4;підвищений1–знижений1, понижений1, підвищений5–
знижений3, понижений2; підвищуватися3–знижуватися5, понижуватися2,
підвищуватися6–знижуватися6, понижуватися5. Також окремі семеми дериватів мають
різні антонімні відповідники: так є у парах підвищити–знизити, понизити; підвищення–
зниження, пониження; підвищування–знижування, понижування; підвищений–знижений,
понижений; підвищування–знижування, понижування. У СГ є деривати різного ступеня
антонімності. Повна антонімність властива однозначним словам (10): височенний–
низесенький, височезний–низесенький, надвисокий–наднизький, висотка–низинка,
вищати–нижчати, завищити–занизити, завищення–заниження, завищування–
занижування, підвищувальний–знижувальний, підвищувальний–понижувальний. Згідно з
формулою коефіціент антонімності визначаємо так: Кант= 2·1/ 1+1=1. Сильну
антонімність мають 2 слова: підвищення–пониження, підвищений–знижений. Наприклад,
Кант
= 2·3/4+4=0, 75 для антонімів підвищення–пониження. Слабка антонімність є у 4
похідних висота–низина, висота–низовина, висота–низ, висотний–низинний: Кант= 2·1/
4+2=0, 33 для висотний–низинний. Решта дериватів (18) мають середній ступінь
антонімності. Наприклад, Кант= 2·2/ 3+3=0, 66 для високо–низько.
Словотвірне гніздо з вершинами широкий–вузький
I ступінь словотворення
широченький (галерея)–вузенький (галерея)–сема “розмір”; широкуватий
(вулиця)–вузькуватий (вулиця)–сема “розмір”; заширокий (одяг)–завузький (одяг)–
сема “розмір”; широко1
7
(по вулицях)–вузько (по вулицях)–сема “розмір”;
широчінь1
4
(стола)–вузькість1
2
(стола)–сема “розмір”; широчінь3
4
(інтересів)–
вузькість2
2
(інтересів)–сема “якість”; ширина1
2
(ріки)–вузькість1
2
(стола)–сема “розмір”;
ширшати1
7
(Дніпро)–вужчати (потік)–сема “розмір”; ширити1
4
(очі)–вузити (двері)–
сема “розмір”
II ступінь словотворення
розширити1
4
(територію)–звузити1
5
(алеї)–сема “розмір”, розширити3
4
(ринок
збуту)–звузити3
5
(ринок збуту)–сема “кількість”; широченько (ступати)–вузенько
(ступати)–сема “розмір”; широченно (стежка стелиться)–вузесенько (стежка стелиться)–
сема “розмір”Структурно-семантична характеристика…
_________________________________________________________________________________
27
III ступінь словотворення
розширення1
4
(судин)–звуження1
4
(судин)–сема “розмір”, розширення2
4
(репертуару)–звуження2
4
(репертуару)–сема “кількість”, розширення3
4
(впливу)–
звуження3
4
(впливу)–сема “масовість”, розширення4
4
(лопатеві)–звуження4
4
( шийне)–
сема “розмір”; розширитися2
4
(мережа шкіл)–звузитися3
4
(фронт)–сема “кількість”
IV ступінь словотворення
розширений1
3
(територія)–звужений1
4
(вулиця)–сема “розмір”, розширений2
3

(погляд на…)–звужений2
4
(погляд)–сема “якість”, розширювальний (пристрій)–
звужувальний (пристрій)–сема “розмір”, розширювання1
2
(території)–звужування1
2

(території)–сема “розмір”, розширювання2
2
(кола друзів)–звужування2
2
(кола друзів)–
сема “кількість”, розширюватися1
4
(сад)–звужуватися1
4
(розмір)–сема “розмір”,
розширюватися4
4
(влада)–звужуватися4
4
(влада)–сема “масовість”.
У СГ широкий 55 похідних, у СГ вузький–23, з них 16 (41%) – “відображених”
антонімів. Досить високий відсоток антонімних дериватів можна пояснити частковою
співвідносністю семантики твірних та наявністю спільної домінуючої семи в обох СГ.
Найчастіше протиставляються семеми похідних із семою “розмір” (16), решта є
малопродуктивні: “кількість” (4), “якість” (2), “масовість” (2). Лише один дериват
(вузькість1–широчінь1, ширина1) має два антонімні відповідники Повна антонімність
характерна 8 дериватам (Кант=1). В більшості це однозначні деривати (широченький–
вузенький, широкуватий–вузькуватий, заширокий–завузький, широченько–вузенько,
широченно–вузесенько, розширювальний–звужувальний), хоча є і багатозначні
(розширення–звуження, розширювання–звужування.). Середня антонімність властива 5
похідним: ширина–вузькість, широчінь–вузькість, розширити–звузити, розширений–
звужений, розширюватися–звужуватися. Слабку антонімність мають слова: широко–
вузько, ширшати–вужчати, розширитися–звузитися.
Словотвірне гніздо з вершинами довгий–короткий
I ступінь словотворення
довгенький1
2
(черга)–коротенькийпестл (черга)–сема “розмір”; довгесенький1
2

(язик)–коротесенькийпестл (люлька)–сема “розмір”; довжезний (тінь)–коротенький
(черга)–сема “розмір”; довженний1
2
(вуса)–коротенький (черга)–сема “розмір”;
довжезний (тінь)–коротесенький (люлька)–сема “розмір”; довженний1
2
(вуса)–
коротесенький (люлька)–сема “розмір”; довгуватий (лижі)–короткуватий (лижі)–сема
“розмір”; задовгий1
2
(штани)–закороткий (рукав)–сема “розмір”; довго (сонце світить)–
коротко2
3
(світить сонце)–сема“час”; довжина2
2
(північного літа)–короткість
(життєвого шляху)–сема “час”; довшати1
2
(тінь)–коротшати2
2
(тінь)–сема “розмір”;
довшати2
2
(вік)–коротшати1
2
(дні)–сема “час”.
II ступінь словотворення
довшання1
2
(тіні)–коротшання1
2
(тіней)–сема “розмір”, довшання2
2
(віку)–
коротшання2
2
(днів)–сема “час”
СГ довгий нараховує 76 похідних, СГ короткий – 37, проте лише 12 (21%) дериватів
переймають антонімність твірних і відображають їх у своїй семантиці. Такий факт можна
пояснити, насамперед, значною кількісною різницею похідних у СГ. Також, як
показують попередні дослідження, у СГ довгий домінуючими є дві семи “розмір” (її
переймають 58% семем похідних) та “час” (42%), в той час як у СГ короткий домінує
сема “розмір” (65%), а сема “час” (35%) є продуктивною. Це іноді приводить до колізіїї,
коли для протиставлення дериватів є всі умови (однаковий ступінь словотворення,
структурна відповідність), окрім семантичної відповідності: наприклад, довгість–
короткість, довгенько–коротенько, задовго–закоротко могли б вступати в антонімніНадія Дзеньдзюра (Дідух)
_________________________________________________________________________________
28
відношення, проте похідні довгість, коротенько, закоротко перейняли у своїх твірних
сему “розмір” , а короткість, довгенько, задовго–сему “час”. В основному антонімність
властива значенням похідних із семою “розмір” (11), менше – із семою “час” (4).
Похідним, однозначним і багатозначним, властива повна антонімність (3): довгуватий–
короткуватий, довженний–коротенький, довженний–коротесенький, довшати–
коротшати, довшання–коротшання. Решті антонімів притаманна середня антонімність.
Словотвірне гніздо з вершинами довгий–куций
I ступінь словотворення
довгенький1
2
(спідниця)–куценький (вбрання)–сема “розмір”
Наявність однієї антонімної пари пояснюємо кількома причинами: насамперед,
значною кількісною різницею дериватів у СГ (порівняймо: 76 у довгий, 8 у куций);
зауважимо, що СГ куций перебуває на межі розпаду, тоді як СГ довгий характеризується
високою продуктивністю похідних із двома потужними семантичними центрами (семи
“розмір” та “час”); окремі семантичні позиції заміщені синонімним прикметником
короткий; довгий має нейтральне стилістичне забарвлення, а куций–ні. Наявні всі
структурні показники для антонімності довго–куцо, проте семантично ці деривати не
співвідносяться, оскільки одному властива сема “час”, а іншому – “якість”. Цим
“відображеним” антонімам властива середня антонімність (Кант=0, 66).
Словотвірне гніздо з вершинами просторий–тісний
I ступінь словотворення
просторенький (хата)–тісненький (помешкання)–сема “розмір”; просторість
(кімнати)–тіснота1
4
(помешкання)–сема “розмір”; просторішати (перон)–тіснішати1
7

(подвір’я)–сема “розмір”
Непродуктивним на “відображені” антоніми є і ці СГ, що можна пояснити і
кількісною різницею у складі дериватів (відповідно 5:24), і перебуванням СГ просторий
на межі розпаду, і відсутністю семантичної відповідності при протиставленні між
дериватами просторо–тісно, і тим, що вихідні слова співвідносні лише в одному
значенні. Як бачимо, протиставлені семеми похідних лише із семою “розмір”. Членам
цього СГ характерна повна (просторенький–тісненький), середня (просторість–
тіснота), слабка (просторішати–тіснішати) антонімність.
Словотвірне гніздо з вершинами грубий–тонкий
I ступінь словотворення
грубенький1
3
(чоловік)–тоненький2
5
(пані)–сема “розмір”, грубенький3
3
(сміх)–
тоненький5
5
(голос)–сема “якість”; грубуватий1
5
(жінка)–тонкуватий (шия)–сема
“розмір”; загрубий (папір)–затонкий1
2
(шкіра)–сема “розмір” ; грубо1
4
(нарізане сало)–
тонко1
9
(нарізаний хліб)–сема “розмір”, грубо2
4
(збиті скринькі)–тонко9
9
(вирізані)–
сема“якість”, грубо3
4
(починати розмову)–тонко8
9
(починати розмову)–сема“оцінка”;
грубість1
2
(олівця)–тонкість1
5
(тканини)–сема “розмір”, грубість2
2
(запитання)–
тонкість4
5
(запитання)–сема “оцінка”; грубина (крижини)–тонина2
2
(бавовни)–сема
“розмір”; грубизна (крижини)–тонина2
2
(бавовни)–сема “розмір”
грубшати (пані)–тоншати1
2
(залізна шматина)–сема“розмір”; грубішати1
2
(стебла)–
тоншати1
2
(стебла)–сема “розмір”; грубнути1
2
(дерево)–тоншати1
2
(дерево)–сема
“розмір”.
Кількість дериватів у СГ грубий–тонкий відповідно 44:53 одиниці, з яких 10 (21%) є
антонімними. Причини цього різні: вихідні слова семантично протиставляються
окремими семемами; у СГ грубий–три семантині центри, у тонкий–один; прикметник
грубий є синонімом до товстий, тому окремі семантичні позиції заміщені дериватами
цього прикметника. Зауважимо, що антонімні пари зосереджені лише в межах першогоСтруктурно-семантична характеристика…
_________________________________________________________________________________
29
ступеня словотворення: так, деривати II ступеня грубувато (сема“оцінка”)–тонкувато
(“розмір”), грубенько (“оцінка”)–тоненько (“розмір” та “якість”) структурно
співвідносні і, на перший погляд, могли б бути антонімами, але насправді ними не є, бо
мають різний семний склад. Найчастіше протиставляються значення похідних із семою
“розмір” (9), рідко із семами “якість” (2) та “оцінка” (2). Окремі семеми деяких похідних
мають кілька антонімних відповідників: грубина, грубизна–тонина2
2
; грубшати,
грубішати, грубнути–тоншати1
2
, що пояснюється наявністю кількох слів для заміщення
однієї семантичної позиції. Похідним властива середня (грубенький–тоненький,
загрубий–затонкий, грубість–тонкість, грубина, грубизна–тонина, грубшати,
грубішати, грубнути–тоншати) та слабка антонімність (грубуватий–тонкуватий,
грубо–тонко).
Словотвірне гніздо з вершинами глибокий–мілкий
I ступінь словотворення
глибоченький (річка)–міленький (озерце)–сема “розмір”; глибоченний (рів)–
міленький (озерце)–сема “розмір”; глибочезний1
2
(ставок)–міленький (озерце)–сема
“розмір”; глибоко2
4
(загортав насіння)–мілко (загортав насіння)–сема “розмір”;
глибокість2
3
(кількаметрова)–мілкість1
2
(броду)–сема “розмір”; глибина1
6

(двокілометрова)–мілина1
2
(корабель сів на…)–сема “розмір”;
глибина1
6
(двокілометрова)–мілкість1
2
(броду)
2
–сема “розмір”; глибина2
6
(пливуть
рибки з)–мілизна2
2
(крокодил чигає)–сема “локація”; глибшати1
4
(русло)–міліти
(комишанка)–сема “розмір”
II ступінь словотворення
глибоченько (орить)–міленько (ори міленько)–сема “розмір”; глибинний1
3
(бухта)–
мілинний (бухта)–сема “локація”; поглибшати1
4
(русло)–зміліти (річки)–сема “розмір”;
поглибшати1
4
(русло)–обміліти1
2
(притока Дністра)–сема “розмір”,
поглибшати3
4
(у помислах)–обміліти2
2
(душа)–сема “якість”
У СГ глибокий 50 дериватів, у СГ мілкий – 26, із них лише 13 (34%) відображають
семантику твірних антонімів, що пояснюємо значною кількісною різницею похідних у
СГ; протиставленням вихідних слів лише у двох значеннях; домінуванням у СГ глибокий
сем “розмір” та “якість”, а у СГ мілкий – семи “розмір”. Здебільшого протиставляються
семеми похідних із семою “розмір” (11) поряд із семами “локація” (2) та “якість” (1).
В окремих семемах деривати мають по два – три антоніми: глибина1–мілина1, мілкість1;
поглибшати1–зміліти, обміліти1; міленький–глибоченький, глибоченний, глибочезний1.
Вони характеризуються повною (глибоченький–міленький, глибоченний–міленький,
глибоченько–міленько), сильною (поглибшати–обміліти), середньою (глибоко–мілко,
глибокість–мілкість, глибшати–міліти, поглибшати–зміліти, глибинний–мілинний,
глибочезний–міленький), слабкою (глибина–мілина, глибина–мілкість, глибина–мілизна)
антонімністю.
Словотвірне гніздо з вершинами великий–малий
I ступінь словотворення
величенький (деревце)–маленький1
8
(кімната)–сема “розмір”; величезний1
4

(кімната)–маленький1
8
(кімната)–сема “розмір”; величезний4
4
(втіха)–маленький5
8

(втіха)–сема “інтенсивність”; величезний2
4
(вартість)–маленький2
8
(вартість)–сема
“кількість”, величезний3
4
(піклування)–маленький6
8
(просьба)–сема “якість”;
величенний1
2
(камінь)–маленький1
8
(камінь)–сема “розмір”; величезний1
4
(чоботи)–
малезний1
2
(чоботи)–сема “розмір”; величезний2
4
(вартість)–малезний2
2
(гроші)–сема
“кількість”; величенний1
2
(камінь)–малезний1
2
(чоботи)–сема “розмір”; величенний2
2

(юрба)–малезний2
2
(гроші)–сема “кількість”; великуватий (чобіт)–малуватий1
3
Надія Дзеньдзюра (Дідух)
_________________________________________________________________________________
30
(кімната)–сема “розмір”; завеликий (розмір)–замалий1
2
(шкарбуни)–сема “розмір”;
великість1
3
(комену)–малість1
2
(конторки)–сема “розмір”; повеличити (чоботи)–
помалити (чоботи)–сема “розмір”.
СГ великий–малий є досить потужними і продуктивними за кількістю похідних,
відповідно 54: 74, проте антонімні відношення твірних відображають лише 9 (14%)
дериватів. Ураховуючи попередні дослідження, такий факт пояснюємо семантичною
нетотожністю дериватів обох СГ: у СГ великий продуктивною є сема “розмір”, а у СГ
малий–“вік” (причому у СГ великий ця сема є непродуктиною). Це є і причиною того, що
протиставляються семеми дериватів із семою “розмір” (9), “кількість” (3), “якість” (1),
“інтенсивність” (1). Наявні деривати, що мають кілька антонімних відповідників:
маленький1–величенький, величезний1, величенний1; малезний1–величезний1, величенний1.
Похідні мають повну (величенний–малезний, повеличити–помалити), середню
(величезний–малезний, величезний–маленький, величенний–маленький, великуватий–
малуватий, завеликий–замалий, великість–малість), слабку (величенький–маленький)
антонімність.
Словотвірне гніздо з вершинами товстий–тонкий
I ступінь словотворення
товстенький (канат)–тоненький2
5
(канат)–сема “розмір”; товстесенький
(хлопчик)–тонесенький2
4
(ніжка)–сема “розмір”; товстісінький (ручки)–тонісінький2
3

(ручки)–сема “розмір”; товстуватий (губи)–тонкуватий (губи)–сема “розмір”;
товстючий1
3
(качан)–тонюсенький1
2

(качан)–сема “розмір”; товстючий2
3
(зшиток)–
тонюсенький2
2

(зшиток)–сема “розмір”; товстезний
(цигарка)–тоненький2
5

(канат)–сема
“розмір”; товстезний
(цигарка)–тонесенький2
4

(ніжка)–сема “розмір”; товстенний1
2

(стіна)–тоненький2
5

(канат)–сема “розмір”; товстенний1
2

(стіна)–тонесенький2
4

(ніжка)–
сема “розмір”; товсто1
2
(намазані маслом)–тонко1
9
(намазані маслом)–сема “розмір”;
товсто2
2
(дзвеніти)–тонко4
9
(дзвеніти)–сема “якість”; товщина1
3
(пальців)–тонкота2
2

(тканини)–сема “розмір”; товщина3
3
(книги)–тонкість1
5
(тканини)–сема “розмір”;
товщати (вона)–тоншати1
2
(гора)–сема “розмір”; товстішати (вона)–тоншати1
2
(гора)–
сема “розмір”; товстіти (старшина)–тоншати1
2
(пані)–сема “розмір”; товстити (мур)–
тоншити (кригу)–сема “розмір”; товстити (мур)–тончити (метал)–сема “розмір”
II ступінь словотворення
товстенько (співають)–тоненько2
2
(співають)–сема “якість”; товстесенько (тягніть
[пісню])–тонесенько2
2

(птах виводить)–“якість”; товщання (криги)–тоншання2
2
(криги)–
сема “розмір”; потовстити (мачту)–потоншити (сталеві заготовки)–сема “розмір”;
стовстити (металеві шматини)–стоншити (металеві шматини)–сема “розмір”
III ступінь словотворення
потовщання (пагонів)–потоншання1
2
(пагонів)–сема “розмір”; потовщення1
2
(шкарлупи)–потоншення1
2
(сталевих заготовок)– сема “розмір”,
потовщення2
2
(на кінці стебла)–потоншення2
2
(тканин)–сема “розмір”; стовщення1
2

(стіни)–стоншення1
2
(стінок вен)–сема “розмір”, стовщення2
2
(кореня)–стоншення2
2

(кореня)–сема “розмір”; стовститися (м’яз)–стоншитися (артерія)–сема “розмір”.
IV ступінь словотворення
потовщений (куляста ніжка)–потоншений (епідерміс шкіри)–сема “розмір”;
потовщування (мачти)–потоншування (труб)–сема “розмір”; потовщуватися
(поволока грибниці)–потоншуватися (крига)–сема “розмір”
У СГ товстий 51 дериват, у СГ тонкий – 53, з них антонімними є 30 (58%).
Протиставляються в основному значення похідних із семою “розмір” (32) поряд із семою
“якість” (3). Окремі деривати мають декілька антонімних відповідників товстити–Структурно-семантична характеристика…
_________________________________________________________________________________
31
тоншити, тончити; тоншати1
2–
товщати, товстішати, товстіти; тоненький2–
товстенький, товстезний, товстенний2; тонесенький2–товстесенький, товстезний,
товстенний. Відображеним антонімам властива повна (товстуватий–тонкуватий,
товстити–тоншити, товстити–тончити, потовстити–потоншити, стовстити–
стоншити, потовщення–потоншення, стовщення–стоншення, стовститися–
стоншитися, потовщений–потоншений, потовщування–потоншування,
потовщуватися–потоншуватися), сильна (товстючий–тонюсенький), середня
(товстесенький–тонесенький, товстезний–тонесенький, товстісінький–
тонісінький, товстючий–тонюсенький, товсто–тонко, товщина–тонкота,
товщати–тоншати, товстішати–тоншати, товстіти–тоншати, товстенько–
тоненько, товстесенько–тонесенько, товщаня–тоншання, потовщання–
потоншання), слабка (товстезний–тоненький, товстенний–тоненький, товстенний–
тонесенький, товстенький–тоненький, товщина–тонкість) антонімність.
Проведене дослідження дає змогу конкретизувати та розширити загальноприйняте
визначення “відображених” антонімів та назвати чинники, що впливають на засвоєння
антонімії вихідних слів, вершин СГ, їхніми дериватами. Отже, “відображені” антоніми–
це деривати антонімних словотвірних гнізд, що самі по собі не є антонімами, а лише
відображають антонімію вихідних слів і вступають у відношення протилежності однією,
усіма, окремими семемами, а їхні семантичні структури об’єднані спільною інтегральною
семою. Такі антонімні деривати є похідними одного ступеня словотворення, в основному
структурно співвідносними, в окремих випадках не співвідносними.
Основні чинники, що впливають на кількісний і якісний склад “відображених”
антонімів: 1. Семантична співвідносність дериватів – це головна умова антонімного
протиставлення дериватів (спільна сема, диференційні семеми). 2.Структурна
співвідносність чи не співвідносність дериватів – це не обов’язкова умова, але важлива,
адже більшість “відображених” антонімів структурно співвідносні. 3. Загальна кількість
похідних у конкретних антонімних СГ: чим менша різниця між кількісним складом
похідних в окремих СГ, тим більше можливостей для антонімного протиставлення
дериватів. 4. Потужність конкретних антонімних СГ: перебуває СГ на межі розпаду чи
характеризується високою продуктивністю похідних (Якщо антонімними є два різні за
потужністю СГ, то кількість “відображених” антонімів у них найнижча). 5. Домінування
однакових чи різних сем у конкретних антонімних СГ: помічено тенденцію, якщо у СГ
домінуючими є однакові семи, то кількість “відображених” антонімів вища; якщо у СГ
домінують різні семи або в одному СГ – одна сема, а в іншому – три семантичні центри,
то кількість антонімних похідних нижча. 6. Співвідносність семантичної структури
вихідних прикметників, вершин СГ: має значення одною, кількома чи всіма семемами
вступають вихідні слова у відношення протилежності.
У СГ антонімних параметричних прикметників виявлено 128 пар “відображених”
антонімів, що становить лише 30 % від загальної кількості дериватів. Сприятливі умови
для відображення дериватами антонімії вихідних ад’єктивів склалися у СГ товстий–
тонкий (нараховано 58% відображених антонімів), високий–низький (50%), широкий–
вузький (41%), глибокий–мілкий (34%). Невисокий відсоток антонімних дериватів у СГ
грубий–тонкий (21%), довгий–короткий (21%), великий–малий (14%). У СГ просторий–
тісний та довгий–куций антонімію твірних відображають відповідно 3:1 деривати. Як і у
вихідних прикметників, найчастіше антонімними є значення із семою “розмір” (113)
поряд із семами “якість” (24), “кількість” (15), “інтенсивність” (10), в поодиноких
випадках із семами “оцінка” (5), “локація” (4), “час” (4), “соціальне значення” (3),
“масовість” (2). Дериватам, що вступають у відношення протилежності, властива вНадія Дзеньдзюра (Дідух)
_________________________________________________________________________________
32
основному повна (38 – 30%) та середня (67 – 52%), рідше слабка (19 – 15%), в окремих
випадках сильна (4 – 3 %) антонімність.
___________________________________________________
1. Бартков В. И. Системные свойства языка (научный стиль и норма) //
Системный анализ научного текста. Владивосток, 1984.
2. Ємельянова С.А. О глагольных антонимичных словообразовательных гнёздах в
современном русском языке //АПРС: Сб.н.ст. Ташкент, 1982.
3. Іванова В.А. Антонимия в системе языка. Кишенёв, 1982.
4. Минина Л.И., Бартков Б.И. Количественное исследование деривационной
синонимии и антонимии современного русского языка //Актуальные вопросы
дериватологии и дериватографии. Владивосток, 1986.
5. Пардаев А.С. Структурные типы антонимичных словообразовательных гнёзд
глаголов в современном русском языке //АПРС: Сб.н.ст. Ташкент, 1982.
6. Саидова С.М. Словообразовательная антонимия в адъективных
гнёздах // Вопросы русского и общего языкознания: Сб.н.тр., №580. Ташкент, 1979.
7. Саидова С.М. Словообразовательная антонимия в русском языке //АПРС., 1980.
Ч.2.
8. Тараненко О.О. Розвиток антонімічних відношень у багатозначних словах //
УМЛШ., 1977. №1.
9. Тихонов А.Н., Емельянова С.А. Антонимы и словообразования //Вопросы
русского и общего языкознания: Сб.н.тр., №501. Ч.1. Ташкент, 1976.
10. Тихонов А.Н., Саидова С.М. Антонимия лексическая и антонимия
словообразовательная // РЯШ. №4. 1980.
11. Тихонов А.Н., Саидова С.М. Русская антонимия. Уфа, 2000.
STRUCTURE – SEMANTICALLY CHARACTERISTICS OF THE
“REFLECTED” ANTONYMS OF THE WORD- BUILDING NESTS OF THE
PARAMETRICAL ADJECTIVES
Dzendzyura (Diduh) Nadiya
L’viv Institute of the Bank Activity of the University of the Bank Activity
National Bank of Ukraine
the Chair of the Social Subjects,
Sichovyh Strilziv str.11, 79005 Lviv, Ukraine,
рhone: (032) 2977 220
Generally accepted definition of the “reflected” antonyms is concretized and broaden in the
article, factors which influenced on the mastering of the antonym means of the outgoing words,
(on the tops of the word-building nests), by their derivatives are named.
The “reflected” antonyms in the particular word – building nests are defined, their sema and
the semema structure in the limit of the degrees of the word – building are analyzed, and the
degrees of the anonymity of the “reflected” antonyms in the particular word – building nests are
clarifield.
Key words: word – building nests, “reflected” antonyms, derivatives, sema, semema.Структурно-семантична характеристика…
_________________________________________________________________________________
33
СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА “ОТРАЖЕННЫХ”
АНТОНИМОВ СЛОВООБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ ГНЕЗД ПАРАМЕТРИЧЕСКИХ
ПРИЛАГАТЕЛЬНЫХ
Дзеньдзюра (Дидух) Надежда
Львовский институт банковского дела Университета банковского дела
Национального банка Украины,
кафедра общественных дисциплин,
ул. Сичовых Стрельцов 11, 79005 Львов, Украина,
тел. (8032) 2977220
В статье конкретизировано и расширено общепринятое определение “отраженных”
антонимов; указано факторы, влияющие на усвоение антонимии исходных слов, вершин
СГ, их дериватами; обозначено “отраженные” антонимы в конкретных СГ,
проанализировано их семный и семемный состав ; определено степень антонимичности
“отраженных” антонимов в СГ.
Ключевые слова: словообразовательное гнездо, “отраженные” антонимы, дериват,
сема, семема, степень антонимичности.
Стаття надійшла до редколегії 1.09.2008
Прийнята до друку 20.12.2008