Волинський національний університет імені Лесі Українки,
кафедра історії та культури української мови,
вул. Винниченка, 30-а/23, Луцьк, Україна,
тел.: (+38050) 223 83 56
Проаналізовано наукові пошуки дослідників у сфері вивчення формотвірної
структури західнополіських говірок. Зауважено, переважно фрагментарність опису
словозміни окресленого ареалу. Указано на відчутне в останні роки зміщення акцентів
при дослідженні специфіки західнополіського формотворення у напрямі його
системного аналізу. Окреслено джерельну базу та перспективи студій над словозміною
Західного Полісся.
Ключові слова:західнополіські говірки, словозміна, фрагментарний аналіз, системний
опис.
Сучасний розвиток діалектологічної науки дедалі наполегливіше висуває до ряду
найактуальніших проблеми ґрунтовного вивчення всіх структурних рівнів українських
говорів. Із цього погляду конкретний науковий інтерес становить діалектна словозміна,
що поряд із лексичною структурою, фонетичними та словотвірними процесами відіграє
вагому роль при з’ясуванні специфіки окремих говірок та визначенні типологічних рис
цілих говіркових ареалів, однак належить до недостатньо вивчених питань
лінгвістичної науки.
Фрагментарно у плані опрацювання іменної словозміни досліджений і
західнополіський говір. Незважаючи на яскраву діалектну специфічність цієї частини
українського континууму, що позначена не тільки наслідками інтенсивних
інноваційних процесів, але й свідченнями мовної архаїки, наукові пошуки
діалектологів мають здебільшого диференційний характер, оскільки зведені переважно
до фіксації лише окремих словозмінних рис досліджуваного ареалу.
Одним із перших спостереження над особливостями формотворення
західнополіського діалектного масиву подає Ю. Карський у розвідці “Матеріалы для
изученія сhверно-малорусскихъ говоровъ, а также переходныхъ отъ бhлорусскихъ къ
малорусскимъ. (Полhсье)” (1898) [14]. При аналізі специфіки чотирьох
західнополіських говірок із території колишньої Мінської губернії дослідник
виокремлює розділ “Склоненіе”, у якому наводить простежені діалектні словоформи з
короткими коментарями до деяких із них.
Відомості про формотворення західнополіського ареалу містить узагальнювальна
праця С. Бевзенка “Українська діалектологія” [8].
Ф. Жилко при спробі характеристики морфологічної сутності західнополіських
говірок у дослідженні “Говори української мови” [13] звертає увагу лише на
субстантивні та дієслівні словоформи, зауважуючи про формотворення іменника таке:
“В багатьох західнополіських говірках на відміну від інших північних говорівРуслана Зінчук
__________________________________________________________________________________
132
дав. відмінок одн. іменників чол. роду колишньої о-основи набув закінчення и-основи:
-ови, -еви. Наприклад: бáт’кови, дýбови, л’íсови, конéви, товáришеви. Дав. і місц.
відмінки множ. у частині цих говірок мають паралельні закінчення -ам, -ом; -ах, -ох.
Наприклад: дворáм – дворóм, на возáх – на возóх та ін.” [13, с. 45]. Важливе значення
для вивчення діалектної словозміни в контексті міжрівневої взаємодії мають
спостереження дослідника над фонетичною системою говірок. Однак окремі свідчення
автора, на нашу думку, потребують уточнень. Так, в обстежених нами
західнополіських говірках закінчення -ом та -ох у давальному і місцевому відмінках
множини іменників фіксовані лише після м’якого та зрідка шиплячого (історично – теж
м’якого) кінцевого приголосного основи: кóн’ом, л’ýд’ом, плéчом; в жóрн’ох, по нóчох, в
с’íн’ох.
Таку ж специфіку окреслених ланок відмінкової парадигми іменника у
західнополіському ареалі простежує І. Матвіяс, щоправда, виділяє лише словоформи з
основою на м’який приголосний [20, с. 54]. Крім відзначених у монографії
особливостей субстантивного формотворення, автор зауважує також характерне для
цих говірок “вживання форм родового відмінка однини прикметників і займенників на
-еї (дóбреї, молодéї, нáшеї)” та “вживання числівникової форми орудного відмінка
двимá або двімá” [20, с. 55]; у берестейських говірках фіксує форму “називного
відмінка числівника одьóн (один), в інших говірках – одúн і їдúн” [20, с. 56]; надбузькі
говірки вирізняє такими словозмінними рисами: “Форма місцевого відмінка однини
іменників I відміни м’якої групи на -и (в землú, на рілú, на стернú, на долóни), у решті
говірок відповідно виступає закінчення -і” (наші спостереження свідчать про дещо
ширший ареал словоформ на -и, особливо в ненаголошеній позиції субстантивів типу в
клýни, на йáблуни); “Форма орудного відмінка однини іменників середнього роду
II відміни м’якої групи на -ом (пóльом, сéрцьом), у решті говірок відповідно вжи-
вається закінчення -ем”; “Вживання вказівного займенника той, та, те, у решті
говірок цей, ця, це або сей, ся, се” [20, с. 56].
Емпіричну базу про словозміну окремих говірок західнополіського ареалу
розширюють наукові розвідки Л. Барановської [7], Г. Аркушина [3]. Оскільки в
названих дослідженнях діалектне формотворення не було предметом системного
аналізу, автори зосереджують увагу лише на специфічних для обстежуваних говірок
словозмінних рисах.
Принагідні зауваження щодо західнополіських словоформ висловлює Ф. Бабій [5–
6], простежуючи говіркові особливості мовно-територіальних формацій сучасної
Волині.
Багатством фактичного матеріалу позначена стаття В. Ліпич про займенникове
формотворення однієї з говірок Західного Полісся [19]. Указуючи на варіативність
засвідчених у говірці словоформ, авторка більш детально коментує діалектну
специфіку особових і присвійних займенників та подає, як правило, лише модифікати
називного відмінка однини займенників інших розрядів.
Крім волинсько-поліських говірок, які творять основу західнополіського діалекту,
науковий інтерес дослідників становлять також окраїнні берестейсько-пінські та
підляські говірки.
Спостерігаючи над специфікою говірки села Остромичі біля Кобрина на
Берестейщині, О. Горбач фіксує особливості її словозмінної структури [11]. При аналізі
субстантивного формотворення автор оперує категорією роду як основною
розмежувальною ознакою іменників і традиційною відмінковою матрицею, однак
простежує не всі ланки словозмінних парадигм; наводить низку відмінкових флексій, Словозміна західнополіських говірок…
__________________________________________________________________________________
133
але без опису їх функціонального навантаження; багатий ілюстративний матеріал
також представлений непослідовно. Специфіку формотворення інших іменних частин
мови дослідник засвідчує лише характерними для говірки словозмінними явищами.
Словозмінній структурі українських говірок Берестейщини і Пінщини присвячені
наукові статті П. Лизанця [17–18], Ю. Громика [12].
Формотворення іменника в окремих підляських говірках описували А. Дудек [25],
Ф. Чижевський [23].
При аналізі субстантивної словозміни дослідники часто звертають увагу на
реалізацію в описуваному діалектному масиві категорії роду іменника як найістотнішої
ознаки, що вирізняє його серед інших частин мови. Так, свої спостереження над
родовою варіативністю субстантивів у говірках українсько-польського порубіжжя
фіксує Ф. Чижевський [24]. Чинники впливу на становлення роду західнополіських
іменників з’ясовує Г. Аркушин [2].
Наведений та проаналізований матеріал дає підстави стверджувати, що Західне
Полісся досі залишається недостатньо вивченим ареалом у плані ґрунтовного
дослідження особливостей формотворення. Диференційний опис словозмінних явищ
окремої говірки чи невеликої групи говірок не дає повного уявлення про
західнополіську формотвірну структуру. Багато питань іменної словозміни потребують
уточнення і повнішого висвітлення, нерідко якісно нового підходу до їх розв’язання.
Показовим у плані зміщення акцентів при опрацюванні специфіки говіркового
формотворення є дослідження К. Пастусяк [26]. Спостереження над формотвірними
процесами невеликого українськомовного діалектного масиву околиць Влодави
(Люблінське воєводство, Республіка Польща) дало змогу польській дослідниці
сформувати словозмінні типи в межах обстежуваних відмінкових систем та з’ясувати
їх говіркову специфіку, забезпечуючи так максимально повне представлення
діалектних виявів словозмінної структури іменних частин мови в описуваному ареалі.
Спробу системного лінгвістичного опису формотвірних процесів підляських говірок
уповажнює лінгвогеографічна репрезентація окремих явищ діалектної словозміни.
Додаткову джерельну базу для дослідницького пошуку у сфері формотворення
становлять записи живого мовлення, подані в монографії.
Системний опис іменної словозміни західнополіського діалекту на основі
максимально повного реєстру словоформ, фіксованих у процесі тривалого
спостереження над спонтанним діалектним мовленням, став метою нашого
спеціального дослідження. Вивчення словозмінної структури основних говіркових груп
Західного Полісся, здійснене вперше на основі багатого фактичного матеріалу з увагою
до всіх засобів діалектного формотворення, дасть можливість установити певні
закономірності функціонування системи словоформ та формування словозмінних
типів, зробити висновок про варіантність відмінкових формантів та відкритість
словозміни описуваного ареалу.
Багатий матеріал, цінний для студій над формотвірною системою західнополіських
говірок, уміщено у II томі Атласу української мови [4]. Особливості просторової
поведінки діалектних словоформ представлені на 61 спеціальній карті. Крім того, при
аналізі говіркових явищ на рівні словозміни можна використати дані окремих
фонетичних карт. Із морфологоцентричного погляду важливим у таких картах є
представлення звукових змін кінця слова.
Свідчення про діалектне формотворення Західного Полісся, зокрема берестейсько-
пінських говірок, подають лінгвогеографічні праці білоруських учених. Серед них
варто відзначити “Атлас гаворак Пружанскага раёна Брэсцкай вобласці і сумежжаРуслана Зінчук
__________________________________________________________________________________
134
(Верхняга Над’ясельдзя). Фанетыка і марфалогія” О. Босак і В. Босак [9], на 24 спе-
ціальних картах якого відтворено географію та ізоглоси розмежування окремих ланок
словозмінних парадигм досліджуваного ареалу. Просторову варіативність діалектних
явищ на рівні словозміни у невеликій групі берестейських говірок репрезентує “Атлас
гаворак Бярозаўскага раёна Брэсцкай вобласці: Марфалогія” Л. Леванцевіч [16].
Надійним джерелом фактичного матеріалу з діалектного формотворення можуть
слугувати збірники текстів – зразків живого мовлення носіїв описуваних говірок,
діалектні словники. Відносно невеликі за обсягом живомовні свідчення з усіх
українських діалектів, зокрема й західнополіського, репрезентовано в книзі “Говори
української мови. Збірник текстів” [10]. Цінними для студій над словозміною
підляських говірок є “Polskie i ukraińskie teksty gwarowe ze wschodniej Lubelszczyzny”
Ф. Чижевського та С. Вархола [24] і “Голоси з Підляшшя” Г. Аркушина [1]. Записи
зв’язного мовлення носіїв окремих говірок берестейсько-пінського діалектного масиву
вміщено у монографічних дослідженнях Ф. Клімчука [15] та О. Скопненка [21].
Специфічні особливості західнополіського діалекту становлять конкретний
науковий інтерес з огляду на архаїчність цієї частки слов’янського континууму в
лінгвістичному плані. Становлячи відкритий простір для морфологічних інновацій,
досліджувані говірки зберігають свідчення мовної архаїки, що є важливим джерелом
вивчення історії мови.
Значно розширює дослідницький потенціал типово прикордонний характер
західнополіського ареалу, його історія як території активного українсько-польського та
українсько-білоруського контактування, наслідки якого знайшли відображення в
окремих явищах діалектної словозміни. Ґрунтовний аналіз формотвірної структури
основних говіркових груп Західного Полісся може мати певне значення для
встановлення характеру українсько-білорусько-польських міжмовних взаємовпливів.
Системний опис формотворення західнополіських говірок дасть змогу сфокусувати
значний потенціал інформації про специфіку функціонування словозмінних явищ на
локальному рівні і в перспективі стане однією з перехідних ланок до створення
узагальнювальної праці про українську діалектну словозміну.
__________________________________________________________________
1. Аркушин Г. Голоси з Підляшшя (Тексти). Луцьк, 2007.
2. Аркушин Г. Л. Реалізація категорії роду іменників у західнополіських
говірках // Ze studiów nad gramatyką języka polskiego i ukraińskiego. Rozprawy
Slawistyczne. 9. Lublin, 2006. S. 21-26.
3. Аркушин Г. Силенська гуторка. Мельбурн, 1994.
4. Атлас української мови: У 3 т. К., 1984-2001.
5. Бабій Ф. Й. Діалектне членування говірок Волині // Минуле і сучасне Волині:
Тези доп. і повідомл. IV Волинської історико-краєзнавчої конференції. Ч. 2. Луцьк,
1990. С. 136-138.
6. Бабій Ф. Й. Найхарактерніші особливості говірок Волинського краю // Минуле
і сучасне Волині: Тези доп. і повідомл. II Волинської історико-краєзнавчої конференції.
Ч. 2. Луцьк, 1988. С. 194-197.
7. Барановська Л. І. Деякі особливості говірки містечка Луків Луківського
району Волинської області // Збірник студентських наукових праць Київського
державного педагогічного інституту. К., 1955. Т. I. Вип. 1. С. 59-75.
8. Бевзенко С. П. Українська діалектологія. К., 1980. Словозміна західнополіських говірок…
__________________________________________________________________________________
135
9. Босак А. А., Босак В. М. Атлас гаворак Пружанскага раёна Брэсцкай вобласці і
сумежжа (Верхняга Над’ясельдзя). Фанетыка і марфалогія. Мінск, 2005.
10. Говори української мови. Збірник текстів. К., 1977.
11. Горбач О. Західньо-поліська говірка села Остромичі кол. повіту Кобринь //
Горбач О. Зібрані статті. Т. V: Діялектологія. Мюнхен, 1993. С. 269-328.
12. Громик Ю. В. Особливості іменної словозміни в українських говірках
берестейсько-пинського Полісся (на матеріалі записів місцевого фольклору) //
Науковий вісник ВДУ ім. Лесі Українки: Філологічні науки. Мовознавство. № 7.
Луцьк, 2006. С. 282-291.
13. Жилко Ф. Т. Говори української мови. К., 1958.
14. Карський Ю. Ф. Матеріалы для изученія сhверно-малорусскихъ говоровъ, а
также переходныхъ отъ бhлорусскихъ къ малорусскимъ. (Полhсье). Санктпетербургъ,
1898. Вып. 1.
15. Клімчук Ф. Д. Гаворкі Захадняга Палесся. Фанетычны нарыс. Мінск, 1983.
16. Леванцэвіч Л. В. Атлас гаворак Бярозаўскага раёна Брэсцкай вобласці:
Марфалогія. Брэст, 1994.
17. Лизанець П. М. Морфологічні особливості деяких українських говірок
Пінщини (БРСР) // Українська діалектна морфологія. К., 1969. С. 187-191.
18. Лизанець П. М. Особливості граматичної будови говірок двох населених
пунктів Пінського району Брестської області БРСР // Тези доп. V міжвузівської
Республіканської славістичної конференції. Ужгород, 1962. С. 120-123.
19. Ліпич В. Займенник у говірці села Черче Камінь-Каширського району
Волинської області // Ukraińskie i polskie gwary pogranicza. Lublin – Łuck, 2001. S. 155-
158.
20. Матвіяс І. Г. Українська мова і її говори. К., 1990.
21. Скопненко О. І. Берестейсько-пинські говірки: генеза і сучасний стан
(історико-фонетичний нарис). К., 2001.
22. Czyżewski F. Kategoria rodzaju gramatycznego w gwarach pogranicza polskoukraińskiego na obszarze południowego Podliasia (Zarys problematyki) // Język polski.
Wspόłczesność – historia. Lublin, 2000. S. 9-23.
23. Czyżewski F. Uwagi o fleksji rzeczownikόw w gwarach ukraińskich południowego
Podliasia (na przykładzie gwary wsi Horodyszcze w b. woj. Bialskopodlaskim) // Kontakty
językowe polszczyzny na pograniczu wschodnim: Prace ofiarowane Profesorowi Januszowi
Riegerowi. Warszawa, 2000. S. 53-62.
24. Czyżewski F., Warchoł S. Polskie i ukraińskie teksty gwarowe ze wschodniej
Lubelszczyzny. Rozprawy Slawistyczne. 9. Lublin, 1998.
25. Dudek A. Fleksja rzeczownikόw w gwarze ukraińskiej wsi Nosόw w pow. Biała
Podlаska // Ukraińskie i polskie gwary pogranicza. Lublin-Łuck, 2001. S. 159-164.
26. Pastusiak K. Fleksja gwar ukraińskich okolic Wlodawy. Rozprawy Slawistyczne.
18. Lublin, 2004.Руслана Зінчук
__________________________________________________________________________________
136
WORD MODIFICATION IN WESTERN POLISSYAN DIALECTS
AS THE SUBJECT OF SCHOLARLY DESCRIPTION: THE ACTUAL STATE
AND PROSPECTS OF THE RESEARCH
Ruslana Zinchuk
Lessya Ukrainka Volyn State University,
The Chair of History and Culture of Ukrainian Language,
Vynnychenka str., 30-a/23, Lutsk, Ukraine,
phone.: (+38050) 223 83 56
The researches of the word formation structure of Western Polissyan dialects are
analysed in this article. The fragmentary character of the word modification description
peculiar of these types of researches is noted. The lack of the accent shift towards the
systemic analysis of the specificity of Western Polissyan word modification in them is
pointed at. The prospects of the researches of the word modification of Western Polissya are
outlined.
Key words: dialects of Western Polissya, word modification, differential analysis,
systemic description.
СЛОВОИЗМЕНЕНИЕ ЗАПАДНОПОЛЕССКИХ ГОВОРОВ КАК ПРЕДМЕТ
ОПИСАНИЯ: СОСТОЯНИЕ И ПЕРСПЕКТИВЫ ИССЛЕДОВАНИЯ
Руслана Зинчук
Волынский национальный университет имени Леси Украинки,
кафедра истории и культуры украинского языка,
ул. Винниченко, 30-а/23, Луцк, Украина,
тел.: (+38050) 223 83 56
Проанализированы научные поиски исследователей в сфере изучения
формообразовательной структуры западнополесских говоров. Отмечен, как правило,
фрагментарный характер описания словоизменения очерченного ареала. Указывается
на ощутимое в последние годы смещение акцентов при исследовании специфики
западнополесского формообразования в сторону его системного анализа. Определены
источники и дальнейшие перспективы исследования словоизменения в говорах
Западного Полесья.
Ключевые слова: западнополесский говор, словоизменение, фрагментарный анализ.
Стаття надійшла до редколегії 14.09.2008
Прийнята до друку 20.12.2008