ВІСНИК ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ЧИСЛІВНИКИ В ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ – Ірина Кочан

Львівський національний університет імені Івана Франка,
кафедра українського прикладного мовознавства,
вул. Університетська, 1/ 233, 79602 Львів, Україна,
тел.: (80 322) 2394355
Числівник як частина мови є досить продуктивним елементом різних мовних
стилів. Не останнє місце посідає ця частина мови і в художньому стилі: у різних його
родах і жанрах. Стилістичні функції числівників, їх символізм та сакральність –
предмет розгляду цієї розвідки.
Ключові слова: художній текст, числівник, лінгвістичний аналіз.
Як відомо, числівник посідає в нашому житті чільне місце, оскільки ми постійно
оперуємо поняттями, пов’язаними з цінами, грішми, віком людей, а також з адресою,
іншими математичними поняттями. Цією частиною мови послуговуються в
діловодстві, у побутовому мовленні. Ми звикли до числівників на сторінках періодики.
Не обходяться без них точні науки (математика), природничі (фізика, хімія, географія,
біологія), медичні (фармакологія, лікувальна, хірургічна, стоматологічна) галузі,
гуманітарні науки (історія, література), мистецтво і спорт тощо. Трапляються слова на
позначення чисел і в художньому стилі.
Завдання цієї розвідки – розглянути числівники у художніх текстах, з’ясувати, з
якою метою уживає їх автор, розкрити їх значення у тексті.
Дослідження цієї частини мови в тексті проводили: з позицій концептуалізації
числа – О. Кедровський, О. Кубрякова, з позицій когнітивістики – О. Лосєв, вважаючи,
що це “ідеальне тіло, смислова стихія”, з позицій символізації та міфологізації –
М.Любомир, О. Супрун. В українському мовознавстві їх розглядали й описували
О. Аргуткіна, Г. Віват.
З’ясуємо багатозначність найбільш уживаних у художніх текстах числівників за
фразеологічними словниками.
Числівник один часто уживається у приказках:
бити в одну точку (спрямовувати усі сили на досягнення мети), одному Богові
відомо (невідомо нікому), в один мент (швидко), в одну дудку грати (одностайно, у
взаємній згоді), всі як один (дружно, разом), за одним заходом (одночасно,
одноразово), зв’язати однією шворкою, одного поля ягода, одним мотузком зв’язані
(об’єднати спільною дією, переважно негативною), з’їсти не один пуд солі (добре знати
когось), зливати в один ківш (змішувати, не розбираючи), з одного тіста (подібні заІрина Кочан
__________________________________________________________________________________
198
вдачею, поглядами), на один аршин (однаково, трафаретно), одним миром мазані
(однакові), один в один (гарний, чарівний, якісний, однаковий), один за одним (у
певному порядку, послідовно), один за всіх (взаємовиручка, взаємодопомога), один і
той самий (тотожний, однаковий), один на один (у поєдинку), один як палець (без сім’ї,
без рідних), одна нога тут, а друга там (дуже щвидко), одним махом (за один раз),
одно із двох (віддати перевагу чомусь одному), чути одним вухом (достовірно не
знати) тощо.
Цей числівник є у заголовках творів “І один у полі воїн” В. Дольд-Михайлика,
“Один день з життя Івана Васильовича” О. Солженіцина.
У художніх текстах може мати значення:
· конкретного числа:
“Астроном стояв похнюпившись. Його обличчя було бліде і спокійне.
– Гаразд, – сказав він. – Я попрошу у пані з книжок лише одну.
– Одну я вам узяти дозволю, – жінка встала, і її груди заходили. – Але вибирати
буду я. І вибір цей – “Святе письмо”. (В. Шевчук “Дорога”).
· нерозчленованості, єдності:
І всі ми, як один, підняли вгору руки –
І тисяч молотів о камінь загуло… (І. Франко).
· невизначеності, із значенням “якийсь”:
“Одного разу він застав біля себе жабу. Лупила на нього баньки, намагаючись
збагнути, що це за проява залізла під міст, а коли зрозуміла, то вирішила, що краще
сховатись під воду…” (В. Шевчук “Панна сотниківна”).
· самотності, одинокості:
“Ой одна я, одна, як билинонька в полі…” (Т. Шевченко).
Один лишився сам на сам.
Нехай ні кревного, ні друга.
І любкою – помститись туга,
І туга – подругою дням. (О. Лятуринська).
· ніяка інша, крім названої:
Кудись пішла, не повертає,
Хоч біля серця стеле цвіт,
Ота стежина в ріднім краю
Одним одна біля воріт. (А. Малишко).
Порядковий варіант має подібні значення:
· конкретного числа:
· те, що з’явилося раніше за інше:
За вікнами день холоне.
У вікнах – перші вогні… (Є. Маланюк “Вечірня пісня”).
· який з’явився найраніше в новому сезоні:
Вона прийшла із першим громом –
Незрима, ніжна і палка,
І ніби пісня незнайома
Злетіла вперше з-під смичка… (С. Воскрекасенко).
Числівник два є назвою числа і його цифрового позначення. У переносному
вживанні має значення кілька, декілька. Він також дуже поширений у народній
творчості. Пригадаймо хоча б українські народні казки “Два брати”, “Про двох братів і
сорок розбійників”, “Казка про двох шахраїв”, “Дві вивірки” або приказки: одна голова
добре, а дві краще, двом смертям не бувати, чи фраземи: щоб йому два ока вилізлоЧислівники в художньому тексті
__________________________________________________________________________________
199
(передає емоції досади або здивування), вбити двох зайців (одночасно досягти успіху у
кількох справах), випити дві неповних (зазнати страждань, нещастя, поневірянь, горя),
від горшка два вершка (про людину невисоку на зріст, а також про недосвідчену
людину), двом смертям не бувати (про відвагу розпочати якусь важку справу),
здирати по дві шкури (дуже дорого продавати щось, нещадно експлуатувати когось),
між двох вогнів (про небезпеку з двох боків), палиця на два кінці (про можливість
протилежних наслідків), покірне телятко дві матки ссе (мати лагідну, доброзичливу
вдачу), сидіти між двома стільцями (поділяти різні думки) тощо. Є цей числівник і у
заголовках художніх творів: оповідань – “Два сини” Марка Вовчка, “Двоє вночі”
О. Гончара, де відтворено драматичну колізію протиборства О. Довженка і Сталіна;
романів: “Два капітани” В. Каверіна, “Двоє в чужому домі” Т. Литовченка,
драматичного твору “Між двох сил” В. Винниченка,
У художніх текстах цей числівник має значення:
· конкретного числа:
“В сінях було душно, і сіра чубата квочка, що два дні тому була перенесена з
прохолоди стайні, часто дихала розкритим дзьобом…” (О. Ольжич “Рудько”)
· спарених предметів:
У праці людської два рівні є крила –
Троянди й виноград – красиве і корисне. (М. Рильський).
Числівниками один і два, а також їхніми порядковими відповідниками часто
оперують письменники у поетичних рядках:
В однієї таємниці – очі карі,
У другої таємниці – сині очі.
В однієї таємниці – добре серце,
У другої таємниці –зле і хиже,
В однієї таємниці – срібен перстень,
А в другої – звичайнісінька обручка… (І. Драч “Таємниці”).
Мають значення:
· кількості, порядку при лічбі.
· інший:
Як зараз бачу: з-за ріки –
Дві кручі, наче маяки;
Одна зелена, чорна друга… (А. Малишко).
У цих рядках спостерігаємо зіставлення двох “таємниць”, які контрастують між
собою за зовнішнім виглядом, вдачею, соціальним становищем.
Числівник три є сакральним у християнстві, оскільки Бог виступає у трьох
іпостасях: Бог-Отець, Бог-Син, Бог-Дух Святий. У слов’янській міфології дерево –
мікромодель світу – має тривимірність: крона – небо, стовбур – земля, коріння –
потойбіччя. Числу три відповідає ідея трьох світів і трьох стихій, а також вертикальна
вісь часу, де просторові орієнтири уподібнюються часу. Тризуб – один із знаків
державної символіки України.
В українському фольклорі у царя завжди три сини. Мандрівник повинен обрати
одну із трьох доріг, котрі ведуть направо, наліво і прямо. У Шевченка “три шляхи
широкії докупи зійшлися…” У народній творчості: казки “Три брати і кицька”, “Три
бажання”, “Дарунки з трьох зернин”, у назвах поетичних творів, поем , збірок: “Три
літа” (назва циклу і поезії Т. Шевченка; А також художніх: “Три поети” П. Куліша,
“Третя революція” В. Підмогильного, “Три мандоліни” Б.-І. Антонича, “Три перстені” –
назва другої збірки Б.-І. Антонича, “Дума про трьох братів неазовських” Л. Костенко, Ірина Кочан
__________________________________________________________________________________
200
оповідань та новел “Три зозулі з поклоном” Г. Тютюнника, “Три плачі над Степаном”
Є. Гуцала, детективу “Три блондинки і смерть” Ю. Тарнавського, повістей “Третє
відлуння” Г. Кочура, “Третя Рота” В. Сосюри, у назвах драматичних творів: “Три
сестри” А. Чехова.
У стійкий висловах (фразеологізмах) цей числівник може позначати:
міцність (у три мотузки);
величину (у третє царство);
швидкість (алюр три хрести);
жорстокі утиски (у три дуги зігнути);
запобігання (в три погибелі згинатися);
вигнання далеко (гнати в три шиї, під три чорти);
експлуатування (драти по три шкури);
покірність, улесливість (зігнутися в три погибелі);
наближення смерті (три чисниці до смерті) тощо.
У художніх текстах може мати значення:
· конкретного числа:
Три шаблі, як сторожа трьох сторін,
І шпага, що замкне крицеве коло, –
На всіх морях, на крилах бригантин,
Розносять перемогу суходолу. (Ю. Яновський).
Три дні метелиця мела,
Заносила путі,
Три дні ні виїхати з села,
Ні пішки не пройти… (І. Нехода).
· сукупності, збірності:
Знайшли їх трьох у цій долині:
Один юнак, а два – в літах… (А. Малишко).
· порядку при лічбі:
Та не всім же діло робити:
Безробітний я третій рік –
От і звик! (Є. Плужник).
Число чотири позначає життєвий цикл людини (дитинство, юність, зрілість,
старість), існує чотири стани видимого буття (ранок, день, вечір, ніч; весна, літо, осінь,
зима). Існує також чотири сторони світу, що утворює горизонтальну модель світу.
Символізм числа чотири походить від символізму квадрата та хреста з чотирма
кінцями. Простір і час зімкнулися в четвірці. Тому в народній творчості позначає:
· добру обізнаність у справі (підкований на всі чотири ноги, кований на всі
чотири копита);
· замкнений простір, ізольованість (у чотирьох стінах);
· рух за бажанням, у будь-якому напрямі (на всі чотири сторони, на всі
чотири боки, на всі чотири вітри);
· конфіденційність (на чотири ока) тощо.
Використовується цей числівник і в поетичному мовленні, позначаючи:
· кількість:
Твій дід теж тесля був. Стоять церкви чотири,
Що ними завершив своє життя убоге… (Б. І. Антонич).
Чотири ночі й довгі дні
Без сподівань, в самотині,Числівники в художньому тексті
__________________________________________________________________________________
201
У кам’яній, як лід, комірці… (А. Малишко).
· філософію існування:
Тому здалось…
Шляхів чотири,
Вітрів чотири,
Сторін чотири,
Світів чотири. (О. Лупій).
Наявний він і в назвах художніх творів: “Чотири шаблі” Ю. Яновського.
“Четвертий вимір” Р. Іваничука.
Його порядковий варіант також позначає порядок при лічбі:
“А й четвертого кликали, лише телеграму не били, бо по четвертому слід десь
щез, у тім Сибіру, на тій холодній десь каторзі…” (І. Багряний “Сад Гетсиманський”)
У християнській міфології найбільш сакралізованим є число сім. Згідно із Біблією,
Господь сотворив світ за шість днів, а сьомого дня спочив і день цей освятив. Сім днів
у тижні, веселка має сім кольорів. За слов’янськими звичаями родину треба знати і
шанувати до сьомого коліна. Музична гама також має сім звуків. Сім – божественне
число Всесвіту. Воно складається із трійки як символу неба й душі та четвірки як
символу землі і тіла. Це число найчастіше пов’язане з Плеядами та Великою
Ведмедицею (Великим Возом) в різних культурних традиціях. У сербів, наприклад,
існує уявлення про Плеяди як про сім братів, при цьому кожна зірка отримує своє ім’я.
Часто уживається в стійких висловах, позначаючи:
· далеку відстань (аж за сьомим морем, до сьомого коліна);
· виваженість перед виконання дії (сім разів відміряй, а один раз відріж);
· виснажливу, надривну працю (до сьомого поту);
· замріяність, наївність (на сьомому небі);
· неповноту розуму (без сьомої клепки);
· нісенітницю (сім мішків гречаної вовни);
· безвідповідальність, непостійність (сім п’ятниць на тиждень);
· покарання (сім шкур спустити) тощо.
У Лесі Українки є цикл “Сім струн”, де кожна поезія починається з окремої назви
ноти, а Н. Лівицької-Холодної збірка “Сім літер”, символіка якої пов’язана зі словом
Україна, а Б. Олійник написав поему “Сім” про подвиг семи пожежників
Чорнобильської АЕС.
Число вісім вважалося сакральним у Стародавній Індії і позначало нескінченність
буття. В українській міфології вісім – це шлях, пройдений через сім сходинок небес до
задуманої мети: саме так досягається досконалість.
Число дев’ять у світовій міфології також є сакральним: дев’ять місяців жінка
виношує дитину, дев’ять планет має наша Сонячна система. У Марка Вовчка
знаходимо: “Дев’ять братів і десята сестриця Галя”. Серед фразем: не мати девятої
клепки (несповна розуму), Дев’ятий вал (найсильніша, найнебезпечніша хвиля під час
морської бурі).
У художніх текстах цей числівник позначає:
· конкретне число:
“Прийшла війна. Дев’ять років, які пані Ївга прожила в своїй самотній кімнатці,
зробили її обличчя блідим, а очі блискучими, як у кокаїністки…” (В. Підмогильний.
“Історія пані Ївги”).
Дванадцять місяців триває рік, дванадцять апостолів було в Ісуса Христа, існує
дванадцять знаків Зодіаку [2, с. 43-47]. Серед казок є “Дванадцять хлопців-Ірина Кочан
__________________________________________________________________________________
202
красноголовців”, “Дванадцять місяців” С. Маршака. В О. Блока – поема “Дванадцять”,
п’єса “Дванадцять” М. Ірчана
Число тринадцять також магічне. В народі його називають “чортовою дюжиною” і
пов’язують з нечистою силою, вроками, заклинаннями. В І. Калинця вийшла збірка під
назвою “Тринадцять алогій”, у П. Волобуєва – роман “Мені тринадцятий минало…” ,
як і однойменна поезія Т.Шевченка.
Інші числівники також трапляються у назвах художніх творів наприклад:
М. Вінграновський “Сто поезій” (збірка), Е. Радзінський “Сто чотири сторінки про
кохання” (п’єса).
Назви чисел, які вжито у творах письменників, не завжди є магічними чи
сакральними. Наприклад, автори поезій-роздумів, поезій-споминів називають у
віршованих рядках точні цифри, виражені складними і складеними числівниками:
– Ось номер твій! (На шию, як собаці…).
Ну, повтори, щоб завше пам’ятав!
Стояла тиша гробова в бараці,
Лиш хтось в кутку знесилено стогнав.
– Ну!
– Дев’ять…два…і шістдесят чотири….–
Прошепотів я цифри без пуття.
Мені було шістнадцять.
Як я виріс!
І як я важко починав життя. (М. Петренко).
За тинами лісів
Згубилось село Причепилівка:
Сто дванадцять дворів
І вітряк з перебитим крилом… (К. Герасименко)
В окремих поетичних творах можливе навіть накопичення кількох числівників,
наприклад:
Та які ж це справді таємниці,
Коли знаєш колір, маєш вимір,
Знуртувавшись в піхвах аналогій,
Коли серце лижуть три нюанси,
ставши на ворсисті теплі лапки,
чи стонадцять, чи мільйон нюансів,
вгаданих інтуїтивно точно… (І. Драч “Таємниці”).
Мені приходять телеграми,
Мені сповнилось двадцять п’ять.
Нічого лиш нема від мами,
Та їй не будем докорять.
До мене четверо вродилось,
Ще й після мене мала двох…
І каже: “Четверо лишилось,
А трьох забрав до себе Бог…” (Д. Павличко).
Можливе накопичення кількісних числівників і в прозових текстах:
“Груші, наче до церкви: в білому; на горбах – згір’ях – долинах –…слухають сонце.
Воно ясно-жовте сповнило сад і стало, застигло на цілий ранок.
Одна птиця весь час методично і невтомно: –…кі-кікс, кі-кікс, кі-і-кі…
І друга лунко-лунко і роздільно пробує флейту: – кфі-кфі-кфі…Числівники в художньому тексті
__________________________________________________________________________________
203
І третя, пролітаючи низько і стурбовано хвилюючись:…кжа-кжа-ежа…
І четверта, недалеко перепурхнула і раз за разом: – ксвіть! ксвіть! ксвіть!
І п’ята граціозно і ласкаво – десь над головою : – стріті – тс літс..
І шоста перелітає і без кінця, голосно, знижуючи тон на останньому складі:
– ксіті-та, ксіті-та, ксіті-та…
Багато інших теж мирно і дружньо щебече; лише заздрісний ворон викрякує в
темному ярку…” (В. Барка “Жайворонкові джерела”).
Числівники сто, тисяча, мільйон у множині часто уживаються зі значенням
“багато” чи “дуже багато”, “незліченна кількість”:
…слухай мову нечуту,
Пий водицю-отруту,
Сто разів погибай на віку… (А. Малишко).
Вірю – сльоза одинока каліки
Важить більш, ніж промови, баланси
І тисячі віршів і драм! (Є. Плужник).
Повтори числівників сприяють стилізації твору під фольклор, сповільнюють час,
зосереджують увагу адресата на певних числах-числівниках.
Цікавою авторською знахідкою є повторення числівників у поетичному тексті:
Тринадцять руж під вікнами цвіло.
Тринадцять руж – чотирнадцята біла.
Тринадцять дум тривожило чоло,
Тринадцять дум – чотирнадцята збігла.
Тринадцять руж під вікнами рида,
Тринадцять дум навилися на ружі…
Руда орда копиць у виднокружжі,
І сонця кров солом’яно-руда.
Тринадцять руж – тринадцять кружлянь:
Червоне жовтим, жовте сірим душиться.
Ця гіркота пригашених страждань.
Ці білі квіти суму на подушці. (М. Вінграновський)..
Нам видається, що число тринадцять, яке вважається в народі нещасливим,
“чортовим”, у тексті набуває також магічного значення. Ми сприймаємо чиюсь недугу,
а можливо, і смерть юної людини, якій, очевидно, тринадцять років (йде
чотирнадцятий), що несподівано заслабла і помирає. Зірвані квіти уквітчують їй
останню дорогу. Повтори слів на позначення чисел посилюють сприйняття,
викликають позатекстові здогадки, асоціації.
Вдало обігрує М. Вінграновський і числівник триста.
Триста ночей я губами квітчав
Твою сірооку голову,
Триста ночей я страждав і мовчав,
Повен бажань і голоду
Триста розлук поміж нами було,
Триста прощань поміж нами.
Триста небес понад нами спливло –
Сонце закрило плями.
Звичайно, це число є абстрактне і позначає не точну кількість, а велику кількість
днів і ночей любові та радості, що несподівано зазнали змін.
А І. Драч узагальнює значення незліченної кількості числівником сто:Ірина Кочан
__________________________________________________________________________________
204
В мого роду – сто доріг,
Сто століть у мого роду.
Вичовганий старий поріг
Старій бабі в нагороду.
Сива стежка в сто доріг
Розлітається од хати.
Сто вітрів мій вік запріг
Сиву хату розхитати.
Сто скажених сивих бід
Та й сушило ж роду вроду,
Та й не висхне зроду рід
Ні в погоду, ні в негоду.
Внучок тупцю тупотить,
Тупцю, внуцю, тупцю, хлопче,
Сто стежин у світ летить,
він – сто першеньку протопче…
Роде рідний! Не стлумить
Нашу жилаву породу –
Сто вітрів в ногах лежить
Мого роду і народу…
А у В. Стуса цей числівник набув філософського звучання:
Сто плах перейди, серцеокий,
Сто плах, сто багать, сто голгоф,
А все оступають мороки,
І все твій поріг зависокий,
Бо світ розмінявся на кроки
Причаєних катастроф…
Знаходимо його і у назві п’єси І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”.
Цифровий матеріал, властивий переважно текстам офіційно-ділового, наукового та
публіцистичного стилів, також знаходимо у художніх текстах. Так, у поезії,
присвяченій В. Симоненкові, М. Вінграновський пише:
Наш Василь іде по найдовшій у світі дорозі
З розплющеними 28 – літніми очима,
Наш Василь іде по останній у світі дорозі…
Знаходимо цифровий матеріал і в назвах художніх творів. Напр., драма І. Франка
“Будка, Ч. 27”, поетичної збірки “17-ий патруль” М. Бажана, повісті “1313”
Н. Королевої тощо.
Числівники беруть участь у творенні авторських оказіоналізмів, наприклад:
“Прогулянка алеями мільйоноліть” (Д. Гуменна), “Він – стоголовий звір” (Юрій Клен),
“Ти поклоняйся лиш землі, землі стобарвній…” (Б.-І. Антонич) та інші.
Натрапляємо в авторських текстах і на помилки у вживанні числівників:
Ген піднявсь Ай-Петрі догори,
Мов десант морський –
Під самі зорі.
Тисячу ще й двісті тридцять три
Метрів він піднявсь над рівнем моря! (І. Нехода)Числівники в художньому тексті
__________________________________________________________________________________
205
Передусім іменник Ай-Петрі – невідмінюваний, позначає гору, тому є іменником
жіночого роду, іменник метр повинен узгоджуватися з числівником тисяча двісті
тридцять три у формі називного відмінка множини, тобто – метри. Або:
Це до тебе, мій хлопчику, сину,
Мудроокий мій друже п’ятьлітній … (О. Гаврилюк)
Форма п’ятьлітній, яка нібито слугує для дотримання певного ритму, лише
ускладнює вимову і сприйняття. Упустивши присвійний займенник, можна отримати
бажаний результат і не порушувати норми.
Часто натрапляємо на заміну в поети них творах числівникового слова мільйон на
міліон, що є нормою російської мови. Наприклад:
У стороні, що нам лише в уяві
Вважалася, мов дивовижний сон,
А нині світять в ній вогні яскраві –
Трудящих рук невтомних міліон. (А. Волощак).
Отже, числівник як частина мови посідає значне місце і в художніх текстах різних
родів та жанрів. Він сприяє відтворенню реальної дійсності, позначаючи дати, кількість
предметів, їх порядок при лічбі або набуваючи певних символічних чи магічних
значень, які можуть бути як загальні, так і власне авторські. Дослідження цієї проблеми
у мовознавстві має широку перспективу і чекає на своїх сподвижників.
_____________________________________________________________
1. Аргуткіна А. Особенности концептуализации числа // Вісник Львівського
університету.Серія філологічна. Львів, 2000. С.163-165. Вип. 28.
2. Віват Г. Сакральні числа та геометричні фігури як образні засоби //
Дивослово. 2006. № 7. С. 41-43.
3. Войтович В. Українська міфологія. К., 2002.
4. Кедровский О. Взаимосвязь философии и математики в процессе
исторического развития. К., 1997.
5. Кубрякова Е.С. Краткий словар когнитивных терминов. М., 1990.
6. Удовиченко Г.М. Фразеологічний словник української мови у 2 т. К., 1984.
7. Українські народні казки. У двох книгах. Ірпінь: Перун, 1994.
NUMERALS IN ARTISTIC TEXT
Iryna Kochan
Ivan Franko National University of Lviv,
The Applied Linguistic department,
1/233, Universitets’ka Str., 79602, Lviv, Ukraine,
phone: (80 322) 296 43 55
A numeral as part of speech is an enough productive element of different linguistic styles.
Not the last place is occupied by this part of speech in artistic style: in its different genders
and genres. Stylistic functions of numerals, their symbolism and sakrality are the objects of
this investigation.
Key words: artistic text, numeral, linguistic analysis.Ірина Кочан
__________________________________________________________________________________
206
ИМЕНА ЧИСЛИТЕЛЬНЫЕ В ХУДОЖЕСТВЕННОМ ТЕКСТЕ
Ирина Кочан
Львовский национальный университет имени Ивана Франко,
кафедра украинского прикладного языкознания,
ул. Университетская, 1/233, 79001 Львов, Украина,
тел.: (80 322) 239 43 55
Имя числительное как часть речи является достаточно производительным
элементом разных языковых стилей. Не последнее место занимает эта часть речи и в
художественном стиле: в разных его родах и жанрах. Стилистические функции
числительных, их символизм и сакральность, – предмет анализа в этой статье.
Ключевые слова: художественный текст, числительное, лингвистический анализ.
Стаття надійшла до редколегії 12.10.2008
Прийнята до друку 20.12.2008

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.