Від упорядників
Передрукований тут “Огляд українсько-руської народної поезії”
Філарета Колесси вперше побачив світ 1905 року у Львові заходом
Товариства “Просвіта”. За визначенням самого автора – це “попу-
лярна праця”, яка мала на меті зацікавити широкий загал народно-
пісенною культурою, поглибити розуміння її вартості та значення
для національного становлення. Однак значення цієї книги все ж значно ширше. Вона
представляє цікаві напрями багатогранної фольклористичної діяльності Ф. Колесси, в
яких він сумлінно працював упродовж усього творчого шляху, залишивши нащадкам
доробок непересічної вартості.
“Огляд…” зокрема розпочинає низку цінних праць, у яких Ф. Колесса розробив і прак-
тично втілив оригінальну концепцію жанрової систематизації українського фольклору.
Серед таких – рукописний збірник українських народних пісень (1914, у співпраці з
Осипом Роздольським) для австрійського проекту “Das Volkslied in Österreich”, розвідка
“Характеристика української народної музики” (1932), енциклопедична стаття “Усна сло-
весність” для Української Загальної Енциклопедії (1930-1935) і добре знана монографія-
хрестоматія “Українська усна словесність” (1938).
Водночас “Огляд українсько-руської народної поезії” – це важлива віха розвитку і
розуміння популяризаторських і навчально-дидактичних концепцій Ф. Колесси. Ідеться
про створення науково-популярної, навчальної-довідкової літератури з українського
фольклору й фольклористики – заходи, в яких був тісно заанґажований учений і які одно-
значно потрібно трактувати в контексті актуальної для західноєвропейської гуманітарної
науки зламу ХІХ–ХХ століть тенденції інституалізації народознавчих дисциплін.
Важливо, що в цьому процесі українська фольклористика рухалася в авангарді наукового
поступу, незважаючи на свій “недержавний, неофіційний” статус: в останнє десятиліття
ХІХ століття рівночасно з німцями, французами, австрійцями, англійцями та іншими
європейськими народами українці організовують наукові осередки вивчення народно-
традиційної культури, засновують народознавчі фахові видання, налагоджують системну
науково-дослідницьку працю. Цілком логічною та органічною у цій низці заходів зроджу-
ється потреба широкої популяризації народної культури і особливо здобутків народо-
знавчої думки шляхом її утвердження як викладової дисципліни у системі шкільної та
університетської освіти. Відсутність власної держави та національного шкільництва тоді
перешкодили українській науці здобути університетські кафедри. Однак спільними зу-
силлями української освітянської і наукової громадськості було створено важливий фонд
національної навчально-дидактичної та науково-довідкої літератури з різних галузей
науки і культури. Особливе місце в ньому, поза сумнівом, займають фольклористичні
навчально-освітні праці Ф. Колесси. Їх вивершенням стала відома книга “Українська усна
словесність” (1938, теж вийшла у світ у науково-популярній бібліотеці Товариства
“Просвіта”), що, за оцінкою сучасної науки, фактично стала першим серйозним підручни-
ком для кількох поколінь українських народознавців, справжньою настільною книгою
кожного молодого фольклориста-початківця (Б. Луканюк).
Оскільки пропонована публікація призначена насамперед для колессознавців, ми майже
не втручалися у текст оригіналу. Виняток склали хіба явні друкарські помилки в нотних
прикладах, які ми виправили, звіривши їх за покликанням на першоджерела.