Мабуть нема другого народа на сьвітї, що умів би співати так богато гарних і
вартних пісень, як наш нарід. Та звичайно наші сїльскі люди (ба й пересїчні інте-
лїґенти) не розуміють гаразд, що таке народні піснї, у чім лежить їх краса і вага,
яке значінє мають вони у народнім житю, длячого любить і плекає сї піснї наш
нарід, длячого цїнять їх високо учені люди, свої і чужі. От тому то наші селяни
маловажать собі свої-ж піснї, а старші, поважні ґазди уважають їх за пусту забав-
ку молодїжи. Правда; водить ся по наших селах і таке, що молоді парубки, повер-
нувши із війскової служби або із міских заробітків домів, понаносять у село уся-
ких чудернацких пісень, у яких помішано польскі, нїмецкі і рускі слова; справді
нема у тих піснях нїчого гарного, навпаки: вони часами такі погані, що й сором
слухати. Отже й добре було би, колиб ми такі піснї гнали за десятий поріг із рус-
кої хати; та треба тут уважати, щоб віддїлити зерно від полови, щоб відріжнити
отсї чужі мізерні складаня, що їх можна найлекше пізнати по попсованій чужи-
ною мові від своїх стародавних прекрасних пісень, сего дорогоцїнного скарбу
народного.
Тепер настали такі часи, що скрізь по наших селах переводять ся і забувають
ся свої щиро-рускі давні піснї; де лиш близько більше місто, де будують ся шко-
ли, фабрики і зелїзні дороги, там завмирає народна поезия: видко нові умови, се-
ред яких приходить ся жити нашому народови, не пособляють розвоєви щиро-
народної пісенної творчости, а й сам нарід починає байдужно відносити ся до
своїх же пісень; далї-далї вони зовсїм забудуть ся з великою шкодою для усего
народу.
Оттим то ми хочемо у сїй книжочцї розповісти дещо про наші народні піснї,
про те, що у них є гарного і вартного, чим вони такі важні не лиш для того, хто їх
співає, не лиш для неграмотного сїльского люду, але й для просьвічених людий,
для цїлого народа. Пора нам тепер звернути пильнїйшу увагу на наші народні
піснї, пора зрозуміти й оцїнити їх вартість і значінє у народнім житю, щоб з лег-
ким серцем не випускати з рук сего добра народного та не міняти своїх гарних
пісень на чужі а погані.

1
Друкуємо за виданням: Огляд україньско-рускої народної поезиї. Написав Філярет
Колесса. Коштом і заходом Товариства “Просвіта”. У Львові, 1905. З друкарні Наукового
Товариства імени Шевченка (Видання товариства “Просвіта”. Число 302-303. Книжечка 7-8). –
Упоряд.