Бачимо із того короткого огляду україньских народних пісень, що они прово-
дять не лиш житє одиницї від колиски до гробової дошки, але о бі й м а ю т ь ж и –
т є ц ї л о г о н а р о д у і т о в і д н а й д а в н ї й ш и х ч а с і в , я к с я г а є н а р о д –
н а п а м я т ь , в і д п о х о д і в в о ї в н и ч и х д р уж и н у д а л е к і з е м л ї з а
з д о б и ч е ю а ж д о н а й н о в і й ш о ї д о б и , ко л и н уж д а ж е н е н а ш о г о
с е л я н и н а з а м о р е .

133
Ів. Колесса. Рукопис. збірник. Огляд україньско-рускої народної поезиї 259
У кождім роздїлї пісень бачимо д а в н ї й ш і і н о в і й ш і ф о рм а ц и ї . І так
піснї обрядові і релїґійні подають цїлу історию релїґійних вірувань, починаючи
від обожаня явищ і сил природи аж до звеличеня християньских сьвятих.
Історичні і полїтичні піснї найвиразнїйше показують давнїйші і новійші верс-
тви.
Нї один славяньский нарід кромі Сербів не має так богатої історичної поезиї,
як україньско-руский нарід. Дуже значна чисельність історичних пісень стано-
вить характеристичну признаку україньскої народної поезиї.
Знаменитий дослїдувач україньскої народної поезиї Михайло Драгоманів до-
казує, що навіть про так давні часи, як дружинна і княжа доба, переховали ся в
україньских народних піснях доволї ясні спомини: “Н а в і т ь у н а й д а в н ї щ и х
с в о ї х п а м я т к а х у к р а ї н ь с к а п о е з и я з б е р і г а є у с и л ь н о м у с т у п н ї
і с т о р и ч н и й , а н е к а з ко в и й х а р а к т е р ”
134
. З м а г а н є д о с у с п і л ь н о ї
в о л ї і п р о т е с т п р о т и у с я ко г о н а с и л ь с т в а і п о н е в о л е н я – с е
п р о в і д н а і д е я , що тягне ся безпереривним пасмом в історичних піснях украї-
ньского народу від найдавнїйших часів до нинїшного дня.
В україньских історичних піснях оспівані прояви масових рухів народних в
оборонї свободи і народних прав. П о е т и ч н и м и п а м я т н и к а м и д о к а з а в
у к р а ї н ь с к и й н а р і д , щ о з о в с ї м с ь в і д о м о б о р о в с я з а с в о ю в о л ю,
щ о с т р е м і в д о д е м о к р а т и ч н о г о с т р о ю с у с п і л ь н о г о , з в и б о р н и м
л а д о м, так як було у Запороскій Сїчи.
У піснях станових, як приміром у скотарских, господарских, чумацких – слї-
дно також давнїйші і новійші верстви, таксамо, як у піснях із родинного житя: і
так піснї весїльні згадують про на пів дикі звичаї і старинні форми родинного
житя, коли не було шлюбів (“брацы же не бываху
135
– як говорить лїтописець – но
игрища межю селы”), а жених силоміць поривав молоду або здобував її збруєю
або й купував за гроші, як невільницю. Зовсїм що иньшого бачимо в новійших
піснях любовних і родинних, які показують поважанє для женщини а навіть дуже
мягкі відносини обох полів.
У декотрих мандрівних піснях бачить Драгоманів в і д г ом і н с е р е д н о в і-
ко в о ї л и ц а р с ко ї п о е з и ї , що ішла до нас із заходу; порівнуючи пісню про
королевича (що вернувши з далекої дороги застав свою жінку помершою від зло-
гів) із відмінами тої-ж піснї у иньших народів, виказує Драгоманів, як то мандрі-
вна тема у кождій сторонї обростала дрібними рисами, характерними для народу
тої сторони. Із таких порівняних дослїдів показує ся щораз то яснїйше, що у пе-
рейманю і передаваню мандрівних пісень Україна була посередницею межи пів-
денно-західною Европою а північно-східною Русию, себто Московщиною
136
.
Ми подїлили народні піснї відповідно до їх змісту на пять головних роздїлів,
а то: 1 ) о б р я д о в і і р е л ї ґ і й н і п і с н ї , 2 ) і с т о р и ч н і і п о л ї т и ч н і п і с –
н ї , 3 ) с т а н о в і п і с н ї , 4 ) п і с н ї з ж и т я о с о б и с т о г о і р о д и н н о г о ,
5 ) м а н д р і в н і п і с н ї – б а л я д и . Та уже висше зауважили ми, що між обря-
довими піснями містить ся богато любовних і господарских і історичних. Між

134
Драгоманів: Розвідки. Збірник фільольоґіч. секциї Наук. Тов. ім. Шевченка т. II ст. 13.
135
Не було шлюбів.
136
Драгоманів: Розвідки. Збірник фільольоґічної секциї Н. Т. і. Ш. т. II. ст. 86-7. 260 Філярет КОЛЕССА
історичними піснями подибаємо родинні, любовні і станові. Взагалї неможна
придумати такого докладного подїлу пісень, щоб у найменьших подробицях від-
повідав пісенному материялови і щоб не треба було тут і там поробити деяких
уступок. У висше поданім оглядї звертали ми увагу головно на такі піснї, що з
поважної сторони обрисовують народне житє; але до кождого із висше наведених
роздїлів народних пісень можна завести споре число ш у т о ч н и х , н а с ь м і ш-
л и в и х п і с е н ь , н а в і я н и х з д о р о в и м п р и р о д н и м г ум о р о м і в е с е –
л о с т и ю. Навіть між обрядовими і релїґійними піснями єсть спора пайка таких,
що в них бачимо іронїчне
137
відношенє до обряду. Годить ся тут згадати ще кіль-
кома словами про ко л ом и й к и , що підходять найбільше під роздїли станових
пісень і пісень із житя особистого і родинного. Коломийка ріжнить ся від усїх
иньших пісень своєю короткою формою: що два чотирнайцятискладові стихи
злучені в одну строфу
138
замикають скінчену думку і становлять для себе цїлість.
Часто лучать в одну цїлість дві, три або і більше коломийкових строф.
Коломийки – с е н а й н о в і й ш а в е р с т в а н а р о д н и х п і с е н ь , с е м ож е
о д и н о к а г а л у з а н а р о д н о ї т в о р ч о с т и , щ о й д о с и б е з п е р е с т а н к у
з р о с т а є і з б о г а ч у є с я новим змістом. В Галичинї коломийки стали п а н у –
ю ч о ю ф о рм о ю п і с е н н о ю, що поволи випирає і приглушує давні довші піс-
нї. В однім селї Ходовичах стрийского повіта записав пок. Др. Ів. Колесса 2.326
коломийкових стихів. Коломийки обіймають своїм змістом усї ясні і темні сторо-
ни народного побуту, а завдяки своїй короткій формі втискають ся в найменчі по-
дробицї особистого і родинного житя, доторкають таких житєвих проявів і дріб-
них рисів народного побуту, які не можуть нїяк найти місця у довших піснях.
Велика часть коломийок належить до жартовливих, насьмішливих пісень.