Львівський національний університет імені Івана Франка,
кафедра слов’янської філології,
вул. Університетська, 1, 79000 Львів, Україна
тел. (0038 032) 239 47 70
Розглянуто чеські дієслівні конструкції із залежним словом у знахідному від-
мінку з прийменником і без прийменника та їхні українські відповідники. Вияв-
лено основні формально-граматичні відмінності, характерні для семантичних па-
ралелей чеської та української мов.
Ключові слова: синтаксична структура, дієслівне керування, дієслівна конст-
рукція, знахідний відмінок без прийменника, знахідний відмінок з прийменником.
Вивчення зв’язків між словами належить до важливих проблем мовознавчої науки,
оскільки в правилах поєднання слів, у закономірностях утворення різних видів і типів
словосполучень яскраво виявляється національна специфіка мови [1: 10]. Значущість цієї
проблеми безпосередньо простежуємо на рівні досконалості практичного оволодіння рід-
ною мовою. Однак вона ж (ця проблема), з іншого боку, може виявитися як негативне
явище, будучи причиною численних помилок, що їх допускають студенти та учні при вив-
ченні близькоспоріднених мов [2: 291–298]. Явище міжмовної інтерференції може охоп-
лювати різні рівні функціонування окремих мов, у тому числі і синтаксичний. Пригадаймо,
наприклад, широке вживання горезвісного звороту “дякувати вас”, скалькованого з росій-
ського “благодарю вас”, замість нормативно правильного українського “дякувати вам”.
Завдання нашої розвідки – дослідити у зіставному плані деякі особливості синтак-
сичного керування в чеській та українській мовах, виявити в них спільні та відмінні ри-
си, характерні для підрядного зв’язку названих мов. Проблема зіставного дослідження
граматичного керування в чеській та українській мовах є маловивченою і практично не
вичерпною. Власне тому наш аналіз обмежимо лише дієслівним керуванням, коли у ро-
лі опорних слів виступають дієслова, які керують різноманітними відмінковими і при-
йменниково-відмінковими формами іменників: напр., čísti knihu (Зн. в.), zříci se matky
(Род. в.), věřiti příteli (Дав. в.), třásti stromem (Ор. в.), tlouci na dveře (Зн. в.), potrestán od
rodičů (Род. в.), lpěti na rodičích (М. в.) і т.д. Дієслівне керування є найпоширенішим
видом підрядного зв’язку і власне воно визначає невичерпність дієслівних словоспо-
лучень у досліджуваних мовах. Обсяг статті не дає нам змоги описати усі наявні в них
відмінкові та прийменниково-іменникові форми залежного слова (переважно іменни-
ка), що мотивуються лексико-граматичним значенням керівного слова – дієслова, тому
свою увагу ми зосередили головно лише на конструкціях типу “дієслово + іменник у
знахідному відмінку”.224 Іван ТЕПЛЯКОВ
Залежно від того, чи вживається іменник без прийменника, чи з прийменником, роз-
різняють прямий чи непрямий додаток.
I. Синтаксичні структури типу “дієслово + знахідний відмінок без прийменника”.
Дієслівні конструкції із залежним словом у знахідному відмінку без прийменника зде-
більшого у чеській та українській мовах збігаються (пор., напр., poslouchat hudbu – слухати
музику; číst knihu – читати книгу; sbírat houbу – збирати гриби тощо – всюди Зн. відм. без
прийм.). Тому для нас особливий інтерес становлять конструкції, в яких чесько-українські
семантичні паралелі різняться між собою яким-небудь формально-синтаксичним елементом.
Певні відмінності ми простежуємо у таких структурах:
а) дієслова з основним значенням управління, розпорядження чимось:
Зн. – Ор.: řídit koho, co – управляти, керувати ким, чим:
řídit auto, automobil – керувати автомобілем;
Зн. – Ор.: dirigovat co – диригувати чим:
dirigovat orchestr – диригувати оркестром;
Зн. – Ор.: ovládat ⁄ ovládnout koho, co – володіти ⁄ оволодіти ким,чим:
ovládnout přírodu – оволодіти природою;
Зн. – Ор.: spravovat co – керувати чим:
spravovat podnik – керувати підприємством;
б) дієслова з основним значенням володіння, набуття, втрати:
Зн. – Ор.: vlastnit co – володіти чим:
vlastnit majetek – володіти майном;
Зн. – Р.: ztrácet ⁄ ztratit koho, co – позбуватися / позбутися кого, чого:
ztratit rodiče – позбутися батьків;
Зн. – Зн.+Р.: postrádat co – відчувати брак кого, чого:
postrádat matku – відчувати брак матері;
в) дієслова з основним значенням спрямованості на щось; наслідування когось; уваги
до чогось:
Зн. – Ор.+пр.: pozorovat koho, co – спостерігати за ким, чим:
pozorovat motýla – спостерігати за метеликом;
Зн. – Ор.+пр.: sledovat koho, co – слідкувати за ким, чим:
sledovat novou literaturu – слідкувати за новою літературою;
г) дієслова з основним значенням волевиявлення:
Зн. – Р.: přát co komu – бажати чого кому:
přát příjemnou dovolenou – бажати приємної відпустки;
Зн. – Р.: vyžadovat co – вимагати чого:
vyžadovat přesné plnění úkolu – вимагати точного виконання завдання;
Зн. – Р.: čekat co od koho – чекати чого від кого:
čekat pomoc od přátel – чекати допомоги від друзів;
Зн. – Р.: chtit co – бажати чого: chtit lepší život – бажати кращого життя;
Зн. – М.+пр.: odmítat / odmítnout co – відмовляти / відмовити в чомусь:
odmítat pomoc – відмовляти в допомозі;
Зн. – Зн.+пр.: vyčítat co – докоряти за що:
vyčítat synovi nepořádnost – докоряти синові за неохайність;
д) дієслова з основним значенням активного впливу, дії на когось:
Зн. – Зн.+пр.: ovlivňovat / ovlivnit koho, co – впливати / вплинути на кого, що:
ovlivnit jejich rozhodnutí – вплинути на їхнє рішення;
Зн. – Д.: otravovat / otrávit koho (čím) – набридати / набриднути кому (чим):
otrávit všechny přítomné svými řečmi –
набриднути всім присутнім своїми розмовами;
Зн. – Зн.+пр.: přepadat / přepadnout koho, co – нападати / напасти на кого, що:
přepadnout člověka na ulici – напасти на людину на вулиці;
Зн. – Ор.+пр.: zdravit / pozdravit koho – вітатися / привітатися з ким:
pozdravit známého – привітатися зі знайомим;Синтаксичне керування в чеській та українській мовах (зіставний аспект) 225
е) деякі інші дієслова:
Зн. – Ор.: obětovat koho, co – жертвувати / пожертвовати ким, чим:
obětovat svůj život – жертвувати своїм життям;
Зн. – Ор.: riskovat / risknout co – ризикувати чим:
riskovat svoje zdraví – ризикувати своїм здоров’ям;
Зн. – Зн.+пр.: pomstit koho – помститися за кого:
pomstit přítele – помститися за друга;
Зн. – Р.+пр.: nastupovat / nastoupit co – приступати / приступити до чого:
nastupovat práci – приступати до роботи.
II. Синтаксичні структури типу “дієслово + знахідний відмінок з прийменником”
1) прийменник na + Зн. відмінок
а) дієслова конкретної дії, спрямованої на щось:
Зн. na – Зн. в: střílet / vystřelit na koho, co – стріляти / вистрелити в кого, що:
střílet na ptáky – стріляти в птахів;
Зн. na – Зн. / Зн. на: útočit / zaútočit na koho, co – атакувати кого, що / наступати на кого, що:
útočit na nepřátelské pozice –
атакувати ворожі позиції / наступати на ворожі позиції;
Зн. na – Зн. в: mířit / zamířit na koho, co – цілитись / прицілитись в кого, що:
mířit na nohy – цілитись в ноги;
Зн. na – Р. до: sahat / sáhnout na koho, co – доторкатися / доторкнутися до кого, чого:
sahat si na hlavu – доторкатися до своєї голови;
Зн. na – М. по:klepat / poklepat na co – стукати / постукати по чому:
Poklepal mu na rameno – Він поплескав його по плечу.
б) дієслова, основним значенням яких є “встановлення контакту, заклик до чогось”
Зн. na – Зн.: volat / zavolat na koho – кликати / покликати кого:
zavolat na sestru – покликати сестру;
Зн. na – Д.: mávat / zamávat na koho – махати / помахати кому:
mávat na bratra – махати братові (рукою);
Зн. na – Д.: mrkat / mrknout na koho – підморгувати / підморгнути кому:
mrkat na děvčata – підморгувати дівчатам;
Зн. na – Д.: usmívat se / usmát se na koho – усміхатися / усміхнутися кому:
usmívat se na všechny – посміхатися всім;
Зн. na – Р. до: obrácet se / obrátit se na koho – звертатися / звернутися до кого:
obrácet se na ředitele – звертатися до директора;
Зн. na – Р. до: apelovat na koho, co – апелювати до кого, чого:
apelovat na něčí city – апелювати до чиїхось почуттів;
Зн. na – Зн. на: upozorňovat / upozornit na koho, co – звертати увагу на кого, що:
upozornit na zajímavý článek – звернути увагу на цікаву статтю;
Зн. na – Зн. про: ptát se / zeptat se na koho, co; tázat se na koho, co – питати / спитати про кого, що:
ptát se na známé – питати про знайомих;
Зн. na – Зн.: nadávat na koho, co – сварити, лаяти кого, що:
nadávat na manželku – сварити дружину;
в) дієслова, які означають зорове сприйняття, мисленнєву діяльність, емоційний
стан та ін.:
Зн. na – Зн.: vidět na koho, co – добре бачити що; чітко розрізняти кого, що:
nevidím na obrazovku – Я не бачу екран;
Зн. na – Зн.: dohlížet / dohlednout na koho, co; dozírat na koho, co – доглядати / доглянути кого, що:
dohlížet na děti – доглядати дітей;
Зн. na – Зн. pomýšlet na co – думати про що:
pomýšlet na odpočinek – думати про відпочинок;
Зн. na – Зн.: vzpomínat / vzpomenout (si) na koho, co – згадувати / згадати кого, що:
vzpomínat si na svou první lásku – згадувати свою першу любов;226 Іван ТЕПЛЯКОВ
Зн. na – Зн.: zapomínat / zapomenout na koho, co – забувати / забути кого, що:
zapomínat na přátele – забувати друзів;
Зн. na – Р. до: přicházet / přijít na co – додумуватись / додуматись; дійти до чого:
Už jsem na to přišel – Я вже додумався, дійшов до цього;
Зн. na – Зн. в: věřit / uvěřit na co – вірити / повірити в що:
Nevěřím na zázraky – Я не вірю в чудеса;
Зн. na – Р. до: zvykat / zvyknout si na co – звикати / звикнути до чого:
zvyknout si na pohodlí – звикнути до вигод;
Зн. na – М. на:soustředit se na co – зосередитись на чому:
soustředit se na práci – зосередитись на роботі;
Зн. na – Ор.: omezovat se / omezit se na co – обмежуватись / обмежитись чим:
omezit se na nejnutnější připomínky – обмежитись найнеобхіднішими зауваженнями;
Зн. na – Р. від: rezignovat na co – відмовлятись від чого:
rezignovat na funkci ředitele – відмовлятися від посади директора;
Зн. na – Зн.: zanevřít na koho, co – зненавидіти кого, що:
zanevřít na celý svět – зненавидіти цілий світ;
Зн. na – Зн.: žárlit na koho, co – ревнувати кого, до кого:
žárlit na manželku – ревнувати дружину;
г) деякі інші дієслова
Зн. na – Р. до, Зн. у: chystat se / přichystat se na co – готуватись / приготуватись до чого;
збиратися в що:
chystat se na dovolenou – готуватися до відпустки; збиратися у відпустку;
2) прийменник o+Зн. відмінок
а) дієслова, що означають мисленнєву діяльність та емоційний стан:
Зн. o – Oр.: zajímat se o koho, co – цікавитися ким, чим:
zajímat se o literaturu – цікавитися літературою;
Зн. o – Зн. про: obávat se o koho, co – турбуватися про кого, що:
obávat se o její zdraví – турбуватися про її здоров’я;
Зн. o – Зн. за: bát se o koho, co – боятися за кого, що:
bát se o syna – боятися за сина;
Зн. o – Oр.: stát o koho, co – дорожити ким, чим:
stát o něčí přízeň – дорожити чиєюсь прихильністю;
Зн. o – Зн. про: pečovat o koho, co – піклуватися про кого, що:
pečovat o dítě – піклуватися про дитину;
б) дієслова на позначення конкретної або інтелектуальної діяльності, скерованої на
досягнення чогось:
Зн. o – Зн. за: bojovat o co – боротися за що:
bojovat o mír – боротися за мир;
Зн. o – Зн. за: zápasit o co – боротися за що:
zápasit o život – боротися за життя;
Зн. o – Зн. за, через що:hádat se / pohádat se o co – сваритися / посваритися за, через що:
hádat se o peníze – сваритися через гроші;
Зн. o – Зн. заsoupeřit o co – змагатися за щось:
soupeřit o prvenství – змагатися за першість;
Зн. o – Р.: žádat o co – просити чого:
žádat o pomoc – просити допомоги;
Зн. o – Зн. на: hrát / zahrát si o co – грати на що:
hrát o peníze – грати на гроші;
Зн. o – Зн. на: ukládat o co – замірятись, робити замах на щось:
ukládat o něčí život – робити замах на чиєсь життя;
Зн. o – Зн.: přicházet / přijít o co – втратити що:
přijít o peníze – втратити гроші;
Зн. o – Р.: připravovat / připravit o co – позбавити чогось:
připravit někoho o majetek – позбавити когось майна;Синтаксичне керування в чеській та українській мовах (зіставний аспект) 227
3) прийменник pro+Зн. відмінок
а) дієслова на позначення емоційного стану:
Зн. pro – Oр.: horovat pro co – захоплюватись чим:
horovat pro poezii – захоплюватись поезією;
Зн. pro – Д.: mít sympatie pro koho, co – симпатизувати кому:
mít sympatie pro mladé lidi – симпатизувати молодим людям;
Зн. pro – Зн.: mít pochopení pro koho, co – розуміти кого, що:
mít pochopení pro děti – розуміти дітей;
б) дієслова зі значенням вибору, привернення уваги:
Зн. pro – Зн.: rozhodovat se / rozhodnout se pro koho, co – вибирати / вибрати кого, що:
rozhodnout se pro pokrok – обрати шлях прогресу;
Зн. pro – Зн. за: hlasovat pro koho, co – голосувати за кого, що:
hlasovat pro kandidata demokratické strany –
голосувати за кандидата демократичної партії;
4) прийменник za+Зн. відмінок
а) дієслова зі значенням кваліфікації та класифікації:
Зн. za – Ор.: pokladat za koho, co – вважати ким, чим:
pokladat spisovatele za génia – вважати письменника генієм;
Зн. za – Ор.: prohlašovat / prohlásit za koho, co – проголосити ким, чим:
prohlásit za nejlepšího skladatele – проголосити найкращим композитором;
Зн. za – Ор.: platit za koho, co – вважатися ким, чим:
Platí za dobrého odborníka – Він вважається добрим спеціалістом;
б) деякі інші дієслова:
Зн. za – Зн. за: přimlouvat se / přimluvit se za koho, co: клопотати(ся) ким, за кого:
přimlouvat se za kamaráda – просити за товариша;
Зн. za – Зн. на: vyměňovat / vyměnit za koho, co – поміняти на кого, що:
vyměnit sbírku za kolo – поміняти колекцію марок на велосипед;
5) прийменник v+Зн. відмінок
Зн. v – Зн. на: doufat v koho, co – надіятись, сподіватись на що:
doufat ve šťastný konec – сподіватись на щасливий кінець.
Висновки 1
Дієслівні конструкції із залежним словом (найчастіше іменником) у знахідному від-
мінку без прийменника в більшості випадків, як було зазначено вище, в чеській та україн-
ській мовах збігаються: Znám naše město – Я знаю наше місто; napodobovat sestru – наслі-
дувати сестру; stratit rodiče – втратити батьків; milovat svou vlast – любити свою батьківщину.
Основні відмінності чесько-українських дієслівних конструкцій виявляються у такому:
а) чеським конструкціям зі Знахідним відмінком без прийменника відповідають ук-
раїнські з іншим відмінком без прийменника:
Зн. – Ор.: řídit koho, co – управляти, керувати ким, чим:
řídit auto – керувати автомобілем;
Зн. – Р.: chtít co – бажати чого:
chtít lepší život – бажати кращого життя;
Зн. – Д.: otravovat / otrávit koho (čím) – набридати / набриднути кому (чим):
otrávit všechny přítomné svými řěčmi – набриднути всім присутнім своїми розмовами;
б) чеським конструкціям зі Знахідним відмінком без прийменника відповідають ук-
раїнські зі Знахідним відмінком з прийменником (за, на):
Зн. – Зн. за: vyčítat co – докоряти за що:
vyčítat synovi nepořádnost – докоряти синові за неохайність;
Зн. – Зн. на: ovlivňovat / ovlivnit koho, co – впливати / вплинути на кого, що:
ovlivnit jejich rozhodnutí – вплинути на їхнє рішення;228 Іван ТЕПЛЯКОВ
в) чеським конструкціям зі Знахідним відмінком без прийменника відповідають
українські з іншими відмінками з прийменником (за, з, до):
Зн. – Ор. за: pozorovat koho, co – спостерігати за ким, чим:
pozorovat motýla – спостерігати за метеликом;
Зн. – Ор. з : zdravit / pozdravit koho, co – вітатися / привітатися з ким:
pozdravit známého – привітатися зі знайомим;
Зн. – Р. до: nastupovat / nastoupit co – приступати / приступити до чого:
nastupovat práci – приступати до роботи;
Висновки 2
Дієслівні конструкції із залежним словом (найчастіше іменником) у знахідному від-
мінку з прийменником у більшості випадків у чеській та українській мовах різняться
якимось елементом:
а) чеським конструкціям зі Знахідним відмінком з прийменником (na, za) дуже рідко
відповідають українські з прийменником (на, за):
Зн. na – Зн.на: upozorňovat ⁄ upozornit na koho, co – звертати / звернути увагу на кого, що:
upozornit na zajímavý článek – звернути увагу на цікаву статтю;
Зн. za – Зн.за: přimlouvat se ⁄ přimluvit se za koho, co – просити за кого:
přimlouvat se za kamaráda – просити за товариша;
б) чеським конструкціям зі Знахідним відмінком з прийменником (na, o, za, v)
відповідають українські зі Знахідним відмінком з прийменником (в, про, за, на):
Зн. na – Зн. в: střílet ⁄ vystřelit na koho, co – стріляти / вистрелити в кого, що:
střílet na ptáku – стріляти в птахів;
Зн. na – Зн. про: ptát se ⁄ zeptat se na koho, co – питати / спитати про кого, що:
ptát se na známé – питати про знайомих;
Зн. о – Зн. про: obávat se o koho, co – турбуватися про кого, що:
obávat se о její zdraví – турбуватися про її здоров’я;
Зн. о – Зн. за: bát se o koho, co – боятися за кого, що:
bát se o syna – боятися за сина;
Зн. о – Зн. на: hrát ⁄ zahrát si o co – грати на що:
hrát o peníze – грати на гроші;
Зн. za – Зн. на: vyměňovat ⁄ vyměnit za koho, co – поміняти на кого, що:
vyměnit sbírku známek za kolo – поміняти колекцію марок на велосипед;
Зн. v – Зн. на: doufat v koho, co – надіятись на що:
doufat ve št’astný konec – сподіватись на щасливий кінець.
в) чеським конструкціям зі Знахідним відмінком з прийменником (na, o, pro) відпо-
відають українські зі Знахідним відмінком без прийменника:
Зн. na – Зн.: volat ⁄ zavolat na koho – кликати / покликати кого:
zavolat na sestru – покликати сестру;
Зн. о – Зн.: přicházet ⁄ přijít o co – втрачати / втратити що:
přijít o peníze – втратити гроші;
Зн. pro – Зн.: mít pochopení pro koho, co – розуміти кого, що:
mít pochopení pro déti – розуміти дітей;
г) чеським конструкціям зі Знахідним відмінком з прийменником (na) відповідають
українські з іншими відмінками з прийменниками (до, від, по):
Зн. na – P. до: obracet se ⁄ obratít se na koho – звертатися / звернутися до кого:
obracet se na ředitele – звертатися до директора;
Зн. na – Р. від: rezignovat na co – відмовлятися від чого:
rezignovat na funkci ředitele – відмовлятися від посади директора;
Зн. na – M. по: klepat ⁄ poklepat na co – стукати / постукати по чому:
Poklepal mu na rameho – Він поплескав його по плечу;Синтаксичне керування в чеській та українській мовах (зіставний аспект) 229
д) чеським конструкціям зі Знахідним відмінком з прийменником (na, o, pro, za)
відповідають українські з іншим відмінком без прийменника:
Зн. na – Д: mávat ⁄ zamávat na koho – махати / помахати кому:
mávat na bratra – махати братові (рукою);
Зн. о – Р.: žádat o co – просити чого:
žádat o роmoc – просити допомоги;
Зн. о – Ор.: zajímat se o koho, co – цікавитись ким, чим:
zajímat se o literaturu – цікавитись літературою;
Зн. pro – Д.: mít sympatie pro koho, co – cимпатизувати кому:
mít sympatie pro mladé lidi – симпатизувати молодим людям;
Зн. pro – Op.: horovat pro co – захоплюватися чим:
horovat pro poezii – захоплюватися поезією;
Зн. za – Ор.: pokladat za koho, co – вважати ким, чим:
pokladat spisovatele za génia – вважати письменника генієм.
Отже, проведений аналіз показав, що чеським дієслівним конструкціям зі знахідним
відмінком без прийменника найчастіше відповідають аналогічні українські, якщо вони
мотивуються тим самим лексико-граматичним значенням керуючого слова – дієслова.
Натомість чесько-українські синтаксичні структури другого типу характеризуються
ширшою шкалою формально-граматичних відмінностей, у якій чеським конструкціям зі
знахідним відмінком з прийменником найчастіше відповідають українські зі знахідним
відмінком, але з іншим прийменником або з іншим відмінком без прийменника.
______________________
1. Безпалько О. П. Нариси з історичного синтаксису української мови. К., 1960.
2. Zimová J., Choděra R., Rozkovcová L. Aspekty interference v jazykovém vyučování // Konfrontační studium ruské a české gramatiky a slovní zásoby. Praha: UK, 1974.
SYNTACTIC GOVERNMENT
IN THE CZECH AND UKRAINIAN LANGUAGES
(contrastive approach)
Ivan TEPLIAKOV
The Ivan Franko National University in Lviv,
The Department of Slavic Philology,
Universytetska st., 1, 79000 Lviv, Ukraine
tel. (0038 032) 239 47 70
The article provides an outline of the Czech verb phrases with the dependent element in the accusative case with and without an accompanying preposition and their Ukrainian counterparts. It discloses the basic formal grammatical divergencies characteristic
of the semantic parallels between the Czech and Ukrainian languages.
Key words: syntactic structure, verbal government, verb phrase, accusative case
without preposition, accusative case with preposition.230 Іван ТЕПЛЯКОВ
СИНТАКСИЧЕСКОЕ УПРАВЛЕНИЕ
В ЧЕШСКОМ И УКРАИНСКОМ ЯЗЫКАХ
(сопоставительный аспект)
Иван ТЕПЛЯКОВ
Львовский национальный университет имени Ивана Франко,
кафедра славянской филологии,
ул. Университетская, 1, 79000 Львов, Украина,
тел. (0038032) 239 47 70
Рассмотрены чешские глагольные конструкции с зависимым словом в вини-
тельном падеже с предлогом и без предлога и их украинские соответствия. Опре-
делены основные формально-грамматические отличия, характерные для семанти-
ческих параллелей чешского и украинского языков.
Ключевые слова: синтаксическая структура, глагольное управление, глаголь-
ная конструкция, винительный падеж без предлога, винительный падеж с пред-
логом.
Стаття надійшла до редколегії: 10.11.2008
Прийнята до друку: 25.12.2008