Львівський національний університет імені Івана Франка,
кафедра слов’янської філології,
вул. Університетська, 1, 79000 Львів, Україна
тел. (0038 032) 239 47 70, e-mail: lyda_pol@ukr.net
У статті висвітлено функціонально-семантичні та формально-граматичні особ-
ливості чеських фразеологізмів на позначення вікових періодів в житті людини
(дитинства, молодості, старості).
Ключові слова: часові відношення, чеська мова, фразеологічна одиниця (ФО),
віковий період.
Час – поняття філософське, воно відображає дві фундаментальні риси процесів, які
відбуваються з матеріальними тілами, а саме тривалість і черговість подій. Тривалість –
це фази одного і того ж. Черговість вказує на місце події серед інших подій в часовому
просторі. Час відіграє важливу роль в житті людини, є формою організації суспільного
життя [2; 5].
Людина живе з гострим відчуттям часу, адже він ділить людське життя на вікові
періоди, пов’язані з діяльністю людини; час відображає послідовність подій у світі. Від-
повідно до цього розрізняємо такі часові відношення:
а) на позначення протікання дії в часі, а саме, що характеризують часову протяж-
ність протікання дії: довго – коротко; інтенсивність проходження дії: швидко – повільно;
частотність протікання дії: часто – рідко, регулярно – нерегулярно; фазовість перебігу дії:
початок – кінець, рано – пізно;
б) що виражають періоди в часовій сегментації світу: на позначення вікових періодів у
житті людини: дитинство, молодість, старість; на позначення періодів, що пов’язані з
життям і діяльністю людини: бабине літо, медовий місяць; що відбивають послідовність
подій у житті людини: минуле, теперішнє, майбутнє.
Погляд на світ закладений в мові, кожна мова по-своєму його відображає, а витоки
людського досвіду знаходимо у фразеології, яка є однією з найважливіших складових
мовної картини світу. Часові відношення яскраво представлені у фразеології, зокрема
вікові періоди у житті людини (дитинство, молодість, старість), на аналізі яких зупи-
нимось детальніше. Нам невідомі жодні дослідження з цієї проблематики на матеріалі
чеської мови, – саме тому цей аспект став об’єктом нашого дослідження, адже подана
тема залучає значну частину фразеологічного матеріалу, який потребує детального оп-
рацювання.
Завдання розвідки – розглянути функціонально-семантичну та формально-грама-
тичну специфіку чеських ФО на позначення вікових періодів у житті людини.
Фразеологічні одиниці і текстові приклади для цього дослідження були вибрані зі
“Словника чеської фразеології та ідіоматики” [9].Вираження часових відношень у чеській фразеології 269
Варто відзначити, що у чеській фразеології яскраво представлені три основні вікові
періоди в житті людини: дитинство, молодість, старість, у кожному з яких виокремлю-
ються певні етапи. Серед ФО на позначення вікових періодів значно переважають фра-
зеологізми на позначення вікового періоду старості, адже їх ми зібрали 55, ФО на позна-
чення періоду молодості – 41; найменше зібрали фразеологічних зворотів на позначення
часу дитинства – 13.
Самостійними ми не вважали ФО з варіантною формою допоміжного дієслова být
(je / být), зі стилістичною (být / bejt), морфологічною та лексичною варіантністю.
Терміни “фразеологічна одиниця (ФО)”, “фразеологізм”, “фразеологічний зворот”
ми вживаємо як синоніми.
Зазначимо, що для чеських фразеологізмів на позначення вікових періодів харак-
терне вживання таких номінативів: вік (věk), роки (léta), життя (život). Наприклад: být v
rozpuku let, být v Kristových letech, mít Kristová leta, být / bejt v nejlepším věku, výsoky /
požehnaný věk, být / bejt v nejlepších letech, být / bejt v žravých / žravejch letech, mít telecí
leta, mít život před sebou, mít život za sebou, na sklonku života, podzim / podvečer života і т.д.
Нерідко трапляються і назви частин тіла людини: ноги, коліна, голова, волосся, кістки,
ніс. Наприклад: mladé nohy, svíčka u nosu, mít staré kosti, prokvetlé vlasy, mít jíní na hlavě,
mít stříbro ve vlasech. Використовуються також імена біблійних постатей: Христос, Ав-
раам, Мафусаїл: být v Kristových letech, mít Kristovа léta, uvidět / vidět / spatřit už Abrahá-
ma; být starý jako Abrahám; být starý jako Metuzalém.
Період дитинства у чеській мові охоплює такі етапи:
а) новонароджені: být ještě v plenkách, být ještě v peřince, být / bejt drobeček / drobek;
б) дуже ранній етап в житті людини, період пізнання навколишнього світу: útlý věk,
útlé dětství (напр., Od útlého věku projevoval nadání k hudbě) [9, S.II: 368];
в) початкове навчання: v první obecné (вживається, зазвичай, із зневагою до старшої
дитини чи дорослого (напр., Tohle ví už dítě v první obecné) [9, S.II: 208].
Серед молодих років у житті людини чехи виділяють:
а) період навчання у школі: mládež školou povinná (напр., Мládež školou povinná se
této akce může zúčastnit jen v doprovodu rodičů) [9, S.II: 179];
б) етап підготовки до фахової, професійної діяльності, роботи: učednická léta (напр.,
Svá učednická léta strávil v malém venkovském divadle) [9, S.II: 162];
в) перехідний вік, який чехи пов’язують з великою потребою у їжі: být / bejt v
žravých / žravejch letech; із неприємним, верескливим голосом, властивим хлопцям
у період дорослішання: telecí hlas (напр., Nemužů už ten jeho telecí hlas poslouchat!)
[9, S.II: 91]; з етапом, коли хлопці поводяться незграбно, норовито, невиховано, гру-
бо: mít telecí léta / být / bejt v telecíсh letech (напр., Je teď v těch telecích letech a poradit
se nedá) [9, S.II: 162]; krackovská / krackovitá léta (напр., Snad až vyroste z krackovských
let, bude s ním zase pořízení) [9, S.II: 161]. Як бачимо, ФО на позначення етапу перехід-
ного віку стосуються, здебільшого, осіб чоловічої статі і мають негативне емоційно-
експресивне навантаження;
г) середній молодий вік, який пов’язують дуже часто із віком Христа (33 роки): být v
Kristových letech, mít Kristová leta, být v rozpuku let.
З одного боку, молодість чехи асоціюють з розквітом років, силою, з найкращим пе-
ріодом життя, енергією, зі значними перспективами: být / bejt v rozkvětu; mladá krev;
nová krev; být v rozpuku let; mladé nohy; být v Kristových letech; mít Kristová leta; být/bejt v
nejlepších letech / v nejlepším věku (напр., Provdala se za muže v nejlepších letech) [9, S.II:
161]; mít život před sebou (напр., Nic si z toho neúspěchu nedělej, máš ještě celý život před
sebou) [9, S.Ш, d.II: 361]; věčný mládík (напр., Bylo by lepší, kdyby sis odpočinul, nemůžeš
ze sebe pořád dělat věčného mladíka) [9, S.II: 179].270 Людмила ПОЛІЩАК
Дуже часто чехи про молодість згадують з ностальгією за щасливими молодими лі-
тами, вживаючи фразеологічний зворот pohádka mládí (напр., V starém známem šlangu se
zpívá, že nikdy se nevrátí pohádka mládí) [9, S.II: 245–246]. Значення цієї ФО пов’язують
також із манною кашею й іншою їжею, що нагадує людині про дитинство (напр., Promiň, ale na pohádku mládí zrovna chuť nemám) [9, S.II: 245–246].
З іншого боку, молодість асоціюється з недосвідченістю, нерішучістю, немудрістю,
необережністю, необачністю, квапливістю: svatý Utřinos
1
(напр., S tím svatým Utřinosem
žádna velká legrace nebude) [9, S.II: 361]; mladý / zelený / neostřílený zajíc (напр., Přece to
už není mladý zajíc, aby provedl takovou hloupost) [9, S.II: 388]; mladická nerozvážnost
(напр., Jen v mladické nerozvážnosti mohl udělat takovou hloupost) [9, S.II: 202]; neopeřené
mládě (напр., Jsou to ještě neopeřená mláďata, a jak si dobře vedou) [9, S.II: 179]; svíčka u
nosu (напр., Co si ten usmrkanec se svíčkou u nosu vůbec myslí?) [9, S.II: 331].
У старості є теж свої етапи. Серед них чехи виокремлюють:
а) початок старості: babí léto – це летюче павутиння, це період на межі літа і осені,
пов’язаний з гарною погодою, з теплом, гарним настроєм і спогадом про літо. В люд-
ському житті цей етап на межі молодості і старості асоціюється з теплом, гарним наст-
роєм і нескінченною надією;
б) етап середини старості чехи пов’язують з осінню, надвечір’ям і називають “схилом
віку”: podzim života, podvečer života, sklonek života (напр., Z podzimem jeho života přišla i
vyrovnanost) [9, S.II: 245].
в) етап передсмертний, для якого характерне вживання номінатива могила: stát nad
hrobem; být / bejt / stát (už) jednou nohou v hrobě (напр., Několikrát stál už jednou nohou v
hrobě, pokaždé ho doktoři z toho vytáhli) [9, S.Ш, d.I: 528].
Більшість фразеологізмів на позначення вікового періоду старості у чеській мові
мають негативне емоційно-експресивне навантаження і асоціюються з непотребом: patřít
do starého / starýho haraburdí / železa; із фізичною і духовною слабкістю, обмеженістю,
тугою за молодими літами: mít staré / starý kosti; na stará kolena (напр., Přece se nebudu
na stará kolena ještě učit) [9, S.II: 136]; mít život za sebou, nebýt / nebejt už žádný / žádnej
mladík, být / bejt (už) v letech; немічністю, занапащанням людини: zub času (напр., Nikdo
se nevyhne tomu, aby se na něm neprojevil zub času) [9, S.II: 402]; starý vích (напр., Nebyl to
vždycky takovýhle starý vích, pamatuju ho ještě jako štramáka) [9, S.II: 371]; близькістю до
смерті: stát nad hrobem; být / bejt / stát (už) jednou nohou v hrobě; буркотливим характером
і поведінкою; дивним, дратівливим, чудернацьким поводженням: starý mrzout (напр.,
Časem se s ní stal starý mrzout) [9, S.II: 186]; starý medvěd (напр., Považují ho za starého
medvěda, a vidá, jak se dnes rozpovídal) [9, S.II: 170], консервативними поглядами, відста-
ванням від сучасного світу; недбалим ставленням до своєї зовнішності: obrostlý mechem
(напр., U toho starého patrona obrostlého mechem, těžko s tím návrhem prerazíš) [9, S.II:
170]; starý paprika (напр., Je ještě moc mladá, aby se o ní směl zajímat takový starý paprika)
[9, S.II: 230]. Часто старшій жінці властиві прикметники “зла”, “сварлива”, “наклепниця”:
stará čarodějnice (напр., Přestaň mě už otravovat, ty stará čarodějnice) [9, S.II: 49]; така,
що поводиться, одягається невідповідно до свого віку, як молодь, і хоче виглядати мо-
лодою: stará nadhera (напр., Když se s tou svou starou nadherou objevil, každý se za nimi
musel odléhnout) [9, S.II: 192]; stará můra (напр., Ty dvě staré můry nikoho nenechají na
pokoji) [9, S.II: 187]; starší dorostenka (напр., Na prknech chytaly brouz je samé starší dorostenky, nic pěkného tam nevíděl) [9, S.II: 72]; stará škatule (напр., Ta jeho stará škatule se
zase výmodila) [9, S.II: 336]; нерідко старшого чоловіка зображають жадібним до любов-
них насолод з молодими жінками: starý kocour (напр., Tak ho vidíte, kocoura starého, ještě
_______________________
1
Utřinos = “шмаркач” [5, S.II: 361].Вираження часових відношень у чеській фразеології 271
by chtěl mladou holku) [9, S.II: 135]; plesnivý dědek (вживається для характеристики ста-
рого чи підстаркуватого чоловіка із сивим волоссям, що нагадує плісень, який пово-
диться невідповідно до свого віку і несе відтінок зневажливості (напр., Že se nestydíš
dělat ze sebe mladíka, kdýž jsi zatím takovej plesnivej dědek. Dej si pokoj s děvčaty, ty jeden
dědu plesnivej)) [9, S.II: 62].
Про старість чехи говорять не лише з відтінком зневажливості, а й асоціюють цей
період життя людини із шаною, повагою, гідністю, досвідченістю, мудрістю, розваж-
ливістю, самовпевненістю, благословенним віком: vysoký / požehnaný věk (йдеться про вік
більше 60 років); uvidět / vidět / spatřit už Abraháma (дожити до віку 50 років); být starý
jako Abrahám; být starý jako Metuzalém; starý / ostřílený kozák (напр., Jako staré kozáky nás
už přece něco nevyvede z míry) [9, S.II: 144]; starý mazáк; hodně už pamatovat; pamatovat už
nějaký / nějakej ten pátek / mnoho pátků (напр., Už přece pamatuju nějaký ten pátek, ale s
takovým podrazem jsem se ještě nesetkal) [9, S.Ш, d.I: 629]. Нерідко про старість сповіщає
сивина, яка асоціюється у чеській мові здебільшого із шанобою, повагою: mít jíní na
hlavě, mít stříbro ve vlasech, prokvetlé vlasy.
Як зазначають науковці В. Д. Ужченко, Л. Г. Авксентьєв, для фразеології, як і для
лексики, властиві певні внутрішні закономірності, зокрема такі системні відношення, як
полісемія, синонімія та антонімія [7: 46]. Тому нерідко ФО на позначення вікових періо-
дів в житті людини вживаються також для характеристики інших речей, явищ, станів.
Напр., фразеологізм být (tenkrát) ještě v plenkách використовують не лише для позна-
чення періоду новонародження, а й для характеристики приладу, винаходу, технічного
пристрою зі значеннями: “недосконалий”, “примітивний”, “такий, що потребує доопра-
цювання”; ФО být / bejt v rozkvětu, окрім позначення етапу молодості, вживається також
для характеристики землі, підприємства, країни, що добре розвиваються, приносять при-
буток; фразеологічний зворот patřít do starého / starýho haraburdí / železa використо-
вується також для характеристики пристрою, машини, іншої речі, реалізуючи значення:
“непридатна”, “нерезультативна”; ФО být starý jako Abrahám; být starý jakо Metuzalém,
окрім позначення благословенного старшого віку людини, вживають також для харак-
теристики речі, культурної пам’ятки, споруди, яка є дуже цінною; фразеологізм hodně už
pamatovat використовують також для характеристики речей, предметів, одягу, тварин,
міста, району (напр., Ta vaše oktávie už musí hodně pamatovat. Jak dlouho s tím ještě hodláš
jezdit?) [9, S.Ш, d.I: 610].
З огляду на семантико-граматичну категоризацію фразем вчені по-різному виділяють
семантико-граматичні розряди. Частина лінгвістів визначає категоріальну приналежність
фразем за формально-граматичними ознаками їхнього стрижневого компонента [3: 140–
145]. Відомий вчений М. М. Шанський, розв’язуючи цю проблему, орієнтується на
власне семантичні властивості фразем [8: 63]. “Частини мови у будові фразеологізмів
мають суто фіктивний характер”, – відзначає український науковець Г. М. Удовиченко
[6: 5]. Дослідники В. Д. Ужченко, Л. Г. Авксентьєв виділяють семантико-граматичні
розряди, беручи до уваги принцип співвіднесення семантики фразеологізму із значенням
стрижневого компонента [7: 34–35]. Ми підтримуємо позицію дослідника М. Ф. Але-
фіренка, який у монографії “Теоретичні питання фразеології” наголошує, що ні фор-
мально-граматичні, ні семантичні властивості стрижневого компонента не можуть бути
самодостатніми критеріями їхньої віднесеності до того чи іншого семантико-граматич-
ного розряду. Семантико-граматичні властивості фразем, вважає вчений, формуються в
процесі складної взаємодії як лексичних, так і граматичних значень словесних компо-
нентів генетично співвідносного словосполучення [1: 44]. Згаданий автор виділяє такі
семантико-граматичні розряди: субстантивні, ад’єктивні, дієслівні, адвербіальні та ін-
тер’єктивні [1: 46].272 Людмила ПОЛІЩАК
Серед фразеологізмів на позначення вікових періодів в житті людини виокрем-
люємо:
1) субстантивні фраземи: útlý věk; útlé dětství; starý mrzout; starý medvěd; obrostlý
mechem; starý paprika; stará čarodějnice; podzim/podvečer života; pohádka mládí; zub času.
2) дієслівні фраземи: být v rozpuku let; být v Kristových letech; mít Kristová léta; být /
bejt v nejlepším věku; uvidět / vidět / spatřit už Abraháma.
Беручи до уваги синтаксичну структуру, фразеологізми поділяють на дві основні
групи: ФО, побудовані за схемою речення, і фразеологічні звороти, утворені за моде-
лями словосполучень [7: 36–45].
Варто зазначити, що чеські фразеологізми на позначення вікових періодів в житті
людини представлені фразеологічними зворотами, співвідносними за своїми моделями
зі словосполученнями, які можна класифікувати загалом на такі групи:
1) ФО моделі “прикметник + іменник”: útlý věk; útlé dětství; starý mrzout; starý
medvěd; obrostlý mechem; starý paprika; stará čarodějnice; stará nadhera; stará můra; starší
dorostenka; stará škatule; starý kocour; plesnivý dědek.
2) ФО моделі “іменник + родовий відмінок іменника”: podzim / podvečer života;
pohádka mládí; zub času.
3) ФО, структурою яких є “дієслово + іменник з прийменником або без нього”:
stát nad hrobem; být / bejt v rozkvětu; být / bejt drobeček / drobek. До цієї групи зара-
ховуємо також фразеологізми, у яких при стрижневому дієслові залежними бувають два
і більше компонентів: být / bejt / stát (už) jednou nohou v hrobě; být v rozpuku let; být v
Kristových letech; mít Kristová léta; být / bejt v nejlepším věku; uvidět / vidět / spatřit už
Abraháma; mít jíní na hlavě; mít stříbro ve vlasech; patřít do starého / starýho haraburdí /
železa.
Найчастотнішою з наведених є конструкція, яка складається з прикметника та імен-
ника.
Фразеологічні сполуки поділяємо також на прийменникові і безприйменникові. Прий-
менникові є, наприклад: patřít do starého / starýho haraburdí / železa, být / bejt v rozkvětu,
svíčka u nosu, mít jíní na hlavě, mít stříbro ve vlasech, být v rozpuku let, být v Kristových letech,
být / bejt v nejlepším věku, být / bejt v nejlepších letech, být / bejt v žravých / žravejch letech, mít
život před sebou, mít život za sebou, na sklonku života, být ještě v plenkách, být ještě v peřince.
Найчастіше зустрічаються такі прийменники: na, v(ve), za, do, u, před. Прийменники na, v,
виражаючи обставинні значення, керують місцевим відмінком, вказуючи на місце, час (na
sklonku života, mít jíni na hlavě, být v rozpuku let, být v Kristových letech, být / bejt v nejlepším
věku, být / bejt v nejlepších letech, být/bejt v žravých / žravejch letech). У складі ФО на позна-
чення вікових періодів в житті людини прийменник za вживається з орудним відмінком
(mít život za sebou); прийменник do вимагає родового відмінка (patřít do starého / starýho
haraburdí / železa); прийменник u керує родовим відмінком (svíčka u nosu); прийменник
před вживається з орудним відмінком (mít život před sebou). Серед чеських фразеоло-
гізмів на позначення вікових періодів в житті людини переважають, однак, безприймен-
никові конструкції: útlý věk; útlé dětství; starý mrzout; starý medvěd; obrostlý mechem; starý paprika; stará čarodějnice; stará nadhera; stará můra; starší dorostenka; stará škatule;
starý kocour; plesnivý dědek; podzim / podvečer života; pohádka mládí; zub času.
Підсумовуючи, варто відзначити, що семантика фразеологізмів на позначення віко-
вих періодів є дуже багатою. Про це стверджують фразеологічні одиниці, які, окрім ві-
кових періодів у житті людини, реалізують і інші притаманні їм значення. Нерідко фра-
зеологізми різняться відтінками значень, що свідчить про участь ФО у членуванні реалій
навколишнього світу, про виконання ними певної номінативної функції, адже, як ствер-
джує М. Демський, фразема – один із видів номінативних засобів [4: 4].Вираження часових відношень у чеській фразеології 273
Основна функція ФО – експресивно-оцінна [7: 15]. “Своєрідність фразеологічного
значення, – як зазначає М. Ф. Алефіренко у своїй монографії “Теоретичні питання фра-
зеології”, – виявляється у вторинному відтворенні мовної картини світу, збагаченому
досвідом інтелектуально-емоційного освоєння носіями мови відповідно до “шматочка
дійсності” шляхом переосмислення вже існуючих у мові знаків… Для фразеологічного
значення релевантним інгредієнтом служить конотація, під якою розуміють імпліцитно
представлені в семантичній структурі фраземи рефлексно-суб’єктивні елементи, що ви-
ражають відношення суб’єкта відображення до відображуваного фрагмента об’єктивної
дійсності” [1: 20]. Чеські фразеологічні звороти на позначення вікових періодів мають
виразне експресивне значення: позитивне і негативне, зокрема, негативне забарвлення
переважає у фразеологізмів на позначення етапу старості, і, навпаки, позитивне – у ФО
на позначення періоду молодості; трапляються, однак, і фразеологізми, в семантиці
яких наявні семи нейтральної конотації.
В подальшому ми спробуємо проаналізувати варіантність, системні відношення ФО
на позначення вікових періодів в житті людини, а також дослідити вираження інших
часових відношень у чеській фразеології, адже зазначена тема залучає значну частину
фразеологічного матеріалу, який потребує детального вивчення.
______________________
1. Алефіренко М. Ф. Теоретичні питання фразеології. Харків, 1987.
2. Бардонов С. М. Про множинність форм простору і часу // Філософська і соціологічна
думка, 1990. № 4.
3. Бондаренко В. Т. О частях речи в русском языке применительно к фразеологическому
составу // Вопр. фразеологии. Самарканд, 1972. Вып. 5. Ч. 2. С. 140–145.
4. Демський М. Українські фраземи й особливості їх творення. Львів, 1994.
5. Кассірер Є. Людський світ простору і часу // Філософська і соціологічна думка. 1992. № 5.
6. Удовиченко Г. М. Фразеологічний словник української мови. К., 1984.
7. Ужченко В. Д., Авксентьєв Л. Г. Українська фразеологія. Харків, 1990.
8. Шанский Н. М. Фразеология современного русского языка. Москва, 1985.
9. Čermák F. a kol. Slovník české frazeologie a idiomatiky. S. I–III. Praha, 1983–1994.
THE EXPRESSION OF TIME DIMENSIONS
IN CZECH PHRASEOLOGY
Lyudmyla POLISHCHAK
The Ivan Franko National University in Lviv,
The Department of Slavic Philology,
Universytetska st., 1, 79000 Lviv, Ukraine,
tel. (0038 032) 239 47 70, e-mail: lyda_pol@ukr.net
The article dwells upon the functional and semantic, the structural and grammatical peculiarities of Czech phraseological units, which denote secular periods in
human life (childhood, youth, old age).
Key words: time dimensions, Czech language, phraseological unit, secular period.274 Людмила ПОЛІЩАК
ВЫРАЖЕНИЕ ВРЕМЕННЫХ ОТНОШЕНИЙ
В ЧЕШСКОЙ ФРАЗЕОЛОГИИ
Людмыла ПОЛИЩАК
Львовский национальный университет имени Ивана Франко,
кафедра славянской филологии,
ул. Университетская, 1, 79000 Львов, Украина
тел. (0038 032) 239 47 70 , e-mail: lyda_pol@ukr.net
В статье описаны функционально-семантические и формально-грамматичес-
кие особенности фразеологизмов, обозначающих возрастные периоды в жизни че-
ловека (детства, молодости, старости).
Ключевые слова: временные отношения, чешский язык, фразеологическая еди-
ница (ФО), возрастной период.
Стаття надійшла до редколегії: 27.11.2008
Прийнята до друку: 25.12.2008