Львівський національний університет імені Івана Франка,
кафедра слов’янської філології,
вул. Університетська, 1, 79000 Львів, Україна
тел. (0038 032) 239 47 70, e-mail: vitalijaaa@mail.ru
Стаття присвячена дослідженню специфіки групи чеських фразеологізмів на
позначення емоцій страху. Визначено місце цього емоційно-психічного стану у
системі емоцій людини, національно-культурний потенціал чеських фразем, які
номінують страх, опорні лексеми, ключові образи, зв’язок з іншими емоціями, ме-
тафоричні можливості.
Ключові слова: фразеологізми, фразеосемантична група, позитивні і негативні
емоції, компаративні фраземи, мовні стереотипи, ключові образи.
Проблеми взаємозв’язку мови і мислення, мови і культури, мови і психології –
постійно перебувають у полі зору мовознавців. Лінгвісти, як і психологи, порівняно не-
давно почали ґрунтовно досліджувати в цьому контексті категорію емоцій. Опис мовного
відтворення емоцій здійснюється, зокрема, на основі змістового/прототипного підходу
(А. Вежбицька, Л. Іорданська, А. Залізняк), метафоричного підходу (Н. Д. Арутюнова),
а також їхнього синтезу, запропонованого у працях Ю. Д. Апресяна і В. Ю. Апресян.
З’являється багато досліджень українських та зарубіжних мовознавців зіставного харак-
теру, які розкривають мовне вираження певних категорій емоцій на матеріалі різних
мов (Л. І. Ніколаєнко, Ю. С. Скворцова, А. Спагінська-Прушак, Е. Сятковська та ін.),
праці, присвячені опису лексико-семантичних і структурних особливостей полів та мік-
рополів емоцій (С. В. Валіуліна, А. Міколайчук, А. Роля та ін.)
1
.
Відомо, що сфера емоцій недоступна для прямого спостереження. Мовне фіксування
симптоматичних реакцій і фізичних станів, які асоціюються з тією чи іншою емоцією, є
основою, на якій в наївній картині світу формуються уявлення про сутнісні характе-
ристики цієї емоції. Почуття належать, за твердженням багатьох дослідників, до явищ,
які не можна виразити словами, оскільки вони не мають структури. Фразеологізми стають
тими експресивними номінаціями емоцій, які суспільно створені для полегшення їхньо-
го лінгвального відтворення, характеристики тих емоційно-психічних станів, які важко
або неможливо висловити одним словом.
_______________________
1
Апресян В. Ю., Апресян Ю. Д. Метафоры в семантическом представлении эмоций // ВЯ № 3. 1993;
Арутюнова Н. Д. Метафора и дискурс // Теория метафоры / Под ред. Н. Д. Арутюновой. 1990; Сквор-
цова Ю. С. Семантика страха и средства ее вербализации в русском и французком языках (доступно на
http//www.dialog–21.ru/dialog2006/materials/html/Skvortsova.htm.) та ін.
© Віталія Станкевич-Іванова, 2009276 Віталія СТАНКЕВИЧ-ІВАНОВА
Фразеологічний рівень – особливий “складник” мовного образу світу, його “емоційне”
освоєння. Твердження про національно-культурну специфіку фразеологічної системи
будь-якої мови вважаємо аксіоматичним. Цінність фразеологічних одиниць як мовно-
естетичних знаків національної культури засвідчило багато мовознавців. Серед них –
Л. Г. Скрипник, В. Д. Ужченко, М. Т. Демський, В. М. Мокієнко, В. М. Телія, Є. М. Ве-
рещагін, В. Г. Костомаров, Л. І. Даниленко та інші
2
. Активізувався і напрям досліджен-
ня фразеології за тематичними полями, або фразеосемантичними групами.
Особливо яскравою групою у фразеологічному фонді чеської мови є фразеологізми,
що відтворюють емоції людини. Передусім фразеологія будь-якої мови має чітко вира-
жений антропоцентричний характер. Велика кількість фразеологізмів “покриває ті ділянки
дійсності, які безпосередньо пов’язані з психічними процесами, діяльністю людини, її
індивідуально-психологічними особливостями” [5: 7]. Світ емоцій, відтворений за до-
помогою мови, є “продуктом кваліфікативно-оцінювальної діяльності свідомості, пере-
ломлення крізь призму мовної свідомості народу на певному етапі його культурно-істо-
ричного і соціального розвитку” [3: 158].
Емоції – це один із виявів суб’єктивного ставлення людини до навколишньої дійс-
ності і самої себе: психічне переживання, душевне хвилювання, що виникає в людини
унаслідок дії на неї зовнішніх і внутрішніх подразників. Психологія в основу визна-
чення суті емоції бере реакцію. Звідси випливають можливі категорії поділу емоцій на
“почуття-стан” і “почуття-ставлення”.
Усі емоційно-психічні стани підлягають виразній дихотомії: позитивні і негативні,
причому обсяг фразеологічного матеріалу щодо негативних або близьких до них емоцій
набагато перевищує обсяг позитивних. Вважаємо, що цей факт має морально-психоло-
гічні передумови як індивідуального, так і суспільного характеру. Відомі також окрес-
лення емоцій як вищих, суспільних, гетеропатичних, конструктивних / деструктивних
тощо [4].
Мета нашої статті – дослідити особливості невеликої за обсягом, але виразної чесь-
кої фразеосемантичної групи на позначення емоцій страху. Матеріал для дослідження
взято із чеських фразеологічних словників та мовного корпусу [8].
Як лінгвокультурний концепт цю емоційну категорію (на матеріалі російської та
англійської мов) ґрунтовно дослідила С. В. Зайкіна [1]. Вона описала страх як багато-
аспектне явище, що має стосунок до психології, соціології і лінгвістики.
Страх є однією з базових негативних емоцій. Залежно від каузатора виникнення
розрізняють зовнішній і внутрішній страхи, відповідно до норми – нормальні і пато-
логічні страхи. Kласифікуючи емоції, важливо, на думку польської дослідниці А. Пай-
дзінської, зважати на їхні загальні ознаки, а саме: змінність у часі, незалежність (знач-
ною мірою) від волі людини, змінність інтенсивності [6: 86–87]. Відповідно до цього за
критерієм тривалості вирізняють страх як короткочасне явище – переляк, і як стійку
рису характеру, відому як боягузтво. За критерієм інтенсивності людський страх може
варіюватися від переляку (найслабкіший ступінь страху) до паніки й жаху (найсильні-
ший ступінь емоції, що супроводжується огидою).
Страх “зумовлений біологічною природою людини, а не культурою” [7: 606]. Зва-
жаючи на таку особливість емоції страху, передбачаємо лінгвокультурну універсальність
фразеологічного відтворення цього стану. Об’єктивним є і той факт, що у вираженні
багатьох емоцій різні мови світу використовують однакові фразеологічні образи, що
свідчить про їхню взаємну зумовленість, антропологічну сутність, загальнокультурний
_______________________
2
Скрипник Л. Г. Фразеологія української мови. К.: Наук. думка, 1973; Телия В. Н. Русская фразеология.
М.: Языки русс. к-ры, 1996; Ужченко В. Д. Вивчення фразеології в середній школі. К.: Рад. шк., 1990;
Мокиенко В. М. Славянская фразеология. М.: Высш. шк., 1989 та ін.Особливості вираження емоцій страху засобами фразеології чеської мови 277
фонд. Порівняймо для прикладу чесько-українські фразеологічні паралелі для вираження
емоції страху: Vlasy vstavají na hlavě – Волосся лізе вгору, Ztrácet řeč – Відняло мову, Bledý
jako smrt – Блідий як смерть, Mravenci běhají po zádech – Мурашки бігають по спині,
Třást se jako osikový list – Тремтіти як осиковий лист. З іншого боку, будь-яка фразео-
система відзначається ідіоетнічністю, унікальністю, характеризує мову в її їндивідуаль-
ній своєрідності: srdce padá do kalhot, spadl hřebínek, hledí jak žaba na hromobití.
Досліджуючи чеські фраземи, ми розглянули ключові слова, або опорні лексеми,
що виступають образними конкретизаторами, дають уявлення про національні реалії,
“породжують самобутній, властивий носіям цієї національної культури фразеологічний
зворот”.
Оскільки людина пізнає світ за допомогою органів чуття, тобто за допомогою свого
тіла, то й реакції на емоції, внутрішні переживання виражає, послуговуючись відомим
матеріалом, перекладаючи мову емоцій на мову тіла. Емоції страху, переляку, жаху –
однозначно негативні, і людина описує внутрішню зміну як фізичну, як дисфункцію
певних органів, частин організму. Скористаємось формулою А. Пайдзінської: “в люди-
ні Х відбувається якась фізична зміна Y, що для певного суспільства (до якого належить
мовець) є характерним проявом емоції Z.” Тут мусимо звернути увагу, що навіть якщо і
відбувається якась фактична фізична зміна, то вона виступає другорядною, головна ін-
формація, яку передає фразеологізм – інформація про емоцію.
Отже, різні за характером фізичні зміни виразно поділяються на три класи:
1) незвичне, ненормальне функціонування, незвичний вигляд якоїсь частини орга-
нізму людини: моторика – vlasy vstavají na hlavě / ježí se, třesou se mu lýtka, zvedly se mu
vlasy, co by hada žral, колір – bledý / bílý jako smrt, розмір, температура – mít kus ledu
v prsou, mrzne mu v kostech, zůstal jako opařený / přimražený / ztuhlý, zůstal, jako by ho
opařil horkou vodou;
2) порушення звичного функціонування якоїсь частини організму людини – krev
stoupla/ nahrnula se, žene se/ do hlavy, ucházi mu krev, srdce mu spadlo do holénky / do
kalhot / do boty.
3) перерва у функціонуванні якоїсь частини організму – ztrácet/ ztratit řeč, tence
dýchá.
На основі цих досліджень у нас вимальовується такий мовний стереотип вияву
емоцій страху.
Серце – той орган, що найбільше “відповідає” за емоції, ним людина “відчуває”,
тож не дивно, що страх позначається через метаморфозу із серцем: srdce padá / spadlo
do kalho t/ do boty / do holenky, svírá se / sevřelo se srdce, mít srdce až v hrdle. Страх на-
лежить до сильних емоцій, тому реакція серця гіперболізована.
Важливою субстанцією в людському організмі є кров, її теж вживають для вира-
ження емоції страху: krev stoupla/ nahrnula se, žene se/ do hlavy, krev tuhne / stydne, trne /
v žilách, strachy potit krev/ potit se krví, krve by se v něm nedořezal / nedosoudil. Усі ступені
градації страху відображають різні прояви відхилень від нормального кровообігу.
Не менш важливим для життя людини є дихання. Тому сильний переляк
проявляється тимчасовою зупинкою звичної діяльності організму: bát se vydechnout,
tajit/ zatajit dech, mít sevřene hrdlo, vzalo mu to dech. Втрата здатності говорити – теж
реакція на страх: ztrácet/ ztratit řeč, nemoct strachy ani promluvit.
Іншим виявом страху є різка зміна температури тіла, здебільшого людину проймає
холод: mít kus ledu v prsou, jde/ běhá, běží, projel mráz po zádech, mít husí kůži (naskočila
mu husí kůže).
Окрім внутрішнього вияву, емоції страху мають ще й зовнішній. Закономірно, що
найкраще емоції відображаються на обличчі людини. Страх завжди видно в очах: oči 278 Віталія СТАНКЕВИЧ-ІВАНОВА
lezou z důlků, koulet očima/ kulit oči, mít oči na stopkách, mít oči navrch hlavy, valit oči.
Фізичні зміни, спричинені великим переляком, часто гіперболізують: vlasy vstavají na
hlavě / ježí se, čepice mu stala na hlavě, bledý / bílý jako smrt, div z toho nedostal psotník.
Страх, пов’язаний із здивуванням, може супроводжувати несподівана реакція – koukat
s otevřenou pusou.
Найсильніший вияв страху порівнюють із страхом людини за своє життя, ви-
словлюючись при цьому метонімічно, як от: bát se o svou kůži, bát se o krk, bát se o
kejhák.
Страх, моторошне відчуття, тремтіння передають фізіологічним станом, який вислов-
люють метафорично: mravenci běhají/ běží, probíhaji po zádech, být strachy (celý) bez sebe,
trnout hrůzou, hrůzou zkamenět, ztuhnout hrůzou.
У фразеологізмах перелякану людину порівнюють із відповідною поведінкою
тварин або природними реаліями: být vyplašený jako zajíc, třást se / chvět se jako osika /
osikový lіst, plachý jako vydra, třásl se jak chmýrko na bodláku, bázlivý jako tchoř, má zaječí
srdce. Є і звичні для всіх загальнокультурні асоціації: zůstat jako solný sloup.
Згадка нечистої сили характерна для вияву негативних емоцій, у тому числі страху.
Фразеологізми з компонентом чорт найчастіше мають вигляд компаративних фразем.
За А. О. Івченком, ця структурно-семантична модель у декількох слов´янських мовах
така: боятися + як + чорт + християнські атрибути = дуже боятися [2]. Варіантами цієї
моделі можуть бути свячена вода, хрест, ладан тощо. У чеській мові вживається одна з
найпродуктивніших лексем: bát se jako čert kříže.
Хоча страх можна трактувати й поза системою морально-етичних норм, усе ж чесь-
кий народ толерує лише стриманий вияв цих емоцій, адже тоді людина буде сильною,
сміливою, мужньою, коли не виявлятиме страху ні перед чим. Саме тому в описі вели-
кого страху часто звучить незлоблива іронія: lekat se vlastního stínu, schovaje se dobře –
nic se nebojí, hrozí kočce, ale zdaleka Деякі фразеологічні одиниці, які відтворюють силь-
ний страх, мають чітко виражену оцінку, що на шкалі морально-етичних цінностей лінг-
вокультурної спільноти розміщена на відрізку “негативне”. У них звучить навіть
зневага: nadělat si/ nasrat si do bot, je posranej až za ušima, mít prdel/ zadek v kapulu, mít
plnou prdel strachu, byla v něm malá dušička, spadl hřebínek, být/ bejt baba/ bačkora/ babovka, má babské srdce (останнє вже можна розглядати в ґендерному аспекті).
Аналіз семантичної структури фразеологізмів нашої групи дав змогу виділити такі
головні способи вираження емоцій:
– за допомогою сполучень, що містять слово – назву емоції (Být strachy (celý) bez sebe);
– за допомогою сполучень, які містять назву частини тіла, що давно у мовців пов’я-
зана з певними емоціями (Vlasy vstavají na hlavě / ježí se);
– за допомогою сполучень, що містять пов’язаний з почуттями стан, зумовлений
біологічно (Mít sevřene hrdlo) або культурно (Bát se důlku).
Сукупність фразеологізмів, що позначають страх, можна розмежувати й за іншими
критеріями, зокрема, за наявністю певних семантичних ознак: 1) “високий ступінь ін-
тенсивності стану” (Trnout hrůzou); 2) “несподіваність настання стану” (Svírá se / sevřelo
se srdce); 3) “морально-етична оцінка стану” (Nadělat si/ nasrat si do bot).
Для вираження емоцій страху використовують дієслова-номінанти bát se, lekat se,
(být vyplašený / vyjukaný / vylekaný, strachy, strach projel), у цьому смисловому полі пере-
буває і лексема třást se. Досліджуючи лексичні одиниці для номінування страху, С. В. Зай-
кіна зазначає, що при вербалізації страху особливого значення набувають процеси
номінування і дескрипції стану адресата, а не адресанта досліджуваної емоції – сама
собою людина не може породжувати страх в тому сенсі, як вона може породжувати,
наприклад, обман [1: 187].Особливості вираження емоцій страху засобами фразеології чеської мови 279
Зауважимо, що фразеологізми зі семантично-опорними дієсловами bát se, lekat se
відтворюють різний ступінь переживання емоції страху, його динаміку, стадіальність –
bát se něčeho jako ohně, а вияв великого переляку, жаху найчастіше передають несподі-
вані реакції організму, здебільшого загрозливі для життя, як-от: krev stydla v žilách, bledý
jako smrt.
Аналіз зв’язків страху з іншими емоціями і почуттями в психологічних досліджен-
нях показав, що вони базуються на конфліктній знаковості емоцій і виявляють зв’язок
страху з агресією, боягузтвом, больовими відчуттями, цікавістю, хоробрістю, подивом.
Для прикладу, страх, пов’язаний з больовими відчуттями, відтворюють фразеологізми,
семантика компонентів яких також мотивує сильний біль (zůstal jako by do něj nůž vrazil,
projelo to srdcem jako dýka/nůž, mít srdce v kleštích), страх, пов’язаний зі здивуванням,
передають фраземи, що відображають зміни, наприклад, на обличчі, характерні для
цього стану (být s otevřenou pusou) тощо.
Збагачують національно-культурне тло чеські компаративні фраземи для відтворен-
ня психічно-емоційного стану страху. Образно-ситуативна мотивованість, пов’язана зі
світобаченням чеського народу, властива порівнянням, у складі яких є зооніми (být vyplašený / bázlivý jako králík / zajíc, malej pes, třást se jako ratlík, hledí jako žaba na hroma,
bát se jako pes kyje), предмети побуту, знаряддя праці, назви страв і харчових продуктів,
реалії навколишньої природи (třást se jako sulc / osikový list). Закономірно, що саме страх
можуть викликати негативні за семантикою лексеми – компоненти фразеологічної оди-
ниці (bylo to jako zlý sen, bát se něčeho jako čerta, bát se něčeho jako moru) або те, що
може спричинити шкоду людині (bát se něčeho jako ohně, trhl sebou jako by jím projela
jiskra, projel mráz po zádech). Метафоричні образи у чеських порівняннях пов’язані зі
стукотом серця – sdce mu bije / buší jako kladivo, hrklo v něm jako ve starých hodinkách /
pendlovkách.
Чеські фразеологізми для вираження емоцій страху – багатий матеріал для творення
метафоричних образів. Залучення до аналізу сучасного мовного матеріалу із лексико-
семантичного поля страху [7] лише збагачує дослідження. Підтверджується спільність
стрижневих слів – конституентів образних висловів. Страх проявляється в очах, в серці,
спині (v očích bliká strach, oči měli strach, strach mu svíral hrdlo, strach mi sedí v zádech,
srdce se jí strachy rozbušilo, tlouklo srdce strachem). Простежується, що страх не тільки
негативна емоція, яка виникає у людини як реакція, а сам він є джерелом агресії щодо
людини (strach mu zabodával do zad drobné ostré jehličky, strach ubíjel naději, strach
nedovolil mu, strach má ostrý zoubky). У цьому самому оцінному полі перебувають і
продуктивні означення страху – hrozný, děsný, ukrutný, panický, smrtelný, psí, zvířecký.
Дослідження цієї невеликої за обсягом негативної за семантикою фразеологічної
групи засвідчує деструктивний характер емоцій страху, його зворотний вплив на лю-
дину, соціальне тло такого впливу. Сама ж чеська фразеосемантична група на позначен-
ня цього емоційно-психічного стану є одним їз яскравих уламків мозаїки, що творить
національно-мовну картину світу.
______________________
1. Зайкина С. В. Страх // Антология концептов / Под. ред. В. И. Карасика, И. А. Стернина.
М., 2007. С. 182–197.
2. Івченко А. Українська народна фразеологія, етимологія. Харків, 1996.
3. Морозова В. С. Символика цветообозначения при описании концептов эмоций в совре-
менном арабском литературном языке // Фразеология в контексте культуры / Под ред. В. Н. Телия.
М., 1999.
4. Ніколаєнко Л. І. Категоризація і мовне вираження емоцій співчуття і злорадства (на
матеріалі української, російської і польської мов) // Мовознавство. 2005. № 1. С. 45–57.280 Віталія СТАНКЕВИЧ-ІВАНОВА
5. Прадід Ю. Ф. Проблеми фразеологічної ідеографії (на матеріалі української і російської
мов): Автореф. дис… д-ра філол. наук. Дніпропетровськ, 1997.
6. Pajdzińska A. Jak mόwimy o uczuciach? Poprzez analizę frazeologizmόw do językowego obrazu
świata // Językowy obraz świata / Pod red. J. Bartmińskiego. Lublin, 2004. S. 83–101.
7. Wierzbicka A. Emotions across languages and cultures: diversity and universals. Cambridge:
Cambridge University Press, 1999.
8. Slovník české frazeologie a idiomatiky. Výrazy slovesné. T. 1. Praha, 1984; Slovník české
frazeologie a idiomatiky. Výrazy neslovesné. T. 2. Praha, 1988; Slovník české frazeologie a idiomatiky.
Přirovnání. Praha, 1983; Zaoralek J. Lidová rčení. Praha, 1963; Český národný korpus.
PECULIARITIES OF EXPRESSING FEAR
IN CZECH LANGUAGE PHRASEOLOGICAL UNITS
Vitaliya STANKEVYCH-IVANOVA
The Ivan Franko National University in Lviv,
The Department of Slavic Philology,
Universytetska st., 1, 79000 Lviv, Ukraine
tel. (0038 032) 239 47 70, e-mail: vitalijaaa@mail.ru
The article discusses peculiarities of the group of Czech phraseological units designating emotions of fear. It explores the place of this psycho-emotional state in the system
of human emotions, national-cultural potential of Czech phraseological units that denominate fear, referential lexemes, key images, their relation to other emotions, metaphorical capacities.
Key words: idioms, phraseosemantic group, positive and negative emotions, comparative phrasem, linguistic stereotypes, key images.
ОСОБЕННОСТИ ВЫРАЖЕНИЯ ЭМОЦИЙ СТРАХА
СРЕДСТВАМИ ФРАЗЕОЛОГИИ ЧЕШСКОГО ЯЗЫКА
Виталия СТАНКЕВЫЧ-ИВАНОВА
Львовский национальный университет имени Ивана Франко,
кафедра славянской филологии,
ул. Университетская, 1, 79000 Львов, Украина
e-mail: vitalijaaa@mail.ru
Статья посвящена исследованию специфики группы чешских фразеологизмов
для обозначения эмоций страха. Определено место этого эмоционально-психическо-
го состояния в системе эмоций человека, национально-культурный потенциал чешс-
ких фразем, которые номинируют страх, опорные лексемы, ключевые образы, связь с
другими эмоциями, метафорические возможности.
Ключевые слова: фразеологизмы, фразеосемантическая группа, положительные
и отрицательные эмоции, компаративные фраземы, языковые стереотипы, ключевые
образы.
Стаття надійшла до редколегії: 13.12.2008
Прийнята до друку: 25.12.2008