Львівський національний університет імені Івана Франка,
кафедра української мови,
вул. Університетська, 1, 79001 Львів, Україна,
тел.: (80 322) 96-47-17
Стаття присвячена аналізу мікротопонімних одиниць центральних та східних районів
Львівщини, мотивованих жіночими іменами. Здійснено структурну класифікацію цих назв.
Виявлено, що жіночий іменник у мікротопоніміконі представлений незначною кількістю
одиниць, більшість із яких є розмовно-побутовими варіантами канонізованих християнських
антропонімів грецького чи латинського походження.
Ключові слова: онім, мікротопонім, антропонім, варіант імені.
Мікротопонімія є унікальним лінгвістичним матеріалом, що існує лише в живому,
народнорозмовному мовленні та в людській свідомості. Тому одним із найактуальніших
завдань української ономастики сьогодні є тотальний збір мікротопонімних одиниць з усіх
теренів України та фіксація й опис їх у лінгвістичних розвідках і лексикографічних працях.
В українському мовознавстві є небагато праць, присвячених дослідженню національного
мікротопонімікону. Більшість із них базується на аналізі назв дрібних географічних
об’єктів та частин великих об’єктів певних мікротериторій. Мікротопоніми центральних та
східних районів Львівської області ще не були об’єктом комплексного аналізу. Тому таке
дослідження є важливим внеском у сучасну українську регіональну ономастику.
Для мікротопонімії центральних та східних районів Львівщини, як і для мікротопонімії
загалом, характерним є превалювання відонімних одиниць над відапелятивними. При
цьому найчисельнішими серед них є відантропонімні власні назви, тобто такі, що походять
від імен, прізвищ чи прізвиськ людини. І це явище у мові не є випадковим. Воно зумовлене
цілою низкою екстралінгвальних чинників. Домінантним серед них є той факт, що людина
весь навколишній світ сприймає через себе, свою свідомість, своє буття у часі та просторі.
Тому значна кількість мікротопонімних одиниць позначає у мовленні географічні об’єкти
не просто як певні географічні точки, а як місця дії людини, її актуальний життєвий простір
[2, с. 17], розташування якого також визначається через людину, стосовно людини.
Відантропонімні мікротопоніми, таким чином, є засобом вербалізації двох концептів –
“людина” та “простір” – і ще раз актуалізують, підкреслюють антропоцентричний характер
організації мовної системи [3, с. 7]. Загалом останнім часом зростає увага саме до теми
людського фактора в мові, розвивається антропологічна лінгвістика, що пропонує вивчати
мову як субстанцію, в якій матеріально втілюється етнічна ментальність, свідомість
людини, її сприйняття, відчуття, осмислення і оцінювання об’єктивної дійсності, її
духовно-практична діяльність тощо. Тому, як відзначає Ю. Караулов, “не можна пізнати
саму по собі мову, не виходячи за її межі, не звертаючись до її творця, носія, користувача –
до людини, до конкретної мовної особистості” [1, с. 9].Наталія Яніцька
_________________________________________________________________________________
472
Система відантропонімних мікротопоназв центральних та східних районів Львівщини
має чітко маскулінний характер, тобто в ній переважають одиниці, мотивовані чоловічими
іменами, прізвищами чи прізвиськами. Жіночий іменник у мікротопоніміконі центральних
та східних районів Львівщини представлений значно меншою кількістю одиниць. Це
обумовлено роллю чоловіка як господаря, голови сім’ї, його первісно активною функцією в
сільськогосподарському освоєнні простору, промисловій експлуатації земельних угідь і т.
д. [2, с. 49].
Усі мікротопонімні одиниці, елементами мотивувальної бази яких є жіночі імена,
поділяємо на такі групи:
І. Однокомпонентні мікротопонімні одиниці:
1) мікротопоніми, утворені шляхом трансонімізації:
ня (гора, с. Мильчиці, Гор.) < ім. Гануня (в. ім. Ганна чи рідше Анна [Тр., с. 121]).
(ліс, с. Митулин, Зол.) < ім. Каська (в. ім. Катерина [Тр., с. 169]).
нка (поле, с. Голешів, Жид.) < ім. Полінка (в. ім. Поліна [Тр., с. 300]). За словами
місцевих жителів, тут справді жила “полячка пані Поліна”. Хоча ймовірною є також
мотивація цього мікротопоніма лексемою “поліно”, що номінує дровину [ЕСУМ, Т. IV, с.
492].
2) мікротопоніми-субстантиви, утворені морфолого-синтаксичним способом деривації:
нина (криниця, с. Кореличі, Пер.) < присв. пр. Воленина (< ім. Волена (фонетичний
в. ім. Олена) [Тр., с. 265]) + формант -ин(а)).
нчи
е
не (поле, с. Залужжя, Гор.) < присв. пр. Маринчине (< ім. Маринка
(пестливий в. ім. Марина [Тр, с. 211] чи Марія [Тр., с. 212]) + формант -ин(е)).
рхвин ( рфин) (ліс, с. Татаринів, Гор.) < присв. пр. Мархвин (Марфин) (< ім.
Марфа [Тр., с. 219] + формант -ин).
ІІ. Двокомпонентні мікротопонімні одиниці:
1) локативно-посесивні мікротопоніми, що складаються з присвійного прикметника,
мотивованого жіночим іменем, та іменника, що позначає географічний об’єкт (найчастіше
це географічний термін):
ний Го
у
(частина села, с. Крупсько, Мик.) < присв. пр. Анельчиний (< ім.
Анелька (в. ім. Анеліна (Анелія) [Тр., с. 36]) + формант -ин(ий)) + ГТ “горбок”.
ни
е
бер (яр, с. Кореличі, Пер.) < присв. пр. Воленина (< ім. Волена (див.
) + формант -ин(а)) + ГТ “дебер”, що позначає балку, узгір’я чи крутий бік гори,
горба [ЕСУМ, Т. ІІ, с. 20].
нін Горб (горб, с. Жуличі, Зол.) < присв. пр. Ганін (< ім. Гані (в. ім. Ганна [Тр., с. 82])
+ формант -ін) + ГТ “горб” .
ндзина До на (долина, с. Чемеринці, Пер.) < присв. пр. Ґандзина (< ім. Ґандзя (в. ім.
Ганна [Тр., с. 82]) + формант -ин(а)) + ГТ “долина”.
Кате
и
нина Го
у
(лука, с. Майдан-Гологірський, Зол.) < присв. пр. Катеринина (< ім.
Катерина [Тр., с. 169] +формант -ин(а)) + ГТ “гора”.
ґдина Че
и
шня (окреме дерево, с. Подорожнє, Жид.) < присв. пр. Маґдина (< ім.
Маґда (в. ім. Магдалина (Магдалена) [Тр., с. 204]) + формант -ин(а)) + дендролексема
“черешня”.
ні Че
и
ре
и
(поле, с. Крупсько, Мик.) < присв. пр. Маланчині (< ім. Маланка
(в. ім. Меланія (Мелана) [Тр., с. 223]) + формант -ин(і)) + дендролексема “черешні”.
на (долина, с. Махнівці, Зол.) < присв. пр. Мартина (< ім. Марта [Тр.,
с. 217] + формант -ин(а)) + ГТ “долина”.
у
р (підвищення, с. Подорожнє, Жид.) < присв. пр. Марцина (< ім. Марця
(в. ім. Марія [Тр., с. 213] чи Марта [Тр: 217]) + формант -ин(а)) + ГТ “гора”.Жіночий іменник у мікротопонімії центральних та східних районів Львівщини
_______________________________________________________________________________________
473
(сад, с. Соколівка, Жид.) < присв. пр. Матронин (< ім. Матрона (в. ім.
Мотрона (Мотря) [Тр., с. 242]) + формант -ин) + ап. “сад”.
стин Ліс (ліс, с. Черемхів, Жид.) < присв. пр. Настин (< ім. Настя (в. ім. Анастасія
(Настасія) [Тр., с. 31]) + формант -ин) + ап. “ліс”.
к (ліс, с. Оброшино, Пуст.) < присв. пр. Павлінчин (< ім. Павлінка (в. ім.
Павлина [Тр., с. 278]) + формант -ин) + ап. “лісок”.
(дорога, с. Буянів, Жид.) < присв. пр. Парацина (< ім. Параця (в. ім.
Парасковія (Параскева чи Параска) [Тр., с. 287]) + формант -ин(а)) + ап. “вулиця”.
на (урочище, с. Стільсько, Мик.) < присв. пр. Химина (< ім. Хима (в. ім.
Юхимія (Юхима, Юхимина чи Єфимія) [Тр., с. 411]) + ГТ “долина”.
(байрак, с. Кореличі, Пер.) < присв. пр. Юстинчина (< ім. Юстинка
(в. ім.Юстина (Устина) [Тр., с. 370-371]) + ГТ “дебер” (див. ).
2) прийменникові конструкції з жіночим іменем в Р. чи О. в.:
льки
і
(стежка, с. Митулин, Зол.) < до + ім. Юлька в Р. в. (в. ім. Юлія (Юлина) [Тр.,
с. 408]).
нев (поле, с. Якторів, Зол.) < за + ім. Євдоня в О. в. (в. ім. Євдокія, Вівдя, Докія
чи Явдоха [Тр., с. 121]).
хо
у
в (лука, с. Розвадів, Мик.) < за + ім. Маруха в О. в. (зневажливий в. ім. Марія
[Тр., с. 213]).
мков (поле, с. Поляни, Зол.) < за + ім. Ромка в О. в. (в. ім. Романія (Романа) [Тр.,
с. 316]).
зев (поле, с. Повітно, Гор.) < за + ім. Юзі в О. в. (в. ім. Юзефа [Тр., с. 406]).
Коло
у
ни (частина села, с. Сокільники, Пуст.) < коло + ім. Альбіна в Р. в. [Тр.,
с. 27].
Коло
у
Васи
е
ни (рів, с. Новоселище, Зол.) < коло + ім. Василина в Р. в. [Тр., с. 59].
Коло
у
и
і
(поворот, с. Жуличі, Зол.) < коло + ім. Галька в Р. в. (в. ім. Галина [Тр.,
с. 80]).
Коло
у
нки
і
(вигін, с. Семенівка, Пуст.) < коло + ім. Ґенка (в. ім. Євгенія (Євгена, Ївга
чи Югина) [Тр., с. 119]).
Коло
у
Д ни (кафе, с. Семенівка, Пуст.) < коло + ім. Діана в Р. в. [Тр., с. 105].
Коло
у
вди (сіножать, с. Вербіж, Мик.) < коло + ім. Клявда в Р. в. (в. ім. Клавдія [Тр.,
с. 176-177]).
Коло
у
нки
і
(міст, с. Волощина, Пер.) < коло + ім. Матронка (в. ім. Мотрона
(Мотря) (див. )).
Коло
у
льки
і
(берег, с. Митулин, Зол.) < коло + ім. Мілька в Р. в. (в. ім. Емілія [Тр.,
с. 116]).
Коло
у
ськи
і
(пасовище, х. Кульби, Зол.) < коло + ім. Руська в Р. в. (в. ім. Розалія
(Рузалія) [Тр., с. 314]).
Коло
у
(пасовище, с. Верин, Мик.) < коло + ім. Тама в Р. в. (в. ім. Тамара [Тр.,
с. 354] чи Таміла (Томіла) [Тр., с. 355]).
Коло
у
клі (частина села, с. Сихів, Стр.) < коло + ім. Текля в Р. в. [Тр., с. 356].
Коло
у
Те
и
ньки
і
(хрест, с. Майдан-Гологірський, Зол.) < коло + ім. Теклюнька в Р. в.
(в. ім. Текля [Тр., с. 356]).
ІІІ. Трикомпонентні мікротопонімні одиниці:
1) мікротопоніми, що мають таку структуру: прийменник + прізвище чи присвійний
прикметник, мотивований іменем, прізвищем або прізвиськом чоловіка + жіноче ім’я в Р. в.
(більшість таких мікротопоназв мають андроцентричний характер): Наталія Яніцька
_________________________________________________________________________________
474
цьової (стежка, с. Якторів, Зол.) < до + ім. Касуня (в. ім. Катерина (див.
Кате
и
)) в Р. в. + присв. пр. Процьова, мотивований прізв. Проць [Ред ІІ, с. 866],
в Р. в.
Коло
у
льки
і
ко
у
вої (вулиця, с. Сокільники, Пуст.) < коло + ім. Аделька (в. ім.
Аделаїда (Аделіна) чи Аделія (Адель) [Тр., с. 24]) в Р. в. + присв. пр. Гукова, мотивований
прізв. Гук [ТД], в Р. в.
Коло
у
ні (частина села, с. Чемеринці, Пер.) < коло + присв. пр.
Байдалова, мотивований прізв. Байдала [Ред І, с. 23], в Р. в. + ім. Мариня (в. ім. Марина [Тр.,
с. 211] чи Марія [Тр., с. 212]) в Р. в.
Коло
у
и
і
(гірка, с. Сасів, Зол.) < коло + присв. пр. Гринькова,
мотивований ім. чи прізв. Гриньків чи Гринько [Ред І, с. 250, Тр., с. 94], в Р. в. + ім. Минка в
Р. в.
Коло
у
вко
у
ськи
і
(частина вулиці, с. Чемеринці, Пер.) < коло + присв. пр.
Вовкова, мотивований прізв. Вовк [Ред І, с. 159], в Р. в. + ім. Зоська (в. ім. Софія [Тр.,
с. 344]) в Р. в.
Коло
у
Заба ськи
і
(с. Тужанівці, Мик.) < коло + присв. пр. Забовчукова,
мотивований прізв. Забовчук [Ред І, с. 370], в Р. в. + ім. Мариська (в. ім. Марина чи Марія
(див. о
у
лової )) в Р. в.
2) локативно-посесивні мікротопоніми, що складаються з іменника, який називає
географічний об’єкт, жіночого імені в Р. в. та присвійного прикметника андроцентричного
характеру, мотивованого іменем, прізвищем чи прізвиськом чоловіка:
і е
кової (окреме дерево, с. Ямпіль, Пуст.) < дендролексема “липа” +
ім. Стефка (в. ім. Степанида (Стефанида) [Тр., с. 350] чи Степанія (Стефанія) [Тр., с. 351])
в Р. в. + присв. пр. Юсикова, мотивований ім. Юсик [Тр., с. 161], в Р. в.
3) номінативно-прийменникові конструкції (мікротопоніми, що складаються з
іменника, який називає географічний об’єкт, прийменника та жіночого імені в Р. в.):
дка Коло
у
ньки
і
(кладка, с. Смереківка, Пер.) < ап. “кладка” + коло + ім.
Паранька (в. ім. Парасковія (Параскева чи Параска) [Тр., с. 287]) в Р. в.
Міст Коло
у
льки
і
(міст, с. Дусанів, Пер.) < ап. “міст” + коло + ім. Мілька (див.
у
и
і
).
Хрест Коло
у
нці (хрест, с. Словіта, Зол.) < ап. “хрест” + коло + ім. Павлінця (див.
) в Р. в.
Зрідка трапляються складніші мікротопонімні одиниці, що містять дві прийменникові
словоформи:
рода (хрест, с. Ямпіль, Пуст) < ап. “хрест + біля + ім. Марина
(див.
е
не) в Р. в. + з + ап. “город”, що є застарілою розмовною номінацією міста
[ЕСУМ, Т. І, с. 570].
Проаналізований матеріал засвідчив, що мікротопонімія є тим народнорозмовним
живим матеріалом, у якому відображено насамперед не офіційні іменування осіб, а їхні
розмовно-побутові варіанти Будучи невід’ємною частиною певного територіально
окресленого діалектного утворення, мікротопонімія засвідчує у своїй системі ті
антропонімні одиниці, які найбільш придатні для комунікативної діяльності, для
щоденного використання в живому мовленні. При цьому окремі жіночі імена у
мікротопоніміконі центральних та східних районів Львівщини актуалізуються в більш, ніж
одному розмовному варіанті (варіювання документальної форми імені у мікротопоніміконі
не засвідчено), що підтверджує цінність мікротопонімії як джерела вивчення регіональних
особливостей особових імен. Наприклад, Ганна → Гануня, Ганя, Ґандзя; Катерина →
Касуні, Касюнька, Каська; Марія → Маринка, Мариня, Мариська (ці ж варіанти, ймовірно, Жіночий іменник у мікротопонімії центральних та східних районів Львівщини
_______________________________________________________________________________________
475
є похідними від імені Марина), Маруха, Минка; Павлина → Павлінка, Павлінця; Парасковія
(Параскева, Параска) → Паранька, Параця.
Більша частина “жіночих” антропонімів, на базі яких утворилися проаналізовані
мікротопонімні одиниці, є розмовно-побутовими варіантами канонізованих християнських
імен, тобто узаконених християнською церквою (Галька, Ганка, Ґєнка, Євдоня, Зоська,
Касуні, Юлька, Юстинка та ін.), що утворилися за допомогою різних способів деривації
(суфіксального (Гануня), усічення (Тама), усічено-суфіксального (Каська, Ромка) і т. д.).
Отож у місцевому мовленні жителів центральних та східних районів Львівщини
засвідчено мікротопоназви, мотивовані жіночими іменами, різної структури. Серед них
виділяємо три основні групи: однокомпонентні ( ), двокомпонентні (Кате
и
Го
у
, ) та трикомпонентні (Коло
у
,
і е
кової,
Міст Коло
у і
) мікротопонімні одиниці. Аналіз мікротопонімів, компонентами
мотивувальної бази яких є жіночі імена, підкреслив необхідність розгляду цих назв не
просто як елементів ономастикону, а як одиниць, що імпліцитно репрезентують етнічний,
соціальний, гендерний, особистісний та ін. аспекти буття певної національної спільноти.
__________________________________________________________
1. Богус З. А. Соматизмы в разносистемных языках: семантико-словообразовательный и
лингвокультурологический аспекты: Автореф. дис. … канд. филол. наук. Майкоп, 2006.
2. Климкова Л. А. Нижегородская микротопонимия в языковой картине мира: Автореф.
дис.…д-ра филол. наук. М., 2008.
3.Щербак А. С. Когнитивные основы региональной ономастики: Автореф. дис. … д-ра
филол. наук. Тамбов, 2008.
Джерела та їх скорочення
ЕСУМ – Етимологічний словник української мови: У 7 т. К., 1982-2003. – Т. 1-5; Ред І –
Редько Ю. Словник сучасних українських прізвищ: У 2 т. – Львів, 2007. – Т. І: А – М; Ред ІІ
– Редько Ю. Словник сучасних українських прізвищ: У 2 т. – Львів, 2007. – Т. ІІ: Н – Я; ТД
– Телефонний довідник Львова. – Доступно з: http: // www.nomer.org/livov/; Тр. –
Трійняк І. І. Словник українських імен / Відп. ред. І. М. Желєзняк. – К., 2005.
Скорочення
а) назви адміністративних одиниць:
Гор. – Городоцький район; Жид. – Жидачівський район; Зол. – Золочівський район; Мик. –
Миколаївський район; Пер. – Перемишлянський район; Пуст. – Пустомитівський район;
Стр. – Стрийський район.
б) інші скорочення:
ап. – апелятив; ГТ – географічний термін; ім. – ім’я; О. в. – орудний відмінок; присв. пр. –
присвійний прикметник; прізв. – прізвище; Р. в. – родовий відмінок.
THE WOMEN’S NAMES IN THEMICROTOPONYMIC OF THE CENTRAL AND
EASTERN DISTRICTS OF L’VIV REGION
Natalya Yanitska
Ivan Franko National University of Lviv,
The Ukrainian-language department,
1, Universytets’ka Str., 79001 Lviv, Ukraine,
phone: (80 322) 96-47-17
The article is devoted to study of the microtoponyms of the central and eastern districts of
L’viv Region motivated by women’s names. Main groups of these proper names have been Наталія Яніцька
_________________________________________________________________________________
476
determined. It is stated that mainly variants of the christian women’s names of the Greek or Latin
origin constitute the list of the microtoponyms of the central and eastern districts of L’viv Region
Key words: onym, microtoponym, anthroponym, name variant.
ЖЕНСКИЙ ИМЕННИК В МИКРОТОПОНИМИИ ЦЕНТРАЛЬНЫХ И ВОСТОЧНЫХ
РАЙОНОВ ЛЬВОВСКОЙ ОБЛАСТИ
Наталья Яницкая
Львовский национальный университет имени Ивана Франко,
кафедра украинского языка,
ул. Университетская, 1, 79001 Львов, Украина,
тел.: (80 322) 96-47-17
Статья посвящена анализу микротопонимных единиц центральных и восточных
районов Львовской области, мотивированных женскими именами. Осуществлена
структурная классификация этих названий. Обнаружено, что женские имена в
микротопонимиконе центральных и восточных районов Львовской области представлены
незначительным количеством единиц, большинство из которых является разговорно-
бытовыми вариантами канонизированных христианских антропонимов греческого или
латинского происхождения.
Ключевые слова: оним, микротопоним, антропоним, вариант имени.
Стаття надійшла до редколегії 2. 11. 2009
Прийнята до друку 20. 01. 2010
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.