Марія КУШМЕТ,
аспірант кафедри української мови та прикладної лінгвістики
Донецького національного університету
МАТЕРІАЛИ ДО ФРАЗЕОЛОГІЧНОГО СЛОВНИКА
УКРАЇНСЬКИХ СХІДНОСТЕПОВИХ ГОВІРОК
(НА МАТЕРІАЛІ ГОВІРКИ С. ОЛЕНІВКИ
ВОЛНОВАСЬКОГО РАЙОНУ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ)
У статті подаються матеріали до фразеологічного
словника східностепових українських говірок, які вживаються
для характеристики людини, її вчинків та індивідуальних
особливостей.
Ключові слова: українські східностепові говірки,
фразеологізм, фразеологічний словник.
У 1959 році „патріарх нашої фразеології” (за визначенням
В. Мокієнка) Б. Ларін визначив найголовніше завдання
фраземіки, яке він вбачав в упорядкуванні словників діалектної
української фразеології.
Укладання фразеологічних діалектних словників на
українському ґрунті останнім часом почало особливо активно
розвиватися. Українське діалектне словникарство на сьогодні
досягло значних успіхів у зборі й аналізі діалектного матеріалу.
У цьому розрізі варто говорити про словники В. Ужченка,
Д. Ужченка (східнослобожанські та східностепові говори),
Н. Вархол, А. Івченка (лемківські говірки в оточенні
словацьких), Г. Доброльожи (поліські говірки), А.Івченка,
О. Юрченка (слобожанські говірки), В. Чабаненка (степові
говірки).
У зв’язку з посиленням уваги до діалектної лексики,
зокрема фразеологічних одиниць, актуальним постає збір та
аналіз фразем, поширених у донецьких говірках. Зафіксований
новий фразеологічний діалектний матеріал з новостворених
34 українських говорів дозволить простежити стан фразеологічних
систем українських говірок на сучасному зрізі.
Метою статті є лексикографічне опрацювання діалектних
фразеологічних одиниць, ураховуючи їхні фонетичні
особливості, а також парадигматичні зв’язки.
Пропоновані „Матеріали до фразеологічного словника
українських східностепових говірок” уміщують результати
польового обстеження однієї східностепової говірки Донеччини,
а саме – говірки с. Оленівки Волноваського району Донецької
області. У статті подається чатина фразеологічних одиниць,
охоплючи літери А-Ї.
Словникова стаття будується таким чином: фразеологізм,
зафіксований у говірці, тлумачення значення фразеологічної
одиниці, ілюстративний матеріал.
Реєстрові слова записано спрощеною фонетичною
транскрипцією й розташовано в алфавітному порядку.
Тлумачення значення слова здійснюється переважно описово.
Зірочкою позначаються фразеологічні одиниці, що мають
близьке значення з поданою одиницею, тобто є синонімічними.
Наприклад, аж мóхом вкрúвс’а – про сиву людину похилого
віку // стáрий / стáрий чолов’íк стáв / аж мóхом вкрúвс’а / вес’
сúвий // *вмочúти вýса в молокó, *вмочúти гóлову в молокó,
*тúрса си
е
плéц’а.
У квадратних дужках подаються лексеми, які в процесі
відтворення стійких сполук можуть бути відсутніми у складі
фразеологічної одиниці. Наприклад, *пáлец’ у рот не
и
кладú [бо
в’ідкýсе].
Для полісемічних фразеологізмів подається тлумачення
всіх значень, з якими фразеологічна одиниця вживається в
говірці с. Оленівки Волноваського району Донецької області.
Значення полісемічної фразеологічної одиниці окремо
нумеруються й подаються не з абзацу. Словникова стаття до
таких фразеологізмів, як правило, містить ілюстративний
матеріал, що розкриває всі значення. Наприклад, в одн’íй л’óл’і –
1) без одягу; 2) бідна людина // в одн’íй л’óл’і // це без н’ічóго /
стойíт’ у чóму мáти народúла // кáжут’ / в одн’íй л’óл’і // абó
шче кáжут’ / колú д’íвчина зáм’іж ідé / а такá ж б’íдна / шчо
н’ічóго не
и
мá / н’íчого дáти йійí / отó вже в одн’íй л’ол’і і йе //
35*у чóму мáти народúла (1)
*гол йак сокóл (2)
*гóлий і бóсий
*не
и
мá н’ічóго за душóйу
МАТЕРІАЛИ ДО СЛОВНИКА
абú мед / а мýхи нал’íзут’ – те, що приносить користь, не
лишається поза увагою // абú мед / а мýхи нал’íзут’ / на мед все
л’íзе / це йак шчос’ харóше / так нал’íзут’ л’ýди йак’í хоч //
аж за ухáми л’ашчúт’ – дуже швидко та жадібно їсти //
йакшчó дóбре так упл’ітáйе / йіс’т’ / все такé вкýсне / так
кáжут’ / шч’о ти при
е
пáв / аж за ухáми л’ашчúт’ //
аж мóхом вкрúвс’а – про сиву дуже стару людину //
стáрий / стáрий чолов’íк стáв / аж мóхов вкрúвс’а / отакúй
вес’ сúвий //
*вмочúти вýса в молокó
*вмочúти гóлову в молокó
*тúрса си
е
плéц’а
бáба з вóза / кобúл’і лéше – відмова від допомоги
розцінюється як полегшення // запрóшуйеш йакýс’ л’удúну
пойíхати з собóйу / а вонá не
и
хóче / от тод’í і кáжут’ / і не
и
нáдá / бáба з вóза / кобúл’і лéше //
бáбс’к’і забобóни – щось надумане // от бáби
зби
е
рáйуц’:а / шчоб те
и
ре
и
вéн’і прáви
е
т’ // от говóр’ат’ у нас /
шчо не
и
мóжна давáти чужóму расчéску свойý расчéсувац’:а /
бо думкú бýде
и
твойí знат’ // це бáбс’к’і забобóни / надýмане
такé//
багáтий б’íдному не
и
вíрит’ – соціальне розмежування,
пов’язане з матеріальними благами // багáтий б’íдному не
и
в’íри
е
т’ / у багáтого грóшей багáто / а у б’íдного не
и
мá / от
так і кáжут’ / багáтий б’íдному не
и
товáри
е
ш //
*багáтий б’íдному не
и
товáриш
багáтий на сл’óзи – людина, яка часто плаче // йе таке /
шч’о зрáзу плáче
и
/ плáче
и
/ багáтий на сл’óзи / йéс’т’ так’í л’ýди //
багáто водú вте
и
клó – пройшло багато часу з якогось
моменту // йак там шч’ос’ спрáшуйут’ / колú це вже булó давнó /
а у в’íдпов’ід’ / та це вже багáто водú вте
и
клó //
*бур’йáном порослó
36 *íне
и
йем вкрúлос’а
багáто на сéбе брáти – переоцінювати свої можливості //
а чи не
и
багáто ти на сéбе берéш / кудú тоб’í / не
и
впóрайес’:а //
багáтому і мóре по кол’íна – вседозволеність для
заможної людини // багáтому все / бо в’ін багáтий / йомý і мóре
по кол’íна / в н’óго все на лáд бýде / а б’íдному і кал’ýжка
в:ажáйец’:а мóрем //
барáн баранóм – дуже нерозумна людина // йомý толкýй /
а вонó барáн баранóм / ти йомý кажú / а вонó н’ічóго не
и
со:бражá //
*дурнá дурнотá
*не
и
пóвний рóзуму
бáчит’ Бог з нéба комý чогó трéба – людська доля
вирішується Богом // бáчит’ Бог з нéба / комý чогó трéба /
рождáйец’:а л’удúна / а йійí вже одрáзу дайéц’:а дóл’а / той
бýде багáтий / а той бýде б’íдний / той / шч’аслúвий/ а íнший /
не
и
шч’áсний //
бджóли в голов’í гудýт’ – несповна розуму // о / отóж і
йé / шо нáче бджóли в голов’í гудýт’ / такé ж вонó дурнувáте /
йак не
и
в’с’і дóма //
*не
и
в’с’і дóма
*тарганú в голов’í
без зáйвих сл’ів – про небагатослівну людину // вонá
багáто не
и
говóрит’ / не
и
дýже словéсна л’удúна / вонá бе
и
з
зáйвих сл’ів //
без трудá не
и
влóвиш і рúбку із прудá – щоб зробити
будь-яку працю, треба докласти зусиль // без трудá не
и
влóвиш і
рúбку із прудá // нáда потрудúц’:а / шоб ч’огóс’ дос’агтú //
без штан’íв п’ід ст’іл б’íгат’ – раннє дитинство // шо ти
там пам’атáйеш / ти ж тод’í шче п’ід ст’íл без штан’íв ходúв /
малúй був //
*п’ід ст’іл п’íшки ходúт’
бий лúхом об зéмл’у – побажання не занурюватися у своє
горе // йак гóре йакéс’ / чолов’íк засмýчений хóде / йомý кáжут’ /
та шо ти / не
и
журúс’ / бий лúхом об зéмл’у //
бий óбухом однúм удáром – вирішувати справу треба
швидко, не шукаючи шляхів для повернення // бий óбухом
однúм удáром / швúдко бий / це до л’убóйі спрáви / не
и
роздýмуй
37дýже / а йак надýмала робúт’ / то швúдко рабóтай / бо шос’
вонó пе
и
ре
и
бйé //
бúт’ бáйдики – ледарювати // н’ічóго ти не
и
рóбиш / бйéш
лишé бáйдики / з углá в ýгол пе
и
ре
и
хóдиш //
*з углá в ýгол пере
и
хóдит’
*з пустóго в порóжн’е переливáт’
*мух рахувáт’
б’íгат’ по кушч’áх – зраджувати в подружньому житті // е /
той б’íгайе в’íн по кушчáх / шоб ж’íнка не
и
знáла / до дрýгойі хóде //
*плúгат’ в малúну
б’ігóм б’іжúт’ – швидко тікати // б’ігóм б’іжúт’ / це
т’ікáйе чолов’íк так / шо т’іл’ки
е
п’йáти с’в’іркáйут’ / дýже
швúдко //
*наки
е
вáт’ п’áтами
*п’йáти св’іркáйут’
б’íгти п’ід три чортú – від когось утекти // в’ід кóгос’
т’ікáйе швúдко так / кудúс’ абú вте
и
ктú / от і кáжут’ /
б’іжúт’ п’ід три чортú //
*б’íгти п’ід три в’ітрú
б’íлий йак с’т’інá – про людину, яка чогось (когось)
злякалася // йак зл’акáйец’:а чогóс’ / а пóт’ім стойíт’ б’íлий йак
с’т’інá / а чогó отó вонó так / отó зл’áку //
Бог йім суд’:á – не можна когось засуджувати // колú
обговáр’івайут’ / наговáр’івайут’ на йакáгос’ чолов’íка / а йомý
і кáжут’ / не
и
зве
и
ртáй на них увáги / Бог йім суд’:á //
бодáй ти вйáзи скрутúв – побажання недоброзичливої
людини // бодáй ти вйáзи скрутúв / так отó / йак рос:éрди
е
с’а /
та й скáжеш комý //
* буд’ ти не
и
лáден
бóком вúл’ізе – прогноз на недобре завершення якоїсь
справи // колú л’удúн’і не
и
нáда робúт’ / а вонá рóбит’ / то йій
кáжут’ / вонó тоб’í бóком шч’е вúл’ізе / бýде шч’е г’íрше / не
и
робú тогó / бо бýде б’ідá //
*бýде б’ідá
боршч і кáша п’íшча нáша – невибагливість у
харчуванні // обúчно в украйíнц’ів бóршч і кáшу в пе
и
ч’і варúли /
то і кáжут’ завждú / шо боршч і кáша п’ішча нáша / шо йе / те
й йімó //
38 бóчку котúт’ – сварити когось // шо ти на мéн’е оцé бóчку
кóтиш / кáдку преш / ти мене не
и
сварú і не
и
угрожáй / не
и
мá
тут винú мойéйі //
*кáдку пéрти
буд’ ти не
и
лáден – лайливе побажання // колú вже хтос’
тоб’í так надойíв / шчо і скáжеш / буд’ ти не
и
лáден // отó так //
зо зла скáжеш //
*бодáй ти вйáзи скрутúв
бузинú найíсти
е
с’а – говорити дурниці // мéле дурнúц’і /
н’ісен’íтниц’ý / нáче йак бузинú о’б’йíв’с’а //
*мáку найíсти
е
с’а
*конопл’í об’йісти
е
с’а
*лободú пойíсти
в голов’í не
и
вкладáйец’:а – дуже вражений почутим //
в голов’í не
и
вкладáйец’:а / йак почýйеш шос’ такé / шо аж
ой /ой /ой / це в’ін такé зробúв / не
и
мóже уклáсти
е
с’а //
л’удúна ж дóбра / а отакевóчке накóйіла //
вз’áти Бóга за бóроду – надмірна пихатість через
раптовий успіх у справах // ідé чолов’íк / л’удéй не
и
бáчи
е
т’ //
став отó шви
е
дéн’ко йакúмос’ начáл’ником / так дýма / шчо
вз’áв Бóга за бóроду //
вóвка б з’йíв – бути дуже голодним // не
и
дай же Бог /
такúй голóдний / шо аж в живот’í бурчúт’ / ц’íлого вóвка б
з’йíв //
*голóдний йак пес
*голóдний йак слон
*гóлод не
и
т’íтка
*кон’á б з’йíв
*слонá б з’йíв
в одн’íй л’óл’і – 1) без одягу; 2) бідна людина // в одн’íй
л’óл’і // це без н’ічóго / стойíт’ у чóму мáти народúла // кáжут’ /
в одн’íй л’óл’і // абó шче кáжут’ / колú д’íвчина зáм’іж ідé / а
такá ж б’íдна / шчо н’ічóго не
и
мá / н’íчого дáти йійí / отó вже в
одн’íй л’ол’і і йе //
*у чóму мáти народúла (1)
*гол йак сокóл (2)
*гóлий і бóсий
*не
и
ма н’ічóго за душóйу
39вбúти час – зробити щось незаплановане за певний
проміжок часу, щоб згаяти його // йак запóлнит’ н’íчим
не
и
зáйн’áтий час / то говóр’ат’ / шо прóсто трéба вбúт’ час //
абú шос’ робúти / шоб т’íл’ки у дв’іжéн’ійі бýт’ //
вúвести в л’ýди – допомогти, посприяти кому-небудь,
створюючи умови для досягнення певного становища в
суспільстві // вúвести в л’ýди / це хóчут’ допомогтú комус’ //
*допомогтú стáти на нóги
вúгнати з сéрц’а – забути // вúгнати з сéрц’а / це
касáйец’:а л’убóвного такóго // от д’íвчина л’убúла хлóпц’а /
н’ічóго не
и
рóбе / а дýма т’íки о йом / от і кáжут’ / вúжени
йогó з сéрц’а / забýд’ йогó //
вúдно птáха по пол’óту – вчинки найкраще
характеризують людину// вúдно птáха по пол’óту / а л’удúну за
вчúнками вúдно / вúдно / йакá вонá йес’т’ / йес’т’ занóслива
такá / а йес’т’ спакóйна / р’івновáжна //
вúйти сухúм з болóта – не бути покараним за поганий
вчинок // вúйти сухúм з болóта / це такúй слиз’кúй чолов’íк /
йакúй скр’íз’ / скр’íз’ прол’íзе / в л’убý шквáрку / лúха в’с’ім
нарóбит’ / а пóт’ім не
и
покáраним і залúши
е
ц’:а //
вúнести гарбузá – відмовити сватам // прийшлú сватú / а
д’íвчина і вúнесла йім гарбузá / в’ідказáла //
вúскочит’ йак Пилúп з конопéл’ – недоречно з’явитися,
втрутитися в розмову // вúскочив йак Пилúп з конопéл’ / отó ж
так / ти йогó не
и
ждеш / а вонó прийшлó рáптом / шч’об
вл’íзти //
вúскочити йак чорт з очерéту – недоречно висловитись //
йак змéле шос’ / не
и
в лад / не
и
по д’íлу / отó і дýмай / до чóго вонó
сказáло // вúскочив йак чорт з очерéту //
*вúскочити йак чорт’áка з болóта
вúтр’ішчити óч’і – показати здивування // вúтр’ішчило
óч’і // йомý кажú / а вонó óч’і вúтр’ішче і дúвиц’:а / йак врóд’і
не
и
пон’імáйе // чи вонó д’іств’íт’іл’но не
и
пон’імá //
в’ід горшкá два ве
и
ршкá – про невисоку людину // колú
чолов’íк малúй дýже / то ж і кáжут’ / шч’о метр двáц:ат’ з
кéпкойу / в’ід горшкá два ве
и
ршкá//
*метр двáц’:ат’ з кéпкойу
*йак мáкове зерн’áтко
40 в’ідкúнут’ нóги – померти // в’ідкúнув нóги / помéр
чолов’íк / усé / к’інéц’ настав //
*в’ідкúнут’ кон’кú
*в’ідкúнут’ копúта
*вр’íзат’ дýба
*прост’агнýт’ нóги
в’ідкрúт’ óч’і – збагнути суть // вонó обмáн’уйе / а з бóку
скáжут’ / та в’ідкрúй же ти óч’і на прáвду / чогó ж ти
слýхайеш йогó //
в однé вýхо залет’íло / а в íнше вúлет’іло – про
неуважну людину // про л’удúну / йакá не
и
слýхайе / от сказáв
йомý / шчо зробúт’ трéба / а в’ін і забýв / такúй не
и
увáжний /
бо в однé вýхо залет’íло / а в íнше вúлет’іло //
волóс’:а стайé вгóру – дуже злякатися // волóс’:а стайé
вгóру // це йак л’удúна чогóс’ зл’акáлас’ дýже / так / шч’о
волóс’:а дúбом стайé / вгóру //
*волóс’:а стайé дúбом
встáт’ на дóбру пут’ – про позитивні зміни в поведінці
людини // йак чолов’íк по
а
гáний / пос’т’íйно розбе
и
шакýйе /
гул’áйе / пйé / в т’ýрмах сидúт’ / а потóм ужé вихóде / стар’íйе /
стайé на дóбру пýт’ / стайé нормáл’ним / чéсно рабóтайе //
вýхи аж вйáнут’ – 1) говорити нісенітницю; 2) вживати
лайливі слова // багáто говóрит’ / мéле / мéле не
и
по д’íлу / а
шч’е колú такé не
и
хорóше слóво скáже / шч’о і слýхат’ йогó не
и
хóчеш / бо вýхи аж вйáнут’ //
гнáти гýс’а – говорити неправду // не
и
женú гýс’а / не
и
гонú гусéй // прáвду крáшче скажú / отáк і луч’:е бýде //
*гнáти б’íса
гóла прáвда – говорити щиро, правдиво // гóлу прáвду
говóрит’ / чéсно / в’ід душ’í говорúт’ //
*говорúти в’ід душ’í
гóлим народúвс’а / гóлим і вми
е
рáти / н’і зúску / н’і
втрáти – про людину, яка за життя не покращила свій
матеріальний стан // н’ічóго вонó не
и
нажи
е
лó / н’ічóго йомý і
втрачáт’ бýде / áдже гóлим народúвс’а / гóлим і вми
е
рáти / н’і
зúску / н’і втрáти // н’ічóго не
и
булó / н’ічóго не
и
бýде //
гóлки у с’íн’і зби
е
рáт’ – виконувати роботу, яку
нереально виконати // гóлки у с’íн’і соби
е
рáй / знайтú гóлку в
41стóг’і с’íна / трýдно знайтú гóлку в с’íн’і / кан’éшно трýдно / це
так / робúт’ робóту / йакý мóжна і не
и
зак’інч’úт’ //
гóлод не
и
т’íтка – жорстке та болюче відчуття голоду //
йак голóдний / то не
и
бýдеш ждат’ / колú тебé почнýт’
упрáшуват’ пойíсти / бо гóлод не
и
т’íтка //
*вóвка б з’йíв
*голóдний йак пес
*голóдний йак слон
*голóдний йак вóвк
*кон’á б з’йíв
*слонá б з’йíв
голóдний йак вóвк – бути дуже голодним // йа голóдний
йак вóвк / зáраз усé змóжу пойíсти / бо дýже голóдний //
*вóвка б з’йíв
*голóдний йак пес
*голóдний йак слон
*гóлод не
и
т’íтка
*кон’á б з’йíв
*слонá б з’йíв
горá з плечéй [спáла] – відчути полегшення, заспокоїтися //
ой / такé полéхшен’:а мен’í / нáче горá з плечéй спáла // оцé вже
заспокóйітис’а мóжна//
*кáм’ін’ з плеч
*т’агáр з плечéй
горбáтого могúла спрáве – про людину, яку не можна
перевиховати // йакúй в’ін йéс’т’ / то йомý вже шч’о хоч робú /
а йогó вже н’іхтό не
и
вúправи
е
т’ / бо горбóтого могúла спрáве //
*йакúй народúв’с’а / такúй і помрé
горóхом об с’т’íну [бити] – про марну справу // ти йійí
хоч товчú / хот’ те / а вонá н’ічóго не
и
пон’імá / хоч горóхом об
с’т’іну бий //
гóстрий на йазúк – про людину, яка ніколи не змовчить //
та йакúй же в’ін гóстрий на йазúк / хоч не
и
трóгай / запýсте
так / шч’о не
и
встúгне
и
ш і обдýмат’ н’ічого / / ти йомý слóво / а
в’ін тоб’í дéс’ат’ //
*маснúй на йазúк
*пáлец’ у рот неи кладú [бо в’ідкýсе]
*ти йомý слóво / а в’ін тоб’í дéс’ат’
42 гуртóм і бáт’ка лéше бúт’ – будь-яку справу легше
виконувати гуртом // йак в’íз’муц’:а за л’убý робóту рáзом /
дрýжно / гуртóм / то і швúдко йійí зрóбл’ат’ / бо гуртóм же і
бáт’ка лéше бúт’ //
давáт’ хропакá – міцно спати, хропіти // йак спит’ / отó
бач / та так хропúт’ / такóго хропакá дайé / шо й зл’акáц’:а
можна //
*спáт’ без зáдн’іх ног
дай стоп – прохання помовчати // дай стóп / не
и
торопúс’ /
бо не
и
встигáйу за тобóйу / н’ічóго не
и
поймý / помóвч //
дáре
и
ному кон’ý в зýби не
и
дúвл’ац’:а – будь-який
подарунок варто сприймати з вдячністю // знáчит’ / дáр’ат’
йакýс’ р’іч / а вонá не
и
нрáви
е
ц’:а ме
и
н’í / подýмайеш / шо
дáре
и
ному кон’ý в зýби не
и
дúвл’ац’:а // це подарúли / скажú
спасúб’і //
дат’ м’іж рóги – побити // оцé колú і скáжеш / йак дам
м’іж рóги / не
и
л’із б’íл’ше до мéне / бо побйý //
дат’ рáду – виховати дітей // колú ж’íнка залишáйец’:а без
чолов’íка / самá вихóвуйе д’ітéй / то кáжут’ / молодéц’ йакá /
дайé рáду / колú ж бат’ки вдвох вихóвуйт’ д’ітéй / це теж
дайýт’ рáду йім /
*постáвити на нóги
дв’і ц’іни у дóброго слóва / л’ýд’ам йак зóлото / соб’í
йак полóва – говорити приємні слова не важко, а чути їх –
найкраща нагорода // скáже
и
ш харóше слóво л’удúн’і / то вонá
тебé благодарúт’ / а соб’í вонó не
и
так і пол’éзне / ти сказáла
д’л’а л’удúни / шоб йій булó харашó / так вонó і йе //
де нáша не
и
пропадáла – вислів, коли людина робить
щось, розраховуючи на несподіваний успіх // з’ібрáлис’а
товáриш’í / йак’í готóв’і п’ітú на все / шо вонú кáжут’ / ну /
пашл’í / де нáша не
и
пропадáла / а вдруг і вúйде //
*чим чорт не
и
шýтит’
де ногá л’уц’кá не
и
ступáла – про безлюдне, дике місце //
п’ітú тудú / де ногá л’уц’ка не
и
ступáла / не
и
булá шче там
л’удúна //
держáт’ йазúк аж кóло пýпа – мовчати // кáжут’/ шо не
и
болтáй йазикóм / деиржú йазúк аж кóло пýпа / тод’í бýде
и
прáви
е
л’но //
43*не
и
болтáй йази
е
кóм
*при
е
кусúти йазúк
*тримáти йазúк за зубáми
дóвгий йак св’íчка – про високу й худорляву людину //
дóвга йак св’íчка / та такá ж худ’ýшч’а //
*дóвгий йак драбúна
*дóвгий йак жердúна
дýл’а тоб’í з мáком – відмовляти у проханні // колú у тéбе
шчос’ прóс’ат’ такé / шо не
и
хóче
и
ш давáти / то в душ’í і
подýмайеш / дýл’а тоб’í з мáком / при
е
дýмуйеш причúну / шоб
в’ідмóвити //
дурнúй йак стýпа – про нерозумну людину // ти йомý
пойáсн’уй / толкýй / а вонó н’ічог’íс’íн’ко не
и
пон’імáйе / бо
дурнúй йак стýпа //
*дурнúй йак бревнó
*дурнúй йак пен’ (пен’óк)
*йак двéр’і
душ’í не
и
чай ат’ – виявляти сильне почуття любові //
л’ýбе д’íвчина хлóпц’а / шо душ’í в н’óму не
и
чáйе / так сúл’но
та в’íд:ано //
живóго м’íс’ц’а не
и
мáйе – сильно побити // не
и
мáйе
живóго м’íс’ц’а / це йак дýже побúли //
животá наростúт’ – погладшати // потовст’íв / шчо і не
и
вп’ізнáти / такóго пýза в’ідростúв //
*найíсти пúку
*найíсти трудовúй мозóл’
*пýзо в’ідростúт’
жúт’ йак рúба без водú – жити погано // жи
е
вé йак рúба
без водú // отáк і чолов’íк у б’éднос’т’і зади
е
хáйец’:а / шукáйе
соб’í лýч’:у йакýс’ жúс’т’ / дýже пагáно жи
е
вé //
жúт’ йак рúба у вод’í – жити добре, безтурботно // жи
е
вé
йак рúба у вод’í / все у н’óго йе / н’і в чóму не
и
нуждáйец’:а /
дóбре живé //
*жúт’ в добр’í йак свин’á в багн’í
*жúт’ йак к’іт у мáсл’í
*жúт’ йак у Бóга за пáзухой
*жúт’ йак ут’á на мóр’і
*катáтис’а йак к’іт у сме
и
тан’і
44 *сид’íт’ йак у Христá за пáзухой
жит’:á прожúти / не
и
пóле пере
и
йтú – складність життя //
жит’:á прожúти / не
и
пóле пере
и
йтú / бо дóвге жит’:á бувáйе
те
и
рнúсте / кол’ýче / золотé / весéле / св’íтле //
жре йак сви
е
н’á – багато та неохайно їсти // йíс’т’ / так
жáдно та швúдко / з рóта все пáдайе / пр’áмо йак сви
е
н’á жрé /
напихáйе кéнд’ух //
*напи
е
хáт’ кéнд’ух
за д’ід’íв-прáд’ід’ів – дуже давно // та було ж за час’íв
цар’á Горóха / а колú це вонó / хто ж знáйе / дýже давнó булó //
*за цар’á Горóха
залúти óч’і – напитися // йак гл’анеш / а в’ін ужé йдé / оч’і
залúв / напúвс’а вже //
залишúтис’ на бобáх – залишитися без грошей //
н’ічог’íс’ін’ко не
и
остóлос’ / н’і коп’ійчúни в хат’і не
и
ма / на
бабáх залúшивс’а //
за пáтли вúскубти – побити // йак бйýц’:а в родúн’і / а
сус’íди і кáжут’ / оцé так
б’íйка / оцé в’ін і вúскуб йійí за пáтли / так сúл’но ж
побúв //
*намúлит’ шúйу
з головú до п’ат – почервоніти від сорому // це йак йомý
кáжут’ / а в’ін покрасн’íйе з головú до п’áт / увéс’ покрасн’íйе //
з дéрева звалúтис’а – поводитися дивакувато // йак з
дéрева звалúвс’а / такé витворáйе / дурнúй і в’с’о тут //
*йак з дýба впав
з мáлого мáлку – з самого дитинства // ой / та шо ти
хóче
и
ш зм’інúти йогó / колú в’ін вже з мáлого мáлку це рóбит’ /
з сáмого дитúнства в’ін такúй //
*з пýп’йанку
з очéй аж вогóн’ плéшч’е – про злу людину //
розмовл’áйеш з нéйу / а вонá такá зла / шо з очéй аж вогóн’
плéшч’е //
* óч’і вогóн’ крéшут’
з рáнку до вéчора – весь день // це вонó пойасн’áйе / рáно
встайé і до вéчора чолов’íк рóбе / з рáнку до вéчора // вес’ ден’ //
за дурнóю головóю і ногáм не
и
мáйе спокóйу – про
людину, яка багато ходить без діла // надýмало соб’і шос’ / ішлó
45б отó / ішлó / за дурнóйу головóйу і ногáм не
и
мáйе спокóйу / ішлó
б пост’íйно кудúс’ / шос’ робúло б //
*чéрез хвóру гóлову і нóги вúн’:і
*х’ібá вúн:а головá / шчо в ногáх умá катмá (не
и
мá)
за с’імú замкáми – велика таємниця // йакáс’ тайемнúц’а /
шо кáжут’ / захóване аж за с’íми замкáми / шоб н’іхтó не
и
д’ізнáвс’а //
*за с’імú печáт’ами
за скóки побйу й бóки – велике бажання танцювати // йак
ти / д’íвко / чýствуйеш себé / та йа здорóва / йак бик / за скóки
поб’йý й бóки / так танц’увáт’ хоч’ец’:а //
*йак умрý / то й ногóй дриґнý
забúт’ цв’ах – сказати щось неприємне // йак чолов’ік от
утве
и
рждáйе шос’ / кáже в’ін не
и
прáвду / а йомý кáжут’ / шо
ти не
и
прáв // оцé нази
е
вáйец’:а забúт’ цв’ах / бо не
и
дýже ж
прийéмно слýхат’ / колú тебé на чóмус’ не
и
харóшому п’іймáли //
забúт’ бáки – говорити швидко, плутаючи співрозмовника //
це йак торохтúт’ / торохтúт’ / роскáзуйе / роскáзуйе / а л’удúна
мóже не
и
пон’імáйе / так дýже швúдко / а вонó заби
е
вáйе бáки //
*морóчити гóлову
за гóлкой не
и
вúдно – схуднути, бути дуже худим //
похудáла вонá / шо і за гóлкой вже не
и
вúдно //
замóвити слóво (сл’івцé, словцé) – попросити за когось //
йак дéс’ нáда за йакýс’ л’удúну попросúт’ в йáкóгос’ там
начáл’ника / оцé ж трéба замóвит’ словцé //
зарáди пре
и
крáсних очéй – зробити щось безкорисливо //
зробú зарáди пре
и
крáсних очéй / це прóсто так отó / зробú
дáром //
за трúдев’ат’ земéл’ – дуже далеко // за тридéв’ат’ земéл’
зайíхав / шо і не
и
дойíхат’ до н’óго / так далéко забрáвс’а / аж до
чóрта на кул’íчки //
*до чóрта на кул’íчки
*чорт зна де
захолóнути на м’íс’ц’і – зупинитися, не рухаючись //
захолóнути на м’íс’ц’ і / це колú дéс’ б’іжúт’ / а тод’í от стáне
і стойíт’ / завмрé / остовп’íйе / це обúчно / колú зл’акáйец’:а
дýже чогóс’ //
*завмéрти на м’íс’ц’і
46 збúти з панте
и
лúку – заплутати // це йак прóсто л’удúна
на прáв’іл’н’íй дорóз’і / а йомý говóр’ат’ шо не
и
так / отáк /
отáк / а кáжут’ / нашó ти зби
е
вáйеш йогó з панте
и
лúку //
зве
и
стú рахýнки з жит’:áм – вчинити самогубство // так
л’удúна вже втомúлас’ жúти / шо лáдна запод’íйат’ соб’í
смéрт’ / зве
и
стú рахýнки з жит’:áм //
*запод’íйати соб’í смерт’
*наклáсти на сéбе рýки
зве
и
стúс’а нан’івéц’ – дуже переживати // дýже
пере
и
жи
е
вáти / шо аж зве
и
стúс’а нан’івéц’ //
зворóтн’ій б’ік медáл’і –негативний бік якоїсь справи //
колú л’удúна вúр’іши
е
ла зробúти йакус’ спрáву / та йак
при
е
ди
е
вúтис’а увáжн’іше / то не
и
все дóбре мóже бут’ / тод’í
ж і кáжут’ / шо тут і зворóтн’ій б’ік медáл’і йе //
здорóва йак бик – про зовсім здорову людину / та йа
здорóва / йак бик / н’ічóго не
и
болúт’ //
злий йак вовк – дуже злий, лютий // і п’ід’ійтú до н’óго
стрáшно / бо злий йак вовк / мóже і вбúт’ //
*злий йак гад’ýка
*злий йак мýха в Спáс’івку
*злий йак собáка
*злий йак з’інс’ке шчен’á
зловúт’ на слóв’і – викрити людину, що говорить
неправду // йак в’ін брéше багáто / аж дýже багáто / а хтос’ і
пом’íтив р’ізнúц’у в йогó мóв’і / та й кáже про це / зловúв на
слóв’і //
змóршчений йак печéне йáблуко – про людину похилого
віку зі зморшкуватим обличчям // Гóсподи // такúй ти вже
старúй / йак печéне йáблуко //
знáйс’а к’ін’ з конéм / а в’іл з волóм – надавати перевагу
спілкуванню людей з однаковим соціальним статусом // знáйс’а
к’ін’ з конéм / а в’іл з волóм / бо бувáйе / шо л’ізе одúн чолов’íк
до дрýгого / хóче з ним потоваришувáт’ / а вонó все зáйве /
прáви
е
льно / знáйс’а к’ін’ з конем / а в’іл з волóм / к’ін’ не
и
пот’áне з волóм брúчку / а т’íл’ки к’ін’ з конéм / а волá з волóм
запр’агáйут’ //
47знай свойé м’íсце – заклик не втручатися в чужі справи //
знай свойé м’íсце / не
и
л’із’ попéред бáт’ка в пéкло / не
и
вистрúбуй / колú не
и
знáйеш //
*не
и
л’із’ попéред бáт’ка в пéкло
*не
и
сýн’ носа до чужóго прóса
знайтú гóлку в стóг’і с’íна – виконати клопітку роботу //
ой / прац’ýйе / прац’ýйе / не
и
к’інц’а і не
и
крáйу не
и
вúдно / вже і
рýки опускáйуц’:а / а вúконав / все зробúв / шч’о надýмав / так
це знайшόв гóлку в стóг’і с’íна //
знáт’ йак свойí п’áт’ пáл’ц’ів – добре знати когось (щось) //
та шо ти перéд’і мнóйу стáвиш з сéбе / йа ж тебé знáйу / йак
свойí п’ат’ пáл’ц’ів / йáк облýплену // шче кáжут’ / вúконайу / йа ж
ц’у спрáву знáйу / йак свойí п’ат’ пáл’ц’ів / дóбре знáйу / хто ж
лýч’:е знáйе свойý рýку / свóйі п’áт’ пáл’ц’ів / йак’í вонú //
*знáти йак облýплену
зробúти рóги – зраджувати в подружньому житті //
гул’áйе ж’íнка в’ід чолов’íка / наставл’áйе йомý рóги / а в’ін
хóде йак олéн’ рогáтий / н’ічóго і не
и
знá //
*наставл’áт’ рóги
зробúтис’а йак корóва – потовстіти // колú л’удúна дýже
поглáдшайе / то і кáжут’ / шо зробúлас’а / йак корóва //
*рож:ир’íти йак свин’á
і мýхи не
и
скрúвдит’ – про дуже спокійну людину //
йéс’т’ л’удúна такá / шо і мýхи не
и
скрúвдит’ / вонá спок’íйна /
тúха //
*і водú не
и
замýтит’
і не
и
пи
е
тáйте – відповідь на неприємне питання // колú у
л’удúни трáпи
е
лос’ йакéс’ гóре / вонá не
и
хóче про це балáкат’ /
а йійí пи
е
тáйут’ / йак твойí справи / а вонá на те / і не
и
питáйте / бо не
и
ма н’ічогó харόшого //
*не
и
мá чогó і говорúти
і нéн’ка р’íдна не
и
нýжна – про людину, яка зазналася
через багатство, стала байдужою // колú л’удúна зазнайéц’:а /
багат’íйе // стайé гóрдойу / хóдит’ з п’ідн’áтойу головóйу // це
такá л’удúна / йакá оц’:урáйец’:а ус’íх / і нéн’ка р’íдна йомý не
и
нýжна // прáвил’но / і р’íднойі мáтер’і оц’:урáйец’:а / р’íднойі
в’іч:úзни //
48 і óком не
и
моргнýт’ – про швидке виконання якоїсь
справи // і óком не
и
моргнýт’ / а вонó вже зрóблено // так
швúдко //
*і не
и
пúснути
із гр’áз’і в кн’áз’і – негідна людина просунулася в
кар’єрі, посіла важливе місце в суспільстві // із гр’áз’і в кн’áз’і /
це йакá погáна л’удúна / а йійí вибирáйут’ у йакéс’ там
начáл’ство / такá ж вонá / х’ібá харóша / отóж / бо йак із пáна
пан / то шч’е н’ічóго / а йак із хáма пан / так це совс’íм н’ікýди
не
и
годúц’:а //
із рóду в р’ід – передання певних навичок, умінь з
покоління в покоління // л’удúна / йакá йакýс’ профéс’:ійу
оби
е
рáйе / вонá і не
и
вчúлас’/ а ум’íйе робúт’ / бо по насл’éцтву
пе
и
ре
и
хóдит’ вм’íн’:а / у душ’í йійí прúстрас’т’ до ц’ійéйі
робóти йе //
із сковор’íдки та в огóн’ – постійно стикатися в житті з
неприємностями // це колú в жит’:í одн’í не
и
прийáтнос’т’і /
однá б’íда пройшлá / а за нéйу ужé і дрýга йдé //
*однá б’ідá ідé і дрýгу за собóйу ведé
і в огóн’ / і в вóду – виявляти вірність, товариський
обов’язок у дружбі // такúй йес’т’ товариш / в’ін по п’йáтах
бýде ходúт’ / і вогóн’ / і в вóду / в’íрний такúй //
*животá не
и
жал’íт’
йíсти пóйідом – постійно сварити, докоряти за щось //
загре
и
зáйе / обúчно в с’ім’йí / сус’íдка / йес’т’ же так’í л’ýди //
йа тóже бáчи
е
ла таких // гри
е
зýц’:а / свáр’ац’:а так / шо аж
загре
и
зáйе // і кáжут’ / йíс’т’ пóйідом //
йíсти йак кúц’а – мало їсти // шо ти / д’íвко / йак та кúц’а
йісú / так д’íла не
и
бýде / хлóпц’і такúх худúх не
и
л’ýбл’ат’ //
ЛІТЕРАТУРА
Коваленко 2005: Коваленко, Н. Фраземіка як об’єкт
діалектологічних досліджень [Текст] / Н. Коваленко // Волинь-
Житомирщина : Історико-філологічний збірник з регіональних
проблем. – Житомир, 2005. – № 14. – С. 113-120.
Ларін 1961: Ларін, Б.О. Про народну фразеологію [Текст] /
Б. О. Ларін // Праці Х Респ. діал. наради. – К. : Наук. думка, 1961. –
С. 52-65.
49Мокиенко 1989: Мокиенко, В.М. Славянская фразеология: 2-е
изд., испр. и доп. [Текст] / В. М. Мокиенко. – М. : Высш. шк., 1989. –
287 с.
Омельченко, Клименко 2006: Омельченко, З.Л., Клименко, Н.Б.
Матеріали до словника східностепових українських говірок [Текст] /
З. Л. Омельченко, Н. Б. Клименко. – Донецьк : Вид-во ДонНУ, 2006. –
114 с.
Ужченко 1993: Ужченко, В.Д. Матеріали до фразеологічного
словника східнослобожанських і степових говірок Донбасу [Текст] /
В. Д. Ужченко. – Луганськ : Альма-матер, 1993. – 143 с.
Ужченко 2006: Ужченко, В.Д. Фразеологічні словники як
зібрання фонової інформації [Текст] / В. Д. Ужченко // Лінгвістика :
Зб. наук. пр. – Луганськ : Вид-во Луганськ. нац. пед. ун-ту ім.
Т.Шевченка, 2006. – № 4 (10). – С. 47-56.
Ужченко, Ужченко 2005: Ужченко, В.Д., Ужченко, Д.В.
Фразеологічний словник східнослобожанських і степових говірок
Донбасу [Текст] / В. Д. Ужченко, Д. В. Ужченко. – Луганськ : Альма-
матер, 2005. – 348 с.
Чабаненко 2001: Чабаненко, В.А. Фразеологічний словник
говірок Нижньої Наддніпрянщини [Текст] / В. А. Чабаненко. –
Запоріжжя : Вид-во Запорізьк. держ. ун-ту, 2001. – 201 с.
Мария Кушмет
Материалы к фразеологическому словарю украинских
восточностепных говоров (на материале говора с. Еленовки
Волновахского района Донецкой области)
В статье подаются материалы для фразеологического словаря
восточностепных украинских говоров, которые характеризуют
человека, его поступки и отличительные черты.
Ключевые слова: восточностепной говор, фразеологизм,
фразеологический словарь.
Mariya Kushmet
Copies for phraseological dictionary of Ukrainian eastern and
steppe dialects (based on the dialect of Olenyvka-village, Volnowas`kyi
rayon, Donets`ka oblast)
The copies for the phrazeological dictionary of eastern and steppe
Ukrainian patoises which are used for people’s characteristics, their actions
and main features are given in the article.
Keywords: Ukrainian Eastern-Stepps dialects, idiom, phrazeological
dictionary.