Двадцять років тому українці, в першу чергу українська
інтелігенція – вчителі і науковці, митці і лікарі, інженери та
фахівці різних галузей, які уособлювали практично всі сфери
діяльності – від робітника до академіка, об’єдналися в першу
масову громадську національно-демократичну організацію –
Товариство української мови імені Тараса Шевченка. Керівниц-
тво Товариством громада довірила поету Дмитру Павличку. Нас
було майже 500 000, а разом з симпатиками… – у рази більше!
Але всього лиш через 1,5 роки, неукраїнські сили вдалися
до руйнування Товариства. І не в спосіб прямої заборони, – такі
спроби були в регіонах, та «не пройшли», – а шляхом
переіменування організації, зміщення її статутних акцентів,
організаційним безладом, керівним рейдерством. І ще молоде
Товариство втратило більшу частину своїх функціонерів та
прихильників, перетворилося з впливової громадсько-
політичної сили, яка власне виграла референдум 1 грудня 1991
року за незалежність України, яка вивела в депутати різних
рівнів сотні і тисячі нових дієвих управлінців та політиків,
заснувала газети й часописи, істотно впливала на хід подій у
державі – з такої позиції сильна організація, – Товариство
української мови, – за роки «розмивання» і «приглушення»
перетворилася на доволі замкнене, слабке і вже малочисельне
Товариство «Просвіта» фінансоване з бюджету, а тому, як
відомо, з певною мірою залежності від донора.
За великим рахунком, руйнуванням Всеукраїнського
Товариства української мови було завдано першого могутнього
удару по національно-визвольному рухові українців. Ця мас-
штабна акція за принципом доміно лавиноподібно покотилася
чварами, розколами, інтригами, яскравим віддзеркаленням чого
є сукупний образ сучасних вищих гілок влади. Сьогодні знову
схемами політичних телешоу, які моделюють масову свідомість,
троллінгом (способи генерації конфліктів), іншими психотехно-
логіями намагаються штучно поділити й протиставити україн-233
ців, відвернути їхню увагу від загострених економічних проб-
лем, від аналізу того, хто «здав» наш ядерний арсенал, де зник
один з найбільших флотів світу – український торговельний і т.і.
У цих умовах постає необхідною потреба глибоко й
тверезо проаналізувати події часів початку «оксамитової
революції», які й привели у результаті до виникнення
Товариства української мови. Проаналізувати не для мемуарних
втіх, а з наміром винести необхідні уроки, сформувати оцінкові
судження й скорегувати нашу сучасну діяльність для
утвердження мови як справді державної.
З цією метою ми й організували цей круглий стіл – власне
перший етап (квітень-березень 2009 р.) віртуальної конференції
«20 років Товариству української мови ім. Т. Г. Шевченка».
Але конференція продовжуватиметься і надалі – її
матеріали планується видати окремим збірником і, крім того,
зробити доступними в Інтернеті. Заохочуємо взяти в ній участь
усіх небайдужих, зокрема першого голову – Дм. Павличка,
членів Головної ради Товариства, народних депутатів – висуван-
ців Товариства, а це була цілковито вся перша хвиля націонал-
демократичного корпусу у Верховній Раді України. Сподіває-
мося на участь у конструктивно-оцінковій розмові численних
учасників тих подій в областях і районах, аналітиків і жур-
налістів, політиків і педагогів, усіх небайдужих до прийдеш-
нього нашої землі. Крім того, цікаво буде почути думку спон-
сорів Всеукраїнського Товариства української мови, які виді-
ляли свої кревні гроші на його діяльність у перші роки. Над-
силайте свої матеріали орієнтуючись на такі секції Конференції:
1. Історія виникнення Товариства української мови.
2. Діяльність Товариства української мови (1989-1992 роки).
3. Період руйнування Товариства української мови (1992-
1998).
4. Виникнення і діяльність Асоціації товариств української
мови (з 1998 до сьогодні).
5. Концепція діяльності Товариства української мови і
культури в умовах сьогодення і на перспективу.
Адреси оргкомітету: svarha@i.com.ua, та ukcdb@stels.net
Від Оргкомітету конференції
Володимир Куєвда, Володимир Білецький