Кавун Л. Синкретизм художнього мислення в українській прозі 20-х
років ХХ століття
У статті простежується синкретизм художнього мислення
ваплітян, з’ясовується, як на стильовій палітрі Г. Шкурупія,
М. Йогансена, М. Хвильового Г. Епіка, Ю. Шпола позначився вплив
музики і кіно.
Ключові слова: синкретизм, лейтмотив, романтика вітаїзму.
Просалова В. Архетипні образи в художньому світі „пражан»
У статті з’ясовується, як поети Празької літературної школи
тлумачили образи-архетипи, підкреслюється індивідально-авторська
інтерпретація образів Великої Матері, Спасителя, Воїна.
Ключові слова: архетип, праобраз, стереотип.
Пустова Ф. Естетична функція міфологічних образів у творі
«Мерехтливі зорі» В. Гайворонського
У статті досліджується структура твору В. Гайворонського
«Мерехтливі зорі», простежуються функції її найважливіших
компонентів (образків), ускладнення хронотопу, двоплановість
художнього світу.
Ключові слова: естетичний феномен, суб’єкт мовлення, художній
конфлікт, художній світ, образ.
Кочерга С. Фаустівські інтенції в художньому світі Лесі Українки
У статті розглядається концепт «людина фаустівської
культури», його наскрізний характер та особливості в художньому
світі Лесі Українки.
Ключові слова. Основна особистість, душа культури,
секулярний світогляд.
Хамедова О. Рецидиви пропагандистського дискурсу в романі
Б.Антоненка-Давидовича „За ширмою»
У статті досліджується поетика роману Б.Антоненка-
Давидовича „За ширмою», нв якій позначилися соцреалістичні287
ідеологеми. Автор статті не вважає твір конформістським, а
насамперед розрахованим на здатність радянського читача до
вибіркового читання, коли сприймається основна авторська ідея і
лишається поза увагою пропагандистська риторика.
Ключові слова: соцреалістичні образи, пропагандистська
риторика, авторська позиція, критик, читач.
Нестелєєв М. Парасуїцидальна парадигма комплексу
безґрунтянства у структурі центрального / маргінального (на прикладі
психобіографії та повісті „Без ґрунту» (1928) Г. Епіка)
У статті досліджуються особливості парасуїцидального
комплексу безґрунтянства на прикладі психобіографії Г. Епіка та його
повісті „Без ґрунту» (1928). Головна увага приділена висвітленню
структури центрального / маргінального у прозі 20-30-х рр. ХХ ст. та
важливості побутування у ній протистояння психопоетичних
комплексів землі та безґрунтянства.
Ключові слова: парасуїцидальний комплекс, психопоетика,
„Розстріляне Відродження».
Калашник О. Видіння як одкровення у візіонерській поезії
У статті розглядається візіонерський тип художньої
творчості, зокрема явище видіння в літературі, яке тлумачиться як
своєрідний вид осяяння.
Ключові слова: видіння, візіонерський тип художньої
творчості, інтерпретація.
Пустова Ф. Структура твору «Непрошений гість»
Василя Гайворонського
У статті досліджується структура твору В. Гайворонського
«Мерехтливі зорі», ретельно описуються функції найважливіших її
компонентів (образків), простежується ускладнення хронотопу,
двоплановість художнього світу. Значна увага приділена суб’єкту
мовлення.
Ключові слова: естетичний феномен, суб’єкт мовлення,
художній конфлікт, художній світ, образ.
Тендітна Н. Дослідження поховальних ритуалів та забобонів у
творчості Є.Пашковського та О.Ульяненка
Стаття продовжує цикл публікацій автора із досліджень
естетики смерті в сучасній чоловічій прозі. У ній проаналізовано
ритуали та забобони, пов’язані з похованням у прозі Є.Пашковського288
та О.Ульяненка. Автор також звертає увагу на особливості
постмодерного висвітлення даної теми у творах зазначених прозаїків.
Ключові слова: ритуал, забобон, потойбіччя, суїцид, деградація,
постмодернізм.
Якимович Б. Іван Франко як книгознавець і видавець (теорія та
практика, 70-ті роки ХІХ ст. – 1916 р.)
У статті зроблено спробу показати Івана Франка як одного з
теоретиків видавничої справи в Україні, як практика-видавця
упродовж усього його творчого життя (1875–1916). Проаналізовано
його власну видавничу діяльність, вплив на видавничі програми
Наукового Товариства імені Шевченка у Львові, Українсько-руської
Видавничої Спілки тощо.
Ключові слова: Іван Франко, видавнича справа в Україні,
видавничі серії, Наукове Товариство імені Шевченка, Українсько-
руська Видавнича Спілка
Цікавий С. Проблема жанрової трансмісії думи: від підробок до
жанротворення
Стаття порушує проблему шляхів входження в літературу
жанру думи. Простежується культурологічний та історико-
літературний контекст цього процесу. Розвинуто думку про
проходження фольклорним жанром етапів фальсифікації та
стилізації, на основі яких у перспективі розвивається самостійний
літературний жанр.
Ключові слова: дума, жанр, стилізація, фальсифікація, фольклоризм.
Радчук В. Рудий Панько М. Гоголя в дівчачому люстерку Лесі
Українки: конгеніальність тлумачки і звітність репортерів
Стаття ілюструє творчі засади й майстерність Лесі Українки
– перекладачки М. Гоголя.
Ключові слова: переклад, уміння, Гоголь, Леся Українка.
Лисенко Н. Функціональний аналіз явищ бароко і модернізму у
праці Д. Чижевського «Маяковський і Кальдерон»
У статті аналізується наукова розвідка Дмитра Чижевського
«Маяковський і Кальдерон» як зразок функціонального підходу до
різночасових і різнопросторових текстів у культурній парадигмі.
Обґрунтовується доцільність такого підходу, а також
окреслюються, виходячи із концепції Чижевського, перспективи289
подальших досліджень проблеми присутності і впливу барокової
художньої свідомості в культурно-естетичній парадигмі модернізму.
Ключові слова: функціональний аспект дослідження, пародія,
культурна парадигма епохи, бароко, модернізм.
Просалова В. Є. Маланюк – поет мистецьких рефлексій: штрихи до
вивчення проблеми в школі
У статті йдеться про Є.Маланюка як поета, що реагував на
твори своїх сучасників; пропонується система питань, що допоможе
вчителеві у підготовці до уроку. Стаття має методичну
спрямованість.
Ключові слова: рефлексія, ремінісценція, підтекст.
Романько В. Проблеми викладання шкільного курсу «Література
рідного краю»
Автор звертається до питання літературно-краєзнавчої
роботи в середніх загальноосвітніх школах. У статті йдеться про
розроблену автором програму з літератури рідного краю для учнів 5-
12 класів. Пропонується цикли уроків поділити на дві частини: для
основної школи (5-9 клас), для старшої – 10-12 класи, і структурувати
програмовий матеріал за загальними тематичними блоками. Автор
статті дає конкретні методичні поради вчителям-словесникам щодо
планування уроків літератури рідного краю, їхнього змісту і форми,
пошуку матеріалів для підготовки до занять.
Ключові слова: краєзнавча робота, література рідного краю,
тематичне планування.
Задоєнко О. Особливості вивчення літератури рідного краю у
школі
У статті, що ґрунтується на власному досвіді роботи,
О.Задоєнко підкреслює необхідність залучення краєзнавчих матеріалів
для навчання і виховання учнів. Автор статті підкреслює
необхідність цілеспрямованої і систематичної праці вчителя для
засвоєння учнями художніх творів письменників рідного краю.
Ключові слова: літературне краєзнавство, форми організації
навчально-пізнавальної діяльності, проблемне завдання. 290
Оліфіренко В. Навчальна книжка з української літератури для східної
діаспори: Поволжя
Автор статті відзначає необхідність створення навчальних
посібників і хрестоматій з української літератури для шкіл Поволжя,
здійснює огляд тих матеріалів, які мають враховуватися при цьому.
Ключові слова: навчальний посібник, хрестоматія, Поволжя.
Бердник О. Інтерпретація українського козацтва в давніх творах
польських авторів
У статті порівнюються твори давньої літератури з позицій
ставлення їх авторів до козацтва.
Ключові слова: Річ Посполита, козацтво, інтратекстуальний
діалог, хроніка, панегірик.
Бородінова М. Поезія Т.Шевченка у ракурсі рецепції образів і мотивів
Старого Заповіту
У статті розглядається одна з найбільш складних у
шевченкознавстві проблем – Т.Шевченко і Біблія. Досліджується
такий її важливий аспект, як рецепція Біблії в поезії Т.Шевченка.
Аналізується специфіка «діалогу» поета зі Старим Заповітом і на
цьому рівні розкривається своєрідність його творчої
індивідуальності.
Ключові слова: рецепція, мотив, Біблія, діалог.
Саприкіна А. Рецепція творчості Г. Мазуренко: діаспорна і
вітчизняна
У статті здійснюється огляд літературознавчих досліджень про
творчість Г.Мазуренко, відзначається амбівалентність рецепції.
Ключові слова: рецепція, контекст, сюрреалізм
Заверталюк Н. Художнє осмислення світу В.Стусом
Осмислюється феномен світу в поезії Василя Стуса 60-70-х рр. ХХ
ст., художні форми заперечення абсурдного світу, заснованого на
«ідеї диктату», характер вияву духовного самоутвердження «Я»
поета в протистоянні світу неволі.
Ключові слова: ліріичне «Я», художній світ, лірика291
Росінська О. «Свій» і «чужий» онтологічний простір поетичного
світу В. Стуса
У статті досліджується проблема специфічного осмислення
просторових категорій в естетичній системі лірики В. Стуса крізь
призму екзистенційного світосприйняття його ліричного суб’єкта.
Ключові слова: екзистенційне світосприйняття, лірика,
ліричний суб’єкт
Оліфіренко Л. Фоніка поетичних творів В. Стуса
У статті аналізується звуковий рівень ліричних творів
В.Стуса, з’ясовується значення асонансів та алітерацій у творах.
Ключові слова: фоніка, асонанс, алітерація, консонанс.
Пуніна О. Ґештальт смерті в поезіях «Веселого цвинтаря» В.
Стуса та «Живих і Мертвих» О. Солов’я (постановка проблеми
регіональної своєрідності)
У статті зроблено спробу з’ясувати особливість одного з
векторів формування поетичної ідентифікаційної сфери донбаського
регіону – ґештальту смерті на прикладі поетичних збірок «Веселого
цвинтаря» В. Стуса та «Живих і Мертвих» О. Солов’я.
Ключові слова: ґештальт, еволюція, регіональна своєрідність,
поетичний простір.
Ярошевич І. Духовні пріоритети Г. Гордасевич
У статті виявлено аспекти творчого доробку нашої землячки –
Галини Гордасевич.
Ключові слова: концепція особистості, ліричні мотиви,
психологія творчості
Перетятько М. Своєрідність осмислення біблійних текстів у поезії
Л. Талалая
У статті простежується художнє осмислення біблійних
колізій і образів у ліриці Л.Талалая, відзначається їх індивідуально-
авторська інтерпретація, своєрідність художнього бачення поета.
Ключові слова: ремінісценція, рецепція, колізія.