Незважаючи на неослабну увагу дослідників [11; ЗО; 56; 87;
184] до проблем фразеологічної семантики «в цілому,— відзначає
Р. С. Гінзбург,— доводиться констатувати, що специфіка
фразеологічного значення, його відмінність від лексичного й основи
типологічної класифікації залишається, як і раніше, неясною»,—
тому доцільно відмовитися і від терміна «фразеологічне значення»
[43, с. 183—184]. Така позиція викликає цілком справедливі
заперечення з боку багатьох учених (В. П. Жуков [56], А. Г. Гюль-
магомедов [46], А. М. Мелерович [87] та ін.). Так, В. П. Жуков
стверджує, що «фрезеологізми мають своє особливе специфічне
фразеологічне значення» [56, с. 18], що «фразеологічне значення не можна
вважати лексичним, оскільки слово і фразеологізм — якісно різні
мовні одиниці» [там же]. Це, звичайно, ні в якій мірі не заперечує
наявності генетичної і функціональної співвіднесеності лексичної
і фразеологічної семантики. Тому слід погодитися з В. Л.
Архангельським, який писав, що «значення окремої ФО співвідносне і
спільномірне із значенням окремого слова. Однак значення ФО є особлива
лінгвістична категорія. Власне фразеологічне значення, або
фразеологічний десигнат, якісно відмінне від значення лексичного; воно
лише спільномірне з останнім, але не тотожне йому» [16, с. 93]. Отже,
більшість учених, розуміючи специфіку фразеологічного значення
[46, с. 86; 184, с. 24—28], вважають за необхідне виділити його в
окрему категорію семасіології, закріпивши за ним спеціальний термін.
У зв’язку з цим для з’ясування проблеми необхідно насамперед
визначити статус фразеологічного значення у системі семантичних
одиниць мови і з’ясувати його ономасіологічні й семасіологічні
властивості.
З ономасіологічного погляду фразеологічне значення є
результатом соціально й історично зумовленого зв’язку стійкого сполучення
слів із певними формами відображувальної діяльності людського
мислення. У цьому відношенні лексичне і фразеологічне значення можна
розглядати як ізоморфні семантичні категорії. Однак їх ізоморфність
полягає лише в загальному механізмі породження семантики.
Специфіка ж лексичної і фразеологічної семантики виявляється у їх
якісній природі, яка зумовлюється різними об’єктами і різними рівнями
мовної референції.
Гносеологічні корені мовної природи фразеологічного значення
живляться у безпосередньому і спонтанному мовленнєвому
спілкуванні, коли виникає потреба не тільки в референції певної типової
ситуації, айв одночасному вираженні суб’єктивно-модального
відношення до референта. Тому фразеологічне значення містить не стільки
ознаки нині пізнаваних реалій, скільки відношення до вже пізнаного,
виражаючи різноманітні об’єкти інтроспекції (емоції, психічний стан
тощо). При цьому експресивно-модальні й оцінювально-емоційні еле-
19
менти не доповнюють предметно-логічну інформацію фразеологічного
значення, а утворюють разом з н*ю діалектичну єдність, оскільки
сам процес пізнавання виражених фразеологічною семантикою реалій
носить емоційно-інтелектуальний характер.
Отже, фразеологічне значення містить у собі діалектично
взаємозв’язані елементи наочно-почуттєвої й абстрактно-логічної розумової
діяльності людини. Своєрідність фразеологічного значення, на
відміну від значення лексичного, виявляється у вторинному відтворенні
мовної картини світу, збагаченому досвідом
інтелектуально-емоційного освоєння носіями мови відповідного «шматочка дійсності^
шляхом переосмислення вже існуючих у мові знаків. Це виявляється
особливо яскраво при зіставленні контекстуального вживання в
мовленні співвідносних за семантикою слів і фразем. Наприклад: вилаяти
і намняти чуба, звинувачувати безвинних і перекладати з хворої голови
на здорову, зайвий і приший кобилі хвіст. Пор.: 1) Посилаю Вам своє
останнє оповідання і передчуваю, що будете лаяти мене за нього, бо
я й сам себе лаю (М. К.); — Хай кращі колгоспні люди намнуть йому
добре чуба, щоб шанувався та не страмив колгоспу (О. В.). 2) Яке це
божевілля на невинних людей нападати\ (А. X.); — Візьміть вашу
заяву, товаришу Галушка, і ніколи не перекладайте з хворої голови
на здорову (О. К.). 3) Надвечір наш батальйон вирушив у дорогу без
зайвої метушні й галасу (Кол.).— Подумалося: «Весілля, Христина
з чоловіком, і він, сусід,— приший кобилі хвіст» (Є. Г.).
Абстрагованість фразеологічного значення зумовлюється тим, що в основі його
лежать не самі денотати, а образи відповідних предметів і ситуацій
[99, с. 163], які й формують у семантичній структурі фразем певні
конотації.
Найбільш істотними у лексичному значенні є денотативний і сигні-
фікативний аспекти, а конотація в ньому виступає периферійною
ознакою. Для фразеологічного значення, навпаки, релевантним
інгредієнтом служить конотація, під якою розуміють імнліцитно
представлені в семантичній структурі фраземи рефлексно-суб’єктивні
елементи, що виражають відношення суб’єкта відображення до
відображуваного фрагмента об’єктивної дійсності [126, с. 11]. Однак
конотативні властивості лексичного і фразеологічного значення — об’єкти
дослідження мікролінгвістики.
З семасіологічного погляду фразеологічне значення є сукупністю
впорядкованих смислових елементів — сем, співвідносних із певними
властивостями предметів і явищ, хоч прямої відповідності між
елементами означуваного й означувача не існує, оскільки саме утворення фра-
земного знака відзначається асиметричністю його експонентної і
змістової структури; у семантичній структурі фразем виділяються архі-
семи — спільні семи родового значення, диференціальні семи
видового значення і потенціальні семи, тобто латентні лексичні семи, що
характеризують побічні властивості й ознаки репрезентованого
денотата. Наприклад, семантичну структуру фраземи замутити воду
>0
утворюють архісема «спотворити», диференціальні семи видового
значення «внести неясність», «заплутати» і потенціальна (латентна) сема
«навмисне»; у семантичній структурі фраземи скинути з неба (небес)
на землю виділяються архісема «(розумово) отрезвіти», диференціальні
семи «звільнитися від ілюзії», «повернутися до реальності» і
потенціальна сема «правильно сприйняти». У контексті потенціальні семи
можуть актуалізуватися і виконувати в комунікативному процесі
важливі і стилістичні функції.
Мовна природа сем визначається не тільки відношенням до
об’єктивної дійсності, а і їх внутрішньою взаємодією, сутність якої
полягає в тому, що в складі фразем лексичні семи піддаються
фразеологічній транспозиції [42, с. 73—75]: шляхом вибіркової сполучуваності,
актуалізації і перегрупування сем виникає нова ієрархічна
залежність елементарних смислових компонентів, а саме: колишні архісе-
ми згасають або повністю зникають, диференціальні семи
трансплантуються в ядерні, а потенціальні семи, які раніше знаходилися на
периферії семантичної структури слова, можуть актуалізуватися,
займаючи передній план фразеологічного значення. Взаємодія і
співвідношення сем у семантичній структурі фраземи детермінують ступінь
їх ідіоматизації, який залежить також і від рівня абстрагованості
конотативних сем, які можуть бути мотивованими, частково
мотивованими і немотивованими.
1. До мотивованих належать конотативні семи (К^), які виникли
внаслідок розвитку денотативних сем (Д), трансформованих шляхом
утрати одних і перегрупування (зміни ієрархії) інших смислових
елементів, що входили до семантичної структури слів — компонентів
фраземи. Так, значення фраземи дивитися вовком утворилося
шляхом транспозиції сем другого компонента (вовком), де
актуалізувався диференціальний смисловий елемент «хижий», перейшовши в ранг
родової семи замість колишньої архісеми «тварина». Отже, семантична
структура фраземи дивитися вовком містить денотативну і мотивовану
конотативну семи (ДКХ). Сема Кі «хижий, ворожий» не має прямого
виходу на денотат; вона означає певну властивість, посилаючись на
образ іншого денотата. Внаслідок такої транспозиції сем й утворилося
фразеологічне значення «виявляти вороже (недружнє) ставлення».
2. Значно вища ідіоматичність притаманна фразеологічному
значенню, утвореному інтеграцією частково мотивованих сем (К2). до
яких належать елементарні смислові компоненти, що виникають
шляхом крайнього вияву метафоризації об’єднаних у фразему слів, що
й зумовило зміну ієрархії сем у їхній семантичній структурі.
Наприклад, у значенні фраземи показати зуби виділяються такі семи:
показати (Д) —дати можливість побачити; демонструвати, наочно подати,
ознайомити когось, пред’явити (виявити), розкрити. Смислову модель
цієї лексеми можна зобразити у буквеному записі: АЬсйе(І);
показати (К2) — виявити, розкрити; демонструвати, ознайомити РЬсй.
Сема Кя появилася внаслідок того, що потенціальні семи «виявити
аі
й розкрити» розширилися до родових, а первинна архісема,
притаманна цьому слову на лексичному рівні, зникла; зуби (Д) —
кісткоподібний орган, що знаходиться у ротовій порожнині людини або
тварини, для захоплення, подрібнення і розжовування продуктів
харчування (у багатьох тварин засіб агресії і захисту): АЬсй (є); зуби (К2) —
засіб нападу й захисту, захоплення, роздрібнення, розжовування:
ЕЬсй. Сема К2 утворилася внаслідок зміни семою «засіб нападу і
захисту» свого рангу: з потенціальної семи вона перетворилася в архі-
сему. Колишня архісема «кісткоподібний орган» згасла. Отже,
перегрупування сем і їх сполучуваність у межах фраземи показати зуби
сформували фразеологічне значення «виявити вороже, нетерпиме
ставлення»; «виявити готовність дати відсіч комусь».
3. Немотивовані конотативні семи (К3) — це такі елементарні
смисли у складі фразеологічного значення, які в сучасній мові втратили
етимологічний зв’язок із денотативною семою і внаслідок крайнього
обмеження у сполучуваності репрезентуючих їх лексем виступають
тільки у складі однієї фраземи. Наприклад: точити баляси (КаК3) —
«базікати», «теревенити»; бити байдики (К2К3) — «ледарювати»; як
пити дати (К3К3) — «напевне»; задати латати (К2К3)— «втікати».
Немотивовані конотативні семи у наведених фраземах стали ядром
їх фразеологічного значення. Пор.: баляндрасити, байдикувати.
Такі конотативні семи репрезентують уже не предметні денотати, а
відповідні уявлення, з ними пов’язані.
У складі фразем слова-компоненти, на відміну від синтаксичних
словосполучень, не просто об’єднуються на основі закономірностей
лексичної і синтаксичної сполучуваності, а піддаються лексико-семан-
тичній і граматичній інтеграції. Якщо поєднання лексем на
синтаксичному рівні полягає у сполученні денотативних семем,
репрезентованих відповідними семантично дискретними словесними знаками, то
інтегративні процеси у межах фразем завершуються формуванням
фразеологічної суті, яка не визначається денотативним змістом
лексичних складників і тому не виводиться безпосередньо з їх значень.
Наприклад: 1) — Який ти сьогодні добрий, хоч до рани приклади.
З чого б то воно? (М. С); 2) А нема, господи боже, гіршого й
страшнішого, ніж слуга, що хоче заслужити ласки у свого пана: він буде
старатися до десятого поту, до сотого удару, до тисячного пострілу (Ф.).
Семантична структура словосполучення відповідає його
лексичному членуванню, фразеологічне значення характеризується
невідповідністю формального (лексемного) членування фраземи ЇЇ
семантичному членуванню на певні смислові елементи — конотативні семи.
Пор. лексичні значення слів у словосполученнях замітати сліди,
набрати в рот води, закидати вудочки й омонімічні їм фраземи
замітати сліди — «приховувати щось», набрати в рот води —
«замовкнути», закидати вудочки — «обережно натякати на щось». Відсутність
ізоморфізму між семантичною структурою і формальним членуванням
фразем не перешкоджає формально-структурному варіюванню фра-
22
вемного знака, в той час як відповідність формального і семантичного
членування словосполучення не допускає варіювання його лексемного
складу. Зміна лексичного складу словосполучень зумовлює
обов’язкову зміну значення. Це служить показником семантичної цілісності
фразем і вторинності експресивно-комунікативних функцій фразем —
знаків непрямого найменування і первинності функцій вільних
сполучень слів — знаків прямої номінації об’єктів реальної дійсності.
У процесі формування фразеологічного значення відбувається
поєднання первинного (прямого) значення вільного словосполучення як
внутрішньої форми фраземи з її новим узагальнено-цілісним
значенням. Основна відмінність фразеологічного значення від значення
вільних словосполучень полягає в неоднаковому розподілі у них ієрархії
денотативних і конотативних сем. Крім того, своєрідність лексичного
і фразеологічного значення виявляється у їх системно-семантичному
відношенні до семантико-дериваційної бази — відповідно до морфем
і компонентів фразеологічної одиниці [9, с. 178—180].
Отже, фразеологічне значення відзначається своєрідністю
відображення об’єктивної дійсності, цільністю значення, особливостями
його мотивування й характером участі компонентів в утворенні уза-
гальнено-цілісного значення. Разом з тим фразеологічне значення
органічно пов’язане системно-семантичними відношеннями з мовними
одиницями інших структурних рівнів мови.