ДАТА І МІСЦЕ БИТВИ
Осіння ніч 1024 р. біля стін міста Листвен (нині городище на
території села Малий Листвен Ріпкинського району Чернігів­
ської області).
КОМАНДУВАЧІ
Військом Ярослава командували сам князь Ярослав Володими­
рович Мудрий* і ватажок найманої варязької дружини (ярл)
Якун (сканд. Хакон). Останнього дослідники називають «Слі­
пим» або «Ліпим» (Вродливим) — залежно від способу прочи­
тання фраз із різних списків літопису. За Києво-Печерським
патериком, Хакон був дядьком варяга Симона, що фінансував
зведення Успенського собору в Києві.
Суперником Ярослава був його брат по батькові Мстислав
Володимирович Хоробрий*. Чудовий полководець, приєднав
до Тмутараканського князівства частину земель ясів і касогів
на Північному Кавказі, вбив у єдиноборстві касозького князя
Редедю. Загинув на полюванні 1036 р., рід його вигас. Про воє­
начальників Мстислава жодної інформації немає.
ОСНОВНІ ДЖЕРЕЛА
«Повість минулих літ».
ПЕРЕДУМОВИ БИТВИ І СИЛИ СТОРІН
Битва сталася під час затяжної усобиці між синами Володими­
ра Святославича, коли Ярослав Мудрий, уже будучи київським
та новгородським князем, долав опір численних родичів, що
претендували на київський стіл або намагалися відокремити­
ся від Києва. Після загибелі Бориса, Гліба, Святослава та Свя-
тополка Окаянного головним суперником Ярослава став ще
один його брат — енергійний і здібний Мстислав, князь черні­
гівський і тмутараканський. Битва на заході чернігівських зе­
мель відбулася на початку походу Ярослава проти брата. Сили
сторін невідомі, але мобілізаційні спроможності князів дозво­
ляли їм виставити від кількасот до кількох тисяч дружинників
кожен і помітно більшу кількість воїв.
У битві брали участь як княжі дружини, так і ополчення. З боку
Ярослава серед дружинників, схоже, були переважно шведські
вікінги, новгородці, з боку Мстислава — руси-сіверяни, хазари
та касозькі воїни з Північного Кавказу (частину земель хазар та
касогів Мстислав приєднав до Тмутаракані). Ополчення — вої —
ОЗБРОЄННЯ І ТАКТИКА СТОРІН
Рис. 5. Бойові сокири часів Київської Русі
Ярослава було здебільшого з Київщини, Мстислава — з земель
сіверян (Чернігівське князівство). Про битву нерідко говорять
як про перший в історії Русі випадок використання розчленова­
ного бойового шикування з трьох полків (Мстислав, за літопи­
сом, поставив у центрі сіверян, а власну дружину — двома заго­
нами з флангів, тоді як військо Ярослава стояло нібито одним
загоном — можливо, «стіною з щитів»). Можливо, це надто смі­
ливе припущення, адже попередні битви доби літописець зма­
льовує надто лаконічно для якихось висновків. Проте не можна
відкидати й можливість якогось розрахунку з боку Мстислава,
котрий, аби вимотати головну ударну силу брата, «підставив»
під удар менш цінні бойові частини і зберіг дружину. Озброєн­
ня — схоже, типове для піхотинців Русі XI ст. (мечі, сокири, спи­
си, щити, рідше обладунки та шоломи).
ХІД БИТВИ
Восени 1024 р. (місяць невідомий) Ярослав напав на землі бра­
та, дочекавшись підходу загону Хакона, і, можливо, обложив
Листвен. Мстислав підійшов до міста, і, якщо вірити літопи­
су, він свідомо пішов на нічний бій (що для Русі та її сусідів
нетипово). Під час сильної грози військо чернігівського кня­
зя атакувало і, вимотавши варягів у центрі в тривалому бою,
розбило фланговим ударом дружинників Ярослава (можли­
во, кінних). Ярослав Мудрий та ярл Хакон насилу урятували­
ся втечею до Новгорода.
ВТРАТИ СТОРІН І НАСЛІДКИ ПОДІЇ
Ймовірно, обидві сторони зазнали великих втрат. Особливо
постраждало сіверянське ополчення М стислава та варяги-
найманці Хакона. Переговори, розпочаті М стиславом май­
же одразу після перемоги, також свідчать про його чималі
втрати. Політичним наслідком Листвена стало фактичне закін­
чення усобиць між синами Володимира, оформлення 1026 р.
«діархії» — фактичного поділу Русі по Дніпру між Ярославом зо
і М стиславом за умови формального «старшинства» Яро­
слава. Цей поділ проіснував до смерті безпотомного М сти­
слава 1036 р.
ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТЬ
К ривава битва під час буремної «горобиної ночі» — апофе­
оз братовбивчої усобиці — заслужила на увагу руських спів­
ців, серед яких міг бути легендарний Боян (є згадка у «Сло­
ві о полку Ігоревім»). М ожливо, цим пояснюється відносно
розлогий, цікавий опис події в «Повісті минулих літ». Згаду­
вали битву й автори XIX—XX ст. О. Толстой (створив вираз­
ний образ грізного сліпого воїна-берсерка у вірші «Гакон
Сліпий»), А. Ладинський.