Журавльов Д. В. Визначні битви та полководці української історії

Облога Збаража

ДАТА І МІСЦЕ БИТВИ
10 липня — 22 серпня 1649 року, фортеця Збараж (нині рай­
центр Тернопільської області).
КОМАНДУВАЧІ
Козацьким військом командував Богдан Хмельницький*, у вій­
ську була генеральна старшина, зокрема, «покоєвий писар»
і права рука гетьмана Іван Виговський*, генеральний обозний
Інан Чарнота* і 17—20 полковників, серед яких Станіслав Мро-
:ювицький*, Кіндрат Бурляй*, Іван Богун*, Данило Нечай*,
Мартин Пушкар*, Федір Вешняк*, Мартин Небаба*, Матвій
Гладкий*, Філон Джалалій* та інші.
Татарами керував хан Іслам-Гірей III* та легендарний Ту-
гай-бей*.
Військом Речі Посполитої керували реґіментарі Анджей Фір-
лей*, Миколай Остророг* і Станіслав Лянцкоронський*. Але
головну роль натхненника й організатора оборони разом із
Фірлеєм грав князь Ієремія Вишневецький*. По суті, облога
стала «зоряною миттю» князя. Своїми контингентами коман­
дували Олександр Конецпольський*, князь Самуель-Кароль
Корецький*, Адам Ієронім Сенявський* та інші. Артилерією
керував капітан Себастян Адерс*.
ОСНОВНІ ДЖЕРЕЛА
Анонімні «Щоденники Збаразької облоги», героїчні поеми
Я. Бялобоцького, В. Радванського, С. Твардовського, див. попе­
редні битви Хмельниччини.
ПЕРЕДУМОВИ БИТВИ І СИЛИ СТОРІН
Перемир’я, укладене між козаками і Річчю Посполитою в Переяс­
лаві у лютому 1649 р„ було нетривким, бо козацьке питання не ви­
рішили на законодавчому рівні. Тому в квітні обидві сторони го­
тувалися до нової війни. Хмельницький почав збирати військо на
основі новостворених 22 козацьких територіальних полків, запро­
вадивши новий податок на ведення війни. Військо, що нарахову­
вало, за різним оцінками, від ЗО до 100 тисяч козаків і погано.
озброєних дейнеків, виступило в похід на початку травня. Напри­
кінці місяця до Хмельницького приєднався кримський хан. Кіль­
кість татар, як завжди, складно обчислити; можливо, до 50—60 ти­
сяч. У козаків було до 30 гармат генеральної артилерії, якась
кількість полкових. Назустріч козакам і татарам вирушило вій­
сько Речі Посполитої, очолене реґіментарями та Вишневецьким.
Почалися бої окремих полків на Волині, у яких козаки і поляки
здобули кілька дрібних перемог. План реґіментаря Фірлея поля­
гав у стриманні козаків до підходу великого підкріплення — ко­
ролівського війська Яна-Казимира, котре збиралося у Варшаві.
Для цього треба було знайти міцну фортецю і отаборитися біля
неї. Такою фортецею стало місто І. Вишневецького (а до того кня­
зів Збаразьких) Збараж з його новими, побудованими у 1620-х —
1630-х рр. чотирма бастіонами і валами. Саме під цими валами,і
маючи в тилу фортецю, і заклали реґіментарі табір для свого не
надто численного війська (його чисельність польські історики
оцінюють у 15 тисяч бійців, не рахуючи слуг, з яких більшість
складала кіннота; піхоти було 1—2 полки, кількість артилерії
в коронному війську і місті невідома, можливо, кілька десятків
гармат). 8 липня козаки розгромили під Чолганським Каменем
великий розвідувальний загін, висланий Фірлеєм. 10 липня ко­
заки і татари з’явилися під стінами Збаража.
ОЗБРОЄННЯ І ТАКТИКА СТОРІН
Польське військо відпочатку було змушене обрати захисний
варіант ведення бою, його кіннота під кінець облоги перетво­
рилася на піхоту, бо коні загинули. Через невисокий авторитет
літнього кальвініста Фірлея обороною по суті керував І. Ви-
шневецький. За умов облогової війни величезну роль віді­
гравала артилерія (з обох боків), козаки активно використову-
мали всі основні засоби ведення облог — тісну блокаду міста
й ворожого табору, спорудження майже суцільного земляного
палу по периметру фортеці для її обстрілу, штурми з застосуван­
ням рухомих дерев’яних укріплень (гуляй-городів), штурмових
драбин, спроб підкопів, відведення води шляхом спорудження
греблі на ставку під міськими стінами, військові хитрощі — за­
силання диверсантів, перевдягання в турецький одяг, щоб пе­
реконати обложених, що до козаків приєдналися турецькі яни­
чари, бо Хмельницький справді вів переговори з султаном.
У відповідь обложені, яким під кінець бойових дій бракувало
боєприпасів, робили вилазки, обстрілювали ворога з гармат,
мушкетів і навіть пращей чи метали каміння. Та найбільше по­
ляків турбувало, чи довідається король Ян-Казимир про стан
обложених і чи зможе вчасно прийти їм на допомогу.
ХІД ОБЛОГИ
10 липня козаки і татари знищили великий загін слуг, що заго­
товляли фураж поблизу фортеці, не залишаючи полонених. То­
го ж дня відбувся запеклий бій перед польським табором, де
відзначилися війська Вишневецького і Конецпольського, було
»бито одного з татарських мурз, але й польське військо таки
встояло. 11 липня до фортеці підійшли основні сили Хмель­
ницького, швидко стали табором і почали жвавий обстріл во­
рога. 13 липня відбувся перший довгий штурм фортеці, який
тривав кілька годин. Штурмувальниками керував Ф. Вешняк.
Козаки і татари взяли частину валів ворожого табору, і лише
мужність Фірлея і Вишневецького завадила їм відтіснити ко­
ронне військо до Збаразької фортеці. Після потужної контра­
таки козаки були змушені відступити, зазнавши великих втрат.
І Іоляки спорудили другу лінію оборони всередині свого заве­
ликого, як для їхнього поріділого війська, табору й відійшли
туди. Спроби сепаратних переговорів Фірлея з ханом зазналй
невдачі. Бої тривали. 14 липня козаки завзято атакували ділян­
ку, яку захищав Вишневецький, але Ієремія відбився. 17, 19 т і
21 липня козаки тричі штурмували Збараж і польський табір,
були моменти, коли доля річпосполитського війська висіла на
волосинці. Але ні гуляй-городи (зрештою знищені вилазкою
Вишневецького), ні безперервна канонада, ні відчайдушні
штурми не допомогли. Коронне військо міцно трималося, хоч
і змушене було вдруге відійти на нову лінію оборони в таборі,
Переговори, що запропонували обложеним татари, не мали ре­
зультату, бо реґіментарі сподівалися на прихід короля (до ньо­
го вирушив таємний посланець — переодягнутий шляхтич Ми
колай Скшетуський, прототип Яна Скшетуського з «Вогнем
і мечем» Г. Сенкевича; але посланцям від короля пробитися до
Збаража не пощастило). Ймовірно, 26 чи 28 липня в бою заги
нув С. М розовицький-Морозенко — й поляки втретє відсту
пили вглиб табору, заклавши нову лінію оборони. Обложені
здійснювали різні за успішністю вилазки, з обох боків активно
діяли «снайпери», в обох таборах бракувало провіанту та фу­
ражу, але звісно ж, ситуація в місті була важча. Татари, яким
набридло стояти під фортецею, зайнялися улюбленою спра­
вою — збиранням ясиру по навколишніх селах, від чого поча­
лося ремствування з боку покозачених. 5 серпня обложені про­
вели чи не найбільшу успішну вилазку, знищивши кількасот
козаків. 6 серпня розпочався генеральний штурм Збаража —»і
козаки цілий день намагалися прорватися в табір і замок. Бу­
ло поранено І. Богуна, а також полковника К. Бурляя (була на­
віть чутка про його загибель). З середини серпня у фортеці
розпочався справжній голод, обложені їли коней, собак і на­
віть щурів, почастішали випадки дезертирства (особливо се­
ред челяді). 14 серпня Хмельницький зняв частину військ і ра­
зом з татарами рушив під Зборів. Під Збаражем лишился
полки, якими командував І. Чарнота. Проте обложені були
надто знесилені, аби спробувати прорвати кільце облоги. Від­
булося ще кілька дрібних вилазок, а 20 серпня польське коман­
дування, зважаючи на брак харчів, було змушене вигнати
і фортеці близько 4 тисяч селян, що переховувалися в Збара­
жі. Селян перебили або взяли в полон татари. 21 серпня по­
вернувся Хмельницький із польськими комісарами, почали­
ся переговори про мир і умови виходу обложених з фортеці
(:іа вихід довелося заплатити 120 тисяч злотих), а 25 серпня
козаки пішли від фортеці.
ВТРАТИ СТОРІН І НАСЛІДКИ ПОДІЇ
Облога виявилася однією з найважчих в історії Хмельниччи­
ни. Втрати коронного війська за час облоги були значні — у бою
та від хвороб і голоду, ймовірно, загинуло до половини війська,
кілька тисяч вояків і челяді потрапили в полон під час і навіть
після облоги (татари не надто дотримувались умов миру, біль­
шість оборонців фортеці непоправно підірвали здоров’я). Втра­
ти козаків і татар були ще важчими, зважаючи на численні
штурми та знову-таки хвороби (сучасні польські автори оці­
нюють їх у 8—18 тисяч людей, деякі українські дослідники на­
рахували до неймовірних 30 тисяч втрат з кожного боку). З суто
військової точки зору, стійка оборона Збаража не надто зава­
дила Хмельницькому домогтися бажаних результатів у кампа­
нії 1649 р. — укласти міцний мир з Річчю Посполитою після
Зборівської перемоги. Але моральне значення успішно витри­
маної річпосполитським військом важкої облоги після серії
важких поразок теж не можна недооцінювати.
ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТЬ
У Речі Посполитій Збараж сприйняли як справжній подвиг ко­
ронного війська (про це свідчить кілька барокових поем та віршів
на тему його оборони), зросла популярність І. Вишневецького,
справжнім пам’ятником жовнірській мужності є опис облоги
у «Вогнем і мечем» Г. Сенкевича та фільмі Є. Гофмана. Україн­
ський фольклор, художня література, кінематограф теж змальо­
вують облогу як важкий, проте все ж таки успіх козаків Хмель­
ницького. Так само зображають подію й українські підручники.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.