Багато прізвищ має таку саму форму ї звучання, як
слова — загальні назви, що означають предмети, тварин,
назви професій та інше. Та кожному хотілося б, щоб
його прізвище звучало інакше, ніж такі самі загальні назви.
На що вже, здавалося б, приємне заняття співи, та
й назва іменника, що означає виконавця пісень,
вокальних партій,— співак — нічого поганого в собі не криє,
а чомусь люди з прізвищем Співак здебільшого
наголошують його на першому складі — на протилежність
загальній назві, яка має наголос на останньому.
А що ж уже казати людині, якій від предків у спадок
дісталося прізвище Баран? Вовки, Ведмеді, Лисиці,
Зайці терплять, а Баранові важко примиритися, бо, як
відомо, відповідна загальна назва означає тварину, яку
підозрюють у тупості й глупоті. І ось це прізвище починає
звучати з наголосом на першому складі — Баран.
Іменник бас, що означає музичний інструмент і
низький чоловічий голос, носія прізвища, яке звучить так
само, часто не влаштовує, і дехто з Басів починає писатися
з двома с.
Відрізняють власну назву від загальної ї в прізвищі
Гончар. А виявляється це у сфері морфології: у
родовому відмінку однини слово гончар має закінчення -я —
гончаря, а коли воно означає прізвище, то в закінченні
пишуть -а — Гончара, тобто, замість відмінювання за
м’якою групою, змінюють як іменник мішаної групи другої
відміни: Гончара… Гончарем.
Прізвище Федько наголошується, як ім’я, а Богдан
часто наголошують на першому складі й тим
відрізняють від чоловічого імені Богдйн.
Очевидно, в цьому є й практична доцільність. Справді,
якщо сказати: «Я йду грати в шахи з Богданом», ясно,
Що з хлопцем на ім’я Богдан, а коли в класі є учень на
прізвище Богдан, то переплутати їх можна тільки на
письмі, а звучанням, власне — наголосом — вони відріз,
няються.
Так само, наголосом, відрізняються й ім’я по батько*
ві та прізвища. Якщо написати: «Батько сьогодні зустрів
Миколу Григоровича», то й не знатимеш, як правильно
прочитати — Григбровича чи Григорбвича, а в усній мові
наголос вносить ясність: прізвище має наголос на
третьому складі, ім’я по батькові — на другому.