В українській мові є слова, які за мовними законами
повинні були б мати іншу форму. Що ж примусило їх
порушити закономірність? Бажання не відстати від своїх
близьких родичів — споріднених форм. Таке
уподібнення до інших форм у науці називається явищем аналогії.
Ми вже говорили, що колись у мові були так звані
редуковані або, як їх ще називають, зредуковані, тобто
вкорочені голосні звуки, напівголосні — ‘ь(єр) і ь (єр-
чик), які згодом, залежно від місця їх розташування
в слові, або зникли, або перейшли в голосні повного
творення, відповідно о та є. Так от ці о та є, що виникли
після важливої події в історії мови — зникнення, або, як
кажуть у мовознавстві, занепаду редукованих, є новими
в порівнянні з так званими давніми о, є, тобто
звичайними голосними, які існували давно поряд з
напівголосними -— редукованими звуками.
У мові так склалося, що ці давні о, є, у відкритому
складі лишалися, а в закритому переходили в і. Напри-
Клад, особа (о у відкритому складі) — Осіб (о в закрито- му складі перейшло в І\% Харкова (о у відкритому екла-
ді) — Харків (о в закритому складі перейшло в і). Це
закономірно. Але як пояснити той факт, що слово кінець
має таку форму, чому давнє о перейшло в і, коли за
фонетичним законом (у відкритому складі ко-\ воно не
повинне було б переходити?
Ось тут і починає діяти закон граматичної аналогії,
Подивимося на інші, непрямі (тобто всі, крім називного)
відмінки цього слова. Виявляється, що в них колишнє,
давнє о опинилося в закритому складі й тому, цілком
закономірно, перейшло в І: кін-ця, кін-цю, знахідний — як
називний, бо йдеться про неживий предмет, кін-цем, на
кін-ці. І ось під впливом більшості відмінкових форм, за
аналогією до них, і форма називного відмінка, замість
ко-нець, має форму кі-нець.
Так само склалася доля й слів дзвінок, рівень, стілець.
Дзві-нок, бо дзвін-ка, дзвін-ку, дзвін-ком, хоч мало б
бути дзво-нок, як у словах з тим самим коренем — дзво-ни-
ти, дзво-ни; рівень, бо рів-ня, рів-ню, рів-нем, а мало
б бути ровень (порівняймо, в російській мові — уро-
вень); сті-лець (замість очікуваного сто-лець), тому що
в інших відмінках колишнє, давне о опинилося в
закритому складі й перейшло в ія
Розглянуті нами іменники чоловічого роду мали
суфікси, а не мали префіксів. А є й такі, що, навпаки, мають
префікси, але не мають суфіксів, наприклад, завод, затор.
Здавалося б, що тут, так само як у структурно подібних
їм словах загін, забій, потік, у закритому складі повинне
було б відбутися чергування о з і. Проте цього не
сталося, і, замість «завід», утворилося слово завод за
аналогією до інших — непрямих — відмінків (заво-ду, заво-дові,
заво-дом), Так само: затор, тому що зато-ру, зато-ром
і т. д.
Та інколи буває й так, що більшість
підпорядковується меншості, і всі непрямі відмінки рівняються на
називний: порушуючи фонетичний закон, о в закритому складі
не чергується з і під впливом форми називного відмінка,
де о у відкритому складі. Ми говоримо й пишемо борця,
борцеві, борцем, тому що в називному борець (немає
чергування з /, бо о стоїть у відкритому складі); гребця,
гребцеві, гребцем, бо в називному відмінку є цілком
закономірно виступає у відкритому складі, і це впливає на
форми всіх відмінків,
Кільце, кільця, кільцю, кільцем, на кільці; кільця, кі
лець… Але ж тут відкритий склад, чому ж і9 а не о?
Виявляється, за аналогією, уподібнюється до всіх інших
форм однини й множини, що мають і.
І слово гілка впливає на форму родового відмінка
множини: замість голок — гілок. Та в цьому разі порушення
фонетичної закономірності під впливом аналогії
виявилося дуже корисним для мови. Якби цього не було, то ми
в родовому відмінку множини не могли б відрізнити
гілку від голки, а тепер можемо. Якщо сказати: «У мене
в руках кілька гілок», то це означає, що я тримаю
рослину, а говорячи «кілька голок», маємо на увазі інструмент
для шиття. Правда, голкою називається і гострий,
колючий росток хвоййих дерев, але він і своєю формою (і
слово, що його позначає, своєю граматичною формою)
пов’язаний з голкою для шиття.
Часом закон граматичної аналогії діє не тільки щодо
відмінкових форм, а й щодо інших. Від іменника нога
здрібніла форма ніжка впливає на здрібніло-пестливу
форму ніженька, де і виникло «незаконно»: оскільки
склад відкритий, мало б бути о,
Отака вона, аналогія,
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: Звідки пішли жирафи?
Наступна: ПРИРОДА БЕРЕ ГОРУ