Одного зимового вечора Ігор Петрович з Костею,
вийшовши на прогулянку, звернули увагу на чисте,
безхмарне небо і, здавалося, як ніколи яскраві зірки. Костя
вмів знайти на небі лише два сузір’я — Велику
Ведмедицю (вона нагадувала йому величезну каструлю з довгою
ручкою) і Кассіопею, схожу на перевернуту догори
ногами літеру М ОУ). Досить швидко виявив він їх і сьогодні
й замислився над останньою назвою. Кассіопеяі 3 цим
словом, яке звучало так незвично, в нього асоціювалися
таємничі, далекі світи.
— Тату, а що це за назва така — Кассіопея? І взагалі,
розкажи мені, будь ласка, про зорі на небі —^ланети,
сузір’я, їх назви…
— Я, правда, не всі небесні тіла знаю. Кассіопея —
жіноче ім’я міфологічного походження. Воно належало
дружині ефіопського царя Ценафа. Якось Кассіопея
заявила, що її дочка Андромеда краща, ніж будь-яка з
нереїд — німф моря. В міфології німфи — божества у
вигляді молодих дівчат, які уособлювали сили і явища
природи. Так от ці морські німфи поскаржилися богу морів
Посейдону на Кассіопею. Тоді той послав у країну
ефіопів потвору, що жерла людей. За пророцтвом оракула,
Ефіопія могла позбутися цього чудовиська тільки тоді».
коли йому віддадуть Андромеду. Все скінчилося б дуже
погано, якби не Персей…
А в нього була своя історія. Розповідати її можна
довго, але я наведу тобі тільки один епізод. Персей мав
надзвичайно важке завдання — добути голову горгони
Медузи, чудовиська, на голові якого замість волосся були
змії і погляд якого все перетворював на каміння. Юнак
хитрощами придбав крилаті сандалії, мішок і чарівний
шлем — шапку-невидимку й подався до горгон. Щоб не
скам’яніти, Персей стежив за відображенням Медузи
в полірованому щиті. Коли з відрубаною головою
Медузи юнак повертався додому, він побачив скелю, де була
прикута Андромеда, яку мало з’їсти морське чудовисько.
Персей убив потвору, визволив дівчину і одружився
з нею. Іменами цих чотирьох героїв міфа й названі
сузір’я.
Серед назв небесних тіл є сузір’я на честь Геракла,
відомого своїми дванадцятьма подвигами, тільки воно
зветься Геркулес, за римським варіантом його імені. Сузір’я
Змієносець — бог медицини Асклепій (Ескулап);
Оріон— велетень-мисливець, який, будучи смертним,
покохав богиню ранкової зорі Еос і за це був смертельно
поранений стрілою Артеміди; Центавр (Кентавр) —
міфічна істота, напівлюдина-напівкінь; Ерідан — міфічна
річка, пов’язана з міфом про Фаетона, який упав у неї,
коли Зевс вразив його блискавкою; Пегас — чарівний
крилатий кінь, що народився з тіла вбитої Персеєм
горгони Медузи; Фенікс — казковий птах, який, за
стародавніми легендами, один раз на 500 років прилітав з
Аравії до Єгипту і, доживши до 500, 1461 або 7006 років,
спалював себе й відроджувався з попелу молодим і
оновленим.
Найбільше назв сузір’їв пов’язано з тваринним світом.
Тут найменування ссавців — Велика Ведмедиця, Мала
Ведмедиця, Лев, Малий Лев, Великий Пес, Малий Пес,
Вовк, Рись, Дельфін, Заєць, Козоріг, Кит, Лисичка та
інші. Є птахи, риби, навіть комахи — Муха.
З мореплавством пов’язані такі назви сузір’їв, як
Компас, Корма, Кіль, Паруси. Деякі сузір’я (Ліра, Стріла,
Трикутник, Чаша) розташуванням зірок здебільшого
нагадують відповідні предмети.
Цікаво, що, крім власних назв, усі сузір’я в різних
країнах у побуті відомі не під міжнародною латинською
назвою, а в перекладі. Крім того, існують народні назви,
які передають різноманітні асоціації, що виникають у
людей.
Українські народні назви сузір’їв не ввійшли як
офіційні в науковий обіг, проте досить точно передають
враження, що виникає, коли зіставити розташування зірок
із певними предметами, істотами. Так, Велика
Ведмедиця має цілий ряд народних назв: Великий Віз,
Чумацький Віз, Великий Ківш; сузір’я Дельфін по-народному
називається Криниця; Кассіопея — Борона; Мала Вед-
медиця — Малий Віз, Пасіка. Сузір’я Орел у народі має
назву Дівчина з відрами (його конфігурація може
нагадувати величезного птаха або постать людини з
розведеними руками); сузір’я Лебідь по-народному зветься
Хрестом. Найбільше синонімічних українських назв має
сузір’я Оріон. Це — Косар, Косарі, Чепіги, Полиця,
Граблі.
Характерно, що всі назви пов’язані з трудовим життям
українського селянина. Адже орієнтуватися вночі за
зірками треба було і пастухам, і чумакам, які й уявлення
не мали про міжнародні назви, а користувалися своїми.
Ці народні назви виникли внаслідок того, що
розташування зірок на небі нагадувало предмети селянського
побуту.
Назви планет (слово планета давньогрецькою мовою
означає «блукаюча») майже всі пов’язані з античною
міфологією. Виняток становить слово Земля — за
походженням спільнослов’янське, утворене від
індоєвропейського земь.
Переважно планети названі іменами давньоримських
богів: найближча до Сонця планета — ім’ям бога
красномовства і торгівлі — Меркурія; планета Венера —
ім’ям богині краси й жіночої вроди. Назва Марс
пов’язана з ім’ям бога війни, Юпітер — головного бога, бога
неба, світла, грому й блискавки (найбільша планета),
Сатурн — бога посівів, покровителя землеробства, Неп-
?№ — бога моря. Дві планети представлені іменами
давньогрецьких богів: Урана — бога неба і Плутона (най-
віддаленіша від Сонця планета) — бога земних надр.
— Тепер, Костю,—1 сказав на закінчення Ігор
Петрович,— хочу звернути твою увагу на те, що власні
астрономічні назви, як і інші власні назви, пишуться,
звичайно, з великої літери, наприклад, Плутон, Нептун. Якщо
до складу власної назви входить два або три слова, то
з великої літери пишуться всі, крім службових і родових
означуваних, припустимо, Велика Ведмедиця, сузір’я
Великої Ведмедиці (слово сузір’я означає родове поняття і
пишеться з малої літери — так само як слова місто,
проспект, вулиця в словосполученнях місто Харків,
проспект Миру, вулиця Зарічна).
Слова Сонце, Місяць, Земля з великої літери
пишуться тільки тоді, коли вони вживаються як астрономічні
назви; в інших випадках — з малої.
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: НА ЗБОРАХ
Наступна: АСКЛЕПІИ І ЙОГО ДОЧКИ