Є. Д. ЧАК - Складні випадки українського слововживання

Абонемент, абонент.

Абонемент, абонент. Іноді плутають ці два слова.
Безперечно, вони зв’язані одне з одним своїм походженням,
але значення мають різне. Абонемент — це ваперед
оплачуване право на відвідання протягом певного часу
видовищ (наприклад, абонемент на цикл симфонічних
концертів, на футбольні матчі сезону), право користуватись
(у нашій країні— безплатно) бібліотекою та ін. «Настав
день, коли бібліотекарка сповістила вчительку, що на
абонементі Кравченка записано понад п’ятдесят книг
класиків російської й української літератури». Абонементом
називають також книжку з абонементними талонами, що
їх відривають або погашають. Наприклад: «Завтра у
приміщенні Державної філармонії відбудеться симфонічний
концерт, у програмі якого —нові твори радянських
композиторів. Дійсний абонемент № 3». «Через два місяці
після початку футбольного сезону мій товариш загубив
свій абонемент».
У бібліотеках, де в читальний зал, абонементом
називають ту частину приміщення, де читачам видають
літературу із книгосховища додому. «Зайшовши до бібліотеки,
дівчина попрямувала до дверей з написом «Абонементі*
Міжбібліотечний абонемент —- замовлення й одержання
для читача літератури з інших бібліотек.
Іменник абонент означає особу,ч яка користується
абонементом. Найчастіше слово абонент вживається на
позначення особи або установи, на ім’я якої оформлений
телефон, закріплений певний номер. «Телефонний комутатор
має сигнальне обладнання, що дав можливість
диспетчерові бачити і чути, який з абонентів викликає його для
телефонних переговорів». «Для виклику абонента треба лише
набрати відповідний номер за допомогою звичайного
телефонного диска». «Крізь маленьке вікоце^до у стіні булс видно жінку, що куняла біля комутатора за півсотню
абонентів» (М. Трублаїні).

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.