Взаємини, відносини, стосунки. Ці слова передають
зв’язок між людьми. «За кілька днів, оговтавшись, при-
дивившись до товаришів по класу, до їхніх взаємин і
ставлення їхнього до нього й до інших отаких, як він,—
задумався пильно» (А. Головко). «Член партії повинен:
…показувати приклад у виконанні громадського обов’язку,
допомагати розвиткові і зміцненню комуністичних
суспільних відносин» (Статут КПРС). «Пушкін перебував у
добрих відносинах з відомим фольклористом, етнографом,
істориком та біологом, першим перекладачем на
українську мову «Слова о полку Ігоревім» — Михайлом
Максимовичем» (М. Рильський). «З помкомвзводом Гладуном
у студбатівців з першого ж дня встановились стосунки
взаємної неприязні» (О. Гончар).
У цьому значенні (коли йдеться про людей) менш
правомірними видаються відношення (див.) і
взаємовідношення, ще менш виправданими — взаємовідносини і
взаємостосунки, бо в словах відносини і стосунки закладене
значення взаємності, і компонент взаємо- є в них
тавтологічним.
На початку XX ст. слово відносини вживали для
позначення не тільки взаємності у стосунках між людьми, а й
ставлення особи (чи осіб) до іншої особи (чи осіб). Порівн:
у Лесі Українки: «…Не розумію, як маю думати про
відносини «Зорі» до мене»; «В яких би він відносинах не був
до тебе, для мене він уже раз назавжди брат»; у М.
Коцюбинського: «Мої відносини до панни Анелі тривожать
мене».
У сучасній мові слово відносини в значенні
«ставлення» не вживається.
Широко вживається це слово як термін у дипломатії —
«дипломатичні відносини».