Відтинок, відтінок. Відтинок — відрізок простору аба
часу. «Водночас дрібні партизанські групи місцевого
значення безперестанку шарпали залізничну колію на
відтинку Вапнярка — Одеса…» (Ю. Смолич). «Коли в’їхали в ліс,
через який проходив найнебезпечніший відтинок шляху
кілометрів на півтора, сонце зайшло» (В. Козаченко).
Одрізаний відтинком п’ятирічним,
Іще живий для очевидців час
В нас на очах зробився історичним
В легендах та піснях (І. Муратов).
Графічно й у вимові відтинок часом плутають із
словом відтінок.
Відтінок — різновид кольору, відмінний від основного
силою тону. «…З кожної печери визирали молоді ялинки,
8-за кожного каменя стриміла зелена, з сизим відтінком
хвоя…» (О. Донченко).
Переносно слово відтінок вживається у значенні
«властивість», «різновид, що являє собою тонку
відмінність», «малопомітний перехід від якогось нюансу до іншо- го». «Та Замойський вловив найтонший відтінок настроїв
цих двох «півнів», як прозвав їх він у думці…» (І. Ле).