Власник, володар. Власник — господар чогось, людина,
що їй особисто належить якась річ, майно та ін. «Новіші
будинки були пристосовані до духу часу. їх власники
з ощадності купували невеличкі шматки землі і виганяли
вгору довгі коробки» (І. Вільде). «З-поміж присяжних
засідателів було два купці, власник друкарні і директор
місцевої гімназії» (О. Донченко). «Я більшу частину дня
пролежав, думаючи про те, як то сьогодні-., відбудуться
вибори від земельних власників» (Панас Мирний).
Часом у художній літературі вживають слово власник
у значенні «той, хто має якусь характерну прикмету»
(наприклад, власник чорної бороди, власник довгого носа).
«Розкуйовджена рудоволоса голова на мить схиляється
набік, її власник важко підводиться, похрускуючи
кістками, вигинає свою широченну спину» (П. Колесник).
«Голос замовк. Мені здалося, що власника його схопило кіль
ка рук, турнуло на тапчан» (Ю. Яновський).
Володар — слово книжне і здебільшого вживається
в переносному значенні: володар світу, володар дум. «Нова
історична епоха принесла справжній тріумф
революційному світоглядові пролетаріату. Марксизм-ленінізм став
володарем дум передового людства» (Програма КПРС).
«Людина навчилася лічити тисячі років тому. І 8начнок>
мірою завдяки математиці вона стала володарем природи»
(«Наука і життя»). «У кінці сторіччя він [Шевченко] уже
сприймався як великий поет, художник, …володар слова
величезної соціальної і художньо-естетичної дії»
(«Вітчизна»).
Як поняття архаїчне володар — той, хто мав
необмежену владу, монарх.
Коли ж приходили раби
володарям на струнах грати,
серця не тисло від журби
і не* обурювали грати (В. Сосюра),
Слово володар часом вживають, коли йдеться про
власника чогось і факт володіння цією власністю у нього
самого чи в інших викликає глибокі позитивні емоції.
Наприклад: «Панкратов оглядав архівні папки 8 таким виразом,
шаче він уже був володарем старовинних карт з
багатющими родовищами міді, срібла, вугілля, калію» (О. Дон-
ченко).
Але у звичайній, не піднесеній, не риторичній мові
людину, в якої є власність, слід називати власником, а не
володарем, незалежно від обсягу й вартості майна: власник
авторучки і мільйонер — власник заводів, газет,
пароплавів. Тому ми сприймаємо як порушення стилістичної
норми такі, наприклад, речення, як «Піджак великий, і його
володареві довелося ножицями відчикрижити зайве…» або
«Чи вибачать володарі телевізорів?» (з газ.).