Гірський, гірничий, гірницький. Дехто з мовців часом
плутає ці три слова, які мають різні значення. Гірський —
прикметник від іменника гора. «Сосна росте на пісках, на
гірських схилах» (Ю. Яновський). «Як порива мене палке
бажання піти туди пісками, чагарями, послухати гірської
пущі гомін, заглянути в таємную бвводню, 8 потоками
прудкими сперечатись, поміж льоди дістатись самоцвітні,
збудити в горах піснею луну!» (Леся Українка). «…Кілька
голубих ракет, звившись над міжгір’ям, похмуро освітили
частину гірської дороги, безлюдне узлісся, лісникову хату
на курячих ніжках…» (О. Гончар). «…Учитель всією
силою юної довіри любить цього то спокійного, то крутого,
то бурхливого, мов гірський потік, парубка, який, певне,
й сам не знає, що він може вробити, на яку дорогу може
вийти» (М. Стельмах). «…Нехай же наступне двадцяту
століття несе нашій батьківщині повний ровквіт і свободу.
Хай збудиться Росія. Хай розправить крила і високо
піднімуться всі її степові й гірські орли, і понесуть славу
вітчизни у всі майбутні століття, не минущу, а вічну, як
писав Чернишевський, на благо всьому людству» (О.
Довженко).
Усе, що пов’язане з вивченням, видобутком і
використанням корисних копалин, об’єднується прикметником
гірничий.
Мій дід скінчив гірничу школу,
а батько — ні… (В. Сосюра).
«Макар: А все-таки не для того ти [Артем] вчився, став
гірничим інженером, щоб у воєнному мундирі ходити»
(О. Корнійчук). «…Йому пощастило вступити на
експлуатаційний факультет гірничого інституту» (Д. Ткач).
А гірницький — прикметник від іменника гірник.
Що ж, така вже гірницька вдача —
до витійства шахтар не звик:
хоч у нього душа гаряча,
та занадто скупий язик (М. Упеник).
«Вона [парторганізація] невтомно виховує гірницькі
колективи в дусі новаторства, прагнення вперед» (з газ.).
Отже, слова гірський, гірничий і гірницький треба
розрізняти.