Година. При визначенні часу доби (дня і ночі) в
українській мові у сполученні із словом година найчастіше,
і це є нормативним, вживається порядковий числівник,
а не кількісний. Порівн. у М. Коцюбинського: «Зараз
10 година вечора, а я тільки що з контори»; «До першої
години сиджу за столом, обідаю і за обідом читаю газети»;
«Приїздив Шаляпін. Приїхав яхтою з Монте-Карло, де він
тепер співає, так щось коло третьої години вдень»;
«Кінчаємо роботу о третій годині»; «Вже пізно, друга година»;
«Вже й одинадцята година — баба не йде» та ін. У Лесі
Українки: «Вранці прокидаємось близько десятої години*.
У сучасних письменників: «Була тільки п’ята година,
а навкруги вже зовсім сутеніло» (О. Гончар).^ «Вже
минула ніч, годинник показав десяту годину ранку» (М. Труб-
лаїні). «Уночі він о другій годині по панелі вадумано
йшов» (В. Сосюра).
Проте в усній мові, а інколи й у мові наших
письменників, досить часто вживається і кількісний числівник у
сполученні із словом година (наприклад: «Збори
почнуться в шість годин, триватимуть до восьми» замість:
«…почнуться о шостій годині, триватимуть до восьмої»).
Таким чином, на питання «Котра година?» слід
відповісти шоста, а не шість. Правомірність вживання в цьому
разі форми шоста можна підтвердити такими
міркуваннями: по-перше, порядкового, а не кількісного числівника,
вимагає сама постановка питання («котра година?», а не
«скільки годин?»); по-друге, ні в кого не викликають
заперечення, а, навпаки, вважаються цілком нормативними
для літературної мови форми родового, знахідного і
місцевого відмінків («Музей відчинено з 10 до 18 години».
«Збори призначено на четверту годину». «Збори відбудуться
о четвертій годині». У М. Коцюбинського: «Як піду туди
о 9 год. вранці — то даю собі спочинку лиш о 4-ій годині —
до ХІ2 до шостої на обід»), з яких видно, що називний
відмінок має форму порядкового числівника; по-третє, ніхто
не каже: «п’ять хвилин на дві (години)», «пів на дві
(години) », а всі говорять: «п’ять хвилин на другу», «пів на
другу».
Щодо останнього слід зазначити, що в діалогічній мові
“часто створюється небажана тавтологічність, коли на
запитання «Котра година?» відповідають: «Шоста година».
Щоб уникнути тавтології, останнє слово треба випустити.
Див. у М. Коцюбинського: «Котра година? —
Одинадцята…»