Громадський, громадянський. Слово громадський (див.
стор. 197) утворене від іменника громада і означає «не
державний», «не службовий», «добровільний»; «такий, що
стосується всього населення або окремого колективу»
(громадські організації, громадські доручення, громадські
розповсюджувачі преси). «Член партії повинен: …показувати
приклад у виконанні громадського обов’язку, допомагати
розвиткові і зміцненню комуністичних суспільних
відносин» (Статут КПРС). «В школі Тася мало читала й стояла
осторонь громадського життя» (Л. Дмитерко). «А
«старики» збирались у класі. Тут щовечора бувало Макар
Іванович і газету прочитає їм, інколи якусь політичну
книжечку. Тут же вирішували й усі найважливіші громадські
справи» (А. Головко).
Громадянський — прикметник від іменника громадянин
(останній може мати такі значення, як «підданий якоїсь
держави», і «свідомий член суспільства»); означає: «такий,
що має стосунок до людини як громадянина». Наприклад,
громадянські права, громадянська війна (війна всередині
країни), громадянська страта (дореволюційне),
громадянська свідомість, громадянська лірика.
Загарбницьких війн ми ніде не вели!
Війна громадянська була оборонна! (І. Нехода).
«Після громадянської війни країні потрібно було шість
років, щоб відбудувати господарство» (Історія КПРС).
«— …Днями виступаємо на велику справу.— Щорс хутко
підвівся і заходив по кімнаті.— Ось написав для всіх при-
сягу-клятву на вірність. Прочитайте і обміркуйте. Зберіть
увесь полк. Попередьте бійців, що присяга буде не звичай-
ним обрядом, а людською громадянською клятвою бійця
Б еволюції» (О. Довженко). «…Громадянський пафос його
ї. Бвдного] поезії безперечно пов’язаний з некрасов-
ською традицією» (М. Рильський). «Аркадій: Ви,
золотко, не крутіть,— будьте хоч раз принципіальні. Де
ваша громадянська мужність?» (О. Корнійчук).
Деякі слова можуть вживатися з кожним із цих двох
прикметників — громадський, громадянський, але
словосполучення з ними матимуть різні значення: там, де мова
йтиме про якісь ознаки діяльності людини як громадяни-
на, одним із компонентів словосполучення буде слово
громадянський (наприклад, громадянський обов’язок); там,
де словосполучення характеризуватиме людину в її
стосунку до колективу, його інституцій, компонентом
виступатиме громадський (наприклад, громадський обов’явок).
Порівн. «Захист Батьківщини — громадянський обов’язок
кожного члена суспільства», «Віддавати всі сили
вихованню нової людини — громадянський обов’язок кожного
радянського письменника»; «Працюючи головою профбюро,
він дуже сумлінно виконував свої громадські обов’язки».