Десь. Основне значення — вказувати на невизначеність
місця. Часто вживається в українській літературній мові
і в значенні «кудись» (укладачі «Українсько-російського
словника» — т. І, стор. 396, вважають, що такі випадки
характерні тільки для обласного вживання). Слово десь
у значенні «кудись» вказує на те, що напрям дії або
зовсім не відомий («Десь поїхали наші сусіди». «Бувало,
Вася зникав десь на цілу ніч у загадкові нічні розшуки
і повертався лише вранці, весь общипаний, з розпухлими
вухами, і сидів уже не на тому коні, котрим вирушав у
похід, а на якійсь кошлатій, нужденній шкапі» — О. Гончар),
або відомий не в деталях («І думки, мов тіні, сновигають
навколо тебе, стрічаються з острахом і наполохано летять
десь за річку, за тополю, до того шматка землі, на якому
і досі надієшся знайти людяність і щастя» — М. Стельмах.
«Чудові магістралі, очищаючись від барикад, витягуються
в далеч, біжать десь за місто, мовби до самого сонця» —
О. Гончар. «Сам поїхав десь далеко, а мене покинув» —
Т. Шевченко).
З відповідними нюансами вживають прислівник десь
і в значенні «звідкись», коли вихідний пункт дії не
відомий («Тут саме десь нагодився’бригадир», тобто з’явився
невідомо 8відки. «Десь взялася шура-бура, вона того
комарика з дуба здула» — народна пісня) або коли
вихідний напрям дії відомий, але не в деталях, а загалом
(«У Москву він приїхав десь із півночі» — з якої саме
північної області’— невідомо. «А разом з тим, десь з глибини,
сочились підземні джерела і гасили вогонь» — М.
Коцюбинський. «Останній лист його був десь із Угорщини». «Він
родом десь з Тернопільської області». «Здавалось,
лейтенант щойно прибув оце десь з південних сонячних країн,
густо, раз і назавжди засмалений тамошнім сонцем» —
О. Гончар. «Далеко десь з-понад самого Бугу сірою
грудочкою покотився у село заєць…» — М. Стельмах).