Чак Є. Д. Барви нашого слова

КОЛИ ВИБОРУ НЕМАЄ. ЗАСТУПНИК І ЗАМІСНИК

Як правильно перекласти словосполучення заместитель директора? Однозначно на це питання відповісти не можна: якщо це назва посади певної людини, то буде заступник директора, а коли мова йде про того, хто тимчасово замість директора виконує його обов’язки, треба сказати замісник директора.

Заступник в одному із своїх значень – офіційна назва посади другої особи в установі, організації та ін. Заступник начальника, керівника здебільшого постійно відає певними питаннями, ділянками роботи, має визначене коло обов’язків. Він працює одночасно з тим, кого заступає в разі його відсутності. «Бережний (випив нарзану:) В наказі по інституту я висловив свою думку про шкідливість апаратного царства. Але мої заступники не зуміли виконати моїх категоричних директив». (І. Микитенко.) «Заступник редактора звичним рухом змахує з чола на перенісся окуляри і повертається до секретаря». (П. Колесник.) «Одна з приїжджих жінок – заступник міністра чи то хімічної, чи то якоїсь іншої промисловості». (О. Довженко.) «Колгоспні збори одностайно обрали Василя Отрошу заступником голови правління». (О. Десняк.)

Замісник – людина, що з якихось причин тимчасово виконує чиїсь обов’язки (замість когось). Наприклад: «Учитель захворів на початку навчального року, і з учнями два місяці працював його замісник».Часто замісник неправильно вживають замість слова заступник.

Припустімо, начальник цеху пропагандист. Коли він поїхав у відрядження, замість нього семінаром керував заступник начальника цеху. Отже, на семінарських заняттях він був замісником керівника (бо тимчасово заступав його, виконував його обов’язки), а на виробництві він заступник начальника цеху (така назва посади), працює на цьому посту і коли начальник на місці, і коли його немає.

* * *

У російській мові обмін кореспонденцією називається переписка. Коли літературна мова не була ще усталена, в минулому столітті таке саме слово вживали і в українській мові. За останні кілька десятиліть становище змінилося. Слово переписка в значенні «обмін кореспонденцією» українською літературною мовою сприймається як застаріле. Наприклад: «З переписки Шевченка з Костомаровим та іншими особами видно, наскільки він був зацікавлений роботою в Київському університеті».

У сучасній мові в значенні «обмін листами між особами або установами» вживається слово листування. «Вождь світового пролетаріату В. І. Ленін користувався величезною любов’ю широких народних мас і завжди спілкувався з ними. Свідчення цього – об’ємне листування, яке він вів у будь-які періоди своєї діяльності». (З журналу.) «Важливою подією в житті С А. Подолинського було знайомство з К. Марксом і Ф. Енгельсом у Лондоні 1872 року, з якими зав’язалося листування».(З журналу.) «У грі за листуванням діють правила, викладені в шаховому кодексі СРСР». (З журналу.) «З часів листування І. В. Мічуріна з шахтарями садівництво в Донбасі набрало великого промислового розмаху». (З газети.) «Макаренко писав, що дуже зайнятий роботою і не має часу на листування». (М. Трублаїні.) «Вася підтримував листування з багатьма бійцями і офіцерами, які вибували з роти до госпіталів». (О. Гончар.) «Надія Костянтинівна [Крупська] вела конспіративне листування з більшовицькими комітетами та іншими більшовицькими організаціями». (З журналу.)

Друге значення слова листування – сукупність, зібрання листів, кимось написаних і одержаних. «Довженко залишив нам у спадщину десяток кіноповістей, повість «Зачарована Десна», низку оповідань, статті, багато листування». (О. Довженко.) Збірник спогадів і статей про митця.) «Коли ми відбили позаторік наші маєтки у Рутського, потрапив до мене біскупський архів. Там і таємні папські булли, і листування з Ватіканом отців-єзуїтів». (З. Тулуб.)

Таким чином, російське переписка (обмін листами) – листування.

* * *

Чи правильно російське слово неделя перекладати українським неділя?

У сучасній літературній мові проміжок часу в сім діб називають тижнем. «Організація доручила Валентинові скласти радіоприймач. Скласти будь-що. Вже цілий тиждень молодії підпільники напружено чекали наслідків Вальчиної роботи». (О. Гончар.)

Сьомий день тижня, день відпочинку називають неділею.

У неділю на вигоні
Дівчата гуляли,
Жартували з парубками,
Деякі співали –

Про досвітки-вечірниці,
Та як била мати,
Щоб з козаком не стояла.
Звичайне, дівчата… (Т. Шевченко.)

«І будень і неділя – лінивому все безділля». (Українські народні прислів’я та приказки.) «Правда, сьогодні неділя, не слід би робити, та коло винограду не гріх, бо то хліб святий, то дар божий». (М. Коцюбинський.) «В неділю по обіді Василина з хлопцями та дівчатами пішла в Журавку до пана за грішми». (І. Нечуй-Левицький.)

Неділя. Небо. Вітер. Дзвони.
А на Дніпрі така краса,
що юне серце в пісні тоне
й летить, як птиця, в небеса,
де золоті хмарки розквітлі
несе у синь веселий спів
і там купається у світлі,
переганяючи орлів. (В. Сосюра.)

«Уранці в неділю я пішов до Тимка Степури». (О. Донченко.) «На мальовничому пагорбку край села, звідки відкривається широкий краєвид Заріччя й степу, коло високого старого вітряка в неділю по обіді зійшлась сила народу». (О. Довженко.)

Походження слова неділя досить прозоре: воно утворилося з частки не й дієслова долати і означало день, коли, за релігійними поняттями, «гріх» було працювати. Та згодом назву неділя почали поширювати на поняття «тиждень». Це сталося, мабуть, тому, що для позначення повторюваних відрізків часу в один чи кілька тижнів використовувалася назва якогось одного дня тижня, від якого вели відлік, переважно назва особливого дня в тижні – неділі. Спочатку говорили «мине дві неділі», «через три неділі», маючи на увазі саме день – неділю, яка повторюється щоразу через тиждень, але згодом ця назва почала означати проміжок часу між двома такими днями. Можливо, цьому сприяло те, що з часом етимологія слова неділя («день, коли не дозволяється працювати») почала забуватися, стиратися.

Паралельне вживання слів неділя і тиждень у значенні «сім днів» – факт незаперечний, зафіксований у дожовтневому фольклорі і художній літературі. Пор.: «Домаха: А чого ж ти за цілісінький тиждень і очей не навернув до мене? Василь: Та ніколи було…» (М. Кропивницький.) «Влітку один тиждень рік годує». «їдеш на день, а хліба бери на тиждень». (Українські народні прислів’я та приказки.) «Минув тиждень. Кайдашиха перестала звати Мотрю серденьком і вже орудувала нею, наче наймичкою». «Гості роз’їхались уже світом, а Ганя цілих шість неділь не вставала з постелі». (З творів І. Нечуя-Левицького.)

Деякі дожовтневі письменники вживають слово неділя у своїх творах в обох значеннях паралельно. Пор. у Т. Г. Шевченка:

Не неділю,
Не дві, не три і не чотири!
Як тій болячці, як тій хирі,
Громадою годили
Тому борцеві…

«Де він, де він?
Тепер же я знаю…»
«Через тиждень обіцявся
Прийти за тобою».
«Через тиждень! через тиждень!
Раю мій, покою!»

У М. Коцюбинського натрапляємо на таке вживання навіть в одному творі («Андрій Соловейко»): «…Напрацюєшся цілий тиждень – в неділю хочеться одпочити, розвеселитися…» і «Тільки через неділь п’ять, після довгої слабості, опам’ятався Андрійко, почав пізнавати дядька, тітку, людей…» Таким чином, у практиці художньої літератури XIX ст. спостерігаємо вживання і слова тиждень, і слова неділя на позначення проміжку часу в сім діб, і це зафіксовано словниками. Проте в сучасній літературній мові вимальовується тенденція все-таки вживати слово неділя тільки в значенні «сьомий день тижня». І тому російське слово неделя слід перекладати як тиждень, а не неділя.

* * *

Давно вже всіма визнано, що слово мероприятие ніяк не можна перекладати як «міроприємство» – такого слова в українській мові немає, його не фіксує жодний сучасний словник. Проте в усному мовленні його ще можна почути. Наприклад: «Батьківський комітет у цьому році здійснив ряд корисних міроприємств».

Слово мероприятие в літературній мові перекладається українським захід, одне із значень якого – «дія, спрямована на реалізацію чогось, на здійснення якоїсь мети». «Всесоюзний перепис населення – важливий державний захід».(З журналу.) «Здійснення цих заходів сприятиме підвищенню родючості грунтів». (З журналу.) «Всіх належних заходів було вжито. Палуба й надбудови були ретельно промиті. Однак батьківщина за них була вже в тривозі. Негайно вернутись в найближчий вітчизняний порт! – такий одержали по радіо наказ». (О. Гончар.) «Артем став докладно розповідати, яких уже заходів вжито». (А. Головко.) «Тепер же вважаю небезінтересним повідати лише, що наш тактичний захід дав блискучі у воєнному розумінні наслідки». (І. Ле.)

Отже, мероприятие – захід і тільки захід.

* * *

У реченні «Успешно проходит подписка на газеты и журналы» слово подписка українською мовою перекладається як передплата. «Передплатою активно займаються не тільки працівники зв’язку, а й громадські розповсюджувачі преси».

Уживати як відповідник до російського подписка в цьому значенні іменник підписка не рекомендується, вважається відхиленням від норми. Слово підписка поширене в іншому значенні – «письмове зобов’язання про щось». «Звелося на те, що таки Хомі дали добру прочуханку та ще узяли і підписку: «що, каже, доволен і жалуватися нігде не буде». (Г. Квітка-Основ’яненко.) «Липський: Я ладен дати вам підписку, що визнаю ваше повне авторство». (І. Кочерга.) «Оформляйте справу до суду… Підписки про невиїзд брати не треба». (В. Кучер.) «Однак, коли не помиляюся, ви дали йому підписку? Присягалися мовчати?» (Ю. Смолич.)

Отже, замовлення на придбання й доставку газет, журналів, а також деяких інших видань, і грошове зобов’язання з попереднім внеском треба називати не «підпискою», а передплатою.

* * *

Як передати українською мовою слово машинистка? Тільки друкарка. «Інколи він озирався на спритних друкарок та рахівників, що так вільно тримали себе на очах в комісії…» «Кваліфіковані канцелярські працівники – друкарки, діловоди, технічні секретарі, архіваріуси, стенографістки – нарозхват». (З журналу.) «Дедалі більше друкарок установ звільняється від стомливої праці на механічних машинках». (З газети.)

Отже, хоча жінка працює на друкарській машинці, її треба називати не «машиністкою», а друкаркою.

* * *

Классовые противоречия перекладаються словосполученням класові суперечності. Коли йдеться про протилежність суспільних, класових інтересів, треба вживати не слово протиріччя, а суперечність (переважно в множині). «Перша світова війна до краю загострила і розкрила найглибші суперечності капіталістичної системи». (З журналу.) «Докладно проаналізувавши особливості імперіалізму, його глибокі суперечності, В. І. Ленін прийшов до висновку, що це найвища і остання стадія у розвитку капіталізму, переддень соціалістичної революції». (З журналу.) «Істинний гуманізм не відвертається від суперечностей життя, він прагне до повного пізнання і дійсного їх подолання». (З журналу.) «При соціалізмі, де нема експлуатації людини людиною, відсутні антагоністичні суперечності і класова боротьба». (З журналу.)

Словники як синонім до суперечність рекомендують протиріччя. Це слово досить широко вживається і в усному, і в писемному мовленні. «То він клав газету, прокашлювався і робив цілу доповідь: якими вийшли капіталістичні держави з світової війни, які протиріччя роз’їдають увесь капіталістичний світ. Говорив про СРСР, про відродження нашого господарства». (А. Головко.) «Ми пам’ятаємо, що Пушкін належав до поміщицького класу і що цим пояснюється багато протиріч у його світогляді. Але великий він тим, що умів підноситися над своїм класом». (М. Рильський.)

Проте останнім часом чітко намітилася тенденція уникати вживання слова протиріччя, а російське слово противоречие, як уже зазначалося, передавати тільки українським суперечність.

* * *

Типова стилістична помилка нерідко виникає під час перекладу російського слова вытекать у розумінні «бути логічним наслідком чогось». Дехто просто робить кальку – вживає слово витікати. Наприклад: «І треба сказати, що цей факт звучить у п’єсі правдоподібно і цілком логічно витікає з розвитку подій». Звичайно, слід було сказати «випливає з розвитку подій».

Слово витікати переносно не вживається. А буквально, фізично воно означає:

«литися звідкись» (наприклад, вода витікає з крана). «…Пускають електрику, пушка «стріляє» вогнетривкою масою й замуровує «льотку», щоб звідти не витікав чавун…» (Остап Вишня.) Це значення може виступати і у метафоричному вживанні.

Осіяні місяцем ночі
Мокрий вітер миє в полях.
У зірок витікають очі,
Заливаючи золотом шлях. (В. Коротич.)

«З його грудей голос витікав тихеньким струмочком, жебонів неквапно…» (Є. Гуцало.); «брати початок з якогось водоймища» (річка витікає з озера). «Полював я на сохатих… А потім я побачив, як із схилу кручі витікає маленький чорний струмок. То й була нафта». (О. Донченко.) «Тепер Паляниця швидко озирнувся і помітив, що тонка цівка вогню нетерпляче витікала з-під кутка знайомої сусідової хати, куди вже надіслав два снаряди танк, і тоді кулемет замовк на смерть», (О. Копиленко.)

Отже, витікати в переносному значенні не вживається, російському вытекать у такому разі відповідає слово випливати.

* * *

Якщо «наши мысли совпадают», то українською мовою вони збігаються чи співпадають?

Дієслово збігатися, крім прямого значення, вживається і в переносному – «бути спільним, тотожним», «відбуватися одночасно з чимось». «Малишко завжди намагався, щоб створений ним світ у всіх деталях збігався з реальним світом». (Спогади про Андрія Малишка.) «Арагон бачить в Роллані найближчого попередника літератури соціалістичного реалізму. Ця його думказбігається і з висновками радянських ролланознавців». (З журналу.) «Не в усьому гадки Друзя збігалися з рекомендаціями поважних авторитетів, а надто авторитетів місцевих, щодо взаємин поміж лікарем і пацієнтом». (Ю. Шовкопляс.) «Яків ловить себе на тому, що його думки про економію збігаються з думками старшого брата». (М. Стельмах.)

Інколи замість збігатися невиправдано вживають співпадати («Наші думки співпадають»). Але слова співпадати не фіксує в своєму реєстрі жоден сучасний словник.

Отже, «наши мысли совпадают» українською мовою – тільки «наші думки збігаються».

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.