Нічне небо густо вкрито зорями, і кожна з них має своє неповторне, оригінальне ймення.
Кассіопея – назва міфологічного походження. Це ім’я дружини ефіопського царя Ценафа. Якось Кассіопея заявила, що її дочка Андромеда краща, ніж будь-яка з нереїд – німф моря. В міфології німфи – божества у вигляді молодих дівчат, які уособлювали сили і явища природи. Так от ці морські німфи поскаржилися богу морів Посейдону на Кассіопею. Тоді той послав у країну ефіопів потвору, що жерла людей. За пророцтвом оракула, Ефіопія могла позбутися цього чудовиська тільки тоді, коли йому віддадуть Андромеду. Все скінчилося б дуже погано, якби не Персей…
А в нього була своя історія. Розповідати її можна довго, але ось тільки один епізод. Персей мав надзвичайно важке завдання – добути голову горгони Медузи, чудовиська, на голові якого замість волосся були змії і погляд якого все перетворював на каміння. Юнак хитрощами придбав крилаті сандалії, мішок і чарівний шолом – шапку-невидимку й подався до горгон. Щоб не скам’яніти, Персей стежив за відображенням Медузи в полірованому щиті. Коли з відрубаною головою Медузи юнак повертався додому, він побачив скелю, де була прикута Андромеда, яку мало з’їсти морське чудовисько. Персей убив потвору, визволив дівчину і одружився з нею. Іменами цих чотирьох героїв міфа й названі сузір’я.
Серед назв небесних тіл є сузір’я на честь Геракла, відомого своїми дванадцятьма подвигами, тільки воно зветься Геркулес, за римським варіантом його імені. Сузір’я Змієносець – бог медицини Асклепій (Ескулап); Оріон – велетень-мисливець, який, будучи смертним, покохав богиню ранкової зорі Еос і за це був смертельно поранений стрілою
Артеміди; Центавр (Кентавр) – міфічна істота, напівлюдина-напівкінь; Ерідан – міфічна річка, пов’язана з міфом про Фаетона, який упав у неї, коли Зевс вразив його блискавкою; Пегас – чарівний крилатий кінь, що народився з тіла вбитої Персеєм горгони Медузи; Фенікс – казковий птах, який, за стародавніми легендами, один раз на 500 років прилітав з Аравії до Єгипту і, доживши до 500, 1461 або 7006 років, спалював себе й відроджувався з попелу молодим і оновленим.
Найбільше назв сузір’їв пов’язано з тваринним світом. Тут найменування ссавців – Велика Ведмедиця, Мала Ведмедиця, Лев, Малий Лев, Великий Пес, Малий Пес, Вовк, Рись, Дельфін, Заєць, Козоріг, Кит, Лисичка та інші. Є назви птахів, риб, навіть комах – Муха.
З мореплавством пов’язані такі назви сузір’їв, як Компас, Корма, Кіль, Паруси. Деякі сузір’я (Ліра, Стріла, Трикутник, Чаша) розташуванням зірок здебільшого нагадують відповідні предмети.
Цікаво, що, крім власних назв, усі сузір’я в різних країнах у побуті відомі не під міжнародною латинською назвою, а в перекладі. Крім того, існують народні назви, які передають різноманітні асоціації, що виникають у людей.
Українські народні назви сузір’їв не ввійшли як офіційні в науковий обіг, проте досить точно передають враження, що виникає, коли зіставити розташування зірок із певними предметами, істотами. Так, Велика Ведмедиця має цілий ряд народних назв: Великий Віз, Чумацький Віз, Великий Ківш; сузір’я Дельфін по-народному називається Криниця; Кассіопея – Борона; Мала Ведмедиця – Малий Віз, Пасіка, Сузір’я Орел у народі має назву Дівчина з відрами (його конфігурація може нагадувати величезного птаха або постать людини з розведеними руками); сузір’я Лебідь по-народному зветься Хрестом. Найбільше синонімічних українських назв має сузір’я Оріон. Це – Косар, Косарі, Чепіги, Полиця, Граблі.
Характерно, що всі назви пов’язані з трудовим життям українського селянина. Адже орієнтуватися вночі за зірками треба було і пастухам, і чумакам, які й уявлення не мали про міжнародні назви, а користувалися своїми. Ці народні назви виникли внаслідок того, що розташування зірок на небі нагадувало предмети селянського побуту.
Назви планет (слово планета давньогрецькою мовою означає «блукаюча») майже всі пов’язані з античною міфологією. Виняток становить слово Земля – за походженням спільнослов’янське, утворене від індоєвропейського земь.
Переважно планети названі іменами давньоримських богів: найближча до Сонця планета – ім’ям бога красномовства і торгівлі – Меркурія; планета Венера – ім’ям богині краси й жіночої вроди. Назва Марс пов’язана з ім’ям бога війни, Юпітер – головного бога, бога неба, світла, грому й блискавки (найбільша планета), Сатурн – бога посівів, покровителя землеробства, Нептун – бога моря. Дві планети представлені іменами давньогрецьких богів: Урана – бога неба і Плутона (найвіддаленіша від Сонця планета) – бога земних надр.
Тепер зверніть увагу на те, що власні астрономічні назви, як і інші власні назви, пишуться, звичайно, з великої літери, наприклад Плутон, Нептун. Якщо до складу власної назви входить два або три слова, то з великої літери пишуться всі, крім службових і родових означень, припустімо Велика Ведмедиця, сузір’я Великої Ведмедиці (слово сузір’я означає родове поняття і пишеться з малої літери – так само, як слова місто, проспект, вулиця в словосполученнях місто Харків, проспект Миру, вулиця Зарічна).
Слова Сонце, Місяць, Земля з великої літери пишуться тільки тоді, коли вони вживаються як астрономічні назви; в інших випадках – з малої.