Довгий. Прикметник довгий дуже часто виступає в
сполученні із словами, що є мірою часу: століття, рік, день,
ніч, година, хвилина («В огні пожару світового минали
ночі, довгі дні» — В. Сосюра. У Лесі Українки:
Вже ж минуло з того часу
Аж три довгі роки,
Як втопилась дівчинонька
У річці глибокій),
або мають часове значення: час, період та ін. («…Вася…
довгий час був рядовим» — О, Гончар. «Ні одного слова не
зірвалося ні в кого за довгий час ждання,— кожен
похнюпившись стояв і мовчав» — Панас Мирний).
Щоб уникнути одноманітності, прикметник довгий
інколи можна замінити синонімами. У поєднанні із словами
час, період, строк його варто чергувати із словом тривалий:
тривалий час, період, «В останні роки завод налагодив
серійний випуск високоякісних, надзвичайно економічних
машин, які тривалий час можуть працювати без
капітального ремонту» (з газ.).
Проте хоч довгий і тривалий — синоніми, останнє
слово ніколи не утворює сполучення із словами, що означають
міру часу; не можна сказати «тривалі століття», «тривалі
години» і т. д. Взагалі слово тривалий має вужчу сферу
вживання, на ньому лежить відбиток книжності.
У сполученні із словами, що є мірою часу, прикметник
довгий нерідко можна замінити прислівником багато,
трохи змінивши речення («Довгі роки віспа була бичем
народів світу, і тільки в 1796 р. англійський сільський лікар
Дженнер зробив вакцинацію, давши людству зброю проти
страшної хвороби» — «Багато років віспа була…»).
Найбільш виправданим є вживання прикметника дов-
гий із словами століття, рік, еодина, хвилина, коли треба
передати, що цей час тривалий не стільки в абсолютному
розумінні, скільки видається таким внаслідок небезпечних
обставин, несприятливих умов життя чи негативних явищ,
емоцій (напруження, хвилювання, занепокоєння та ін.).
Наприкладг «Довгі століття стогнала Африка під ярмом
колоніалізму». «Довгі хвилини чекання, і нарешті стало
відомо, що операція скінчилася благополучно, життя
хлопчика врятовано».
Ця мить була, як довгі роки,
що в серці грозяно сплелись… (В. Сосюра).
Я увійшов. Цілунки, сльози.
Немов з туману довгих літ
я їм приніс крізь чорні грози
жаданий і чудесний світ (В. Сосюра),