Є. Д. ЧАК - Складні випадки українського слововживання

Доводитися

Доводитися. Форма минулого часу доконаного виду цього
дієслова — довелося — вживається в кількох значеннях.
Слово довелося вказує на те, що дія, виражена пов’язаним
з ним дієсловом, сталася не з бажання того, хто її реалізує,
а зумовлена якимись обставинами (наказом, побажанням
іншої особи, примусом; ситуацією, яка спричинилася до
цього, і т. д.). Наприклад: «Директор інституту не любив
заперечень, і аспірантові довелося їхати у відрядження».
«Хлопець давно мріяв стати лікарем, але медінституту
в їхньому місті не було, а залишити хвору матір він не міг,
і довелося вступити до сільськогосподарського».
«Приходили з інших класів і питали, чи можна здавати матеріал
Довелося з цього питання спішно скликати редколегію»
(О. Донченко).
Крім того, слово довелося вживають у значенні «мав
нагвду», «траплялося», або «пощастило», «мав честь», або
«випало», «припало». Наприклад: «Старому робітникові
довелося (пощастило) кілька разів зустрічатися з С. М. Кі-
ровим». «І мені, малому, не раз довелось (траплялось.—
6\ Ч.) за титаря плакать. І ніхто не бачив, що мала дитинз
у куточку плаче» (Т. Шевченко). З наведених речень зро
зуміло, яке саме значення вкладається в слово довелося.
Але бувають випадки, що з контексту не можна цього
встановити. Наприклад: «— Ви знали лікарку Дорошенко? —
Так, мені не раз довелося бувати в неї на прийомі». Що
хотів висловити цим реченням співбесідник, відповідаючи
на запитання, в якому значенні вжив слово довелося (чи
то надзвичайно серйозна хвороба спричинилася до того,
що вів мусив у свій час звернутися до цієї лікарки; чи
вів хоче сказати, що йому траплялося (він мав
нагоду) бувати в неї на прийомі; чи він вважав за щастя
дістати консультацію такого фахівця)? В таких випадках
слово довелося краще замінити одним із синонімів, що
відповідають контекстові (мав нагоду, траплялося,
пощастило, мав честь, випало, припало). Наприклад: «Колосовсько-
му випало вайти до кабінету одним з останніх» (О.
Гончар).
Додержувати, додержуватися. Часом ці дві форми,
вжиті в переносному значенні, плутають. Проте розрізнити їх
не так важко.
Додержувати означає «виконувати щось точно,
забезпечувати наявність чогось» і вживається з додатком у
родовому відмінку: додержувати чистоти, додержувати тиші,
додержувати порядку. «Анна: …Я не додержую звичаїв
чесних? Коли я що ганебного вчинила?» (Леся Українка).
«— Одежі з собою не брати. Сорочка, двоє шароварів — та
й уже. На кожного козака пара коней, горщик саламахи й
товченого проса. Додержуйте порядку. Беріть тільки
зброю. Та от, панове, кажу наперед: хто в поході
нап’ється — без усякого суду, як собаку, 8а шияку» (О.
Довженко).
Додержуватися значить «бути прихильником якихось
думок, поглядів; керуватися ними в своїх діях» і теж
вживається з додатком у родовому відмінку. Наприклад:
додержуватися прогресивних поглядів, певної ідеї,
класифікації. «Радянський Союз неухильно додержується свого
курсу на пом’якшення напруженості у відносинах
між державами».
Сказане вище про дієслова додержувати,
додержуватися стосується тільки тих речень, де вони виступають
в активному стані. У пасивному або
зворотно-неперехідному стані (такі конструкції українській мові менш
властиві, ніж активні, вживаються рідше, хоча це дієслово
виступає в зворотній формі) семантика дієслова
додержуватися відповідає значенню дієслова додержувати
(«виконувати щось точно, забезпечувати наявність чогось»).
У речень з цим дієсловом у зворотно-неперехідному і па-
сивному станах зовсім інша структура, ніж у розглянутих
(слово, яке в реченні з дієсловом додержуватися, вжитому
в активному стані, в додатком, у пасивному виступав в
ролі підмета). Порівн.: «При виборах усіх партійних орт*
нів — від первинних організацій до Центрального Комітету
КПРС — додержується принцип систематичного оновлення
їх складу і наступності керівництва» (Статут КПРС).
Інколи замість слова додержувати (коли контекст за
змістом вимагав саме його), помилково вживають зворотну
форму цього дієслова («додержуватися тиші»,
«додержуватися чистоти»); вживають також дієслово додержувати
з додатком у ввахідному відмінку замість родового
(«додержувати тишу», «додержувати чистоту»).
Останньої помилки легко уникнути, запам’ятавши, що
дієслово додержувати керує додатком у родовому відмінку.
Значно важче уникнути першої. Розглянемо приклад:
«— Імператор Костянтин незабаром повернеться до
столиці й, ми надіємось, прийме княгиню руську… Проте
у Великому палаці існує церемоніал, якого мусять
додержуватись усі, кому випадав щастя бачити василевса»
(С. Скляревко).
Очевидно, тут слід було вжити слово додержувати, бо
йдеться про те, що кожен має виконувати церемоніал,
а це значення властиве саме слову додержувати.
Трапляються й неточності, коли слово
додержувати вживають замість додержуватися. Наприклад:
«Періодизація, якої додержували вульгарні соціологи, звичайно,
спокушає своєю універсальністю, її можна застосувати і
до історії образотворчих мистецтв, філософії… і т. д. Але
причини, що викликали і зумовили те чи інше явище, не
повторюються в «наслідку»: фактори і результат їх дії не
одне й те саме» (О. Білецький). Тут на місці було б слово
додержуватися, бо періодизацію не «виконують» — це
наслідок реалізації ідей, поглядів, якими керуються
прихильники певного поділу явищ на етапи.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.