Дрібний — «малий», «незначний обсягом, вартістю»
(дрібні камінці, дрібні кроки, дрібні гроші).
«Міріадидрібних крапель, мов вмерлі надії, що знялись занадто високо,
спадають додолу і пливуть, змішані з землею, брудними
потоками» (М. Коцюбинський). «Тільки що Мелашка
ступила на батьків поріг, та й валилась дрібними сльозами,
впавши матері на груди» (І. Нечуй-Левицькнй). «— Уже,
мамо,— одказав хлопчик, показуючи два рядки своїх дріб-
них білих аубків» (Панас Мирний). «Молода вдова
лишилася сама 8 двома дрібними дітьми, без засобів до життя,
без свояків і приятелів» (І. Франко).
Слово дрібний вживається і в переносному значенні,
характеризуючи суспільну чи економічну роль чогось.
«Не можна тему простої людини трактувати в мистецтві
як буденну, дрібну тему» (О. Довженко). «А вже потім
на власному досвіді переконаєтесь, що це для бідноти не
вихід, що хазяйнувати по-старому в дрібних
господарствах не можна» (А. Головко).
У переносному значенні слово дрібний може
характеризувати й суспільне чи економічне становище люди-
н и експлуататорського суспільства: дрібний буржуа,
дрібний власнику дрібний службовець, чиновник та ін.
«Грек (до дрібного крамаря). То винні все закони ваші
римські — заборонили чесні товариства» (Леся Українка).
Дрібний інколи плутають із словом мілкий (див.).
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: Дорікати
Наступна: Дружний, дружній