Дружний, дружній. Дружний— «зв’язаний взаємною
згодою, інтересами; одностайний» {дружний колектив).
«Все чесне і живе на світі із нами стало в дружний ряд»
(М. Рильський). «Радянський Союз — це велика сім’я
вільних і рівноправних народів, які дружними зусиллями
побудували в своїй країні соціалізм» (М. Рильський). «Від
дружного сміху затряслися лави, підлога і вікна палацу»
(М. Стельмах).
Слово дружний може означати ще «швидко, без
перерви». «В усіх східних областях республіки для одержання
дружних сходів треба, як правило, пускати середні котки
і перед сівалкою» (з газ.). «Весна була рання, дружна»
(3. Тулуб).
Інколи дружний плутають із дружній.
Дружній — «приятельський», «прихильний»,
«доброзичливий».
— Михайле, друже мій.— «Сосюра?!»
І дружній потиск теплих рук (В. Сосюра).
Як зненацька у людській розмові
Дружній голос душу стрепене,
Як заблисне в посмішці раптовій
Юне личко,— спогадай мене!
(М. Рильський).
Пісне, на щастя згадай
Зустріч із Рильським при морі,
Ласку у дружньому зорі,
Рідної мови розмай (П. Воронько).
Дружній означає ще «взаємно дружелюбний», «прияз-
шй», «оснований на дружбі». «Вчора посол дружньої
раїни вручив свої вірчі грамоти».
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: Дрібний
Наступна: Друк, преса