Друк, преса. Ці слова, хоч і близькі за своїм значенням,
лід розрізняти. Слово преса означає сукупність періодичних видань. Наприклад: «У класичному ленінському
визначенні функцій преси, визначенні, що стало крилатим,
підкреслюється могутність і сила преси як колективного
агітатора, пропагандиста і організатора мас» (П. Федчен-
ко). «Крім роботи в легальних журналах і газетах,
М. І. Кибальчич працював також і в нелегальній пресі»
(В. Іващенко).
В Донбасі і в полі поблизу Одеси
Він ширить ваш досвід, оспівує зріст,
Боєць рядовий полум’яної преси,
Натхненний в роботі — мій друг, журналіст
(С. Олійник).
Останнім часом у літературній практиці
спостерігається неправомірне розширення функцій слова преса.
Слово друк насамперед уживається у значенні «процес
виготовлення друкованого твору». «Я напишу більше
з Києва, а тут тепер не маю часу — лагоджу новий збірник
віршів до друку» (Леся Українка). «Останнім часом
вийшов з друку ряд нових цікавих книжок для дітей». І якщо
таке, наприклад, речення, як «Вкладки до книжки здали
на фабрику кольорового друку» сприймається нормально,
то у назвах комбінату співіснують варіанти: комбінат
преси і комбінат друку. Ці вагання відбиваються і у
журналістській практиці. Порівн., як пишуть про той самий
комбінат: «Такі періодичні видання, як журнали,
завдяки досконалій техніці, якою буде устаткований комбінат
преси, виходитимуть у значно поліпшеному художньому
оформленні». «Починаючи з липневого номера [1963 р.]
«Всесвіт» друкується на комбінаті друку «Радянська
Україна». Очевидно, в цьому випадку слід віддати перевагу
назві комбінат друку, оскільки комбінат —це гігантська
друкарня, що об’єднує окремі друкарські підприємства.